Ухвала

від 07.11.2022 по справі 420/7938/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2022 року

м. Київ

справа №420/7938/22

адміністративне провадження № К/990/28069/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 420/7938/22 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАНТІС», Служба безпеки України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») звернулось до суду з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАНТІС», Служба безпеки України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність щодо непідготовлення заявки та документів для передачі майна (за переліком) на примусову реалізацію через Державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»);

- зобов`язати підготувати заявки та документи щодо передачі майна (за переліком) на примусову реалізацію через ДП «СЕТАМ».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, у задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України (в чинній редакції) суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця щодо непідготовлення заявки та документів щодо передачі майна (за переліком) на примусову реалізацію; зобов`язання відповідача підготувати заявки та документи щодо передачі майна (за переліком) на примусову реалізацію.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник не зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Формальне посилання в касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду без зазначення конкретних норм права (пункту, частини, статті) та обгрунтування, чому, на думку скаржника, ці норми неправильно застосовані судами першої та апеляційної інстанції, в оскаржуваних судових рішеннях, та обгрунтування касаційної скарги без взаємозв`язку з висновками, яких дійшли суди в оскаржуваних судових рішеннях, не свідчить про імовірність значення ухваленого судом касаційної інстанції рішення для формування практики застосування певних правових норм.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний скаржником спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, статтею 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 420/7938/22 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАНТІС», Служба безпеки України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова