Ухвала

від 19.11.2022 по справі 711/4823/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4823/21

Провадження 2-з/711/68/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2022 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

В своїй позовній заяві позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ухвалою суду від 21.09.2021 позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.10.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

29.10.2021 від представника відповідача Черкаської міської ради за довіреністю Кірман В.О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

08.11.2021 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

15.11.2021 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Манзар Т.В. надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву.

29.11.2021 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Також позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 .

Крім того, 29.11.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення органами, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, АДРЕСА_2 площею 0,0818, що є власністю ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2021 року заяву задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно, заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0818, власником якої є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 20.04.2022 року скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2021 року.

29.11.2021 року до суду надійшла нова редакція позовної заяви, в якій позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 року про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2022 року, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_3

16.11.2021 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення органам які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий помер 7110136400:02:042:0094, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,0818 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Заяву обґрунтовує тим, що як стало відомо після пред`явлення позову, 05.04.2021 року на підставі рішення Черкаської міської ради, серія та номер 4-410 від 18.03.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0174 га., кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, яка перебувала в користуванні позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 251226849 від 05.04.2021.

Відразу після цього, земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0058 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0644 га, належна ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2019 року та земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, площею 0,0174га, що перебувала у користуванні позивача були об`єднанні ОСОБА_2 в одну земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка 13.04.2021 року була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №252734833 від 15.04.2021 року.

05.07.2021 року земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818 га, в яку входить незаконно приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, що перебувала в користуванні позивача, була подарована ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер 1-2089 від 05.07.2021 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264436438 від 05.07.2021 року.

Відтак, наразі виникла об`єктивна необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення органам, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, АДРЕСА_3 площею 0,0818 га., що є власністю гр. ОСОБА_3 , оскільки наведені вище обставини набуття спірної земельної ділянки у власність та її подальшого відчуження співвідповідачу у справі ОСОБА_3 дають цілком обгрунтовані підстави для висновку про наявність можливості розпорядитися спірним майном і під час судового розгляду справи, та достатньо обгрунтоване припущення, що спірне майно на момент ухвалення рішення у даній справі може були відчужено на користь третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши заяву, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Судом встановлено, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Отже, між сторонами існує спір щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090).

Також встановлено, що 05.04.2021 року на підставі рішення Черкаської міської ради, серія та номер 4-410 від 18.03.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0174 га., кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, яка перебувала в користуванні позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 251226849 від 05.04.2021.

Відразу після цього, земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0058 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0644 га, належна ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2019 року та земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, площею 0,0174 га, що перебувала у користуванні позивача були об`єднанні ОСОБА_2 в одну земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка 13.04.2021 року була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №252734833 від 15.04.2021 року.

05.07.2021 року земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818 га, в яку входить незаконно приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, що перебувала в користуванні позивача, була подарована ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер 1-2089 від 05.07.2021 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264436438 від 05.07.2021 року.

Отже, ще до подачі позовної заяви (02.08.2021 року), 05.07.2021 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, до складу якої входить спірна земельна земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, площею 0,0174 га., була відчужена ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі договору дарування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приходить до висновку, що представником позивача не надано доказів які б свідчили про існування у відповідача ОСОБА_3 реального бажання вчиняти дії направленні на відчуження земельної ділянки 7110136400:02:042:0094, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,0818 га., Черкаси, яка є її приватною власністю. Також суд враховує й те, що з моменту набуття земельної ділянки у власність 05.07.2021 року та до подачі заяви про забезпечення позову до суду 16.11.2022 року відповідач ОСОБА_3 ,не вчиняла будь-яких дій направлених на відчуження земельної ділянки.

Слід зазначити, що у своїй заяві представник позивача взагалі не посилається на обставини, що свідчать про можливість відповідача здійснити відчуження, переоформлення належного їй нерухомого майна на інших осіб з метою невиконання судового рішення. Будь-яких доказів в необгрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову, заявником не наведено та не надано.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (див.рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи ускладненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу , а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 149-154, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Головуючий: Р. В. Демчик