Ухвала

від 12.11.2022 по справі 320/11404/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

12 листопада 2022 року Київ № 320/11404/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву про відвід судді в межах позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 20.07.2021 №381-к про його звільнення; поновлення на посаді заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн.

Ухвалою КОАС від 22.12.2021 позовну заяву було повернуто заявникові у зв`язку з неусуненням недоліків позову у встановлений в ухвалі КОАС від 22.09.2021 строк.

Постановою ШААС від 18.07.2022 ухвала КОАС від 22.12.2021 була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою КОАС від 05.09.2022 позовна заява була залишена без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків та порядку і способу виконання вимог судового рішення.

14.10.2022, на адресу суду від представника позивача була подана заява про відвід судді Брагіної О.Є. з мотивів недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи; відмови в доступі до правосуддя, що проявилося в "...занадтому формалізмі при вирішенні питання про відкриття провадження в справі".

Дослідивши заяву про відвід, суд приходить до висновку про необхідність її повернення без розгляду, ураховуючи таке:

порядок та строк подачі заяви про відвід та його вирішення унормовано положеннями ст.ст.36-40 КАСУ.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 КАСУ, в якій зазначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, а також за наявності обставин, встановлених статтею 37 Кодексу.

Водночас, право на відвід судді у сторони справи виникає лише після відкриття провадження в адміністративній справі, - ч.3 ст.39 КАСУ.

Оскільки заява про відвід судді Брагіної О.Є. надійшла на етапі вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі, право на звернення з такою заявою у позивача та його представника, станом на 14.10.2022, відсутнє.

Також, суд звертає увагу адвоката Терехова М.С. на неправильне тлумачення ним норми ч.1 ст.37 КАСУ, на яку він посилається як на одну із підстав для відводу судді Брагіної О.Є.

Зокрема, системне тлумачення зазначеної норми КАСУ дозволяє зробити висновки про те, що недопустимим є 1) розгляд справи суддею першої інстанції у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій; 2) розгляд справи суддею першої інстанції при новому її розгляді після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі, тобто, остання підстава містить вичерпний перелік судових рішень, після скасування яких неможливий новий розгляд справи цим же суддею першої інстанції, і ухвала про повернення позовної заяви до такого переліку не включена.

Разом з цим, в демократичному суспільстві, крім прав, існують ще й обов`язки, виконання яких забезпечує ефективне управління соціальним розвитком, при якому існує взаємодія держави та суспільства, а не протиставлення себе державі.

Прагнення до максимально можливої свободи без обмежень є передумовою анархії та хаосу. Необмежена свобода дій, в тому числі процесуальних, з часом перетворюється у вседозволеність, а остання веде до зіткнення інтересів та суцільного незадоволення. Таке становище є неприйнятним для держави. Держава прагне до порядку. Для виконання своїх функцій вона можливою мірою, через свої органи, регулює суспільні відносини, в тому числі і запровадженням певних правил та процедур. Європейський ідеал моделі держави, це коли між державою і особистістю встановлюються відносини партнерства і співробітництва; держава використовує різні канали для взаємодії з особистістю, громадянами, захищає їхні права, а у праві втілюється воля народу; змінюється співвідношення між державою і законом: формула "закон є інструмент державної влади" стає формулою "держава є інструментом закону"; кожен індивід поважає закон і прагне діяти в його рамках.

У зв`язку з цим на учасника справи ст. 44 КАСУ покладено певне коло обов`язків, в тому числі, вчиняти дії, встановлені законом та судом, зокрема і шляхом виявлення поваги до суду. Повагу до суду варто розглядати як важливу соціальну і правову цінність. Соціальну тому, що від ступеня поваги залежить суспільна довіра до суду та його представників. У юридичному розумінні це уможливлює нормальне виконання суддями своїх функціональних обов`язків. Правова цінність поваги, якщо це справді повага, а не імітація, виражається у конкретній поведінці учасників судочинства, які цю повагу засвідчують беззаперечним виконанням процесуальних вимог, а не свавільним паплюженням судових рішень.

Варто також звернути увагу і на рішення Європейського суду у справі "Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства", в якій ЄСПЛ висловив правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами може визнаватися таким, що має легітимну мету.

Імперативними приписами ч.1 ст. 45 КАСУ, учасникам судового процесу та їхнім представникам заборонено зловживати наданими процесуальними правами.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, і заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на перешкоджання розгляду справи.

Практика Верховного Суду свідчить, що найчастіше зловживанням процесуальними правами визнається неодноразове звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, які не відповідають вимогам процесуальниго закону, та завідомо безпідставними відводами суду.

У правових висновках ВП ВС, викладених в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18), Верховний Суд визнає "... відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будьякі докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Додатковою підставою для визнання відводу зловживанням процесуальними правами є порушення порядку для його заявлення".

У даному випадку суд констатує факт зловживання особою наданими їй процесуальними правами, що виявилось у порушенні порядку заявлення відводу судді, а саме на досудовому розгляді справи, що є неприпустимим та, з урахуванням того, що мотивацією для відводу, фактично, послугувала незгода представника позивача із прийнятим судовим рішенням.

Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 ППВСУ № 8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

В ухвалі від 29.05.2018 у справі №910/14716/17 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки як обґрунтування відводу судді в поданій заяві було вказано лише те, що «після аналізу діяльності судді Верховного Суду у скаржника виникли сумніви в неупередженості та компетентності головуючого в цій справі судді», що є подібним до ситуації, яка виникла у даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.45 КАСУ, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Положеннями ч.4 ст.45 КАСУ, на суд покладено обов`язок вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, в тому числі, і шляхом накладення штрафу за неповагу до суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зокрема і відсутність у представника позивача права на відвід судді, керуючись статтями 2, 4, 6, 36-40, 44-45, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

заяву про відвід судді Брагіної Олександри Євгенівни від 14.10.2022, зареєстрованої за №24769, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст ст. 294-296 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.