Ухвала

від 29.11.2022 по справі 908/1718/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 908/1718/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022

у складі колегії суддів: Білецької Л. М. (головуючої), Вечірка І. О., Чередка А. Є.

у справі за заявою Підприємства об`єднання громадян "Конкордія"

до Підприємства об`єднання громадян "Аріон"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 908/1718/21.

Одночасно у касаційній скарзі скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1718/21 визначено склад колегії суддів Верховного Суду: Банасько О. О., Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, судом встановлено таке.

На розгляді в Господарському суді Запорізької області перебувала справа № 908/1718/21 про банкрутство Підприємства об`єднання громадян "Аріон", провадження в якій відкрито ухвалою від 13.07.2021.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 Підприємство об`єднання громадян "Аріон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

До Господарського суду Запорізької області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про спонукання ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі, результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 07.08.2019 по дату їх надання до контролюючого органу.

22.06.2022 до Господарського суду Запорізької області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс Підприємства об`єднання громадян "Аріон".

30.06.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута Підприємство об`єднання громадян "Аріон", провадження у справі № 908/1718/21 закрито.

Також, 30.06.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про спонукання ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі, результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 07.08.2019 по дату їх надання до контролюючого органу.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 про залишення клопотання без задоволення, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

19.09.2022 Центральним апеляційним господарським судом винесено ухвалу про залишення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн; доказів направлення копії апеляційної скарги усім учасникам справи; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

24.10.2022 від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшла заява про продовження строку усунення недоліків, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.

31.10.2022 Центральним апеляційним господарським судом постанову ухвалу про відмову Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/1718/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022, колегія суддів зазначила, що доводи, наведені управлінням в обґрунтування заяви про поновлення строку визнані судом необґрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними, з огляду на те, що обставини, викладені у клопотанні про поновлення строку щодо дати отримання оскарженої ухвали у установленому порядку скаржником не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цієї обставини не надані.

Крім того, судом апеляційної інстанції щодо заяви скаржника про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги зазначено, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 надано скаржнику граничний десятиденний строк, встановлений частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), який не може бути продовжений судом в порядку частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена цим кодексом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її проголошення). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у розгляді справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Отже строк на апеляційне оскарження за будь яких обставин починає свій перебіг, і саме скаржник має доводити дату початку перебігу строку та поважні причини його (процесуального строку) пропуску.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

У поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено переконливих доводів щодо помилковості наведених висновків апеляційного господарського суду стосовно наявності підстав поновлення строку на касаційне оскарження.

Водночас, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що ним вчинялись дії, спрямовані на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак оскільки він є суб`єктом владних повноважень, що фінансується за рахунок державного бюджету та у зв`язку зі скороченям видатків, неможливо було провести відповідні платежі.

Щодо зазначених доводів, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Доводи, які викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 908/1718/21, оскільки правильне застосовування норми права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 293, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 908/1718/21.

2. Касаційну скаргу повернути заявнику з доданими до неї матеріалами.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков