Справа №:755/7716/20
Провадження №: 2-зз/755/44/22
У Х В А Л А
"27" грудня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., вивчивши матеріали клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ-Транс ЛТД», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
20.10.2022 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, яке 24.10.2022 було передано в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2022.
01.12.2022 з Київського апеляційного суду до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи № 755/7716/20 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ-Транс ЛТД», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди, з постановами Київського апеляційного суду від 28.09.2022 та ухвалою Київського апеляційного суду від 09.11.2022, після закінчення апеляційного провадження та 26.12.2022 вказані матеріали були передані у моє провадження.
Як убачається із вимог клопотання, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд: скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 67244283222.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження. Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, а саме: земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи. Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу позивача на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1348 га, кадастровий номер: 3222483201:02:001:0019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810387532224, земельну ділянку площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3222483202:02:001:0033, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 810335132224, житловий будинок, двоповерховий, загальною площею 317,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 672442832224. Вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року по справі №755/7716/20 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року скасовано та провадження у справі закрито, проте Київським апеляційним судом при винесені постанови від 28 вересня 2022 року по справі №755/7716/20 не було розглянуто питання про скасування заходів забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 755/7716/20, мотиви та підстави поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дійшов наступного.
З матеріалів цивільної справи № 755/7716/20 убачається, що аналогічного змісту з аналогічними вимогами клопотання про скасування заходів забезпечення позову, представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано відразу до Київського апеляційного суду та Дніпровського районного суду міста Києва, що підтверджується відповідними відмітками поштового відділення на конвертах, датовані - 13.10.2022.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Убачається, що 09.11.2022 Київським апеляційним судом у справі № 755/7716/20 (провадження №22-з/824/831/2022) заяви ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову була розглянута по суті та прийнято рішення, який у задоволенні заяви відмовлено.
Так, проаналізувавши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що подані представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Дніпровського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, суд дійшов висновку про цілеспрямоване зловживання ОСОБА_2 - представником ОСОБА_1 , своїми процесуальними правами, через подання аналогічних заяв.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.
За вимог п. 4 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що звертаючись до суду першої та апеляційної інстанції з аналогічним клопотаннями про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача допустив зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення клопотання.
Керуючись ст.ст. 44, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2022 |
Оприлюднено | 30.12.2022 |
Номер документу | 108127173 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Катющенко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні