Ухвала

від 21.11.2022 по справі 500/3828/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог

Справа № 500/3828/22

21 листопада 2022 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною, визнання неналежним розгляду звернень, визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України , в якій, з урахуванням уточнень, просив винести рішення яким:

-визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди;

-визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав;

-визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2 ;

-визнати неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 25.04.2022 №Г-51/01-4 Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради;

-визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 11.03.2022 №76-од «Про налагодження взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану в КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР»;

-стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн., в також судові витрати шляхом безспірного списання коштів з рахунків;

-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної військової адміністрації від 10.03.2022 № 339/11-06 «Про налагодження взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану»;

-визнати неналежний розгляд звернення від 11.05.2022 N Г-999/191-Е-130 Департаментом охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації;

-зобов`язати Департамент охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.05.2022 N Г-999/191-Е-130 та забезпечити його участь у розгляді звернення;

-стягнути з Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а також судові витрати шляхом безспірного списання коштів з рахунків;

-визнати бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 11.05.2022 за №Г-5908;

-зобов`язати Міністерство Охорони здоров`я України розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.05.2022 за №Г-5908 та забезпечити його участь у розгляді;

-стягнути з Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн., а також судові витрати шляхом безспірного списання коштів з рахунків.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 4 частини першої ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши поданий адміністративний позов на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд доходить висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, за приписами пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства").

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

Суд вказує, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/20197/13-а зроблено правовий висновок про те, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, серед іншого, просить визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди, визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав, визнати протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2

|У позовній заяві позивач зазначає про те, що для отримання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги 25.04.2022 він з електронним направленням звернувся до реєстратури поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі - відповідач/КНП ТОКЛ ТОР) з метою оформлення медичної картки та скерування на консультацію до лікаря гематолога.

Проте, працівниками лікарні позивачу було відмовлено у реєстрації електронного направлення, оформленні медичної картки та інших, встановлених МОЗ України, первинних облікових документів, як і у наданні консультації гематолога. Відмову було вмотивовано відсутністю акту та направлення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Позивач зазначає про те, що завідуюча консультативної поліклініки КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» без роз`яснення своїх дій та їх мети, а також отримання у позивача письмової згоди на збір та обробку його персональних даних у телефонному режимі розкрила медичну таємницю про факт його звернення за медичною допомогою та передала його персональні дані третій особі (голові ВЛК обласного центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 ), чим, на думку позивача, здійснила одразу два правопорушення передбачених ст.ст. 442, та 18839 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач також просить врахувати, що через протиправні дії завідуючої амбулаторії позивач особисто звернувся до генерального директора КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР, який, у свою чергу також без отримання згоди позивача повторив протиправні дії своєї підлеглої, а саме передав персональні дані ОСОБА_2 та повідомив йому про факт звернення позивача до КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР за медичною допомогою.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Також, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі, ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Також, згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Поряд з цим, Закон України «Про захист персональних даних» регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 284 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на надання їй медичної допомоги; фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій; надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою (частини перша-третя статті 284).

Згідно частин першої-другої ст. 286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні; забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи (частина перша-друга статті 286).

Аналіз наведених вище норм у сукупності та доводів позивача, наведених у позовній заяві, дає підстави вважати, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди; визнання протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав; визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2 спрямовані на захист особистих немайнових прав позивача.

Згідно пункту 1 частини першої ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на зміст та характер спірних відносин щодо захисту особистих немайнових прав позивача, суд доходить висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в даній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди, визнання протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав, визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2 .

При цьому, згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною, визнання неналежним розгляду звернень, визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди, визнання протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав, визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2 .

Роз`яснити позивачу, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо обробки персональних даних ОСОБА_1 без письмової згоди, визнання протиправними дії посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо передачі персональних даних ОСОБА_1 третій особі Швецю М.С. без законних підстав, визнання протиправними дій посадових осіб Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради щодо розкриття медичної таємниці про факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою третій особі ОСОБА_2 , підлягають вирішенню загальним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно із частиною першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскільки головуюча суддя перебувала в основній щорічній відпустці в період з 14.11.2022 по 18.11.2022, повний текст ухвали складено та підписано у перший робочий день 21.11.2022.

СуддяДерех Н.В.