Рішення

від 07.11.2022 по справі 953/808/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/808/22

н/п 2/953/2238/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області про визнання відмови у прийнятті незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області (далі- відповідач), у якій прохає суд:

- визнати відмову у прийнятті його на роботу незаконною та зобов`язати відповідача при повторному зверненні укласти договір з дня порушення прав, з 22.10.2021;

- стягнути з відповідача на його користь компенсацію у вигляді середнього заробітку за вимушений прогул, відповідно до розрахунку у позовній заяві, яка станом на 01.02.2022 становить 21889 грн.92 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він перебуває на обліку в Центрі зайнятості як безробітний. 22.10.2021 з бланком для надання письмової відповіді він звернувся до відповідача для укладення трудового договору. На співбесіді з керівником відповідача він пояснив, що готовий до виконання будь-якої роботи, як на посаді назначеної в направлені, так і на інших вільних місцях, проте йому було відмовлено в працевлаштуванні з незрозумілих мотивів, нібито він не зможе, не вміє виконувати роботу. На бланку направлення зроблена відмітка про відмову в працевлаштуванні, підстава відмови в укладенні трудового договору: передбачаються зміни у штатному розписі. Вакансія двірника була відкрита до його звернення та залишалася вільною досить довгий час після відмови. Інші причини для відмови йому не відомі.

Позивач зазначає, що він є молодою людиною працездатного віку з відмінним станом здоров`я, який дозволяє виконувати будь-яку роботу, має повну загальну середню освіту та на момент звернення здобув вищу освіту у вищому навчальному закладі. Посада двірник відноситься до технічного персоналу, де не вимагається освіти та стажу роботи, помірні вимоги стану здоров`я. Таким чином, він має вищі характеристики, ніж у кваліфікованих вимогах щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника для зайняття даної посади, жодних обмежень, які законодавством унеможливлюють зайняття такою роботою не має. З огляду на зазначене, позивач вважає, що мала місце відмова без будь-яких мотивів, що є порушенням статті 22 КЗпП, через що він втратив суму коштів, яку мав отримати як заробітну плату, тобто не отримав можливості заробляти собі на життя роботою, на яку вільно погодився.

Також позивач зазначає, що в наслідок порушення його трудових прав відповідачем, він був вимушений докладати зусиль для організації свого життя у рамках пошуку роботи, відшукування можливостей заробітку, відстоювання своїх прав в суді, тощо. Через відсутність будь-якого доходу він перебуває на утриманні у родичів і неможливість отримання своїх грошей які він може використати на свій розсуд внаслідок порушення відповідачем трудових прав викликало у нього душевні страждання які він оцінює в розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.01.2022 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити. У разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Представник відповідача повторно не з`явився в судове засідання, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв, клопотань не подавав. Правом на подачу відзиву не скористався.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час судового розгляду, суд розглядає справу у їх відсутність та згідно частини 4статті 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 станом на 22.10.2021 перебував на обліку в Центрі зайнятості як безробітний, де йому було запропоновано наявну вакансію двірника у Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області станом на 01.10.2021.

22.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області із направленням з центру зайнятості з приводу працевлаштування на робоче місце (вакансію): двірник .

22.10.2021 Харківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення у формі повідомлення про відмову в укладанні трудового договору з ОСОБА_1 , який звернувся з приводу працевлаштування на робоче місце (вакансію):двірник. Підстава відмови в працевлаштуванні: передбачаються зміни у штатному розписі.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності тощо.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Стаття 21 КЗпП України передбачає, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Стаття 22 КЗпП України передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу, а саме: необґрунтованавідмова у прийнятті на роботуі відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених частиною другою статті 22 КЗпП України, так і в інших нормах трудового права.

Відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов`язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.

Частиною 1статті 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Згідно з частиною 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не належить до кола осіб, з якими відповідач зобов`язаний був укласти трудовий договір (запрошення на роботу в порядку переведення, молоді спеціалісти, котрих в установленому законом порядку направлено на роботу в дану організацію, тощо).

Перелік обов`язку роботодавця укласти трудовий договір з працівником за правилами КЗпП України є вичерпним і такого обов`язку відповідач не порушував. Із дискримінаційною ознакою відмова у прийнятті на роботу ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а отже, не пов`язана.

Обставини відповідності ОСОБА_1 за рівнем кваліфікації вимогам, які передбачені для зайняття робочого місця (вакансії) двірника, та наявність цієї вакансії у штатному розписі на час його звернення із заявою до відповідача про прийняття на роботу не є підставою для зобов`язання відповідача укласти трудовий договір з позивачем.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 159/2298/16-ц (провадження № 61-5664св18), від 16.04.2021 у справі №266/3521/19 (провадження № 61-5783св 20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

З огляду на зазначене, суд, дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов висновку про те, щорішення про відмову у прийнятті на роботу позивача, прийнято відповідачем в межах компетенції та відповідно до положень трудового законодавства, що є підставою для відмови у позові.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13, 43, 49, 76-78, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області про визнання відмови у прийнятті незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №100 ім. А.С. Макаренка Харківської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ:24489081, адреса: м.Харків, вул.. Лісопарківська, 111.

Суддя С.М. Лисиченко