Ухвала

від 24.05.2023 по справі 753/15616/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 травня2023 року

м. Київ

справа № 753/15616/19

провадження № 61-12912 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ісіда Солюшн»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник ОСОБА_1 - адвокат Зінкевич Дмитро Валерійович,

треті особи:акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Юбіпартнер факторинг»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Дмитра Валерійовича, про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та

Коломієць Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви та судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ», банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельсвіт» (далі - ТОВ «Ковельсвіт»), товариство з обмеженою відповідальністю «Юбіпартнер факторинг» (далі - ТОВ «Юбіпартнер факторинг») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 07 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір із подальшим укладенням додаткових угод до нього, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 300 000 доларів США зі сплатою 11,50 % річних, зі строком повернення до 07 листопада 2017 року.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27 травня 2014 року складала 443 023,76 доларів США та

321 919,60 грн.

Справа переглядалась судами неодноразово, змінювався склад учасників справи.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада

2014 року позов ПАТ «ПУМБ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № 5804707 в загальному розмірі 433 023,76 дол. США та 321 919,60 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 254 927,69 дол. США, що еквівалентно

по курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на 25 листопада

2014 року 3 839 383,30 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 128 097,36 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом

на 25 листопада 2014 року 1 929 247,95 грн; пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом

в розмірі 46 998,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом

на 25 листопада 2014 року 707 837,89 грн; штраф за порушення пункту 4.3.3. кредитного договору в розмірі 3 000,00 дол. США, що еквівалентно по курсу

НБУ станом на 25 листопада 2014 року 45 182,38 грн; штраф за порушення

пункту 4.3.1. кредитного договору в розмірі 321 919,60 грн, а всього

6 843 571,12 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада

2014 року. Справі присвоєно № 753/2955/15.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва

від 25 листопада 2014 року у справі № 753/11656/14, 2/753/4986/14 року за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року скасовано, призначено цивільну справу

№ 753/11656/14, 2/753/4986/14 року за позовом ПАТ «ПУМБ» до

ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором до судового розгляду.

У листопаді 2016 року, у зв`язку із відступленням 21 квітня 2016 року

ПАТ «ПУМБ» права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Юбіпартнер факторинг», яке цього самого дня відступило це право ТОВ «Ковельсвіт», останнє просило залучити його як правонаступника ПАТ «ПУМБ».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року

до участі у справі як співпозивачів залучено ТОВ «Ковельсвіт» та

ТОВ «Юбіпартнер факторинг».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року замінено співпозивачів ТОВ «Ковельсвіт» та ТОВ «Юбіпартнер факторинг» на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у зв`язку з тим, що останні не мають статусу фінансової установи.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року позов ПАТ «ПУМБ» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитом у розмірі 1 444 399,12 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 21 вересня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «ПУМБ».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року касаційні скарги

ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Ковельсвіт» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-16406св18).

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 08 серпня 2019 року справі присвоєно № 753/15616/19.

24 лютого 2020 року до суду надійшла заява від ТОВ «Ковельсвіт» про заміну позивача у порядку процесуального правонаступництва, в якій останнє просило замінити банк на ТОВ «Ковельсвіт». Підставою для заміни позивача

у справі є договір №2016/5804707/1 про відступлення прав вимоги, укладений між ТОВ «Юбіпартнер факторинг» і ТОВ «Ковельсвіт», та просило стягнути з відповідача 226 822,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає

5 763 869,59 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року замінено первісного відповідача ПАТ «ПУМБ» на його правонаступника -

ТОВ «Ковельсвіт».

06 жовтня 2020 до суду надійшла заява ТОВ «Ісіда Солюшн» про залучення

у справі нового кредитора та заміну позивача у порядку процесуального правонаступництва. Підставою для заміни позивача став договір про відступлення прав вимоги від 19 грудня 2018 року № 2016/5804707/1/К, укладений між ТОВ «Ковельсвіт» та ТОВ «Ісіда Солюшн», за умовами якого

ТОВ «Ковельсвіт» відступило ТОВ «Ісіда Солюшн» право вимоги до

ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 листопада 2007 року

№ 5804707.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року замінено позивача ТОВ «Ковельсвіт» на його правонаступника - ТОВ «Ісіда Солюшн».

Останнім рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ісіда Солюшн» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., та

ТОВ «Ісіда Солюшн» залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зінкевич Д. В.,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, у якій просить змінити мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень.

01 лютого 2023 року ТОВ «Ісіда Солюшн» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва

від 15 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 01 листопада 2022 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Ісіда Солюшн» задовольнити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., витребувано цивільну справу

№ 753/15616/19 із Дарницького районного суду м. Києва та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 10 лютого 2023 року визнано наведені ТОВ «Ісіда Солюшн» підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ТОВ «Ісіда Солюшн» залишено без руху, запропоновано заявникові на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2023 року клопотання ТОВ «Ісіда Солюшн» про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «Ісіда Солюшн» та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., про розгляд справи за його участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

У квітні 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., надійшла заява про повернення касаційної скарги

ТОВ «Ісіда Солюшн», зазначаючи, що товариством без поважних причин пропущено строк касаційного оскарження судових рішень у цій справі, а колегія суддів Верховного Суду безпідставно поновила товариству цей строк.

У травні 2023 року представник ТОВ «Ісіда Солюшн» звернувся до Верховного Суд із заявою про те, що зазначена вище заява представника

ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., є зловживанням процесуальними правами і просить суд вчинити процесуальні дії з недопущення такого зловживання правами.

У прохальній частині заяви представника ОСОБА_1 - адвоката

Зінкевича Д. В., немає клопотання про заявлення відводу колегії суддів, яка поновила ТОВ «Ісіда Солюшн» строк касаційного оскарження.

Разом із тим, зі змісту вказаної заяви можна виснувати, що заявник має сумніви в неупередженості складу суду, який поновив пропущений процесуальний строк, зазначаючи, що, поновивши строк касаційного оскарження без поважних на те причин, вказане, на думку заявника, є порушенням суддями принципів цивільного судочинства, є прямим порушенням правил судової етики, практики Європейського суду з прав людини та процесуального законодавства.

Зазначені доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката

Зінкевича Д. В., Верховний Суд не може залишити без уваги, так як вони є суттєвими для справедливого судового розгляду.

Перевіривши наведені у заяві доводи про сумнів в неупередженості суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В., які ухвалою від 20 березня 2023 року задовольнили клопотання ТОВ «Ісіда Солюшн» й поновили товариству строк на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд вважає, що доводи заяви про наявність сумніву в неупередженості суддів є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник ОСОБА_1 - адвокат

Зінкевич Д. В., зазначає про сумнів в неупередженості суддів Верховного Суду, посилається на безпідставне, на його думку поновлення ТОВ «Ісіда Солюшн» ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно із вимогами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зінкевича Д. В., про сумнів в неупередженості суддів Верховного Суду необґрунтованими, оскільки інших доводів, крім незгоди з процесуальним судовим рішенням, заявник не наводить.

Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З урахуванням необґрунтованості заявленого відводу питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у встановленому частиною першою

статті 33 ЦПК України порядку.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Зінкевичем Дмитром Валерійовичем, відвід суддів Верховного Суду:

Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. визнати необґрунтованим.

Заяву про відвід передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта