Ухвала

від 09.11.2022 по справі 755/7716/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/7716/20 Головуючий у 1 інстанції: Катющенко В.П.

провадження №22-з/824/831/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І.

УХ В А Л А

Іменем України

09 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П.,

розглянувшизаяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ-Транс ЛТД», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн, інфляційні втрати в сумі 897 110 грн, 3 % річних у розмірі 393 037 грн 20 коп., моральну шкоду у розмірі 103 906 грн, судовий збір у розмірі 10 510 грн, 214 грн комісії за його сплату, 12 900 грн вартості експертного психологічного дослідження та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн, інфляційні втрати у розмірі 897 110 грн, 3% річних у розмірі 393 037 грн 20 коп., моральну шкоду в сумі 10 000 грн, судовий збір в сумі 11 350 грн 80 коп., а всього 6 311 498 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року скасовано.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «РИФ-Транс ЛТД», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди закрито.

Роз`ясненопозивачу право звернутися із заявою щодо направлення справи за підвідомчістю до Господарського суду м. Києва протягом 10 днів.

21 жовтня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , в якій просить скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224.

Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, а саме: земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу позивача на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224.

Вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року по справі №755/7716/20 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року скасовано та провадження у справі закрито, проте Київським апеляційним судом при винесені постанови від 28 вересня 2022 року по справі №755/7716/20 не було розглянуто питання про скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224.

Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у справі №755/7716/20 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року скасовано, провадження у справі закрито і роз`яснено позивачу право звернутися із заявою щодо направлення справи за підвідомчістю до Господарського суду м. Києва протягом 10 днів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Метою застосування інституту скасування заходів забезпечення позову є закінчення розгляду справи шляхом закриття провадження у ній.

Системний аналіз ч.9 ст.158, п.1 ч.1 ст.255 та ч.1 ст.377 ЦПК України надає підстави для висновку, що оскільки розгляд даної справи не закінчений, судове рішення по суті не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала(висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судуу справі №705/4132/19, провадження № 61-317ск21 від 18 квітня 2022 року).

Враховуючи те, що розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстави для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у частині дев`ятій статті 158 ЦПК України, у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 255, 377 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 14 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: