УХВАЛА
30 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 11/Б-1203
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н. Г.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022
у справі № 11/Б-1203
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігюнса"
до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 11/Б-1203 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 13.12.2022 о 10:45 год.
28.11.2022 від скаржника до Суду надійшла заява від 28.11.2022 про зупинення дії постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022, в якій останній просить зупинити дію вказаної постанови у справі № 11/Б-1203 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Вказану заяву мотивовано тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також, вказану заяву мотивовано тим, що залишення в дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції неминуче призведе до порушення прав кредиторів Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод".
Окрім того, вказану заяву мотивовано тим, що припинення чинності мораторію у зв`язку із закриттям провадження у справі про банкрутство буде мати наслідком накладення арешту на майно та грошові кошти Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" та неминуче призведе до повної зупинки господарської діяльності підприємства, що спричинить формування заборгованості по заробітній платі та перед місцевим та державним бюджетами і такі вимоги матимуть першочергове право на задоволення, а права конкурсних кредиторів на задоволення своїх вимог будуть знівельовані.
Також, вказану заяву мотивовано тим, що на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебуває 40 виконавчих проваджень про стягнення на суму
5 157 073, 87 грн та реалізація виконавчих проваджень на даному етапі судового процесу призведе до зупинки виробничої діяльності підприємства, його неплатоспроможності, утворення заборгованості по заробітній платі, а тому захист прав скаржника на задоволення вимог як кредитора стане неможливим без зупинення дії постанови, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За приписами частини першої статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди.
При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Так, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Водночас, сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Разом з тим, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.
Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, N 60750/00, § 43)).
Разом з тим, зазначені скаржником доводи заяви ґрунтуються на незгоді із ухваленим у справі рішенням, припущеннях та посиланнях на можливість настання негативних наслідків для нього і на наявність відкритих виконавчих проваджень та на можливе здійснення виконання рішень.
З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви скаржника про зупинення дії постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 11/Б-1203 до завершення перегляду постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 300, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 11/Б-1203.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2022 |
Оприлюднено | 02.12.2022 |
Номер документу | 107585945 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні