Рішення

від 25.10.2022 по справі 463/6898/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/6898/20

Провадження № 2/463/661/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Лаптєвої І.В.

представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лозинська Оксана Михайлівна про визнання недійсним договору дарування квартири, рішення недійсним, скасування реєстрації права власності та усунення перешкод в користуванні горищем, витребування із чого незаконного володіння комори,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів,в якомупросить визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , що 28.11.2018 р. посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. та зареєстрований в Реєстрі за №593 в частині відчуження «комори на горищі під індексами I/30,8 кв.м., II/21,1 кв.м., III/28,0 кв.м, ІV/18,7 кв.м.»; визнати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44296613 від 28.11.2018 р, Державного реєстратора Приватного нотаріуса Лозинської Оксани Михайлівни, Львівського міського нотаріального округу в частині реєстрації права приватної власності на комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м. недійсним та скасувати запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м., як таких що не належать до квартири АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 комори на горищі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 під індексами І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м.; усунути перешкоди в користуванні горищем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом приведення горища у попередній стан та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у березні-квітні 2020 року ОСОБА_5 , а також невідомі особи розпочали здійснювати будівельні роботи на горищі будинку АДРЕСА_2 . На всі заперечення про незаконність його дій, оскільки горище будинку як одне з допоміжний приміщень будинку перебуває у спільній сумісній власності всіх громадян, що є власниками квартир у відповідному будинку, відповідач надав копію зареєстрованого в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень у м. Львові. Повідомив, що з листопада 2018 року він є власником 4 нежитлових приміщень на горищі будинку. Зі змісту повідомлення про початок виконання будівельних робіт випливає, що після реконструкції загальна площа квартири відповідача збільшиться з 95,8 кв.м до 166,2 кв.м, кількість рівнів квартири збільшиться до двох, і крім того, збільшиться загальна кількість поверхів у будинку АДРЕСА_2 - до 3 (у т.ч. одного мансардного).

Позивач разом з сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_3 із 1989 року. Означена квартира була приватизована 04.02.1997 р. та займає весь перший поверх будинку. Всю територію другого поверху багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 займає квартира АДРЕСА_4 , яка теж складається з 4-ох кімнат, кухні та допоміжних приміщень.

16 січня 1995 року виконком Львівської міської Ради народних депутатів видав попереднім власникам свідоцтво про право власності на квартиру, яка складалась з чотирьох кімнат та кухні, загальною площею 91,6 кв.м., до квартири належить комора в підвалі площею 12,4 кв.м.

21 квітня 2004 року попередні власники продали належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_2 . Зі змісту договору купівлі-продажу квартири вбачається, що придбана квартира складається з чотирьох кімнат житловою площею 62,6 кв.м та кухні, загальна площа квартири становить 91,6 кв.м, до квартири належить комора в підвалі пл. 12,4кв.м. 28 листопада 2018 року ОСОБА_2 подарувала належну їй квартиру своєму чоловіку відповідачу ОСОБА_5 . Зі змісту Договору дарування квартири вбачається, що квартира АДРЕСА_4 складається з чотирьох кімнат та кухні, загальна площа квартири становить 95,8 кв.м, житлова площа 63,9 кв.м. до квартири належить комора в підвалі під. 12,4кв.м., а також комори на горищі під індексами І/30,8кв.м., ІІ/21,1кв.м., ІІІ/28,0кв.м, IV/18,7кв.м. Отже, зі змісту договору дарування квартири випливає, що у нібито приватній власності відповідача перебуває абсолютно все горище загальною площею 98,8 кв.м. (30,8+21,1+28,0+18,7). При цьому, відповідно до п. 1.2. цього ж Договору дарування квартири документом, що посвідчує право власності на квартиру є договір купівлі-продажу квартири посвідчений Попович Г.І. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 21.04.2004р. за р.№ 482. Однак, у відповідному договорі про горище не згадується.

Одночасно, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лозинська О.М. 28.11.2018р. здійснюючи державну реєстрацію посвідченого нею ж Договору шарування квартири вказала, що до квартири належать відповідні комори, однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно жодним чином де вказала, що ці нежитлові приміщення знаходяться на горищі житловому будинку АДРЕСА_2 . Таким чином, жодні приміщення горища, в т.ч. описані в тексті договору дарування квартири, комори на горищі загальною площею 98.6кв.м, не могли бути предметом відчуження (дарування) ОСОБА_2 , оскільки їй не належали. Ні позивач, ні члени його сім`ї, як співвласники кв. АДРЕСА_3 жодної згоди ні на приватизацію, ні на виконання будь-яких будівельних робіт на горищі означеного багатоквартирного житлового будинку нікому жодного разу не надавали.

Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.11.2017р. № 1022 тактично заборонено приватизувати помешкання на горищі, а згідно з Ухвалою Львівської міської ради від 11.10.2018р. № 4044 допоміжні приміщення (в т.ч. горища) є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку право власності на які не підлягають державній реєстрації. Цією ж ухвалою при Львівській міській раді було утворено комісію для визначення правового статусу приміщень у багатоквартирних житлових будинках. Згідно з відповіддю Львівської міської ради будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі міської ради та обслуговується ЛКП «Господар», горище будинку належить власникам квартир та нежитлових приміщень на праві спільної сумісної власності, і, з приводу визначення або зміни статусу горища у вказаному будинку до Львівської міської ради звернення не надходили, згідно з інформації з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно не проводилась реєстрація права власності на приміщення горища будинку, комісія при Львівській міській раді для визначення правового статусу приміщень у багатоквартирних житлових будинках питання про визначення або зміну правового статусу горища Будинку не розглядала, рішення не приймала.

Крім того, з моменту набуття права власності на належну позивачу квартиру, він вільно користувалася спільним майном даного багатоквартирного будинку, а саме горищем та сходовою кліткою. Вказане горище використовується як елемент вентиляційної системи будівлі, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій, а також надання доступу спеціалістам з метою обслуговування димовідвідних систем. Окрім цього, відповідач та його дружина раніше вже здійснили спробу самовільно захопити приміщення горища.

Вважає, що відповідач своїми діями порушує його права як законного співвласника допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку в тому числі на доступ до існуючих вентиляційних каналів як елементів вентиляційної системи будівлі.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Від третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м Львові в ході розгляду справи поступили письмові пояснення щодо того, що оскільки відповідачем як суб`єктом містобудування було подано документи у відповідності до вимог, а тому підстав для повернення повідомлення не було, у зв`язку із чим було проведено його реєстрацію.

Також просить здійснювати розгляд справи у відсутності третьої особи, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

До суду також поступила заява про зміну предмету позову.

В заяві зазначає, що обставинами на яких ґрунтувались означені позовні вимоги було те, що державна реєстрація права власності за відповідачем на вказані комори відбулась на підставі договору дарування квартири. За вказаним договором дарування відповідач отримав від ОСОБА_2 в дарунок не лише належну останній на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , але й неналежні їй приміщення, а саме «комори на горищі під індексами 1/30,8кв.м., ІІ/21,1кв.м., ІІІ/28,0кв.м, IV/18,7 кв.м.».

Як було вказано у позовній заяві, з представленням відповідних доказів, означені приміщення, що розташовані на горищі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю власників всіх квартир будинку, а отже не могли бути предметом означеного Договору дарування. Таким чином, в позовній заяві були викладені фактичні обставини, відповідно до яких горищні приміщення набуті Відповідачем у власність безоплатно у особи, яка не мала право їх відчужувати, тобто без відповідної на то правової підстави.

Відповідно до ст. 387 ЦК України «власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним», а як передбачено нормою ч.3 ст.388 ЦК України у випадках, якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати також і від добросовісного набувача.

За таких обставин позивач вважає, що горищні приміщення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 слід витребувати із незаконного володіння відповідача, в тому числі шляхом визнання частково недійсним Договору дарування квартири АДРЕСА_5 від 28.11.2018р., що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М., а саме в частині відчуження ОСОБА_2 та прийняття у власність (в дарунок) ОСОБА_5 допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , які поіменовані та ідентифіковані в означеному договорі як «комори на горищі під індексами І/30,8кв.м., ІІ/21,1кв.м., ІІІ/28,0кв.м, IV/18,7кв.м.».

Нормативно-правове обґрунтування, з посиланням на відповідні статті Цивільного кодексу України було наведене в позовній заяві та залишається незмінним.

Відповідач ОСОБА_5 подав до суду відзив на позову, в якому зазначає, що відповідач на підставі посвідченого нотаріально договору дарування набув право власності на квартиру АДРЕСА_6 включно з спірними приміщеннями. На час набуття відповідачем права власності на приміщення під індексами І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_2 , такі належали на праві власності попередньому власникові, який подарував їх відповідачеві, про що чітко зазначено укладеному договорі дарування. Відтак, набувши право власності на вказані нежитлові приміщення на підставі договору дарування, який на сьогодні є дійсним, відповідач у відповідності з ст.319 ЦК України, вправі володіти, користуватися та розпоряджатися ними на власний розсуд.

Оскільки на момент набуття відповідачем права власності на спірні приміщення за договором дарування, такі вже належали на праві приватної власності попередньому власникові, що випливає з наявного у справі договору дарування, відповідач шляхом набуття права власності не порушив та не порушує прав позивача на вказані приміщення, оскільки такі йому не належать та не належали.

Як випливає з обставин справи та положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спірні приміщення не відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку оскільки є приватною власністю та самостійним об`єктом нерухомого майна, та відповідно, не можуть перебувати у власності мешканців будинку, в т, ч. позивача.

Позивач жодним чином не доводить, як належні відповідачу на праві приватної власності приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

В даному випадку позивач оспорює право власності відповідача на належні відповідачу на праві власності приватні приміщення, разом з цим, відповідач не доводить наявності у нього прав на такі приміщення. Відповідно відсутність порушених прав виключає підстави для захисту таких прав. Відтак, враховуючи відсутність факту порушення прав позивача, слід ствердити, що в останнього відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Відтак враховуючи факт набуття відповідачем у встановленому законом порядку права власності на спірні приміщення, право на які на час набуття ним права власності було і зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач є законним власником таких приміщень. З наведених обставин можна ствердити, що заперечення права позивача на володіння та користування вказаним приміщенням, ініціювання з даного приводу судових процесів, є втручанням в право на мирне володіння майном.

Як випливає з обставин справи відповідачем 02.03.2020 року зареєстровано в Інспекції ДАБК у м. Львові повідомлення про початок виконання будівельних робіт з Реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові та на даний час здійснює будівельні роботи, зокрема, на горищі будинку. Відтак у відповідача є право на виконання робіт з реконструкції належної йому на праві власності квартири.

Крім цього, слід відзначити, що 04.12.2019р. наказом Управління архітектури та урбаністки Департаменту містобудування Львівської міської ради № 89-2019-АПВ, відповідачу затверджено вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту і реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень. Відповідачем отримано технічні умови ЛМКП «Львівводоканал», ПрАТ І «Львівобленерго», технічний висновок ПАТ «Львівгаз», отримано висновок Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо паспорта опорядження фасаду. На замовлення позивача розроблено робочий проект. Наведене доводить що відповідач дотримався положень чинного містобудівного законодавства в частині отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Враховуючи вищевикладене, стверджує, що підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представників позивача позовні вимоги підтримав з аналогічних мотивів, посилаючись на обставини, викладені в позові, просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечив, надав аналогічні пояснення, зазначених у відзиві на позов.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення не подали. А тому, з врахуванням наведеного, а також поданих заяв про розгляд справи у відсутності сторін, суд вважає за можливе завершити розгляд справи у відсутності вказаних сторін на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.

Позивач звернувшись до суду позовом, з врахуванням уточнення позову, просив визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , що 28.11.2018 р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. та зареєстрований в Реєстрі за №593 в частині відчуження «комори на горищі під індексами I/30,8 кв.м., II/21,1 кв.м., III/28,0 кв.м, ІV/18,7 кв.м.»; визнати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44296613 від 28.11.2018 р, Державного реєстратора Приватного нотаріуса Лозинської Оксани Михайлівни, Львівського міського нотаріального округу в частині реєстрації права приватної власності на комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м. недійсним та скасувати запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м., як таких що не належать до квартири АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 комори на горищі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 під індексами І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м.; усунути перешкоди в користуванні горищем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом приведення горища у попередній стан та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_6 , сином ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру виданим Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів № Л08747 від 04.02.1997р.

Згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, від 16.01.2013р. Номер запису про право власності 64818, квартира перебуває у спільній сумісній власності, загальна площа квартир 91,5 кв.м., до квартири належить комора в підвалі площею 3,0 кв.м. Квартира АДРЕСА_7 ) та складається з 4-ох кімнат, кухні та допоміжних приміщень, що підтверджується Технічним паспортом на приватизовану квартиру складеним Обласним КП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.12.20112р. інв. № 365, р.№ 19013.

З матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2004 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 продали належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Відповідний Договір купівлі-продажу квартири був посвідчений Попович Г.І. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 21.04.2004р. за р.№ 482 та зберігається в правах приватного нотаріуса Попович Г.І.

Зі змісту цього Договору купівлі-продажу квартири вбачається, що придбана ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 складається з чотирьох кімнат житловою площею 62,6 кв.м та кухні, загальна площа квартири становить 91,6 кв.м, до квартири належить комора в підвалі пл. 12,4кв.м.

Окрім цього, з договору дарування квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. 28.11.2018р. зареєстрований в Реєстрі за №593 (а.с.33 том 1), 28 листопада 2018 року ОСОБА_2 подарувала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 своєму чоловіку громадянину ОСОБА_5 .

Зі змісту цього Договору дарування квартири (п. 3.1.) вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається з чотирьох кімнат та кухні, загальна площа квартири становить 95,8 кв.м, житлова площа 63,9 кв.м. до квартири належить комора в підвалі гід. 12,4кв.м., а також комори на горищі під індексами І/30,8кв.м., ІІ/21,1кв.м., ІІІ/28,0кв.м, IV/18,7кв.м.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.34), за відповідачем ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартира за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер 1687385046101, загальна площа (кв.м): 95.8, житлова площа (кв.м): 63.9, матеріали стін: цегла, Опис: Квартира складається з чотирьох житлових кімнат та кухні. До квартири належать комори: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м. Комора в підвалі площею 12,4 кв.м.

При цьому із долучених представником третьої особи приватного нотаріуса Лозинської О.М. документів, які стали підставою для реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер 1687385046101, загальна площа (кв.м): 95.8, житлова площа (кв.м): 63.9, матеріали стін: цегла, Опис: Квартира складається з чотирьох житлових кімнат та кухні. До квартири належать комори: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м. Комора в підвалі площею 12,4 кв.м. (а.с.131-165 т.2) вбачається, що право власності на цю квартируз такими технічними параметрами зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 на підставі технічного паспорта виготовленого 29.10.2018 року до квартири АДРЕСА_1 у межах горища належить комори: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м., довідки форми 2 ЛКП «Управитель» від 22.11.2018 року про те, що до квартири належить комори: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м., довідки ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 29.10.2018 року про те, що до вказаної квартири належать комори: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м., які помилково не були включені у правовстановлюючі документи.

Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на час укладення оспорюваного договору дарування квартири ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на законних підставах зареєстрував право власності на вказану квартиру разом із коморами: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м. і це право власності у цій справі позивач не спорює, позовні вимоги про визнання протиправним права власності цього відповідача на квартиру АДРЕСА_1 разом із коморами: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м. не заявлені.

Згідно ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно абзацу 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, власником нерухомого майна є особа, право власності якої зареєстроване в державному реєстрі речових прав.

Відповідач в підставність свого позову посилається на факт нікчемності правочину договору дарування квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. 28.11.2018 р., що зареєстрований в реєстрі за №593, у зв`язку із чим визнання його недійсним судом не вимагається.

Дійсно, положеннями ст.216 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, позивач не посилається на жодну конкретну норму закону, яка б встановлювала нікчемність відповідного правочину.

Таким чином, позивач зазначаючи, що відповідач своїми діями порушує його права як законного співвласника допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, фактично не довів факт нікчемності правочину, як і не оспорює договір дарування з підстав його недійсності.

Окрім цього, оскільки позивач не оспорив право власності відповідача ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 разом із коморами: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м., тому доводи про нікчемність договору дарування з підстав його недійсності є безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_2 на законних підставах, відповідно до договору дарування набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 разом із коморами: І/30,8 кв.м, ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м., ІV/18,7 кв.м., а відповідач ОСОБА_5 , користуючись правами наданими ст.317 ЦК України законно подарував свої приміщення квартири .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже,з врахуваннямреєстрації відповідачем ОСОБА_5 права власностів Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнона квартиру по АДРЕСА_2 разом із коморами:І/30,8кв.м,ІІ/21,1кв.м.,ІІІ/28,0кв.м.,ІV/18,7кв.м.,яке неос-порене позивачем,суд вважає,що позивачне довів,що укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 єнікчемним,у зв`язкуіз чимвідповідач ОСОБА_2 вважається законнимвласником такихприміщень,оскільки набула правовласності навказані нежитловіприміщення напідставі договорударування відвласника,який назаконних підставахволодів цимиприміщеннями,а отже підставдля визнаннянедійсним договорударування квартири,рішення недійсним,скасування реєстраціїправа власностіта усуненняперешкод вкористуванні горищем,витребування ізчого незаконноговолодіння комори не має, а тому суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог.

Окрім цього, відповідачем 02.03.2020 року зареєстровано в Інспекції ДАБК у м. Львові за вх. № ЛВ 061200621182 Повідомлення про початок виконання будівельних робіт з Реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові та на даний час здійснює будівельні роботи, зокрема, на горищі будинку.

Крім цього, 04.12.2019 р. наказом Управління архітектури та урбаністки Департаменту містобудування Львівської міської ради №89-2019-АПВ, відповідачу затверджено вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень.

Відповідачем отримано технічні умови ЛМКП «Львівводоканал», ПрАТ «Львівобленерго», технічний висновок ПАТ «Львівгаз», отримано висновок Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради щодо паспорта опорядження фасаду. На замовлення позивача розроблено робочий проект.

Відтак, у відповідача є право на виконання робіт з реконструкції належної йому на праві власності квартири, та отримав у встановленому порядку дозвіл на виконання будівельних робіт.

Отже, враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення позову немає. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, слід також скасувати заходи забезпечення позову, що застосовані ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лозинська Оксана Михайлівна про визнання недійсним договору дарування квартири, рішення недійсним, скасування реєстрації права власності та усунення перешкод в користуванні горищем, витребування із чого незаконного володіння комори - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Скасувати заборону власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , замовнику Реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок нежитлових горищних приміщень цього будинку, будь-яким іншим особам, з якими ним укладено договори (в тому числі усні) власником чи уповноваженою особою на здійснення будівельних робіт, а також вчинення будь-яких інших дії щодо проведення робіт з Реконструкції і переплануванням квартири АДРЕСА_1 , із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові, що застосована ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2020 року.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цією ухвалою суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896;

третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м Львові, місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а, код ЄДРПОУ 40181003;

третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лозинська Оксана Михайлівна, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Я.Мудрого, 1/15.

Дата складення повного тексту судового рішення - 07 листопада 2022 року.

Суддя: Гирич С. В.