Постанова

від 03.11.2022 по справі 820/11666/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа №820/11666/15

касаційне провадження № К/9901/31293/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 (головуючий суддя - Спірідонов М.О., судді - Панченко О.В., Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 (суддя - Перцова Т.С.) у справі № 820/11666/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Новоіванівський цукровий завод» до Державної фіскальної служби України, Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «Новоіванівський цукровий завод» (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Інспекції та ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 4 643 604 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

зобов`язати Інспекцію та ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 4 643 604 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 адміністративний позов задоволено частково, визнана протиправною бездіяльність Інспекції по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 4 643 604 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін. Зобов`язано Інспекцію збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 4 643 604 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДФС України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 апеляційну скаргу ДФС України залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки не додано документ про сплату судового збору та встановлено термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом чотирнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.05.2016 прийняв заяву ДФС України про відкликання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ДФС України повернув скаржнику.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Інспекція 30.05.2016 направила до суду апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2016 апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору та встановлено термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2016 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не надано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

У березні 2017 року Інспекція повторно подає апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 5 статті 189 КАС України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.03.2017, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просить (з урахуванням уточнень до касаційної скарги) поновити строк на подання касаційної скарги, скасувати постанову суду першої інстанцій та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція зазначає, що Єдиний реєстр податкових накладних веде ДФС України і Інспекція не виступає суб`єктами відносин, що виникають з приводу ведення Єдиного реєстру податкових накладних на підставі Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Скаржник наголошує на тому, що податковий орган звертався з апеляційною скаргою вперше та її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення.

У запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на неможливість оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що його не було оскаржено в апеляційному порядку, законність і обґрунтованість судових рішень, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судове рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.06.2017 залишив касаційну скаргу Інспекції без руху з підстав не надання обґрунтувань підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, копії касаційної скарги та не зазначення осіб, які беруть участь у справі, їх поштові адреси, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти та встановив 30-дений строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2017 задоволено клопотання Інспекції про поновлення строку, поновлено строк на касаційне оскарження постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції від 17.03.2017, відкрито провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 №1401-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VІІІ), який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 01.11.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції визначений статтею 189 КАС України, згідно з частиною четвертої якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 2 частини 4 статі 189 КАС України).

Отже, законодавець визнав строк у тридцять днів достатнім для того, щоб апелянт, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подав умотивовану заяву про поновлення такого строку й зібрав необхідні докази.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 189 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, зокрема, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

За таких обставин, наявність у справі ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої частиною 4 статті 189 КАС України, є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою тієї ж особи на те ж саме судове рішення відповідно до пункту 3 частини 5 статті 189 КАС України.

Ураховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги в частині скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 17.03.2017 та залишає без змін ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Що стосується вимог касаційної скарги про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 у даній справі, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на час звернення відповідача до суду із касаційною скаргою) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Право скарження в касаційному порядку рішень суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку закріплено і в частині першій статті 328 КАС України у редакції, чинній на час розгляду даної справи у суді касаційної інстанції, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 214 КАС України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 в апеляційному порядку не переглядалася, оскільки ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 та від 17.03.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції.

Між тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2017 відкрито касаційне провадження за скаргою Інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017.

Ураховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку не переглядалося, то, відповідно таке судове рішення не може бути переглянуте Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №569/9025/16-а.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 у цій справі відкрите помилково, а тому згідно з частиною другою статті 339 КАС України підлягає закриттю.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 350, 355, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження за скаргою Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 820/11666/15.

Касаційну скаргу Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 820/11666/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк