Постанова

від 03.11.2022 по справі 522/17034/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6347/22

Справа № 522/17034/20

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/17034/20

Номер провадження: 22-ц/813/6347/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Зеніної М.О.,

учасники справи:

- позивач Перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3, правонаступником якої є - Приморська окружна прокуратура міста Одеси, в інтересах держави, в особі Одеської міської ради,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз», 3) ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірина Олександрівна,

розглянув у відкритому судовому позовну заяву Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3, правонаступником якої є - Приморська окружна прокуратура міста Одеси, в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірина Олександрівна, про скасування рішення реєстратора, визнання угод недійсними, приведення приміщення в попередній стан, за апеляційною скаргою адвоката Приймачука Сергія Івановича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський біз», на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Свяченої Ю.Б. о 14 гдині 13 хвилині 07 грудня 2021 року, повний текст рішення складений 13 грудня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3, правонаступником якої є - Приморська окружна прокуратура міста Одеси, (далі Прокурор) в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни № 51245764 від 20.02.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо збільшення площі об`єкту нерухомого майна № 818999751101 з - 136,7 кв. м. до - 609,2 кв. м.; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу № 109 від 03.03.2020 Ѕ частини нежитлових приміщень, загальною площею - 609,2 кв.м., розташованих за адресою - АДРЕСА_1 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз» (далі - ТОВ «Лиманський бріз») (код ЄДРПОУ 35697712) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу № 107 від 03.03.2020 Ѕ частини нежитлових приміщень, загальною площею - 609,2 кв. м., розташованих за адресою - АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); 4) скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни № 51656295 від 17.03.2020, на підставі якого за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 102, площею - 343,2 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_1 ; 5) скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни № 51656689 від 17.03.2020, на підставі якого за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 101, площею - 266 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_1 ; 6) припинити право власності ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) на об`єкт нерухомого майна № 818999751101, розташований за адресою - АДРЕСА_1 , площею - 609,2 кв.м.; 7) припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна № 2056016351101, розташований за адресою - АДРЕСА_2 ; 8) припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна № 2056032951101, розташований за адресою - АДРЕСА_3 ; 9) зобов`язати ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) привести за власний рахунок об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою - АДРЕСА_1 у первісний стан відповідно до технічного паспорту від 28.12.2004, із зареєстрованими у ньому змінами від 22.11.2006 року.

Стягнути солідарно з ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 12612,00 грн. та забезпечення позову в сумі 1051,00 грн. на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код ЄДРПОУ 03528552; код класифікації доходів бюджету 22030101, р/р НОМЕР_3 .

Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі наказу Управління за № 01-13/1ДАБК від 02.01.2020 проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою - АДРЕСА_1 . За результатами вказаної первірки зясовано, що ОСОБА_3 подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в автоматичному режимі за № ОД 061200502819 від 19.02.2020 року.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею - 136,7 кв. м., яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_3 не є власником вищевказаного об`єкта, він не може вважатися замовником будівництва та позбавлений права подавати в установленому законом порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Крім того, ним не надавалася проектна докуменртаця з реконструкціїї об`єкта.

Крім того, ОСОБА_3 також подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в автоматичному режимі за № ОД 141200502837 від 19.02.2020 року, в якій ОСОБА_3 наведено недостовірні дані.

У зв`язку із зазначеним, наказом Управління ДАБК від 26.02.2020 року скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061200502819 від 19.02.2020 року, а на підставі наказу Управління № 01-13/87ДАБК від 26.02.2020 року скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 141200502837 від 19.02.2020 року.

Внаслідок проведеної реконструкції належне ТОВ «Диманський бріз» кафе збільшилося у розмірах з 136,7 кв. м. до 609 кв. м., що відбулося за рахунок зайняття земельної ділянки, яка належить територіальній громаді м. Одеси.

03.03.2020 року за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу №№ 107, 109 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ТОВ «Лиманський бріз» по Ѕ частини кожний реконструйованого кафе.

04.03.2020 року приватним нотаріусов Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. зареєстроване право власності за ОСОБА_2 на 266 кв.м. нежитлового приміщення №101, у свою чергу за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 343,2 кв. м. нежитлового приміщення № 102 розташованих за адресою - АДРЕСА_1 . Підстава здійснення реєстраційної дії - висновок ПП «Глав інвест груп» щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою - АДРЕСА_1 .

Листом Одеської міської ради від 15.05.2020 року № 59-пр/вих повідомлено, що площа спірнго майна збільшена за рахунок зайняття земельної ділянки загального користування, яка належить територіальній громаді м. Одеси, а також відображення другого поверху згідно з технічним паспортом від 19.02.2020, виготовленим ФОП ОСОБА_4 , який фактично відсутній.

Таким чином, на думку позивача має місце виконання будівельних робіт з реконструкції спірної будівлі без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено норми містобудівного законодавства.

Крім того, Одеська міська рада будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, а сама існуюча реєстрація права власності на об`єкт нерухомості порушує права територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій він розташований (Т. 1, а. с. 2 13).

2.2 Позиція інших учасників справи в суді першої інстанції

У віздиві на позов ОСОБА_2 просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора до ТОВ «Лиманський бріз» про скасування рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. від 20.02.2020 року № 51245764 про реєстрацію збільшення площі об`єктунерухомого майна та в частині вимог про зобовьязання ТОВ «Лиманський бріз» привести об`єктнерухомого майна у первинний стан, відповідно до технічного паспорту від 28.12.2004 року. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 посилається нате,що позовподано зпорушенням предметноїюрисдикції,адже спірнеобхідно вирішуватиу порядкугосподарського судочинства.Право власностіна спірнийоб`єктним набутоправомірно,а прокуроромне доведенофакт порушенняправ територіальноїгромади танезаконність виникненняу ТОВ«Лиманський бріз»права власностіта реконструйованийоб`єкт (Т. 1, а. с. 154 160).

Уписьмових поясненнях,які засвоєю суттює відзивомна позов,адвокат Приймачук СергійІванович,діючий відімені ТОВ«Лиманський бріз»,просить відмовитиу повномуобсязі взадоволенні позовупрокурора.Посилається нате,щоповідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт тадекларація проготовність об`єктадо експлуатаціїподані ОСОБА_3 як директоромта учасникомТОВ «Лиманськийбріз»,у якомуйому належить100%статутного капіталу.Реєстрація повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт тадекларації проготовність об`єктадо експлуатаціїпроведені відповіднодо діючогозаконодавства.Прокурором недоведено підставидля представництваінтересів державиу суді (Т. 1, а. с.194 204).

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2021 року задоволено вищевказаний позов Прокурора.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни № 51245764 від 20.02.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо збільшення площі об`єкту нерухомого майна № 818999751101 з - 136,7 кв. м. до - 609,2 кв. м..

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 109 від 03.03.2020 Ѕ нежитлових приміщень, загальною площею - 609,2 кв. м., розташованих за адресою - АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 107 від 03.03.2020 Ѕ нежитлових приміщень, загальною площею - 609,2 кв. м., розташованих за адресою - АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни № 51656295 від 17.03.2020, на підставі якого за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 102, площею - 343,2 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни № 51656689 від 17.03.2020, на підставі якого за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 101, площею - 266 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_1 .

Припинено право власності ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) на об`єкт нерухомого майна № 818999751101, розташований за адресою - АДРЕСА_1 , площею - 609,2 кв.м.

Припинено право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна № 2056016351101, розташований за адресою - АДРЕСА_2 .

Припинено право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна № 2056032951101, розташований за адресою - АДРЕСА_3 .

Зобов`язано ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) привести за власний рахунок об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою - АДРЕСА_1 у первісний стан відповідно до технічного паспорту від 28.12.2004, із зареєстрованими у ньому змінами від 22.11.2006 року.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 12612,00 грн. та забезпечення позову в сумі 1051,00 грн. на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код ЄДРПОУ 03528552; код класифікації доходів бюджету 22030101, р/р UA 808201720343100002000000564.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Лиманський бріз» виконало будівельні роботи з реконструкції спірної будівлі, внаслідок якої було збільшено його площу, без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено норми містобудівного законодавства.

Відповідач ТОВ «Лиманський бріз» не є власником або користувачем земельної ділянки, тому не має право на її забудову. Площа спірного нерухомого майна збільшена за рахунок зайняття земельної ділянки загального користування, яка належить територіальній громаді м. Одеси.

Оскільки Одеська міська рада будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) відповідача не приймала, існуюча реєстрація права власності на збільшений об`єкт нерухомості порушує права територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій він розташований.

З боку відповідача - ТОВ «Лиманський бріз» вбачається порушення норм діючого законодавства, свавільне втручання в мирне володіння територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, своїм майном - земельною ділянкою, направлене на її захоплення поза процедурою її викупу або отримання в оренду.

Враховуючи викладене, право власності ТОВ «Лиманський бріз» на спірний збільшений об`єкт нерухомості підлягає припиненню, оскільки реконструкція була проведена на земельній ділянці, право на забудову якої не надавалося її власником.

Суд критично віднісся до тверджень відповідачів щодо законності набуття права власності на реконстрйований об`єкт, з огляду на порушення законодавства.

Суд прийшов до висновку, що дозвільні документи на здійснення будівельних робіт (реконструкцію) спірного об`єкту у ТОВ «Лиманський бріз» були відсутні, що є порушенням будівельних норм і правил.

У зв`язку з зазначеним право власності на реконструйований ТОВ «Лиманський бріз» об`єкт, площею - 609,2 кв.м., яке зареєстроване на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни № 51245764 від 20.02.2020, набуто незаконно. Фактично приватний нотаріус Білоус І.О. здійснила легалізацію самочинного будівництва, шляхом державної реєстрації права на реконструйовану будівлю. Такм чином, її рішення № 51245764 від 20.02.2020 має бути визнаним незаконними та скасоване.

Спірні договори купівлі-продажу між ТОВ «Лиманський бріз» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були укладені з порушенням вимог законодавства, оскільки їх предметом є об`єкт нерухомості, який незаконно побудовано на земельній ділянці, яка у встановленому законом порядку не надавалася. З огляду на зазначене суд прийшов до висновку щодо визнання недійсними угод купівлі-продажу № 107 та № 109 від 03.03.2020, як таких, що порушують норми діючого законодавства.

Понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі (Т. 2, а. с. 8 19).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат ПриймачукСергій Іванович,діючий відімені Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Лиманськийбріз»,просить рішення Приморського районного суду від 07.12.2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає,що:1)прокурором непідтверджено танеобгрунтовано правона представництвоінтересів Одеськоїміської радив суді;2)ні упозові прокурора,ні улисті Одеськоїміської радивід 15.05.2020року незазначено площуземельної ділянки,яка начебтосамовільно зайнятатовариством;3)на часздійснення державноїреєстрації прававласності нареконструйований об`єктДекларація проготовність об`єкта до експлуатації не була скасована; 4) судом не врахована практика Верховного Суду щодо застосування принципу належного урядування, непропорційного втручання у нове право особи, яка покладалася на легитимність дій державного органу; 5) хибними є висновки суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу з підстав того, що їх предметом стали об`єкти самочинного будівництва; 6) прийняття судом рішення про припинення права власності товариства на збільшений об`єкт нерухомості виключає можливість задоволення вимог про зобов`язання товариства привести це ж нерухоме майно у первісний стан; 7) судом не принято до уваги відсутність припису про усунення порушень під час здійснення реконструкціїї; 8) судом не з`ясовувалось питання про можливість приведення об`єкту до первісного стану; 9) суд не врахував практику ЄСПЛ щодо принципів чи є втручання у право приватної власності законним, чи має воно на меті суспільний інтерес, чи є такий захід пропоційним визначеним цілям (Т. 2, а. с. 28 42).

2.6 Узагальнені доводи інших учасників справи в апеляційному суді

Заступник керівника Приморськлї окружної прокуратури міста Одеси у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу адвоката Приймачука С.І., діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз», залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заступник керівника Приморськлї окружної прокуратури міста Одеси посилається на те, що: 1) пронаявність підстав звернення з позовом, оскільки Одеська міська рада на протязі тривалого часу не вживала заходів із захисту інтересів територіальної громади м. Одеси; 2) земельна ділянка під збільшений об`єкт нерухомості не надавалася, а тому реконструкція об`єкту є самочинною (Т. 2, а. с. 88 - 96).

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірина Олександрівна правом надання відзиву, пояснень на апеляційну скаргу не скористалися. Відзив, пояснення на апеляційну скаргу від вказаних осіб до апеляційного суду не надійшов.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 11.02.2022року апеляцційнускаргу адвокатаПриймачука С.І.,діючого відімені ТОВ«Лиманський бріз»,залишено без руху (Т. 2, а. с. 48).

03.03.2022 року та 13.04.2022 року до апеляційного суду надійшли заяви представника товариства про усунення недоліків апеляційної скарги (Т. 2, а. с. 54 55).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.04.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ПриймачукаС.І.,діючий відімені ТОВ«Лиманський бріз»,на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2021 року (Т. 2, а. с. 64 65).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.04.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 66).

20 червня 2022 року від Заступника керівника Приморськлї окружної прокуратури міста Одеси надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 88 - 96).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року задоволено клопотання адвоката Приймачука С.І., діючого від імені ТОВ «Лиманський бріз», про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду із застосуванням власних технічних засобів.

Учасники справиу судовомузасіданні врежимі відеоконференціїучасті невзяли,у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у розгляді справи, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення учасниками справи своєї правової позиції у заявах по суті справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Приймачука С.І., діючого від імені ТОВ «Лиманський бріз», не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судом першої, апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею - 136,7 кв. м., яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , належало ТОВ «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712) на підставі договору купівлі-продажу за № 599 від 25.12.2015 року.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів ОСОБА_3 через особистий електронний кабінет на сторінці онлайн-сервісу https://e-dabi.gov.ua/ подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в автоматичному режимі за № ОД 061200502819 від 19.02.2020 року.

Відповідно до зареєстрованого повідомлення замовником будівництва є - ОСОБА_3 . Проектна документація розроблена ПП «Архітектура і Стиль», код ЄДРПОУ 30648532.

Листом за № 02 від 20.02.2020 року директор ПП «Архітектура та Стиль» ОСОБА_5 повідомила Управління ДАБК Одеської міської ради (вх. № 01-18/85-и/в від 20.02.2020 року) про те, що ПП «Архітектура і Стиль» проектна документація з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 не розроблялась. ПП «Архітектура і Стиль» призупинило свою діяльність останні п`ять років.

Таким чином, ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061200502819 від 19.02.2020 року.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ОСОБА_3 через особистий електронний кабінет на сторінці онлайн-сервісу https://e-dabi.gov.ua/ подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в автоматичному режимі за № ОД 141200502837 від 19.02.2020 року.

Відповідно до зареєстрованої декларації замовником будівництва є - ОСОБА_3 , яким у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції нежитлових приміщень кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в автоматичному режимі за № ОД 141200502837 від 19.02.2020 року,

У зв`язку із зазначенням у декларації про початок будівельних робіт недостовірних даних, на підставі наказу Управління № 01-13/86 ДАБК від 26.02.2020 року скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061200502819 від 19.02.2020 року, а також на підставі наказу Управління № 01-13/87ДАБК від 26.02.2020 року скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 141200502837 від 19.02.2020 року.

Встановлено, що площа спірної будівлі, яка зареєстрована за ТОВ «Лиманський бріз» внаслідок реконструкції збільшена з - 136,7 кв. м. до 609,2 кв. м. за рахунок зайняття земельної ділянки загального користування, яка належить територіальній громаді м. Одеси.

У подальшому, за договорами купівлі-продажу № 109 та № 107 від 03.03.2020, посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у власність від ТОВ «Лиманський бріз» по Ѕ частини кожний нежитлового приміщення за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 609,2 кв. м..

На підставі висновку ПП «Глав інвест груп» щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна - за адресою: АДРЕСА_4 від 04.03.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. 14.03.3020 за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 101, площею - 266 кв. м., розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , у свою чергу за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 102, площею - 343,2 кв. м., за цією ж адресою.

Між сторонам по справі виникли правовідносини щодо захисту права комунальної власності на землю.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора. Разом з тим, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення судового збору.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття/відхилення аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснюють повноваження власника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, створене з додержанням вимог закону, передбачені ст. 331 ЦК Кодексу України. Зокрема, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно із частиною третьою цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Одночасно за положеннями частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктами «а», «б», «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частинами 1, 2 ст. 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Згідно із п.5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 34 ст. 26 зазначеного Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених зак Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу товару та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Також держреєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Колегія суддів відхиляє вищевказані доводи апелянта щодо дійсності Декларації проготовність об`єкта до експлуатації на момент здійснення державної реєстрації права власності на реконструйоване нерухоме майно, хибність висновків суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, неможливість приведення нерухомого майна у первісний стан у випадку ухвалення рішення про припинення права власності, відсутність даних про площу самовільно зайнятої земельної ділянки, відсутність припису про усунення порушень під час здійснення реконструкції, не з`ясування питання про можливість приведення об`єкту до первісного стану, не враховуння практики Верховного Суду щодо застосування принципу належного урядування, непропорційного втручання у нове право особи, яка покладалася на легитимність дій державного органу, практики ЄСПЛ щодо принципів чи є втручання у право приватної власності законним, чи має воно на меті суспільний інтерес, чи є такий захід пропоційним визначеним цілям, оскільки вони не спростовують висновків суду про те, що внаслідок здійснення реконструкції було збільшено площу нерухомого майна за рахунок земелі, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громдаи м. Одеси.

Вказані доводи в їх сукупності зводяться до невірного розуміння апелянтом вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Щодо повноважень прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі

№ 912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, сам факт не звернення до суду уповноваженого органу може свідчити про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Установивши, що Одеська міська рада не здійснила юридично значимих дій для захисту прав територіальної громади, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради.

Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення з відповідачів судового збору, оскільки такий висновок суперечить положенням ст. 541 ЦК України.

3.6 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Приймачука Сергія Івановича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз», є частково доведеними, а тому її треба задовольнити частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

5. Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Приймачука Сергія Івановича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз», - задовольнити частково.

Рішення Приморськогорайонного судум.Одеси від07грудня 2021року вчастині солідарногостягнення звідповідачів судовогозбору- скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути в рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманський бріз» (код ЄДРПОУ 35697712), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 12612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 00 коп. та забезпечення позову в сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп., що разом становить 13663 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 00 коп., тобто з кожного по 4554 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 33 коп. на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - прокуратура Одеської області, адреса - 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552; код класифікації доходів бюджету 22030101, р/р UA 808201720343100002000000564.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 25 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе