Постанова

від 17.11.2022 по справі 464/7969/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/7969/21 Головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О.

Провадження № 22-ц/824/8369/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 4 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Тікетс.Юей», про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сихівського районного суду м. Львоваз позовом до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», третя особа - ТОВ «Тікетс.Юей», про захист прав споживача, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 53 766,27 грн, з яких: 52 047,04 грн - неустойка, 1 291,84 грн - збитки від інфляції, 427,39 грн - 3 % річних, а також моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19 листопада 2021 року цивільну справу за підсудністю передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 8 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.

15 березня 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача - адвоката Ісканін М.С. про збільшення розміру позовних вимог, в якій було порушено прохання стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 кошти за авіаквитки в сумі 4 100,00 грн та 68 071,27 грн, з яких: 56 352,04 грн - неустойка, 1 291,84 грн - збитки від інфляції, 427,39 грн - 3 % річних, 10 000,00 грн - моральна шкода.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 4 квітня 2022 року заяву про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана з порушенням приписів пункту 2 частини другої статті 49, частини третьої статті 279 ЦПК України, а саме: вказана заява надійшла більше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто з пропуском встановленого строку, тому наявні підстави, передбачені частиною другою статті 126 ЦПК України, для залишення її без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд не мав обґрунтованих підстав для залишення заяви про збільшення розміру позовних вимог без розгляду, оскільки ця заява була подана не 15 березня 2022 року як вказано в оскаржуваній ухвалі, а направлена засобами поштового зв`язку 23 лютого 2022 року, що підтверджується поштовою квитанцією з трек-номером 7901311157780. Затримка у доставці рекомендованого листа до суду, в тому числі у зв`язку з початком введення в Україні правового режиму воєнного стану не свідчить про пропуск встановленого процесуального строку.

Відзиви учасників справи на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшли.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, при повторній неявці сторін.

Судом встановлено, що 8 лютого 2022 року Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», третя особа - ТОВ «Тікетс.Юей», про захист прав споживачадо розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін (а.с. 72).

15 березня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ісканін М.С. про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 76-79).

Залишаючи зазначену заяву без розгляду, суд першої інстанції вказав, що провадження у справі відкрито 8 лютого 2022 року, із заявою про збільшення позовних вимог позивач звернулася 15 березня 2022 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку і клопотання про його поновлення не заявлялося, причини поважності пропуску не зазначено.

Однак із таким висновком суду колегія суддів повністю погодитися не може.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом частини п`ятої статті 49 ЦПК України у разі подання заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно до вимог частини першої - третьої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки дана справа розглядалася судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику її учасників (письмове провадження) на підставі ухвали від 8 лютого 2022 року про відкриття провадження, то кінцевим строком подання заяви про збільшення розміру позовних вимог було 10 березня 2022 року.

Згідно зі статтею 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно із вимогами частини шостої статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як свідчать матеріали справи, заяву про збільшення розміру позовних вимог представник ОСОБА_1 - адвокат Ісканін М.С. направила на адресу Дарницького районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку 23 лютого 2022 року.

Вказане підтверджується відтиском штемпеля АТ «Укрпошта» на поштовому конверті з трек-номером 7901311157780 (а.с. 80).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд не врахував, що матеріали вищевказаної заяви були здані у відділення поштового зв`язку саме 23 лютого 2022 року, а тому в силу вимог частини шостої статті 124 ЦПК України тридцятиденний строк, встановлений пунктом 2 частини другої статті 49, частини третьої статті 279 ЦПК України, для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог не вважається пропущеним і подання (заявлення) клопотання про поновлення цього процесуального строку не вимагалось.

За таких обставин ОСОБА_1 мала передбачене законом право на прийняття її заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та вирішення збільшених вимог під час ухвалення рішення по суті первісних вимог.

Суд першої інстанції в порушення вказаних вище норм процесуального закону на наведене вище уваги не звернув, не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не врахував розумні строки, необхідні для пересилання документів засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про залишення заяви без розгляду з підстав, визначених у частині другій статті 126 ЦПК України.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

ЄСПЛ у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимогта не додано клопотання про поновлення цього процесуального строку є помилковим, а ухвала щодо залишення заяви про збільшення розміру позовних вимог є такою, що ґрунтується на неправильному тлумаченні положень законодавства та неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення судового рішення, яке не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

В апеляційній скарзі позивач просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про збільшення розміру позовних вимог, утім процесуальним законодавством, а саме статтею 374 ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції вирішувати питання про прийняття такої заяви до розгляду та вирішення пред`явлених вимог з урахуванням їх збільшення без попереднього розгляду в суді першої інстанції.

За правилом частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а висновок суду щодо залишення заяви без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи із заявою про збільшення розміру позовних вимогдля продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 4 квітня 2022 року скасувати, справу № 464/7969/21 із заявою про збільшення розміру позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: М.В. Мережко

С.І. Савченко