Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/6454/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/6454/22

За позовом Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED)

до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві

про припинення податкової застави

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Крисько О.А.

Представники:

від позивача - Щербаха Р.С.

від відповідача - Кравчук К.Р.

УСТАНОВИВ:

Компанія ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ДПС України в особі ГУ ДПС у м. Києві) про припинення податкової застави нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016 (номер запису про обтяження 32213092) щодо об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, нежитлові приміщення (в літ. А), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, що належить на праві власності Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу належить на праві власності об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, а відтак відповідач не мав та не має законних підстав для встановлення позивачу обмежень володіти, розпоряджатися та/або користуватися цим майном, а отже спірне обтяження податковою заставою належного позивачу на праві власності об`єкта нерухомого майна є неправомірним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 позовну заяву ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

02.08.2022 та 04.08.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли клопотання про відкриття провадження у справі, направлені до суду засобами електронного та поштового зв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у справі №910/6454/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.09.2022 о 10:00 год., витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії: - рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 30.09.2016 № 17687-17; - акту опису майна від 19.10.2016 № 19/26-55-17-02, складеного ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

У підготовче засідання, призначене на 26.09.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.09.2022, суд оголосив перерву до 17.10.2022 о 10:00 год.

26.09.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву, долучити відзив до матеріалів справи та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. До відзиву на позовну заяву позивачем додано копії витребуваних судом доказів у справі.

03.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 17.10.2022, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 17.10.2022, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у підготовчому засіданні 17.10.2022 за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні 17.10.2022 судом здійснювався розгляд клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Судом клопотання відповідача задоволено.

У підготовчому засіданні 17.10.2022, суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими до нього додатками та відповідь на відзив з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 14.11.2022 о 14:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 14.11.2022, з`явились представники позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 14.11.2022 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2022 о 10:40 год.

У судове засідання, призначене на 28.11.2022, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 28.11.2022 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 28.11.2022 судом заслухане вступне слово позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 28.11.2022 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Представник позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.11.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

20.10.2016 на підставі: рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30.09.2016 № 17687-17 про опис майна у податкову заставу; акту опису майна № 19/26-55-17-02 від 19.10.2016, складеного ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, було зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс", код ЄДРПОУ 30634134, а саме: нежитлові приміщення (в літері "А") загальною площею 35,4 кв.м, що складає 2/100 частин нежитлової будівлі (літ. "А") та дворівневої автостоянки загальною площею 1663,1 кв.м. (номер запису про обтяження 32213092 від 20.10.2016). Наведене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 299517905 від 15.02.2022).

Позивач стверджує, що нежитлові приміщення (в літері "А"), загальною площею 35,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, які перебувають в податковій заставі, належать позивачу на праві приватної власності як результат інвестиційної діяльності.

Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, яке набрало законної сили 28.09.2021, за позовом Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД до ТОВ "Торг-Альянс" про визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити дії встановлено такі обставини.

09.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" та Компанією ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (позивач) було укладено договір про інвестування у будівництво об`єкту "Прибудова окремої вхідної групи з ліфтом та офісними приміщеннями до будинку по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва" (надалі - Інвестиційний договір), за умовами якого ТОВ "Торг-Альянс" зобов`язувалося передати позивачеві нежитлові приміщення загального користування, розташовані на першому, четвертому та п`ятому поверхах відповідної прибудови та ліфт фірми "Коне".

Позивач, виконавши повністю умови Інвестиційного договору щодо сплати на користь ТОВ "Торг-Альянс" суми інвестування, отримав у власність згідно умов розділу 3 Інвестиційного договору відповідне нерухоме майно, факт чого ТОВ "Торг-Альянс" підтвердило довідкою від 10.04.2012 вих. № 14 та переліком інвесторів від 21.11.2012 вих. № 23, який був затверджений "Торг-Альянс" і де вказано, що позивачем проінвестовано загальну площу допоміжних приміщень у розмірі 35,3 кв.м., за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 484 від 26.04.2007 "Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Офісна споруда за адресою: вул. Госпітальна, 12-Г" було затверджено Акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.04.2007.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 3 від 08.01.2008 "Про присвоєння поштової адреси завершеного будівництвом офісному будинку на вул. Госпітальній, 12-Г", адресі завершеного будівництвом офісного будинку на вул. Госпітальній, 12-Г було присвоєно поштову адресу: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20 910/21187/20 визнано з 26.04.2007 за Компанією ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія, право власності на нежитлові приміщення (в літ. "А"), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14.

26.01.2022, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, за позивачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (в літ."А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2022, індексний номер витягу: 297286447.

На думку позивача, обтяження належного позивачу на праві власності майна податковою заставою є неправомірним, оскільки як станом на дату прийняття відповідачем рішення про опис майна в податкову заставу 30.09.2016, на дату складання відповідачем акту опису майна 19.10.2016, на дату державної реєстрації обтяження у вигляді податкової застави 20.10.2016, так і станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, нежитлові приміщення (в літ."А"), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14 є власністю позивача, а не власністю ТОВ "Торг-Альянс".

Позивач вважає, що відповідач не мав та не має законних підстав для встановлення позивачу обмежень володіти, розпоряджатися та/або користуватися майном, належним позивачу на праві власності, а отже обтяження податковою заставою належного позивачу на праві власності об`єкта нерухомого майна є неправомірним та таким, що підлягає припиненню.

16.02.2022 позивач листом № 01/16.02 звернувся до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві з проханням скасувати відповідне рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30.09.2016 про опис майна у податкову заставу за № 17687-17 та відповідне обтяження щодо податкової застави майна в частині нежитлових приміщень (в літ."А"), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000), що належать на праві власності позивачу.

Листом № 24461/6/26-15-13-05-10 від 16.05.2022 Головне управління ДПС у м. Києві, пославшись на наявність у ТОВ "Торг-Альянс" податкового боргу та необхідність забезпечення виконання ТОВ "Торг-Альянс" обов`язків, визначених Податковим кодексом України, зазначивши, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, повідомило позивача про те, що у Головного управління ДПС у м. Києві відсутні підстави для звільнення нежитлових приміщень (в літ."А"), загальною площею 35,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, з; лиця Госпітальна, будинок 14, з-під податкової застави.

За наведених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про припинення податкової застави нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016 (номер запису про обтяження 32213092) щодо об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, нежитлові приміщення (в літ. "А"), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, що належить на праві власності Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED).

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на таке:

- у зв`язку з наявністю податкового боргу ТОВ "Торг-Альянс", з метою забезпечення виконання останнім обов`язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, яке може бути використано як джерело погашення податкового боргу, взято у податкову заставу згідно з актом опису майна від 19.10.2016 №19/26-55-17-02;

- контролюючим органом проведено опис майна у податкову заставу на підставі даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких нежитлові приміщення (в літ. "А") загальною площею 35,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 14, належать на праві власності ТОВ "Торг-Альянс", про що свідчить запис у реєстрі від 28.04.2014 за №5580747;

- податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016 за №32213092;

- на момент опису майна у податкову заставу, спірні нежитлові приміщення належали на праві власності ТОВ "Торг-Альянс", а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 по справі №910/21187/20 не існувало;

- враховуючи наведене, відповідач вважає, що опис майна у податкову здійснено в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- Головне управління ДПС у м. Києві не є стороною по справі №910/21187/20 та рішенням Господарського суду м. Києва від 25.08.2021 по даній справі не зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві звільнити з-під податкової застави спірні нежитлові приміщення;

- оскільки позивачем не надано до Головного управління ДПС у м. Києві відповідного документу, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 ст. 91 Податкового кодексу України, у відповідача відсутні підстави для звільнення спірних нежитлових приміщень з-під податкової застави.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами статей 78, 79 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Статтею 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для припинення податкової застави нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, нежитлові приміщення (в літ. "А"), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, який, на твердження позивача належить на праві власності позивачу, а не ТОВ "Торг-Альянс".

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частина 1 статті 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1 та 2 стаття 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач зазначає, що обтяження належного йому на праві власності нерухомого майна податковою заставою порушує його право власності та створює перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не оплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління (пп. 87.3.2).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 ПК України встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення, такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Припинення податкової застави врегульовано статтею 93 ПК України, згідно з пунктом 93.1 якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання.

93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Пунктом 93.2 ст. 93 ПК України встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

З викладених вище правових норм слідує, що податкова застава виникає у випадку несплати платником податків грошового зобов`язання та пені, поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і припиняється у випадках, визначених п. 93.1 ПК України. Отже, предметом податкової застави може бути виключно майно, яке належить на законних підставах платнику податків, який має податковий борг.

По матеріалам даної справи судом встановлено наступні обставини.

На обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві перебуває ТОВ "Торг-Альянс", код ЄДРПОУ 30634134, як платник податків за основним місцем обліку.

У зв`язку з наявністю податкового боргу ТОВ "Торг-Альянс", з метою забезпечення виконання останнім обов`язків, визначених Податковим кодексом України, 20.10.2016 на підставі: рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30.09.2016 № 17687-17 про опис майна у податкову заставу; акту опису майна № 19/26-55-17-02 від 19.10.2016, складеного ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, було зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави щодо нерухомого майна ТОВ "Торг-Альянс", код ЄДРПОУ 30634134, а саме: нежитлові приміщення (в літері "А") загальною площею 35,4 кв.м, що складає 2/100 частин нежитлової будівлі (літ. "А") та дворівневої автостоянки загальною площею 1663,1 кв.м. (номер запису про обтяження 32213092).

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/21187/20 за позовом Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (позивач у справі № 910/21187/20) до ТОВ "Торг-Альянс" (відповідач у справі № 910/21187/20) про визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити дії встановлено такі обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20 визнано з 26.04.2007 за Компанією ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія, право власності на нежитлові приміщення (в літ. "А"), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14.

При цьому у наведеному рішенні Господарським судом міста Києва встановлено, що "сплативши сто відсотків вартості суми інвестицій, позивач згідно пункту 3.3. інвестиційного договору став власником відповідного нерухомого майна за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва, загальною площею 35,3 кв.м, а тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій", тоді як "відповідач зареєструвавши за собою право власності на спірне майно, протиправно позбавив позивача права власності на відповідне майно, чим у свою чергу унеможливив володіння та розпорядження цим майном на власний розсуд".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини щодо належності Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) з 26.04.2007 права власності на нежитлові приміщення (в літ. "А"), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/6454/22, у якій бере участь вказана особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2022, індексний номер витягу: 297286447, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.02.2022, номер інформаційної довідки: 299517905, підтверджується, що власником об`єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення (в літ. "А"), загальною площею 35,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, є Компанія ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) - позивач у даній справі № 910/6454/22.

Отже, нерухоме майно, яке перебуває у спірній податковій заставі (номер запису про обтяження 32213092 від 20.10.2016) не є власністю платника податків, який має податковий борг - ТОВ "Торг-Альянс", а є з 26.04.2007 та на даний час власністю позивача - Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED).

Таким чином, станом на 30.09.2016 - дату прийняття ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві рішення про опис майна в податкову заставу № 17687-17, на 19.10.2016 - дату складання ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві акту опису майна № 19/26-55-17-02, а також на 20.10.2016 - дату державної реєстрації обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження 32213092, обтяження податковою заставою нерухомого майна, належного позивачу на праві власності з 26.04.2007, є неправомірним.

В даному випадку власником майна, яке перебуває у податковій заставі, є особа - Компанія ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED), відмінна від особи, яка не виконала зобов`язання щодо сплати податків, і перебування вказаного майна у податковій заставі фактично перешкоджає його власнику володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Компанія ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) як власник майна позбавлена права вимагати виключення спірного майна з податкової застави у позасудовому порядку, оскільки Податковим кодексом України така підстава для виключення майна з податкової застави не передбачена.

Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 ЦК України, а відтак, цей спір не є публічно-правовим, а походить з відносин, пов`язаних з правом власності суб`єкта господарювання.

При цьому, у спірному випадку позивач не оскаржує дії відповідача як контролюючого органу у сфері справляння податків і зборів, оскільки не просить встановити правомірність дій останнього щодо віднесення спірного майна до майна, яке перебуває у податковій заставі.

Висновок щодо того, що такі спори мають вирішуватись саме в порядку господарського судочинства, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів ст. 391 ЦК України право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18, "власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном".

Таким чином, враховуючи, що позивач є власником спірного нерухомого майна, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 910/21187/20, а з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що таке майно знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Враховуючи наведене, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву в обгрунтування заперечень проти позову, судом відхиляються як безпідставні.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) про припинення податкової застави спірного майна є законними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що він не понесе інших судових витрат у зв`язку із розглядом справи, окрім судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 2 481,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016 (номер запису про обтяження 32213092) щодо об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1862900980000, нежитлові приміщення (в літ. "А"), загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, що належить на праві власності Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) (реєстраційний номер 3841279; місцезнаходження зареєстрованого офісу; Пемброук Хауз, Стенмур Роуд, Берроубрідж, м. Бриджвотер, Сомерсет, Англія, ТА7 0RX (PEMBROKE HOUSE, STANMOOR ROAD, BURROWBRIDGE, BRIDGWATER, SOMERSET, ENGLAND TA7 ORX).

3. Стягнути з Державної податкової служби України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393) в особі Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Компанії ТОТТЕНХЕМ ОФІСІЗ ЕНД ХАУСІЗ ЛІМІТЕД (TOTTENHAM OFFICES AND HOUSES LIMITED) (реєстраційний номер 3841279; місцезнаходження зареєстрованого офісу; Пемброук Хауз, Стенмур Роуд, Берроубрідж, м. Бриджвотер, Сомерсет, Англія, ТА7 0RX (PEMBROKE HOUSE, STANMOOR ROAD, BURROWBRIDGE, BRIDGWATER, SOMERSET, ENGLAND TA7 ORX) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.11.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА