УХВАЛА
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 365/36/18
провадження № 51-3661 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7. на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року,
встановив:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2022 рокувідмовлено
у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2022 року щодо ОСОБА_2
та ОСОБА_3 .
У касаційній скарзі представника потерпілого висуває вимогу про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що він та потерпілий не були присутні у судовому засіданні під час проголошення вироку, оскільки розгляд справи, під час якого мало відбутися проголошення останнього слова обвинувачених було призначено на 16 червня 2022 року, проте такий розгляд було перенесено на 21 червня
2022 року, а потім на 22 червня 2022 року, яке знову не відбулося у зв`язку
з відсутністю у приміщенні суду електроенергії. Останнє слово обвинуваченим було надано 23 червня 2022 року та відповідно в цей день і проголошено вирок. Зважаючи на те, що місце проживання потерпілого знаходиться за 90 км
від Бориспільського міськрайонного суду Київської області, то прибуття останнього в судове засідання було створювало труднощі у зв`язку відсутністю регулярних сполучень міжміських транспортних засобів та наявною кризою нафтопродуктів. Разом із цим, апеляційним судом не було враховано те, що потерпілий не міг дізнатися про існування вироку та ознайомитись з його змістом, оскільки останній у літній період займався збирання урожаю зернових та максимально був залучений до польових робіт. Ознайомився зі змістом вироку потерпілий лише
23 серпня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Ці обставини апеляційний суд безпідставно не визнав поважними для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додану до неї копію судового рішення, Верховний Суд дійшов такої думки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
Згідно зі змістом ухвали апеляційного суду, як убачається з матеріалів провадження та журналів судових засідань, розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбувався за участю у тому числі потерпілого ОСОБА_1 , який, зокрема 16 червня 2022 року виступав у судових дебатах та був обізнаний про наступні дати судових засідань. Проте 23 червня
2022 року на проголошення вироку не прибув. З клопотанням про видачу або направлення поштовим зв`язком копії вироку потерпілий до суду не звертався.
Останнім днем оскарження вироку було 25 липня 2022 року, а потерпілий
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу лише 31 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою ст. 113 КПК передбачено, що процесуальні строки -
це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею
або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Правило дотримання тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги на вирок надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
Відповідно ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать
від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Причину пропуску строку апеляційного оскарження вироку потерпілий обґрунтував тим, що не був присутнім саме під час проголошення судом вироку 23 червня
2022 року з огляду на відстань між місцем його проживання та судом, проблеми
з пальним, з урахуванням воєнного стану в Україні, а також у зв`язку
з ненаправленням йому судом копії вироку.
Проте такі обставини колегія суддів апеляційного суду не визнала поважними причинами пропуску процесуального строку оскарження. Відомості про те, що між м. Бориспіль та місцем проживання потерпілого протягом строку апеляційного оскарження було відсутнє міжміське транспортне сполучення потерпілою стороною надані не були, а сам по собі воєнний стан в Україні, який триває
і на даний час, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку оскарження.
Разом із цим, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що в провадженні суду відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора та сторони захисту щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок суду першої інстанції, а тому потерпілий ОСОБА_1 не позбавлений можливості викласти власну правову позицію щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня
2022 року в межах указаного апеляційного провадження.
Отже, Київський апеляційний суд обґрунтовано зазначив про відсутність поважних причин пропуску потерпілим строку апеляційного оскарження вироку щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . З таким рішенням погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були
би безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення,
у касаційній скарзі не наведено.
Оскільки з наведених у касаційній скарзі представника потерпілого мотивів убачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів вважає
за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7. на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107634020 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Шевченко Тетяна Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні