Постанова

від 01.11.2022 по справі 753/15616/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 753/15616/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2793/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Заставенко М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

01 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Стешенко М.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційними скаргами Зінкевича Дмитра Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН»до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юбіпартнер факторинг» про стягнення боргу за кредитним договором,-

В С ТА Н О В И В:

У червні 2014 року ПАТ «ПУМБ» звернулось до суду з позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що 07.11.2007 з ОСОБА_1 , був укладений Кредитний договір № 5804707 з додатковою угодою № 7509175 від 25.03.2009, додатковою угодою № 7817767 від 10.07.2009, додатковою угодою № 8796145 від 09.03.2010 та додатковою угодою № 8405941 від 30.11.2009, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 300 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Строк надання кредиту до 07.11.2017. Починаючи з 11.06.2010 відповідачем не виконуються зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту. 05.07.2011 Банк направив відповідачу рекомендованим листом письмову Вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Зазначена Вимога 07.07.2011 була отримана відповідачем, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до Кредитного договору 30-денний строк на виконання відповідачем вимоги Банку достроково повернути кредит в повному об`ємі разом з нарахованими процентами та пенею за порушення строків виконання зобов`язань за Кредитним договором або усунути порушення умов Кредитного договору закінчився 07.08.2011. Однак, в порушення п. 3.5.8 Кредитного договору зазначені вимоги Банку не були виконанні відповідачем у вказаний строк, у зв`язку з чим починаючи з 08.08.2011 у відповідача виникла прострочена заборгованість перед Банком за основною сумою кредиту в повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту складає 254 927,69 доларів США. Заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 27.05.2014 - 128 097,36 доларівСША. Загальна сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором складає еквівалент 46 998,71 доларів США, з яких: сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту - 32 516,92 доларів США; сума пені за порушення строків сплати процентів - 14 451,79 доларів США.

Штраф за порушення обов`язку, встановленого п.п. 4.3.3 Кредитного договору, тобто за невиконання відповідачем обов`язку не пізніше аніж у місячний термін після 07-го жовтня кожного року протягом строку дії Кредитного договору надати Банку довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх чотирьох місяців, та інформацію необхідну для визначення фінансового стану відповідача, у розмірі 3 000,00 доларів США. Штраф за порушення обов`язку поновлення дії договорів страхування, передбачених п.п.4.3.1 Кредитного договору, у розмірі 321 919,60 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував Банк просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь борг за кредитним договором у розмірі 433 023,76 дол. США та 321 919,60 грн. і судові витрати пов`язані з розглядом справи.

11.11.2016 Банк подав до суду заяву, якою повідомив про укладення договору щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором з ТОВ «Юбіпартнер факторинг». Так, ПАТ «ПУМБ» на підставі договору № 2016/5804707 від 21.04.2016 частково відступлено суму заборгованості на користь ТОВ «Юбіпартнер факторинг» в сумі 42 209,11 дол. США по кредиту та 184 613,40 дол. США - відсотки, всього сума 226 822,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5 763 869,59 грн. Просило прийняти до відома вказану інформацію. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 212 718,58 дол. США просило залишити без розгляду.

24 лютого 2020 року до суду надійшла заява від ТОВ «Ковельсвіт» про заміну сторони позивача у порядку процесуального правонаступництва, в якій останнє просило замінити банк на ТОВ «Ковельсвіт». Підставою для заміни позивача у справі є договір №2016/5804707/1 про відступлення прав вимоги, укладений між ТОВ «Юбіпартнер факторинг» і ТОВ «Ковельсвіт», та просило стягнути з відповідача 226 822,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5 763 869,59 грн.

06 жовтня 2020 до суду надійшла заява ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» про залучення у справі нового кредитора та заміну сторони позивача у порядку процесуального правонаступництва. Підставою для заміни позивача став договір про відступлення прав вимоги №2016/5804707/1/К від 19.12.2018, укладений між ТОВ «Ковельсвіт» та ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН», за умовами якого ТОВ «Ковельсвіт» відступило ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5804707 від 07.11.2007.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.10.2020 замінено позивача ТОВ «Ковельсвіт» його правонаступником ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН». Представники позивача підтримали зменшені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу по кредитному договору № 5804707 від 07.11.2007 у розмірі 226 822,51 дол. США.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення суду, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, щоз мотивувальної частини оскаржуваного рішення не вбачається посилання на такий доказ як Висновок експертного дослідження № 29.03.2021р. від 29.03.2021 року.

Вважає, що суд першої інстанції взяв до уваги неналежні та недопустимі докази, які подані позивачем та третьою особою з порушенням норм процесуального права, та не взяв до уваги докази та пояснення позивача, що за собою потягло неналежне викладення мотивувальної частини рішення, оскільки відповідач наголошував, що в позовних вимогах слід відмовити з підстав не надання кредиту в повній сумі та відсутності заборгованості по Кредитному договору від 07.11.2007 року № 5804707.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не врахував, те що відповідно до Договорів відступлення 1, 2, 3 (згідно з п.п. 1.3. Договору відступлення 1, п. 1.3. Договору відступлення 2 і п. 1.3. Договору відступлення 3 та ст. 514 ЦК) до позивача перейшли права первісного кредитора не в повному обсязі, що існували на момент переходу цих прав, а лише їх частина у розмірі еквіваленту 226 822,51 дол. США та без прав вимоги за іпотечним договором. Дана сума є остаточною і не підлягає корегуванню у зв`язку з можливим нарахуванням відсотків, пені, штрафу за Кредитним договором.

Вважає, що оскільки до позивача перейшло право вимоги лише частини кредитних зобов`язань відповідача, яке Банком було відступлено без прав вимоги за іпотечним Договором та до застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому право Позивача на стягнення заборгованості на підставіДоговору відступлення № 3 жодним чином не обмежено діями Банка щодо позасудового врегулювання частини заборгованості, що залишилася не відступленою.

21 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН» від ОСОБА_4 в інтересах АТ «ПУМБ», в якому представник третьої особи просив скасувати рішення суду про відмову у стягненні боргу за кредитним договором посилаючись в обґрунтування на те, що судом першої інстанції не було повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи щодо здійснення Банком заходів, направлених на погашення кредитної заборгованості та її відступлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 07.11.2007 року між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 , був укладений Кредитний договір № 5804707 з додатковою угодою № 7509175 від 25.03.2009, додатковою угодою № 7817767 від 10.07.2009, додатковою угодою № 8796145 від 09.03.2010 та додатковою угодою № 8405941 від 30.11.2009, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 300 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором. Строк надання кредиту до 07.11.2017.

Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, 07.11.2007 між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу - Сєтак В.Я., предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення літ. «А», загальною площею 240,4 кв.м., а саме приміщення за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 148 - 151 т. 4).

За домовленістю сторін,на момент укладення договору іпотеки предмет іпотеки оцінено у 3 219 196,00 грн.

Відповідно до п. 4.7.1 іпотечного договору, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, про що письмово повідомляє іпотекодавця. В зазначеному повідомленні має міститися підстави звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, суть та розмір вимог за основним зобов`язанням та вимог щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, передбачених цим договором, які припиняються в результаті переходу до іпотеко держателя права власності на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 21.04.2016 між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Юбіпартнер факторинг» укладено договір про відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором, згідно п. 1.3 загальна сума заборгованості за кредитним договором №5804707 від 07.11.2007 становить 42 209,11 дол. США - основна сума боргу, 184 613,40 дол. США -проценти, а всього: 226 822,51 дол. США (а. с. 219-227 т.2).

21.04.2016 між ТОВ «Юбіпартнер факторинг» та ТОВ «Ковельсвіт» укладений договір №2016/5804707/1 про відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором, згідно умов якого ТОВ «Юбіпартнер факторинг» відступив ТОВ «Ковельсвіт» право вимоги за кредитним договором №5804707 від 07 листопада 2007 року в розмірі 226 822,51 дол. США (а. с. 192-195 т.2).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2017 року, право власності на нежитлове приміщення літ. «А», загальною площею 240,4 кв.м., а саме приміщення за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5 399 172 гривень, 22.04.2016 зареєстровано за ПАТ «ПУМБ» на підставі договору іпотеки № 5805295, серія та номер 16876, виданий 07.11.2007. (а. с. 72-74 т. 2).

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2013 по 21.12.2020, вбачається надходження на рахунок Банку коштів в розмірі 53 996,73 дол. США. з призначенням платежу «Погашение судной задолжености по дог. А5804707 в рамках принятия залог. имущ. в соб-ть ПУМБ согл. справки от 22.04.2016» (а. с. 167 т. 3), та з виписки по рахунку № НОМЕР_2 01.01.2013 по 21.12.2020, вбачається надходження на рахунок коштів в розмірі 158 721,85 дол. США. з призначенням платежу «Погашение ссудной задолжености по дог. А5804707 в рамках принятия залог. имущ. в соб-ть ПУМБ согл. справки от 22.04.2016» (а. с. 170 т.3).

Таким чином, з виписок по рахункам кредитної заборгованості відповідача вбачається що 29.04.2016 здійснено погашення кредитної заборгованості в загальній сумі 212 993,46 дол. США в рамках прийняття заставного майна - предмету іпотеки на баланс банку.

Відмовляючив задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Первісним кредитором, ПАТ «ПУМБ» набуто право власності на іпотечне майно - нежитлове приміщення, тобто Банком вирішено питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, тому правові підстави для стягнення суми заборгованості за договором позики, яка залишилася після реалізації предмета іпотеки, відсутні, оскільки такі вимоги є недійсними.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 07.11.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк», був укладений Кредитний договір № 5804707 з додатковою угодою № 7509175 від 25.03.2009, додатковою угодою № 7817767 від 10.07.2009, додатковою угодою № 8796145 від 09.03.2010 та додатковою угодою № 8405941 від 30.11.2009, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 300 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Як вбачається з руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , 07 листопада 2007 року на її рахунок надійшло 300000 доларів США як кредитні кошти за договором.

08 листопада 2007 року з рахунку перераховано 74 045,83 долара США на рефінансування, відповідно до умов даного договору, та 40 000 доларів США знято з рахунку відповідачем.

09 листопада 2007 року з рахунку знято 185 952,37 доларів США.( т. 3, а.с. 123).

Відтак, судом встановлено, що банком свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 300 000 доларів США виконано.

Судом також встановлено, що відповідно до наданого банком розрахунку, станом на 27 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 442 3023,76 доларів США та 321 919,60 грн., з яких 254 927,69 доларів США - тіло кредиту, 128 097,36 доларівСША заборгованість за процентами за користування кредитом, 46 998,71 долар США - пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, 3 000 доларів США - штраф за порушення п. 4.3.3 кредитного договору, 321 919,60 грн. - штраф за порушення п. 4.3.1 кредитного договору.

Проте, 11.11.2016 ПАТ «ПУМБ» подав до суду заяву, якою повідомив про укладення договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором з ТОВ «Юбіпартнер факторинг». Так, ПАТ «ПУМБ» на підставі договору № 2016/5804707 від 21.04.2016 частково відступлено суму заборгованості на користь ТОВ «Юбіпартнер факторинг» в сумі 42 209,11 дол. США по кредиту та 184 613,40 дол. США, всього сума 226 822,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5 763 869,59 грн. Просило прийняти до відома вказану інформацію. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 212 718,58 дол. США просило залишити без розгляду.

ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН», яке залучено до участі у справі в якості позивача як правонаступника ТОВ «Ковельсвіт» ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року, підтримало позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в розмірі 226 822,51 дол. США (42 209,11 дол. США тілокредиту та 184 613,40 дол. США - відсотки), що в гривневому еквіваленті складає 5 763 869,59 грн.

Таким чином, заборгованість у вигляді пені, штрафів не була предметом розгляду суду першої інстанції.

Належних та допустимих доказів на спростування розміру або відсутності заборгованості по тілу та відсоткам відповідачем суду не надано.

Також колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги представника ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН», виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на забезпечення виконання умов кредитного договору, між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого боржник передала в іпотеку нежитлове приміщення літ. «А», загальною площею 240,4 кв.м., а саме приміщення за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 148 - 151 т. 4).

За домовленістю сторін, на момент укладеннядоговору іпотеки предмет іпотеки оцінено у 3 219 196,00 грн.

Відповідно до п. 4.7.1 іпотечного договору, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, про що письмово повідомляє іпотекодавця. В зазначеному повідомленні має міститися підстави звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, суть та розмір вимог за основним зобов`язанням та вимог щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, передбачених цим договором, які припиняються в результаті переходу до іпотеко держателя права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «ПУМБ» в позасудовому порядку звернув стягнення на зазначене майно і 22 квітня 2016 року на баланс банку прийняте нерухоме майно, яке є предметом іпотеки (т. 2, а.с. 72-74).

Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній як на час укладення іпотечного договору, так і станом на квітень 2016 року (звернення стягнення на предмет іпотеки), сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь- який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотеко держателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Отже, положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора- іпотекодержателя.

У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання припиняється, а усі наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки первісним кредитором - ПАТ «ПУМБ» набуто право власності на іпотечне майно - нежитлове приміщення літ. «А», загальною площею 240,4 кв.м., а саме приміщення за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто Банком вирішено питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, тому правові підстави для стягнення суми заборгованості за договором позики, яка залишилася після реалізації предмета іпотеки, відсутні, оскільки такі вимоги є недійсними.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 757/31271/15-ц, від 27.02.2019 у справі № 643/18466/15-ц, від 27.02.2019 у справі № 263/3809/17, від 03.07.2019 у справі № 646/7699/13-ц, від 20.11.2019 у справі № 295/795/19.

Таким чином, за змістом ст.ст. 1, 33, 36 Закону України «Про іпотеку», використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Як вбачається з договору про відступлення право вимоги, позивач отримав право вимоги на повернення 42 209,11 дол. США тілакредиту та 184 613,40 дол. США - відсотків.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги представника ТОВ «ІСІДА СОЛЮШН», що Банк передав право вимоги на частину боргу до звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому, на думку апелянта, вимоги нового кредитора є законними, оскільки первісним кредитором (ПАТ «ПУМБ») задоволено вимоги за основним зобов`язанням в позасудовому порядку, подальші вимоги щодо стягнення непогашеної частини основного зобов`язання є недійсними, відтак, вимоги наступних кредиторів, в тому числі і позивача, задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційних скарг також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА СОЛЮШН» - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текстпостанови виготовлено 21 листопада 2022року.

Головуючий

Судді