Постанова

від 03.11.2022 по справі 177/1367/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6166/22 Справа № 177/1367/21 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Колективне садове товариство «Рудана»

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2022 року, яка постановлена суддею Березюк М.В. у м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення відсутні,

УСТАНОВИВ

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного садового товариства «Рудана», третя особа ОСОБА_2 , про визнання неправомірним виключення з членів садового товариства.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Колективного садового товариства «Рудана», третя особа ОСОБА_2 , про визнання неправомірним виключення з членів садового товариства закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Повідомлено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду Дніпропетровської області.

Позивачу роз`яснено, що у зв`язку з закриттям провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

25 липня 2022 року ОСОБА_1 зврнувся до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційнійскарзіпозивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст. 256 ЦПК України не взяв до уваги, що в даному випадку рішення про закриття провадження прийнято судом першої інстанції, а тому цей суд повинен прийняти рішення про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією, суд першої інстанції керувався вимогами п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України і виходив з того, що правонапередачу справи, провадженняпо якій закрито, маютьлишесуди апеляційноїта касаційноїінстанції.

Колегія суддів не може погодитисья з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповіднодоч. 1ст.256ЦПКУкраїни, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постановизвернутися до суду іззаявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Аналізч.1ст.256 ЦПКУкраїнисвідчить про те,щозаява про направлення справи за встановленоююрисдикцієюподаєтьсясаме досуду, який прийняв постанову про закриття провадженняу справі.

Враховуючиту обставину,щопровадженняу справі закритоКриворізьким районним судом Дніпропетровської області, тому саме вказанимсудом і повиннобути вирішенопитання пронаправленнясправи завстановленоююрисдикцією.

Та обставина,щосудпершоїінстанції закриваєпровадженняу справі ухвалою,а непостановою, неє обставиною, щосвідчить про відсутністьуньогоповноважень за наслідкамизакриття провадженняу справінаправити справуза встановленою юрисдикцією відповіднодоподаноїдоцьогосудузаяви.

Скасувати судоверішення і закрити провадженняу справі судиапеляційноїта касаційної інстанції можутьлишеза результатами розглядуапеляційної чи касаційної скарги.

Відповідно питання пронаправлення справизавстановленоююрисдикцією такожможебути вирішеноцими судамилишеу випадку прийняття судовогорішенняпрозакриття провадженняу справі.

З оглядунавикладене,суд першої інстанціїдійшов помилковоговисновку, що правонапередачу справи, провадженняпо якій закрито, маютьлишесуди апеляційноїта касаційноїінстанції.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року в справі Шишков проти Росії).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідно доположень ч. 1ст.379ЦПКУкраїнипідлягає скасуваннюз направленнямсправи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу КриворізькогорайонногосудуДніпропетровської областівід01серпня 2022рокускасувати та направити справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного садового товариства «Рудана», третя особа ОСОБА_2 , про визнання неправомірним виключення з членів садового товариства до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: