Ухвала

від 22.11.2022 по справі 153/1082/20

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"22" листопада 2022 р. Справа153/1082/20

Провадження6/153/18/22-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямполі Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів адвоката Ігоря Пинзар про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Представника відповідачів адвоката І.Пинзар звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. В своїй заяві зазначив, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.05.2022по справі №153/1082/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним задоволено повністю. Серед іншого присуджено: Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі2102 (дві тисячі сто дві) гривні; Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесені судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі3500(три тисячі п`ятсот) гривень. Наразі судове рішення не виконано, зокрема на виконанні Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебувають виконавчі провадження: 1.ВП70086226по виконанню виконавчого листа №153/1082/20 виданого 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокісницьке" понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. боржником у якому є ОСОБА_1 ; 2. ВП70086339по виконанню виконавчого листа №153/1082/20 виданого 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокісницьке" понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. боржником у якому є ОСОБА_2 ; 3. ВП70086476по виконанню виконавчого листа №153/1082/20 виданого 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь TOB "Великокісницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500.00 грн. боржником у якому є ОСОБА_1 ; 4. ВП70086560по виконанню виконавчого листа №153/1082/20 виданого 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь TOB "Великокісницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. боржником у якому є ОСОБА_2 . Зазначив, що таким чином, Ямпільським районним судом Вінницької області видано виконавчі листи у справі:1. Виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільським районним судом Винницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокісницьке" понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. щодо стягнення з ОСОБА_3 ;

2.виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокісницьке» понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. щодо стягнення з ОСОБА_2 ; 3. виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільський районним судом Винницької області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500.00 грн. щодо стягнення з ОСОБА_3 ; 4. виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022 Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. щодо стягнення з ОСОБА_4 . При цьому кожен виконавчий документ виконується окремо у відповідному виконавчому провадженні. Внаслідок цього виникає ситуація за якої з відповідачів буде стягнуто по 3500 гривень понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу загалом 7000 гривень, а також по 2102 гривні понесених судових витрат по оплаті судового збору загалом 4204 гривні. При цьому в матеріалах справи наявні докази понесених судових витрат: 3500 гривень понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу, 2102 гривні понесених судових витрат по оплаті судового збору. В рішенні суду зазначено, що представником позивача було надано договір про надання правничої допомоги №20 від 13 січня2020року, акт приймання-передачі наданих послуг від 16 листопада2021року, ордер серії ABN 1007181, платіжне доручення №272 від 16 листопада2021року, на суму3500гривень, а тому витрати на правову допомогу підлягають до задоволення в повному обсязі. Крім того, при зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір, згідно платіжного доручення №947 від 03.08.2020року в сумі2102грн. Тому в порядку ст.141 ЦПК України - ці витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. Відповідно до ст.266 ЦПК України суд ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. В рішенні не зазначено яким чином має воно виконуватись в частині стягнення судових витрат: в якій частині слід стягувати чи обов`язок стягнення є солідарним. Приписами ч.5 ст.431 ЦПК України зазначено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Внаслідок вищенаведених недоліків виконавчих документів допускається подвійне стягнення за рішенням суду, що суперечить принципам цивільного судочинства та Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи вище викладене просить суд: 1.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільський районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102 гривні щодо стягнення з ОСОБА_1 . 2.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102 гривні, щодо стягнення з ОСОБА_2 . 3. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільський районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500 гривень щодо стягнення з ОСОБА_3 . 4. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №153/1082/20 виданий 21.09.2022Ямпільський районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Великокiсницьке" понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500 гривень щодо стягнення з ОСОБА_2 .

Представник ТОВ «Великокіснецьке» у судове засідання у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№2450001283513. Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи в його відсутність.

Представник ТОВ «Великокісницьке» адвокат Томляк Т.С. у судове засідання не з`явилась, про день та час його проведення була повідомлена належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№2450001283548. Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи в її відсутність. 18 листопада 2022 року за вхід.№6377 від неї надійшло заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У запереченні зазначила, що відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України). Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявниками при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, не доведено, що ними було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України. Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року. У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст.6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду". У справі "Soering vsUK" [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням. З виконавчих листів виданих у даній справі не вбачається, що судові витрати зі сплати судового збору і витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з божників у подвійному розмірі. Оскільки в жодному із виконавчих листів не передбачено, що стягнення здійснюється у сумі 2102, 00 грн з кожного боржника чи 3500 грн з кожного боржника. Таким чином, відсутні підстави для визнання такими, що не підлягають виконанню: виконавчого листа у справі № 153/1082/20 виданого 21.09.2022 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесених судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні, щодо стягнення з ОСОБА_1 ; виконавчого листа у справі № 153/1082/20 виданого 21.09.2022 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесених судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні, щодо стягнення з ОСОБА_2 ; виконавчого листа у справі № 153/1082/20 виданого 21.09.2022 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, щодо стягнення з ОСОБА_1 ; виконавчого листа у справі № 153/1082/20 виданого 21.09.2022 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесених судових витрат по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, щодо стягнення з ОСОБА_2 . Просить суд відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№2450001283521, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло. Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи в її відсутність.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№2450001283530, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло. Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи в його відсутність.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат І. Пинзар у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№2450001283505, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло. Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд має підстави для розгляду справи в його відсутність.

Відповідно ч.1ст.432ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ч.2ст.432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.2 ст.432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернуто увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід вважати, що під іншими причинами, про які йдеться в частині другійстатті 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятоїЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Отже, за змістом ст.432ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: якщо його було видано помилково або якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, та матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).

Судом встановлено, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.05.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2102 гривні, а також стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Великокісницьке» понесені судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500 гривень. Рішення набрало законної сили 23.08.2022. 21.09.2022 Ямпільським районним судом Вінницької області було видано виконавчі листи у справі №153/1082/22. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23.08.2025.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріализаяви,суд вважає,що представникомвідповідачів адвокатомІ.Пинзар недоведено причин,які єпроцесуальними підставамидля визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконанню,оскільки уматеріалах справивідсутні належніта допустимідокази,що борг ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перед Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Великокісницьке»був виплачений.

Обставини, які викладені в заяві, не підтверджені жодним доказом, лише додані копії постанов про відкриття виконавчого провадження і копії виконавчих листів та ні одна постанова ні одним з відповідачів не виконана, чи хоча би була виконана частково.

З урахуванням наведеного, відсутність інших причин, тобто, неможливістю виконання зобов`язання (матеріально-правові підстави) не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а тому суд приходить до висновку про відсутність необхідності визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а заяву представника відповідачів суд вважає не обґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення, так як вона є не обґрунтованою вимогами діючого законодавства та не знайшла свого підтвердження доказами у судовому засіданні

Керуючись ст.ст.258, 259, 260, 260, 352, 353, 354, 355, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ігоря Пинзара про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам, для відому.

Ухвалу може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк