Ухвала

від 27.10.2022 по справі 591/2842/22

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2842/22

Провадження № 1-кс/591/2039/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000074,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми звернувся представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного постановою Подільської окружної прокуратури міста Києва від 30.04.2022 року в рамках кримінального провадження №42022102070000074, а саме: грошових коштів в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також мобільний телефон Iphone X у корпусі чорного кольору, які належать ОСОБА_3 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_3 клопотання підтримали та мотивували тим, що 28.04.2022 року в м. Київ, під час обшуку в рамках кримінального провадження №42022102070000074 автомобіля RENAULT Duster д.н. НОМЕР_1 прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 було вилучено належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також мобільний телефон Iphone X у корпусі чорного кольору.

Обшук здійснювався із застосуванням засобів відео-фіксації, в ході обшуку ОСОБА_3 зазначав, що грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також мобільний телефон Iphone X у корпусі чорного кольору належать йому.

Кримінальне провадження №42022102070000074 не стосується ОСОБА_3 , останній будь-якого статусу, крім власника майна на яке накладено арешт, не має, вважають, що арешт обмежує законні права та інтереси власника майна.

Слідчий, повідомлений належним чином про час та дату судового розгляду справи в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання про розгляду справи без його участі.

Суд, заслухавши заявника та його представника, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУ НП в Сумській області перебуває кримінальне провадження №42022102070000074 від 05.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 436-2, ч. 3 ст. 28 ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Постановою керівникаПодільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_6 від 30.04.2022року проарешт майна,накладено арешт,зокрема насто однукупюру номіналом200гривень,мобільний телефончорного кольору Iphone X ІМЕІ НОМЕР_2 .

Зі змісту постанови про арешт майна від 30.04.2022 року вбачається, що підставою арешту майна вилученого 28.04.2022 року в м. Київ, під час обшуку автомобіля RENAULT Duster д.н. НОМЕР_1 , є необхідність збереження речей та документів як речових доказів.

В той же час, слідчим не зазначено про існування та не надано копі постанови про визнання речовими доказами речей та документів, вилучених в ході обшуку автомобіля RENAULT Duster д.н. НОМЕР_1 28.04.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В оскаржуваній постанові прокурора, не вказано будь-яких відомостей в обґрунтування того, що майно, а саме належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також мобільний телефон Iphone X у корпусі чорного кольору є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення, також, не доведено, що потреби досудового слідства виправдовують втручання у право приватної власності ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на належне йому майно.

Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

ОСОБА_3 не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42022102070000074 від 05.04.2022. Слідчим доказів або підтверджуючих документів щодо причетності ОСОБА_3 до обставин, що є предметом досудового слідства у кримінальному провадженні №42022102070000074 від 05.04.2022 суду не надано, а з постанови про накладення арешту не вбачається. Доказів правомірності обмеження права власності ОСОБА_3 слідчим суддею не встановлено.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000074 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 30.04.2022 року про арешт майна, на належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також мобільний телефон Iphone X у корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 .

Ухвала не оскаржується, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_7 -Когер