Постанова

від 26.10.2022 по справі 912/2620/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/2620/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Приватного підприємства "Норма-Трак" - Захарченко І.В. (адвокат),

ОСОБА_2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 (колегія суддів: Чередко А.Є., Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Норма-Трак"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійним рішення, статуту, скасування державної реєстрації.

Суть спору

1. ОСОБА_1 у 2012 році передала 50% частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Норма-Трак" (далі - ПП "Норма-Трак") на користь ОСОБА_2 .

2. У 2021 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП "Норма-Трак", в якому просила, зокрема, визнати недійсним рішення загальних зборів та статут, стверджуючи, що не мала наміру дарувати свою частку ОСОБА_2 , відповідний договір не укладала.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував, у задоволенні позову відмовив. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

4. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи

5. У 2006 році ОСОБА_1 одноособово створила ПП "Норма-Трак", про що в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 02.03.2006 №14291020000000563.

6. 28.02.2006 затверджено статут ПП "Норма-Трак" (далі - Статут 2006 року), відповідно до якого:

- ПП "Норма-Трак" засновується на підставі чинного законодавства України для реалізації трудових, інтелектуальних та інших можливостей громадянина у виробничій та комерційній діяльності, під власний ризик, з правом найму робочої сили; власником підприємства є ОСОБА_1 ; з дня державної реєстрації підприємство набуває права юридичної особи, веде власний баланс, відкриває рахунки в банках, одержує печатку, штамп та користується іншими атрибутами юридичної особи (пункти 1.1., 1.2., 1.3.);

- статутний капітал підприємства створюється за рахунок грошових коштів власника та становить 100,00 грн (п.6.1.).

7. 12.06.2012 складено протокол №1 загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", згідно з яким на загальних зборах присутня засновник підприємства ОСОБА_1 , яка має 100% голосів. Відповідно до цього протоколу загальні збори прийняли рішення:

- про задоволення заяви ОСОБА_1 про передачу частини засновницьких прав і часток у статутному капіталі підприємства у розмірі 50,00 грн на користь ОСОБА_2 ;

- про перерозподіл та затвердження часток між учасниками ПП "Норма-Трак" у наступному розмірі: ОСОБА_1 - 50 часток, що дорівнює 50,00 грн; ОСОБА_2 - 50 часток, що дорівнює 50,00 грн;

- про затвердження нової редакції статуту ПП "Норма-Трак".

8. Протокол №1 від 12.06.2012 підписали ОСОБА_1 (голова зборів) та ОСОБА_2 (секретар зборів).

9. Статут, який затвердили загальні збори ПП "Норма-Трак" (далі - Статут 2012 року), підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до положень цього статуту:

- засновниками підприємства є громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п.1.5.);

- для фінансування діяльності підприємства створюється статутний капітал у розмірі 100,00 грн, який поділений на 100 часток, по 1,00 грн кожна; статутний капітал може складатися з грошових та майнових внесків (п.5.1.);

- кожен з учасників має таку кількість часток: ОСОБА_1 - 50 часток, що дорівнює 50,00 грн, ОСОБА_2 - 50 часток, що дорівнює 50,00 грн (п.5.2.).

10. 13.06.2012 приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В.І. засвідчила підпис ОСОБА_1 на заяві про безоплатну та добровільну часткову передачу належного їй права засновника ПП "Норма-Трак", а також про відступлення частки в статутному капіталі ПП "Норма-Трак" в розмірі 50,00 грн від належної їй частки розміром 100,00 грн на користь ОСОБА_2 .

11. У цій заяві ОСОБА_1 зазначила, що відступлення здійснено на безоплатній основі з дотриманням вимог чинного законодавства щодо оформлення процедури переходу до правонаступника відповідних прав на умовах, які були попередньо узгоджені сторонами.

12. 19.06.2012 державний реєстратор зареєстрував зміни до відомостей про ПП "Норма-Трак", відповідно до яких засновниками підприємства зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у кожної з яких по 50 часток, що дорівнює по 50,00 грн.

13. Підставою для проведення таких реєстраційних дій були протокол №1 загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак" від 12.06.2012, Статут 2012 року та заява ОСОБА_1 про передачу частини засновницьких прав і часток у статутному капіталі від 13.06.2012.

Короткий зміст позовних вимог

14. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ПП "Норма-Трак" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформленого протоколом №1 від 12.06.2012;

- визнання недійсним статуту ПП "Норма-Трак", затвердженого рішенням загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", що оформлене протоколом №1 від 12.06.2012;

- скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ПП "Норма-Трак" (код ЄДРПОУ 34201257) за записом №14291050007000563, яка проведена на підставі рішення загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформленого протоколом №1 від 12.06.2012, та статуту ПП "Норма-Трак", затвердженого рішенням загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", що оформлене протоколом №1 від 12.06.2012.

15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформлене протоколом №1 від 12.06.2012, та Статут 2012 року, відповідно до яких відбувся перерозподіл часток (прав голосу) учасників ПП "Норма-Трак", не відповідають вимогам Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Господарського кодексу України (далі - ГК), чим порушують корпоративні права позивачки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

16. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 18.11.2021 позов задовольнив.

17. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- заява позивачки про безоплатну та добровільну часткову передачу належних їй прав засновника ПП "Норма-Трак" і частки у статутному капіталі підприємства датована 13.06.2012, тобто після проведення загальних зборів, які відбулися 12.06.2012; докази зворотного відсутні;

- протокол №1 від 12.06.2012 не містить відомостей щодо умов передачі частки (її відчуження), зокрема, про безоплатність такої передачі;

- протокол №1 від 12.06.2012 не може вважатися правочином, у якому письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування чи будь-якого іншого договору (купівлі-продажу, міни тощо) (п.60.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15);

- наявне триваюче порушення корпоративних прав позивачки та прав власності на майно підприємства, оскільки рішенням загальних зборів від 12.06.2012 з подальшим здійсненням державної реєстрації права власності на частку майна підприємства за ОСОБА_2 , фактично було обмежено права ОСОБА_1 щодо здійснення управління підприємством; у цьому випадку не має значення, коли позивачка дізналася про оскаржуване рішення загальних зборів та здійснення державної реєстрації права власності на частку майна підприємства; вирішальним є встановлення обставин щодо наявності порушеного права позивачки, за захистом якого подано позов; у цьому випадку позовна давність не може бути застосована.

18. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у позові.

19. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване таким:

- ПП "Норма-Трак" у цій справі є товариством з обмеженою відповідальністю, а тому до цього підприємства має бути застосоване відповідне законодавство;

- Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20);

- з огляду на наведені висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду, зважаючи на підстави та предмет позову у цій справі, позивачка обрала неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення її порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- у заяві ОСОБА_1 та протоколі №1 від 12.06.2012 визначено волевиявлення ОСОБА_1 на безоплатну передачу частки у статутному капіталі ПП "Норма-Трак" у розмірі 50,00 грн на користь ОСОБА_2 , а також волевиявлення ОСОБА_2 на прийняття вказаної частки, що, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова від 01.10.2019 у справі №909/1294/15), може вважатися укладенням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правочину, який відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав);

- у справі, що розглядається, майно - частка у статутному капіталі (корпоративні права), вибуло з володіння позивача, а отже, зважаючи на підстави та предмет позову у цій справі, він не має ознак негаторного позову; у цій справі мають бути застосовані загальні вимоги про позовну давність; протокол №1 від 12.06.2012 та Статут 2012 року підписані ОСОБА_1 , тому її доводи, що вона ознайомилася з вказаними документами лише 03.05.2019 у справі №912/533/19, спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

20. 11.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022, у якій просила її скасувати, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2021 залишити в силі.

21. Скаржниця як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) та зазначає:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вказав, що позивачка ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення її прав; при цьому суд послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/17, від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20; висновки, наведені в цих постановах Великої Палати Верховного Суду, застосовані неправильно та без урахування того, що предмет спору та фактичні обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними до справи, що переглядається, а відтак вищевказані постанови Великої Палати Верховного Суду не підлягають застосуванню до правовідносин у справі №912/2620/21;

- 12.06.2012 загальні збори не вирішували питання про включення ОСОБА_2 до складу засновників ПП "Норма-Трак" та передачу їй частки у статутному капіталі; заява ОСОБА_2 про включення її до складу засновників відсутня, а заява ОСОБА_1 про передачу права засновника та відступлення частки у статутному капіталі датована 13.06.2012, тобто на наступний день після проведення загальних зборів;

- суд апеляційної інстанції не врахував, що обраний позивачкою спосіб захисту її корпоративних прав відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, правовідносини у якій є подібними до справи №912/2620/21;

- посилаючись на положення ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд не врахував, що спірні правовідносини у справі №912/2620/21 виникли у червні 2012 року, тобто до набуття 17.06.2018 чинності Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ"), яким внесено зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (зокрема, ст.17 доповнено новою ч.5), тому положення чинної редакції ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не підлягають застосуванню;

- судові рішення, що тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР щодо визнання недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи чи визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи, відповідають способам захисту, передбаченим Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в чинній редакції (ст.25) та редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (ст.31);

- суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність у ОСОБА_2 волевиявлення на прийняття від ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ПП "Норма-Трак", що засвідчено її підписом у протоколі №1 від 12.06.2012, оскільки загальні збори не вирішували питання про включення ОСОБА_2 до складу засновників, а підпис у протоколі вона зробила без права голосу та статусу засновника; висновок суду апеляційної інстанції про укладення між позивачкою та ОСОБА_2 правочину, який відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав), не відповідає висновку, наведеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15;

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в цьому випадку має місце триваюче порушення корпоративних прав позивачки; позивачка ознайомилась з рішенням загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформленим протоколом №1 від 12.06.2019 лише 03.05.2019; навіть якщо виходити із позиції відповідача про те, що позовну давність потрібно рахувати з моменту підготовки позову у справі №912/533/19 (позов ОСОБА_1 до ПП "Норма-Трак" про визнання недійсним рішень та статуту), тобто з 26.02.2019, то в такому випадку позовна давність не пропущена.

22. 24.09.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ПП "Норма-Трак", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2022 - без змін.

23. У відзиві ПП "Норма-Трак" зазначає:

- суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, дійшов правильних висновків, що у заяві ОСОБА_1 та протоколі №1 від 12.06.2012 чітко визначено волевиявлення позивачки на безоплатну передачу частки у статутному капіталі ПП "Норма-Трак" у розмірі 50,00 грн на користь ОСОБА_2 , а також волевиявлення ОСОБА_2 на прийняття вказаної частки, що може вважатися укладенням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правочину, який відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав);

- касаційна скарга ОСОБА_1 фактично спрямована на дослідження обставин справи та оцінку доказів, що суперечить ч.2 ст.300 ГПК.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

24. Верховний Суд ухвалою від 13.09.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 26.10.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо способу захисту

25. Суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржниця обрала неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення її порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у позові. Суд вказав, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсним статуту чи змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР.

26. З посиланням на висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/18, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, суд зазначив, що якщо особа вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства, то належні способи захисту визначаються у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Ними є (1) стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп."е" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону), (2) визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за такими вимогами мають бути не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

27. Скаржниця вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильних висновків про те, що ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення її прав. Стаття 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не може бути застосована, а висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду, які застосував суд апеляційної інстанції, не підлягають застосуванню як такі, що зроблені за відмінних обставин справи.

28. ОСОБА_1 стверджує, що висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, не підлягають застосуванню, оскільки фактичні обставини у цих справах не є подібними до справи №912/2620/21 (різний предмет та фактичні обставини справи).

29. Крім того, скаржниця зазначає що у справі №466/3221/16-а постанова Великої Палати Верховного Суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) відсутня.

30. Верховний Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові допустив очевидну описку у номерах окремих справ, а саме, у справі №466/3221/16-а (правильний номер справи №466/6221/16-а) та у справі №916/667/19 (правильний номер справи №916/667/18).

31. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржниці з огляду на таке.

32. Не зважаючи на різницю у позовних вимогах та обставинах справи, на яку звертає увагу скаржниця, у всіх перелічених справах суд вирішував питання щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в аспекті внесення змін до відомостей про юридичну особу (товариства з обмеженою відповідальністю) щодо складу учасників (засновників) на підставі судового рішення, і висновки у цих справах зроблені Великою Палатою Верховного Суду саме щодо ефективності способу захисту у відповідних правовідносинах.

33. ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, у якій Велика Палата Верховного Суду визнала недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", оформлені протоколом від 13.05.2014 №13/05 та скасувала державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис 11191050016001676, здійснену 22.05.2014 державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції.

34. Обставини цієї справи є дійсно подібними до обставин справи №912/2620/21, яка переглядається.

35. Верховний Суд звертає увагу на те, що тривалий час спосіб захисту, обраний позивачкою (визнання недійним рішення загальних зборів, статуту, скасування реєстраційного запису) вважався ефективним, і суди задовольняли такі позови, як це відбулося і у справі №909/1294/15, на постанову у якій посилається скаржниця.

36. Втім, 22.10.2019, тобто вже після ухвалення постанови у справі №909/1294/15, Велика Палата Верховного Суду у справі №923/876/16 змінила цей підхід та встановила, що звернення до суду з позовом про скасування статуту та рішення загальних зборів з метою поновлення становища у товаристві, яке призводить до зміни складу учасників, розміру статутного капіталу або часток учасників у статутному капіталі, не є ефективним способом захисту.

37. У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/876/16 не було зазначено про відступ від правової позиції щодо способу захисту, яка міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15. Втім, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вказала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

38. З огляду на це, має застосовуватись остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду.

39. Верховний Суд також звертає увагу на те, що зміна правової позиції відбулася у жовтні 2019 року. З того часу судова практика з цього питання є усталеною і тому, звертаючись у 2021 році з позовом, позивачка мала би врахувати відповідну правову позицію.

40. Водночас ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" стосується виключно товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). І у всіх справах, на які послався суд апеляційної інстанції, висновки стосуються саме товариств з обмеженою відповідальністю, а не приватних підприємств чи юридичних осіб інших організаційно-правових форм.

41. Так, відповідно до підпунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

42. Тривалий час приватне підприємство вважалося окремою організаційно-правовою формою юридичної особи, до якої лише за аналогією застосовувалися норми законодавства про господарські товариства. Ця правова позиція була змінена Великою Палатою Верховного Суду лише у червні 2021 року.

43. Суд апеляційної інстанції вказав, що приватне підприємство не є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи, а може мати форму або господарського товариства або кооперативу (висновок, наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2813/18) і дійшов висновку, що ПП "Норма-Трак" у цій справі необхідно розглядати як товариство з обмеженою відповідальністю (на підставі аналізу ознак цієї юридичної особи відповідно до її статуту).

44. Отже, у цій справі виникає питання щодо можливості застосування положень п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до відповідних відносин за участю приватних підприємств.

45. У постанові від 18.05.2022 у справі №914/1191/20 Верховний Суд застосував по аналогії щодо приватних підприємств правову позицію, наведену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, про те, що відповідно до пунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників. У зв`язку з цим Верховний Суд зробив висновок, що належним способом захисту є звернення особи, яка вважає, що її права порушені, до володільця частки (особи, щодо якої у ЄДР містяться відомості як про власника спірної частки) з позовом про витребування частки із чужого незаконного володіння. Отже, у справі №914/1191/20 Верховний Суд дійшов висновкупро те, що приписи пунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" поширюються і на відносини за участю приватних підприємств.

46. Позивачка також стверджує, що судове рішення про задоволення її позову може бути виконане на підставі положень ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", тому обраний нею спосіб захисту є ефективним.

47. Як вже зазначалося вище, позивачка звернулася до суду з такими вимогами:

- визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформленого протоколом №1 від 12.06.2012;

- визнання недійсним статуту ПП "Норма-Трак", затвердженого рішенням загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", що оформлене протоколом №1 від 12.06.2012;

- скасування в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ПП "Норма-Трак" (ідентифікаційний код 34201257) за записом №14291050007000563, яка проведена на підставі рішення загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", оформленого протоколом №1 від 12.06.2012, та статуту ПП "Норма-Трак", затвердженого рішенням загальних зборів засновників ПП "Норма-Трак", що оформлене протоколом №1 від 12.06.2012.

48. Дійсно, п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачає, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

49. Верховний Суд частково погоджується з цими доводами скаржниці. Якщо розмір статутного капіталу ПП "Норма-Трак" не змінився, склад учасників з 2012 року не змінювався, про що стверджує позивачка, то визнання судовим рішенням недійсними рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права ОСОБА_1 (таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", як правильно вказує позивачка).

50. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, ці питання не дослідив, не встановив чи відбувалася подальша зміна складу учасників, розміру капіталу та розміру часток після того як ОСОБА_2 набула спірну частку у розмірі 50% статутного капіталу ПП "Норма-Трак".

51. Водночас, Верховний Суд вважає, що зазначене не є підставою для направлення справи на новий розгляд, виходячи з того, що суд апеляційної інстанції хоча й дійшов передчасного висновку про неефективність обраного позивачкою способу захисту, проте цим не обмежився, надавши відповіді на суттєві доводи апеляційної скарги і дійшовши правильних висновків про відмову у задоволені позову (не лише через неналежний спосіб захисту, але й по суті позовних вимог).

Щодо наявності письмового договору дарування

52. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у заяві ОСОБА_1 та протоколі №1 від 12.06.2012 встановлено волевиявлення ОСОБА_1 на безоплатну передачу частки у статутному капіталі ПП "Норма-Трак" у розмірі 50,00 грн на користь ОСОБА_2 , а також волевиявлення ОСОБА_2 на прийняття вказаної частки, що відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав).

53. ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає, що її заява від 13.06.2012 та протокол №1 від 12.06.2012 не можуть вважатися договором дарування, укладеним у письмовій формі, оскільки з них неможливо встановити умови такого правочину та волевиявлення сторін на укладення договору.

54. Скаржниця вважає висновки суду апеляційної інстанції про наявність правочину між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо безоплатної передачі частки у статутному капіталі, а також про наявність волевиявлення ОСОБА_2 на прийняття частки, помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15.

55. ПП "Норма-Трак" вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правочину, який відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав).

56. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , виходячи з такого.

57. Згідно з ст.626 ЦК договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

58. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК).

59. Відступлення частки в статутному капіталі підприємства має на меті припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку.

60. Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

61. Якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. Якщо взамін частки особа нічого не отримує - це договір дарування.

62. Відповідно до ст.717 ЦК за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

63. Згідно з ч.3 ст.719 ЦК договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

64. Відповідно до вимог статей 717, 719 ЦК, договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми, цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім`я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного). Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15.

65. Як встановили суди попередніх інстанцій, 12.06.2012 загальні збори ПП "Норма-Трак" прийняли рішення, зокрема, про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо безоплатної та добровільної часткової передачі належного їй права засновника ПП "Норма-Трак", а також про відступлення частки в статутному капіталі ПП "Норма-Трак" у розмірі 50,00 грн від належної їй частки розміром 100,00 грн на користь ОСОБА_2 .

66. Крім того, 13.06.2012 приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В.І. засвідчила підпис ОСОБА_1 на вищевказаній заяві, з якої випливає, що відступлення здійснено на безоплатній основі з дотриманням вимог чинного законодавства щодо оформлення процедури переходу до правонаступника відповідних прав на умовах, які були сторонами попередньо узгоджені.

67. Заява ОСОБА_1 та протокол №1 від 12.06.2012 відображають волевиявлення ОСОБА_1 на безоплатну передачу частки у статутному капіталі ПП "Норма-Трак" у розмірі 50,00 грн на користь ОСОБА_2 , а також волевиявлення ОСОБА_2 на прийняття вказаної частки. Наявність на протоколі №1 від 12.06.2012 підпису як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 встановлена судами попередніх інстанцій та не спростована скаржницею.

68. Позивачка так чи інакше не могла не бути обізнана про стан своїх корпоративних прав у ПП "Норма-Трак.

69. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п.6 ст.3 ЦК) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).

70. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).

71. Поведінка ОСОБА_1 не відповідає зазначеним засадам.

72. З огляду на це, суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, дійшов правильних висновків, що протокол №1 від 12.06.2012 та заява ОСОБА_1 від 13.06.2012 можуть вважатися укладенням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правочину, який відповідає ознакам договору дарування частки (корпоративних прав).

Щодо позовної давності

73. ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає, що протокол №1 від 12.06.2012 та реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 19.06.2012 складені в одному примірнику, які були відсутні у позивачки. Вказані документи знаходилися в матеріалах реєстраційної справи ПП "Норма-Трак", а ОСОБА_1 мала змогу ознайомитися з ними та Статутом 2012 року лише 03.05.2019 під час розгляду справи №912/533/19, тому строк позовної давності не сплив.

74. Відповідно до ст.256, ч.3 ст.267 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

75. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).

76. Згідно з ч.1 ст.258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (п.8 ч.2 ст.258 ЦК).

77. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц тощо).

78. Враховуючи, що у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків щодо необґрунтованості позовних вимог, Верховний Суд лишає доводи ОСОБА_1 щодо позовної давності без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

80. Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розподіл судових витрат

82. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 у справі №912/2620/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко