Ухвала

від 14.11.2022 по справі 2-1114/10

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1114/10

Провадження № 4-с/0158/7/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Польової М.М.,

з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №21622465 з примусового виконання виконавчого листа Ківерцівського районного суду Волинської області №2-1114 від 09.02.2010 про стягнення з скаржника на користь ВАТ КБ «Надра» 45 214,22 грн., заборгованості по кредиту; 452,14 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ, в межах якого було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Виконавче провадження було повернуто стягувачу, однак накладений арешт на нерухоме майно не було знято. Враховуючи наведене, скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з викликом осіб.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представники державної виконавчої служби та заінтересованої особи у судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши скаргу та додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції 19.08.2010 відкрито виконавче провадження №21622465 з примусового виконання виконавчого листа Ківерцівського районного суду Волинської області №2-1114 від 09.02.2010 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ВАТ КБ «Надра» 45 214,22 грн., заборгованості по кредиту; 452,14 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ (а.с.13).

Крім того, вказаною постановою державного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 в межах суми 45 696,36 грн.

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 12.08.2013 у виконавчому провадженні №21622465 виконавчий лист Ківерцівського районного суду Волинської області №2-1114 від 09.02.2010 повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Також державним виконавцем у вказаній постанові припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.14).

Боржник 05.09.2022 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про зняття арештів, накладеного в межах виконавчого провадження №21622465 (а.с.18).

Другий відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом від 07.10.2022 №61762 повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна боржника (а.с.16-17).

Відповідно до листа ПАТ КБ «Надра» від 16.09.2015 №02-01/771 заборгованість відповідно до виконавчого листа №2-1114 від 09.02.2010 сплачена в повному обсязі 28.12.2011 (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року (в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Повернення виконавчого документа стягувачу на підставі його письмової заяви передбачено п. 1 ч. 1 ст. 47 цього Закону. Положення ч. 5 цієї норми законодавства вказували на те, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Таким чином, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало, що у разі скасування державним виконавцем арешту, накладеного на майно боржника, виконання такої постанови проводилось за заявою боржника.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як слідує із постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 12.08.2013 про повернення виконавчого документу стягувачу, вона містить рішення про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення. При цьому в матеріалах справи відсутні дані про визнання неправомірною або не чинною даної постанови.

Стаття 451 ЦПК України встановлює вичерпний перелік рішень, які може прийняти суд за результатами розгляду скарги.

Так, наведена норма передбачає, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наявність постанови державного виконавця від 12.08.2013, якою припинено чинність арешту майна боржника та інших заходів примусового виконання рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, а відтак, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 259-260, 447, 450 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2022 року.

Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова