Рішення

від 14.11.2022 по справі 128/392/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/392/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2022 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.

та учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Козинець Д.О., Руденка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 19 грудня 2012 року, перебувала в трудових правовідносинах в Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради на декількох посадах економічного напрямку. 12 серпня 2021 року вона отримала повідомлення від Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради про те, що у зв`язку зі змінами у структурі підприємства для забезпечення відповідної чисельності штату працівників, на підставі п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України та на підставі Статуту відповідача, наказу № 47 від 09.08.2021, протоколу про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій) заплановано майбутнє її вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. Надалі, не отримавши від відповідача Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради жодних вакантних пропозицій з урахуванням її кваліфікації, стажу та освіти, 12 жовтня 2021 року була звільнена з посади заступника головного лікаря з економічних питань на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці. Вона вважає своє звільнення незаконним, оскільки їй не були запропоновані інші вакантні посади з аналогічними (схожими) посадовими обов`язками з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду та стажу роботи. Роботодавець також не врахував її переважне право на залишення на роботі та не отримав згоди на звільнення від профспілкового комітету. Вона має у відповідача безперервний стаж роботи 9 років. Крім того, вона має повну вищу економічну освіту за спеціальністю «Облік та оподаткування», неодноразово підвищувала свою кваліфікацію та професійну компетентність, що підтверджується відповідними сертифікатами, брала участь в семінарах для бухгалтерів, позитивно характеризувалась за місцем роботи. Також у сім`ї ОСОБА_1 на дату звільнення не було інших працівників з самостійним заробітком (її чоловік ОСОБА_3 працював у відповідача та також був попереджений про планове звільнення 12.10.2021, крім того, має інвалідність ІІІ групи) і на утриманні позивача перебувало та досі перебуває двоє неповнолітніх дітей. Зазначену інформацію вона повідомляла керівництву відповідача та зверталась із відповідною заявою від 11.10.2021 з проханням надати їй переважне право на залишенні на роботі. Проте відповідь на таку заяву отримала листом № 09-362 від 10.11.2021 уже після звільнення, в якій містилась інформація про те, що однорідних професій у відповідача не було. Жодного економічного обґрунтування та причин скорочення посади, яку вона займала, їй не повідомили. При зверненні відповідача до профспілкового комітету із повідомленням про планове скорочення штату та чисельності працівників № 01-257 від 13.07.2021, профспілковим комітетом не була надана згода на скорочення 1,0 посади заступника головного лікаря з економічних питань. Абсолютно не погоджуючись із наказом про своє звільнення, ОСОБА_4 , намагаючись з`ясувати всі обставини скорочення, звернулась до адвоката за допомогою в отриманні документів, що стали підставою для скорочення штату та її посади, зокрема статуту, колективного договору зі змінами чинними станом на 12.10.2021, рішення 10 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 30.07.2021 № 415, протоколу, наказу № 47 від 09.08.2021 та економічного обґрунтування скорочення чисельності і штату працівників.

За вищевказаних обставин позивач ОСОБА_4 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради від 11 жовтня 2021 року за № 293-к/тр «Про звільнення ОСОБА_5 »; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного лікаря з економічних питань або іншій рівнозначній посаді в Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради з 12.10.2021 та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.10.2021, по день набрання рішенням законної сили; в частині стягнення середнього заробітку за місяць допустити рішення до негайного виконання; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала заяву, підписану представником згідно з ордером ОСОБА_2 , про поновлення строку звернення до суду. Заяву обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ про звільнення від 12.10.2021 було прийнято 11 жовтня 2021 року. Попри це, 11 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_6 , розраховуючи на наявність у неї переважного права на залишення на роботі, з огляду на сімейні обставини, її тривалий безперервний стаж роботи, наявність повної вищої освіти за фахом та постійних підвищень своєї кваліфікації та професійної компетентності, звернулась із заявою до відповідача із проханням врахувати таке переважне право і мала надію, що відповідач відкличе чи скасує наказ про звільнення, переведе на іншу посаду. Відповідь на вищевказану заяву надійшла позивачу лише 02 грудня 2021 року (з огляду на те, що відповідач спочатку відправив відповідь на дану заяву за неправильною адресою місця проживання позивача, хоч володів інформацією про фактичне місце її проживання). Однак така відповідь була формальною і не містила аргументованої інформації про причини скорочення посади, на якій працювала позивач, не містила відомостей про пропозиції їй інших посад, підходящих за досвідом, кваліфікацією та освітою. Надалі позивач ОСОБА_1 , намагаючись з`ясувати всі обставини, звернулась до адвоката за допомогою в отриманні документів, що стали підставою для скорочення штату та її посади, зокрема статуту, колективного договору зі змінами чинними станом на 12.10.2021, рішення 10 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 30.07.2021 № 415, протоколу, наказу № 47 від 09.08.2021 та економічного обґрунтування скорочення чисельності і штату працівників. Представником позивача, з метою витребування вказаних документів, 22.12.2021 направлено відповідачу Комунальному некомерційному підприємству «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради адвокатський запит № 279. Відповідь була отримана лише 19 січня 2022 року. Позивач вважає, що об`єктивна можливість визначення наявності підстав для звернення до суду з позовом виникла лише після детального аналізу всіх документів, які були підставою для скорочення штату та чисельності працівників та зумовили її звільнення, та які, в свою чергу, були отримані лише 19 січня 2022 року. Тому, як вважає позивач, перебіг місячного строку на звернення до суду слід рахувати саме з отримання повного пакета документів необхідного для звернення до суду з позовною заявою, тобто з 19 січня 2022 року. Таким чином, позивач просить поновити строк на звернення до суду з позовною заявою про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 17.03.2022 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Даною ухвалою також було відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

13.05.2022 представником відповідача Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради згідно з довіреністю Козинець Діаною Олександрівною через канцелярію суду було подано письмовий відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії учасникам справи. У відзиві представник відповідача просить суд відмовити повністю у позовних вимогах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради, щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, відповідач заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті. Відзив обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з КНП «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради до 12.10.2021. Зміни скорочення штату працівників були спричинені змінами адміністративно-територіального устрою і проведенням реорганізації закладів охорони здоров`я, що підтверджується актами приймання-передачі майна територіальним громадам в грудні 2020 року. Провівши аналіз роботи підприємства за останній рік та зробивши економічне обґрунтування, відповідачем було прийняте рішення про скорочення чисельності та штату працівників. Адміністрацією підприємства було повідомлено первинну профспілкову організацію листом від 13.07.2021 № 257 про намір скорочення чисельності та штату працівників. 23.07.2021 первинною профспілковою організацією надано лист від 23.07.2021 № 10 про надання згоди на скорочення чисельності та штату працівників, де не було вказано посади позивача. 06.08.2021 первинна профспілкова організація відізвала лист від 23.07.2021 № 10 та просила його повернути у зв`язку з технічною помилкою. 23.07.2021 первинна профспілкова організація надала лист, в якому зазначила, що погоджує скорочення посад, які зазначені в даному листі. 09.08.2021 наказом № 47 у зв`язку з раціоналізацією штатної структури підприємства за результатами господарської діяльності, відповідно до п. 3. ст. 64 Господарського кодексу України та статуту відповідача, прийняте рішення про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій) та створенням комісії. Протоколом 09.10.2021 було прийнято рішення про внесення змін до штатного розпису та скорочення посад, в тому числі посади позивача. 11.08.2021 наказом № 49 затверджено штатний розпис в новій редакції, який вводився в дію з 13.10.2021 та був затверджений Органом управління згідно з статутом. Так, згідно із наказом Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради № 275 - к/тр від 12.08.2020 «Про попередження про заплановане звільнення та зміну істотних умов праці» інспектору з кадрів було доручено попередити працівників, які займають скорочуванні посади, не пізніше ніж за два місяці до дати скорочення посади. Позивача було повідомлено про наступне вивільнення згідно з повідомленням «Про попередження про заплановане звільнення та зміну істотних умов праці» 12.08.2021. Повідомлення отримано та засвідчено підписом ознайомлення. В повідомленні вказано, що про вакантні посади (за наявності) буде повідомлено додатково. Вивчивши біографічну довідку позивача, врахувавши відповідний рівень освіти, кваліфікації, стажу роботи за період з 12.08.2021 по 12.10.2021 іншої рівнозначної посади, яку б могла зайняти позивач, на підприємстві не було, що підтверджується штатним розписом, який затверджений наказом директора від 11.08.2021 № 49. Крім того, відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача, щодо того, що первинна профспілкова організація не надала згоду про скорочення її особи. 11.10.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про звільнення її із займаної посади за скороченням штату та виплати їй тримісячного середнього заробітку у зв`язку з невиконаннями умов колективного договору. Виплата тримісячного посадового окладу колективним договором при скороченні чисельності та штату працівників не передбачена, стаття 44 КЗпП також не передбачає даних виплат. Відповідач вважає, що навпаки захистив позивача, провівши всі виплати відповідно до законодавства, та видав у день звільнення належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення. Відповідач вважає, що звільнення відбулося відповідно до законодавства України та умов колективного договору.

24.05.2022 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Балтак О.О. подав через канцелярію суду письмову відповідь на відзив з доказами направлення копії відповіді учасникам справи. Зазначає, що позивач не погоджується із міркуваннями та аргументами відповідача, викладеними у відзиві, у зв`язку з тим, що відповідач фактично не наводить достатніх підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Твердження відповідача про те, що нібито рівнозначних посад на підприємстві, які могли б бути запропоновані позивачу при звільненні, не було, просить суд оцінювати критично з огляду на те, що у позовній заяві представником позивача неодноразово наголошувалось на тому, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у справах №800/538/17, 6-1264цс17, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Отже, попри те, що інших аналогічних посад з назвою «заступник головного лікаря з економічних питань» у відповідача не було, відповідач мав би запропонувати всі інші посади, що відповідають освіті, досвіду, кваліфікації позивача. Зокрема, такими посадами, згідно зі штатним розписом, могли бути головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, бухгалтер. Таким чином, позицію відповідача про відсутність кола працівників для проведення порівняльного аналізу позивач вважає абсолютно необґрунтованою. Крім того, відповідач не навів жодних аргументів щодо правомірності звільнення позивача з урахуванням її сімейних обставин, про які зазначалось у позовній заяві. Наведене ще раз підтверджує те, що звільнення було проведено з порушенням вимог закону. Твердження у відзиві про те, що відповідач не звертався за погодженням скорочення посади позивача, оскільки відсутня інформація про те, чи була вона членом профспілки не відповідає дійсності, адже відповідач направляв до профспілкового комітету повідомлення про планове скорочення штату та чисельності працівників № 01-257 від 13.07.2021, про що зазначалось у позові. Та, попри це, профспілковий комітет не надав згоду на скорочення посади позивача. Підсумовуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що слід дійти цілком аргументованого висновку про те, що наказ № 293-к/тр від 11.10.2021 є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

24.05.2022 від директора Комунального некомерційного підприємства «Якушинецького центру первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради Пасічника В. надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечення обґрунтовані тим, що 20.05.2022 на електронну адресу відповідача надійшла відповідь на відзив позовної заяви без додатків, які зазначені у відповіді на відзив на позовну заяву, що не відповідає можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи. Відповідач непогоджується заргументами та міркуваннямипредставника позивача,викладеними у запереченніна відповідь навідзив,та відхиляєїх уповному обсязіу зв`язкуз тимщо, щопозивач ненаводить достатніх таобґрунтованих підстав тааргументів длязадоволення позовнихвимог.У позовнійзаяві представникомпозивача неодноразовонаголошувалось натому,що згідноз усталеноюпрактикою ВерховногоСуду,зокрема,викладеною усправах №800/538/17,6-1264цс17,роботодавець зобов`язанийзапропонувати всівакансії,які відповідаютьзазначеним вимогам,що існуютьна цьомупідприємстві,незалежно відтого,в якомуструктурному підрозділіпрацівник,який вивільнюється,працював.Відповідач натомістьвважає,що вирішивпровести скорочення,керуючись своїмвиключним правомна управлінняпідприємством,разом зтим доштатного розписуне вводиласьбудь-якаінша аналогічнапосада зтакими жфункціями.Відповідач вважаєпозицію позивачаз приводутого,що їйне булизапропоновані іншівакантні посадиз аналогічними(схожими)посадовими обов`язкамиз урахуваннямїї освіти,кваліфікації,досвіду тастажу роботинеобґрунтованою зогляду нате,що відповідно доч.ч.1,2ст.49-2КЗпП Українипро наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізніше,ніж задва місяці,що ібуло зробленоналежним чином.При вивільненніпрацівників увипадках змінив організаціївиробництва іпраці враховуєтьсяпереважне правона залишенняна роботі,передбачене законодавством.Частина третястатті 49КЗпП визначає,що одночасноз попередженнямпро звільненняу зв`язкузі змінамив організаціївиробництва іпраці власникабо уповноваженийним органпропонує працівниковііншу роботуна томуж підприємстві,в установі,організації.При відсутностіроботи завідповідною професієючи спеціальністю,а такожу разівідмови працівникавід переведенняна іншуроботу занаявності на томуж підприємстві,в установі,організації працівник,за своїмрозсудом звертаєтьсяза допомогоюдо державноїслужби зайнятостіабо працевлаштовуєтьсясамостійно.Тобто,запропонована дляпереведення роботамає відповідатипрофесії чиспеціальності працівника,а уразі відсутностітакої роботидопускається пропозиціянижчої зарівнем кваліфікаціїпосада.Вільних вакансій,нижчих зарівнем кваліфікаціїпосад,на підприємствіза періодз 12.08.2021по 13.10.2021не було,що підтверджуєтьсяштатним розписомз зайнятимипосадами станомна 12.08.2021та 13.10.2021,який затвердженийорганом управліннявідповідно достатуту підприємства.Відтак,межі свободивибору уконтексті правана працюза п.1ст.40КЗпП Українивизначаються кваліфікаційнимивимогами допосади,яким працівникмає відповідати.Тобто,в періодз моментупопередження прозвільнення тапо деньзвільнення позивачав штатівідповідача булинаявні вакантніпосади,проте позивачне відповідалажодній зних закваліфікаційними вимогами(освіта,досвід роботи,спеціальні знаннята вміння).Відповідач такожвважає,що всіпозиції щодосімейного станупозивача були врахованікомісією,відповідно допротоколу від09.10.2021було прийняторішення про внесеннязмін доштатного розписута скороченняпосад,в томучислі посадипозивача.Відповідач звертавсядо первинноїпрофспілкової організаціїпро погодженняна скорочення даноїпосади,а непро звільненняпозивача.Відповідно до листа№ 11 від23.07.2021 первинна профспілкова організація надала погодження на скорочення посад, в тому числі й посади позивача. Наказом № 47 від 09.08.2021 на підставі протоколу від 09.08.2021 комісією прийнято рішення про внесення змін до штатного розпису та затвердження його в новій редакції. Наказом № 49 від 11.08.2021 було затверджено штатний розпис в новій редакції, який вступав в силу з 13.10.2021. На звернення відповідача первинна профспілкова організація надала відповідь, що позивач не була членом первинної профспілкової організації та не сплачувала внески (лист первинної профспілкової організації від 16.05.2022 № 3), тому погодження щодо скорочення позивача як особи не надавала. З огляду на вищевикладені обставини відповідач вважає, що наказ № 293-к/тр від 11.10.2021 є законним та не підлягає скасуванню. Тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий розгляд у даній справі неодноразово відкладався з поважних причин.

В судовому засіданні 14.11.2022 представник позивача адвокат Балтак О.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що ОСОБА_1 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради з 19.12.2012, в останні роки на посаді заступника головного лікаря з економічних питань. 12.08.2021 отримала повідомлення від Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради про те, що у зв`язку зі змінами у структурі підприємства, у зв`язку зі скороченням посад (професій) заплановано майбутнє її вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. 11.10.2021 ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника головного лікаря з економічних питань. Вважають, що звільнення є незаконним, так як ОСОБА_1 не було запропоновано іншу посаду, а також вона мала переважне право на залишення на посаді, оскільки має двох неповнолітніх дітей, її чоловіка, який являється інвалідом ІІІ групи, також було звільнено, вона має безперервний стаж 9 років і високий кваліфікаційний рівень. Вони не погоджуються з позицією відповідача, що аналогічних посад не було, оскільки такими посадами могли бути головний бухгалтер та бухгалтер. Просив задовольнити позовні вимоги, скасувати наказ про звільнення, поновити ОСОБА_1 на посаді та стягнути середній заробітку з 12.10.2021 по день набрання рішення законної сили. Підтримав заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши, що позивач дізналась про порушення прав з моменту отримання пакету документів 19.01.2022.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.11.2022 позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві. Суду також пояснила, що у неї більша продуктивність праці та вища кваліфікація, її характеристика суду не надавалася, але про це свідчить щомісячна премія. Вільної посади не було, але одна посада навмисно була розділена між двома працівниками по 0,5 ставки, цю посаду могли надати їй. Також повідомила суду, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради Козинець Д.О. в судовому засіданні 14.11.2022 позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду також пояснила, що позивач ОСОБА_1 останніх чотири роки працювала на посаді заступника головного лікаря з економічних питань. Про звільнення позивача було повідомлено профспілкову організацію, яка спочатку не надала згоду на скорочення первинних посад, але згодом цей лист відізвала. Було прийнято новий штатний розпис. Особи були повідомлені про вивільнення в установленому законом порядку. На період серпня 2021 року вільних посад не було, посада економіста була зайнята, а в подальшому станом на 13.10.2021 в штатному розписі не було ні посади економіста, ні заступника головного лікаря з економічних питань. Позивача було повідомлено про те, що якщо звільниться посада, її повідомлять, але вільна посада не з`явилась. Тому позивача було звільнено та проведено повний розрахунок.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради адвокат Руденко О.С. підтримав пояснення представника відповідача ОСОБА_7 . Просив суд застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, надані учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах в Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради з 19.12.2012 до 12.10.2021, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 16-17).

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 убачається, що громадянин ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_8 (прізвище після одруження ОСОБА_9 ) зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження 28 травня 2004 року зроблено запис за № 722 (а.с. 25).

ОСОБА_1 має двох дітей: сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв пронародження серії НОМЕР_3 від 10серпня 2004року та серії НОМЕР_4 від 21 травня 2010 року (т. 1 а.с. 26, 27).

У повідомленні від 13.07.2021 № 01-257, адресованому в.о. голови профспілкового комітету ОСОБА_12 , зазначається, що відповідно до ст. 62, п. 4 ст. 63, п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України та на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у жовтні 2021 року планується провести скорочення штату та чисельності працівників, зокрема 1,0 посади заступника головного лікаря з економічних питань (т. 1 а.с. 22).

Листом від 23.07.2021 №10 профспілковим комітетом повідомлено про надання згоди на скорочення посад та їх чисельності, серед яких відсутня посада позивача (т. 1 а.с. 30).

З листа профспілкового комітету №11 від 23.07.2021 убачається, що профспілковим комітетом надано згоду на скорочення 1,0 посади заступника головного лікаря з економічних питань (т. 1 а.с. 211-213).

Листом профспілкового комітету від 06.08.2021 №12 відізвано лист від 23.07.2021 № 10 у зв`язку з технічною помилкою (т. 1 а.с. 210)

В листі профспілкового комітету № 3 від 16.05.2022 повідомляється, що ОСОБА_1 , заступник головного лікаря з економічних питань, не була членом первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради та внесків не сплачувала (т. 2 а.с. 27).

Відповідно до рішення № 415 від 30.07.2021 (т. 1 а.с. 115), майно, що перебувало на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Вінницької міської ради, передано у комунальну власність Якушинецької територіальної громади, що підтверджується актами приймання-передачі (т. 1 а.с. 152-196).

Наказом від 09.08.2021 «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад(професій) та створення комісії» скорочено з 13.10.2021 зі штатного розпису Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради посади (професії), зокрема посаду заступника головного лікаря з економічних питань (т. 1 а.с. 44).

З протоколу від 09.08.2021 Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій)» убачається, що комісією було вирішено скоротити деякі посади, зокрема посаду заступника головного лікаря з економічних питань (т. 1 а.с. 113-114).

11.08.2021 наказом № 49 затверджено штатний розпис в новій редакції, який вводився в дію з 13.10.2021 та був затверджений Органом управління згідно зі статутом (т. 1 а.с. 222).

12 серпня 2021 року було видано наказ «Про попередження про заплановане звільнення та зміну істотних умов праці», яким зобов`язано старшого інспектора з кадрів Гончарука О.В. попередити про наступне вивільнення 12 жовтня 2021 року, за п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно з чинним законодавством України, не пізніше ніж за 2 (два) місяці підготувати письмові повідомлення про наступне вивільнення під підпис працівників, зокрема заступника головного лікаря з економічних питань (1,0 посада) адміністративно-управлінської частини ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 19).

З повідомлення директора Комунального некомерційного підприємства «Якушинецького центру первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради убачається, що у зв`язку зі змінами у структурі підприємства для забезпечення відповідної чисельності штату працівників, на підставі п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України та на підставі статуту Комунального некомерційного підприємства «Якушинецького центру первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради (нова редакція), затвердженого рішенням 10 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 30.07.2021 № 415, відповідно до наказу № 47 від 09.08.2021, протоколу про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій), ОСОБА_1 була попереджена про майбутнє вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 12 жовтня 2021 року (т. 1 а.с.18).

Відповідно до наказу від 11.10.2021 № 293-к/тр «Про звільнення ОСОБА_5 », ОСОБА_13 , заступника головного лікаря з економічних питань адміністративно-управлінської частини, звільнено із займаної посади за скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України, 12 жовтня 2021 року з компенсацією відпустки «щорічна основна відпустка» у розмірі 65 невикористаних календарних днів, з компенсацією відпустки «додаткова відпустка» у розмірі 20 невикористаних календарних днів, з компенсацією відпустки «додаткова відпустка за 2 і більше дітей віком до 15 років» у розмірі 10 невикористаних календарних днів. Зобов`язано виплатити вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до наказу від 11.10.2021 № 294-к/тр «Про звільнення ОСОБА_14 », ОСОБА_3 , техніка з питань експлуатації будівель, споруд, інженерних мереж і систем господарсько-обслуговуючого персоналу, звільнено із займаної посади за скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України 12 жовтня 2021 року з компенсацією відпустки «щорічна основна відпустка» у розмірі 66 невикористаних календарних днів. Зобов`язано виплатити вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України (т. 1 а.с. 20).

З заяви від 11.10.2021 № 164, адресованої директору КНП «Якушинецького центру первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_15 , убачається, що ОСОБА_1 просила при звільненні із займаної посади за скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України 12 жовтня 2021 року виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом трудового законодавства, умов колективного договору, а також повідомляла, що вона є особою, в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком (чоловік ОСОБА_3 попереджений та звільняється 12 жовтня 2021 року за скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України, має групу інвалідності) та на утриманні в сім`ї двоє неповнолітніх дітей (т. 1 а.с. 21).

На підтвердження навчання ОСОБА_1 надано договір про навчання № 72 від 24 липня 2019 року (т. 1 а.с. 28-29).

Згідно з дипломом магістра серії НОМЕР_5 від 24 грудня 2020 року, ОСОБА_1 закінчила у 2020 році Вінницький національний аграрний університет, здобула ступінь вищої освіти магістр, за спеціальністю «Облік та оподаткування», з освітньою програмою «Облік та оподаткування» (т. 1 а.с. 31)

На підтвердження своєї кваліфікації та професійної компетентності надано сертифікат про підвищення професійних компетентностей (кваліфікації) виданий Цифровим видавництвом MCFR (МЦФЕР-Україна) та Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого від 01.09.2021 (т. 1 а.с.32), сертифікат учасника семінару «Робота над помилками у первинній медицині: облік, ПДВ та оплата праці» (т. 1 а.с. 33), сертифікат учасника святкового семінару для бухгалтерів (т. 1 а.с. 34), сертифікат про розширення професійних компетентностей (підвищення кваліфікації) виданий Цифровим видавництвом MCFR (МЦФЕР-Україна) від 12.03.2021 (т. 1 а.с. 35), сертифікат учасника бухгалтерського семінару «Платні послуги на первинці: організовуємо, обліковуємо, документуємо» (т. 1 а.с. 36), сертифікат про проходження навчання за програмою короткострокового тематичного семінару для працівників бухгалтерських та планово-економічних відділів закладів охорони здоров`я Вінницької області № 5374 від 13 червня 2014 року (т. 1 а.с. 37), сертифікат про участь у навчальному семінарі в рамках підготовки до впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (т. 1 а.с. 38).

З характеристики на заступника головного лікаря з економічних питань КЗ «Вінницького районного медичного центру ПМСД» ОСОБА_1 убачається, що її завданнями та обов`язками є: здійснювати керівництво роботи економічних служб з метою досягнення найбільшої економічної ефективності; керувати складанням центру, узгоджувати і взаємно пов`язувати всі його розділи, брати участь у розробленні комплексного плану соціально-економічного розвитку; контролювати нарахування доплат і премій працівникам центру; разом з бухгалтерією здійснювати методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, вдосконалення та розширення сфери внутрішньогосподарського розрахунку; забезпечувати розроблення проєктів кошторисів витрат центру; відповідати за фінансово-статистичну звітність; аналізувати показники роботи закладу (т. 1 а.с. 39).

В характеристиці ОСОБА_1 , як економіста праці Вінницького РМ ЦПМСД, зазначено, що за час роботи в бухгалтерії легко справляється з завданнями, які потребують організаторських здібностей, має хорошу професійну підготовку, достатню для виконання обов`язків, постійно працює над удосконаленням своїх знань, глибоко вивчає питання теорії і практики професійної справи, сумлінно виконує свій службовий обов`язок та має високе почуття відповідальності (т. 1 а.с. 40).

10.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 11.10.2021, у якій зазначається про те, що однорідних професій і посад при її вивільненні не було, усі виплати були проведені відповідно до наказу № 293-к/тр (т. 1 а.с. 23).

З економічного обґрунтування скорочення чисельності та штату працівників комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради убачається, що скорочення чисельності та штату працівників зумовлене зменшенням чисельності лікарів загальної практики та обсягу надання медичних послуг у зв`язку зі зниженням кількості декларацій, що зменшило дохід підприємства (т. 1 а.с. 42).

Зі штатного розпису, який вводиться в дію з 13 жовтня 2021 року, убачається, що посада заступника головного лікаря з економічних питань відсутня (т. 1 а.с. 223-225).

З довідок Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради убачається, що станом на 10 серпня 2021 року (т. 2 а.с. 37) та станом на 13 жовтня 2021 року (т. 2 а.с. 38) в структурних підрозділах адміністративно-господарської частини та бухгалтерського обліку та звітності були відсутні вакантні посади.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Упостанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-цзазначено: «Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення».

Окрім того, Конвенцією Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року у пункті «а» частини другої статті 9 визначено, що тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Частиною першою статті 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Судом з`ясовано, що зміна в організації виробництва і праці Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради, зокрема, скорочення чисельності штату працівників зумовлена тим, що станом на 01.07.2021 у порівнянні з періодом минулого року відбулося зменшення чисельності лікарів загальної практики сімейних лікарів з 43 ставок у липні 2020 року до 17,5 ставок у липні 2021 року. Також відбулося зменшення обсягу надання медичних послуг у зв`язку зі зниженням кількості декларацій з 63223 ставок у липні 2020 року до 29673 ставок у липні 2021 року, що зменшило дохід підприємства до 46,93% доходу відповідного періоду попереднього року. З метою оптимізації витрат на організаційну структуру підприємства, у зв`язку з відсутністю надмірного навантаження та необхідністю проведення змін в організації праці, шляхом зміни штатного розпису (за рахунок ліквідації певних посад та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами), було прийнято рішення про скорочення штату.

Надалі позивача ОСОБА_1 12 серпня 2021 року було повідомлено про майбутнє вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 12 жовтня 2021 року, що підтверджується підписом ознайомлення. Тобто відповідачем дотримано вимоги закону щодо попередження працівника за два місяці про наступне вивільнення.

Згідно з вимогами статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Судом установлено, що адміністрацією Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради було повідомлено первинну профспілкову організацію листом від 13.07.2021 № 257 про намір скорочення чисельності та штату працівників. 23.07.2021 первинна профспілкова організація надала лист № 11, в якому зазначила, що погоджує скорочення посад, які зазначені в даному листі. Крім того, первинною профспілковою організацією здійснено обґрунтування свого рішення відповідно до ст. 42 КЗпП України та надано згоду на скорочення 1,0 посади заступника головного лікаря з економічних питань.

Тому посилання позивача на те, що відповідач не отримав згоди на звільнення від профспілкового комітету є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Верховний Суд упостанові по справі № 761/41149/16-ц від 29.01.2020надав роз`яснення застосуванню вказаної норми, зазначивши, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Важливо наголосити, що межі свободи вибору працівника серед вакансій, які пропонуються роботодавцем при розірванні трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у тому, що він може обрати тільки таку посаду (роботу), яка відповідає його освіті, кваліфікації, досвіду. Тому, якщо на момент скорочення на підприємстві у штатному розписі є вакантні посади, проте посадові інструкції цих посад передбачають для претендентів наявність відповідного рівня освіти, спеціальних кваліфікаційних вимог, досвіду роботи тощо, яких у працівника, з яким розривають трудовий договір за п. 1 ст. 40 КЗпП України немає, то роботодавець не зобов`язаний пропонувати такі посади працівнику (постанова Верховного Суду від 09.08.2017 у справі № 6-1264цс17).

Судом установлено, що у повідомленні про майбутнє вивільнення позивача ОСОБА_1 вказано, про пропозиції вакантних посад (за наявності) буде повідомлено додатково. Пізніше, у відповіді на заяву ОСОБА_1 від 10.11.2021, відповідач повідомив позивача про те, що однорідних посад та професій на підприємстві не було. З довідок Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради убачається, що станом на 10 серпня 2021 року та станом на 13 жовтня 2021 року в структурних підрозділах адміністративно-господарської частини та бухгалтерського обліку та звітності були відсутні вакантні посади. Тобто відповідачем не порушено вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Статтею 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

У постанові від 19.08.2020 (справа № 334/4326/17) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справі не було порушено переважне право позивача на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, оскільки цим правом наділені працівники, які займають однакові посади, а посада позивача була єдиною.

Подібний висновок висловив Верховний Суд у постанові по справі № 646/2661/20 від 09.12.2021, вказавши, що колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо порушення переважного права на залишення на роботі позивача, так як право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, не застосовується для працевлаштування на іншу посаду, оскільки переважне право на залишення на роботі враховуються при скороченні декількох посад, тобто інші рівнозначні посади залишаються, і тоді роботодавець застосовує переважне право та надає право на залишення на роботі.

Отже, переважне право на залишення на роботі не є абсолютним та має розглядатися роботодавцем у випадку, якщо на посаді, яка скорочується та видаляється зі штатного розпису, перебуває двоє чи більше працівників.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді заступника головного лікаря з економічних питань. Така посада в Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради була єдиною, тому підстав для застосування переважного права залишення позивача на посаді, оскільки позивач мала двох утриманців, в її сім`ї не було інших працівників з самостійним заробітком, вона мала безперервний стаж, не було. Хибним є твердження сторони позивача, що всі вищеперераховані обставини мали враховуватися у порівнянні з іншими посадами на підприємстві, а саме: посадами головного бухгалтера та бухгалтерів.

Під час розгляду справи представниками відповідача доведено, що звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося без порушення законодавства про працю. Тому наказ «Про звільнення ОСОБА_5 » № 293-к/тр від 11.10.2021 є законним та не підлягає скасуванню.

Реалізація права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Так, згідно зі ст.ст. 233, 234 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний умісті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно з п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 223 КЗпП (322-08) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін.

Строки, встановлені статтею 233 КЗпП України, можуть бути поновлені лише за наявності поважних причин. При цьому поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які можна вважати поважними.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються процедури звільнення позивача та застосування, у разі визнання такого звільнення незаконним, наслідків у вигляді скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, строк звернення до суду з таким позовом становить один місяць та обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки із записом про звільнення.

Судом з`ясовано, що оскаржуваний наказ про звільнення № 293-к/тр було прийнято 11 жовтня 2021 року. При цьому позивач ОСОБА_1 ознайомлена з його змістом 12.10.2021, про що свідчить її підпис. Позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про поновлення пропущеного строку зазначає, що 11 жовтня 2021 року, розраховуючи на наявність у неї переважного права на залишення на роботі, з огляду на сімейні обставини, її тривалий безперервний стаж роботи, наявність повної вищої освіти за фахом та постійних підвищень своєї кваліфікації та професійної компетентності, звернулась із заявою до відповідача із проханням врахувати таке переважне право і мала надію, що відповідач відкличе чи скасує наказ про звільнення, переведе на іншу посаду. Відповідь на вищевказану заяву надійшла позивачу лише 02 грудня 2021 року (з огляду на те, що відповідач спочатку відправив відповідь на дану заяву за неправильною адресою місця проживання позивача, хоч володів інформацією про фактичне місце її проживання), що підтверджується інформацією із трекінгу відправлень сайту «Укрпошта». Надалі позивач ОСОБА_1 , намагаючись з`ясувати всі обставини, звернулась до адвоката за допомогою в отриманні документів, що стали підставою для скорочення штату та її посади, зокрема статуту, колективного договору зі змінами чинними станом на 12.10.2021, рішення 10 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 30.07.2021 № 415, протоколу, наказу № 47 від 09.08.2021 та економічного обґрунтування скорочення чисельності і штату працівників. Представником позивача, з метою витребування вказаних документів, 22.12.2021 направлено відповідачу Комунальному некомерційному підприємству «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради адвокатський запит № 279. Відповідь була отримана лише 19 січня 2022 року. Позивач вважає, що об`єктивна можливість визначення наявності підстав для звернення до суду з позовом виникла лише після детального аналізу всіх документів, які були підставою для скорочення штату та чисельності працівників та зумовили її звільнення, та які, в свою чергу, були отримані лише 19 січня 2021 року. Тому, як вважає позивач, перебіг місячного строку на звернення до суду слід рахувати саме з отримання повного пакета документів необхідного для звернення до суду з позовною заявою, тобто з 19 січня 2022 року.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі№ 444/2499/19 погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що очікування відповіді на адвокатський запит не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не перешкоджали позивачу скористатися правом звернення до суду у встановлені законом строки та за потреби надати додаткові докази (відповідь на адвокатський запит) у ході розгляду справи.

Відповідно до приписів статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Офіційно отримавши 12.10.2021 копію наказу № 293-к/тр від 11.10.2021, позивач ОСОБА_1 мала право на звернення до суду із відповідним позовом у строк до 13.11.2021.

Виходячи в вищевикладеного, суд у даному випадку не вважає поважними причини пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду, оскільки обставини, про які зазначає позивач, не є непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , отримавши копію наказу про звільнення та трудову книжку 12.10.2021, мала право на звернення до суду із позовом про поновлення на роботі до 13.11.2021, але фактично подала позов до суду 18.02.2022. Однак, незважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, судом установлено, що звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося відповідно до норм чинного законодавства, будь-яких порушень прав позивача не було. Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради від 11 жовтня 2021 року за № 293-к/тр «Про звільнення ОСОБА_5 » та поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника головного лікаря з економічних питань або іншій рівнозначній посаді в Комунальному некомерційному підприємстві «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради задоволенню не підлягають.

Крім того, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними і також не підлягають задоволенню, оскільки їх вирішення відповідно до статті 235 КЗпП України залежить від того, чи будуть задоволені вимоги щодо незаконності звільнення.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі, тому судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору та на правову допомогу, слід залишити за останньою.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законної сили після закінчення строку поданняапеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради, адреса місцезнаходження: с. Якушинці, вул. Барвінкова, буд. 21А, Вінницького району Вінницької області.

Повне рішення виготовлено 18.11.2022.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА