Рішення

від 14.11.2022 по справі 129/1514/19

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1514/19

Провадження № 2-др/135/12/22

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

14.11.2022 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області заяву представника відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та відшкодування витрат на поховання спадкодавця та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до позивача ОСОБА_1 , Гайсинської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала цивільна справа 129/1514/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та відшкодування витрат на поховання спадкодавця та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до позивача ОСОБА_1 , Гайсинської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4698 грн 47 коп. витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_4 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гайсинської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя відмовлено.

31.10.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гуравської Валентини Юріївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона просить суд стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

До заяви додано: договір №01-22/19 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10 червня 2019 року, додаток № 1 до Договору №01-22/19 від 10 червня 2019 року про тарифи на адвокатські послуги за надання юридичної консультації, підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень, інших заяв та пояснень по справі, представництво інтересів у суді по справі на суму 8000 грн; рахунок на оплату №0058/22 від 25 жовтня 2022 року на суму 8 000 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 45 від 25 жовтня 2022 року на суму 8000 грн; акт наданих послуг № 1 від 25 жовтня 2022 року (звіт про виконану роботу) на загальну суму 8000 грн; ордер серії ВН №098323 від 12 червня 2019 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000385 від 28.12.2018.

Ухвалою суду від 31.10.2022 заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гуравської В.Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній вище цивільній справі призначено до розгляду.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи конкретні обставини справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяви, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені статтею 270 ЦПК України.

Щодо вимоги відповідача ОСОБА_2 простягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомогице домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що представник відповідача ОСОБА_5 до закінчення судових дебатів у справі звернулася до суду із заявою, в якій просила стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, вказавши, що інші докази таких витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рушення (частина восьмастатті 141 ЦПК України).

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

31.10.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гуравської В.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона просить суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Обсяг наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартість підтверджено належними доказами, а саме: договором №01-22/19 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10 червня 2019 року, додатком № 1 до Договору №01-22/19 від 10 червня 2019 року про тарифи на адвокатські послуги за надання юридичної консультації, підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень, інших заяв та пояснень по справі, представництво інтересів у суді по справі на суму 8000 грн; рахунком на оплату №0058/22 від 25 жовтня 2022 року на суму 8 000 грн; актом про надання послуг № 1 від 25 жовтня 2022 року (звіт про виконану роботу); квитанцією до прибуткового касового ордера № 45 від 25 жовтня 2022 року на суму 8000 грн; ордером серії ВН №098323 від 12 червня 2019 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000385 від 28.12.2018.

Таким чином, відповідачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 137 ЦПК України).

У частині третій статті 141ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду:від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18)та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року;від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19);від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі«East/WestAlliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України`зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З акту про надання послуг № 1 від 25 жовтня 2022 року (звіт про виконану роботу) установлено, що між ОСОБА_2 та адвокатським бюро «Валентини Гуравської» складено цей акт про те, що на виконання договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01-22/19 від 10.06.2019 адвокатським бюро були надані наступні послуги (правова, професійна правнича допомога) по справі №129/1514/19: юридична консультація (2 консультації в ході судового процесу) 3 години; аналіз актуальної судової практики щодо розгляду аналогічних спорів 3 години; складання та подання до суду відзиву на позовну заяву 4 години; оформлення додатків до відзиву на позовну заяву, посвідчення копій письмових доказів 1 година; опрацювання заяви про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог 1 година; складання та подання до суду відзиву на заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог 2 години; складання та подання до суду клопотань та письмових пояснень 2 години; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 5 годин (всього 21 година) на загальну суму 8000 грн.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження №12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд доходить висновку, що із заявлених представником відповідача 8 000 грн, з позивача слід стягнути на користь відповідача ОСОБА_2 , судові витрати понесені за надання професійної правничої допомоги в сумі 6920 грн 80 коп. Саме така сума витрат на правничу допомогу, на думку суду, буде відповідати принципу справедливості, враховуючи, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_4 були задоволені на 13,49 %.

Разом з тим з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення судові витрати понесені за надання професійної правничої допомоги в сумі 202 грн 35 коп. (13,49/100*1500).

Щодо стягнення судового збору сплаченого позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду.

Установлено, що позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою просиластягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати на судовий збір в розмірі 3171 грн 13 коп. (а.с. 1-4 том 1, а.с. 58 том 2).

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 3 171 грн 13 коп., судом позовні вимоги задоволені частково, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 427грн 78коп. (3171,13 х 13,49 %/100 % = 427,78 - розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гуравської Валентини Юріївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6920 грн 80 коп.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 202 грн 35 коп. та 427 грн 78 коп. витрат за сплату судового збору при подачі позову до суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складено 14.11.2022.

Суддя