Ухвала

від 12.11.2022 по справі 320/11404/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

12 листопада 2022 року Київ № 320/11404/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Терехова Миколи Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся адвокат Терехов М.С. в інтересах ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 20.07.2021 №381-к про звільнення ОСОБА_1 ; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн.

Ухвалою КОАС від 22.12.2021 позовну заяву було повернуто заявникові у зв`язку з неусуненням недоліків позову у встановлений в ухвалі КОАС від 22.09.2021 строк.

Постановою ШААС від 18.07.2022 ухвала КОАС від 22.12.2021 була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою КОАС від 05.09.2022 позовна заява була залишена без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків та порядку і способу виконання вимог судового рішення.

17.09.2022 на адресу суду надійшов оригінал позовної заяви з додатками та їх примірником для відповідача.

13.10.2022 представником позивача на виконання вимог ухвали КОАС від 05.09.2022 подано копію довідки про місце реєстрації ОСОБА_1 та докази направлення оригіналу позовної заяви на адресу суду. При цьому, подана копія довідки про місце реєстрації ОСОБА_1 не містить належних відміток про засвідчення копії.

Зокрема, відповідно до частин 4, 5 статті 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з поданої представником позивача копії довідки про місце реєстрації ОСОБА_1 , остання не містить належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

В іншій частині вимоги ухвали КОАС від 05.09.2022 також не виконані, зокрема, не подано інформації щодо РНОКПП представника позивача та його місця реєстрації; ЄДРПОУ відповідача; адреси електронної пошти позивача та засобів зв`язку; ціни позову; обгрунтованого розрахунку суми заробітку за час вимушеного прогулу на стягнення якої заявлені вимоги; конкретизації обставин одержання моральної шкоди із визначенням, в чому вона полягала та викладенням порядку встановлення її розміру із наданням доказів настання шкоди та підтверджуючими наявність моральної шкоди документами; обґрунтування заявлених вимог в аспекті відсутності у відповідача як суб`єкта владних повноважень права прийняття рішень про скорочення чисельності та штату працівників; зазначення спірного періоду; надання довідки про середню заробітну плату позивача за останні 2 роки проходження державної служби; оригіналу квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 1908,00 грн.

При цьому, разом із витребовуваними документами представником позивача подано заяву, в якій він посилається на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Разом з тим, статус позивача як учасника бойових дій не звільняє його від оплати судового збору за подання даного позову з огляду на таке.

Зокрема, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов`язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

Пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн, не стосуються захисту прав позивача як учасника бойових дій, тому на нього пільга, передбачена п.13 ст. 15 Закону "Про судовий збір", не поширюється.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року (рік, в якому подано даний позов), становить 2270,00 гривень.

Таким чином, позивачеві слід оплатити судовий збір за дві вимоги - одну немайнового характеру: про скасування наказу від 20.07.2021 №381-К та майнового характеру, - про стягнення моральної шкоди у загальному розмірі 1908,00 грн. (100000* 0,01 = 1000,00 грн.; 2270*0,4= 908,00 грн.).

Також, представником позивача в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про витребування доказів судом.

Дослідивши подане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:

за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення і виключення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві, поміж іншого, зазначаються докази, які підтверджують кожну обставини заявленого позову.

Механізм та порядок витребування доказів у справі визначено ст.80 КАС України. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надання доказів вправі подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3)підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявлене позивачем клопотання про витребування доказів також не відповідає вимогам, встановленим у статті 80 КАС України; позивач не наводить обставин, які унеможливлюють самостійне надання витребовуваних доказів. Посилання ж на те, що документи знаходяться у відповідача, не є безумовною підставою для витребування таких доказів судом, оскільки відмова відповідача у добровільному наданні таких документів відсутня.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку, що заявником не було вжито належних заходів для самостійного одержання доказів у справі, а заявлене клопотання про витребування таких документів судом є способом перекладання обов`язків учасника справи на суд.

Витребування доказів є правом, а не обов`язком суду і реалізація цього права поставлена в пряму залежність від того наскільки сумлінно учасник справи використав надані йому процесуальні можливості для самостійного їх одержання.

Суд акцентує увагу, що заявник не позбавлений права одержати всі витребувані документи самостійно, в тому числі і шляхом витребування документів на адвокатський запит.

Зокрема, згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатура забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Для виконання покладених обов`язків чинним законом адвокати наділені широким колом можливостей, в тому числі: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, тощо , в тому числі і відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ст.20 Закону).

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано належних доказів неможливості самостійного отримання витребовуваних доказів.

Разом з цим, у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, суду надано право на продовження встановленого ним процесуального строку з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд, з метою забезпечення доступу до правосуддя позивача, вважає за необхідне продовжити строк для усунення виявлених недоліків на п`ять днів з дня одержання копії даної ухвали та пропонує заявникові усунути недоліки шляхом подання оновленої позовної заяви із зазначенням у ній: РНОКПП представника позивача та його місця реєстрації; ЄДРПОУ відповідача; адреси електронної пошти позивача та засобів зв`язку; ціни позову; обгрунтованого розрахунку суми заробітку за час вимушеного прогулу на стягнення якої заявлені вимоги; конкретизації обставин одержання моральної шкоди із визначенням, в чому вона полягала та викладенням порядку встановлення її розміру із наданням доказів настання шкоди та підтверджуючими наявність моральної шкоди документами; обґрунтування заявлених вимог в аспекті відсутності у відповідача як суб`єкта владних повноважень права прийняття рішень про скорочення чисельності та штату працівників; зазначення спірного періоду; надання довідки про середню заробітну плату позивача за останні 2 роки проходження державної служби; оригіналу квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 1908,00 грн.; належним чином засвідченої копії довідки про місце реєстрації ОСОБА_1 згідно з п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).

Також суд звертає увагу адвоката Терехова М.С., що суд не здійснює розрахунку заявленої до стягнення суми (в даному випадку - суми заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди), оскільки наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 80, 121, 160-161, 241, 248, 250 КАС України, суд -

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання Терехова Миколи Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів судом.

Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня одержання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.