Постанова

від 29.11.2022 по справі 370/2355/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 370/2355/21

Номер провадження 22-ц/824/180/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Соколової В. В., Андрієнко А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

вивчивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енержіа» на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Мазки Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енержія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія», ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договорами відступлення права вимоги та про притягнення до солідарної відповідальності в якості поручителів, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енержіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія», ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором відступлення права вимоги та про притягнення до солідарної відповідальності в якості поручителя.

У листопаді 2021 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Макарівського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову.

Зазначена заява обґрунтована тим, що протягом тривалого часу ТОВ «Енержіа» не виконує зобов`язання за цілим рядом господарських договорів. Зазначене товариство має заборгованість й перед рядом інших кредиторів, які вже у судовому порядку звертаються до нього про стягнення заборгованості. Позивачу відомо про наявність у товариства рухомого майна, а саме, транспортних засобів, за рахунок яких, у подальшому, суд може зарахувати вимоги позивача. Позивачу також відомо, що на сайті «buysell.com» від імені ТОВ «Енержіа» опубліковано повідомлення про продаж останнім транспортних засобів: марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_1 ; марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_2 ; марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_3 , які належать товариству на праві власності. З метою недопущення продажу рухомого майна, необхідним засобом забезпечення позову заявник вважає накладення на нього арешту.

На думку заявника, у зв`язку з тим, що ТОВ «Енержіа» борг не було повернуто, враховуючи значний розмір заборгованості, факт ухилення товариства від виконання своїх договірних зобов`язань, наявність заборгованості у товариства перед іншими кредиторами, існує загроза відчуження товариством свого майна, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Крім того, зазначений засіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, та не порушує права третіх осіб. Також заявник вважає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення, у даному випадку, відсутні.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року (а.с. 37-41) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задоволено, накладено арешт на транспортні засоби: транспортний засіб марки VOLVO, модель FM460, тип транспортного засобу - вантажний спеціалізований сідловий тягач-Е, 2020 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_4 , транспортний засіб належить ТОВ «Енержіа» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого Центром ДАІ 3246 31.10.2020 року; транспортний засіб марки VOLVO, модель FM460, тип транспортного засобу - вантажний спеціалізований сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_2 , колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_6 , транспортний засіб належить ТОВ «Енержіа» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого Центром ДАІ 3246 31.10.2020 року; транспортний засіб марки VOLVO, модель FM460, тип транспортного засобу - вантажний спеціалізований сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_3 , колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_8 , транспортний засіб належить ТОВ «Енержіа» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого Центром ДАІ 3246 31.10.2020 року.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 13 грудня 2021 року ТОВ «Енержіа» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просило ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наявність незначної заборгованості скаржника по контрагентам, є наслідком не діяльності/бездіяльності останнього, а Макарівського районного суду Київської області у зв`язку з постановленням ухвали від 01 жовтня 2021 року про накладення арешту на його кошти, та яка буде погашена одразу після зняття арешту з коштів.

Скаржник зазначає, що не має бажання відчужувати належні йому транспортні засоби та він не виставляв будь-яких публікацій щодо їх продажу, зокрема, й на сайті «buysell.com», про що свідчить його звернення до адміністратора сайту щодо вчинення шахрайських дій. Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також те, що скаржник вчиняє дії спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання за договорами, які нібито були укладені ним з ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Автосмуга». Крім того, згідно письмових заяв свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , жодних договорів про ремонт транспортних засобів з ТОВ «Енержіа» останні не укладали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання скаржник не з`явився направивши на адресу суду клопотання, у якому, просив апеляційну скаргу задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність.

Позивач та відповідач ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується звітами про доставлення судових повісток-повідомлень на електронні адреси їх представників.

Представник відповідача ТОВ «Енергія» до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу товариства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з неповернення ТОВ «Енержіа» боргу первісним кредиторам, врахувавши суму такого боргу та факт ухилення товариства від виконання своїх зобов`язань, наявність заборгованості ТОВ «Енержіа» перед іншими кредиторами. Також суд вважав, що боржник в будь-який момент може здійснити відчуження належного йому майна, за рахунок якого може бути задоволено вимоги позивача, що ускладнить або унеможливить виконання можливого рішення суду. Крім того, суд вважав зазначений заявником захід забезпечення позову таким, що є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим..

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Питання щодо забезпечення позову повинно вирішуватися судом з урахуванням конкретних обставин справи та доводів заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову, який заявник просить забезпечити, є стягнення суми боргу у розмірі 17 716 978 грн., а його підставою, зокрема, - невиконання ТОВ «Енержіа» належним чином своїх зобов`язань щодо погашення боргу за договорами оренди та договорами про ремонт транспортних засобів.

В свою чергу, відповідач ТОВ «Енержіа» зазначені вимоги не визнає, що свідчить про наявність між сторонами спору з приводу стягнення коштів.

Із прохальної частини заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просив накласти арешт на транспортні засоби, що належать ТОВ «Енержіа» на праві власності.

Отже, враховуючи, що предметом позову, який заявник просить забезпечити, є стягнення суми боргу у розмірі 17 716 978 грн., а забезпечити позов заявник просить шляхом накладення арешту на транспортні засоби: марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_1 , марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_2 , марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_3 , загальна вартість яких, не перевищує заявлену до стягнення суму коштів, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що накладення арешту на вищевказані транспортні засоби не обмежує право власника на володіння і користування ним, а лише тимчасово, на час розгляду справи, обмежує його у праві розпорядження майном, що гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 709/853/20 (провадження № 61-14722св20) зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, у заяві про забезпечення позову, заявник посилався на те, що на сайті «buysell.com» від імені ТОВ «Енержіа» були опубліковані оголошення про продаж транспортних засобів: марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_1 ; марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_2 ; марки VOLVO, модель FM460, номер шасі - НОМЕР_3 , які належать товариству на праві власності. Сам факт наявності вищевказаних оголошень, розміщених на сайті «buysell.com», скаржник не заперечує.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки наявні ризики відчуження ТОВ «Енержіа» належні йому на праві власності автомобілі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилання скаржника на те, що наявність незначної заборгованості скаржника по контрагентам, є наслідком не діяльності/бездіяльності останнього, а Макарівського районного суду Київської області у зв`язку з постановленням ухвали від 01 жовтня 2021 року про накладення арешту на його кошти, та яка буде погашена одразу після зняття арешту з коштів, не спростовує висновки суду першої інстанції, оскільки скаржником не надано доказів та не наведено доводів про те, що останній також має намір сплатити заборгованості й перед заявником.

Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що він не бажає відчужувати транспортні засоби та не публікував оголошення про продаж автомобілів, про що свідчить його звернення до адміністратора сайту «buysell.com», оскільки саме по собі звернення до адміністратора сайту, не свідчить про те, що оголошення про продаж автомобілів було опубліковано не скаржником.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на письмові заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , згідно яких, жодних договорів про ремонт транспортних засобів з ТОВ «Енержіа» останні не укладали, оскільки обставини щодо укладення чи не укладення зазначених договорів не підлягає встановленню під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енержіа» - залишити без задоволення.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: А.М. Андрієнко

В. В. Соколова