Ухвала

від 05.12.2022 по справі 2-66-06

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 2-66-06

провадження № 61-11377ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа - суб`єкт оціночної діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант плюс 2018», боржник - ОСОБА_2 , на результати визначення вартості чи оцінки майна,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною скаргою, в якій просила:

визнати поважними причини пропуску строку на оскарження звітів про незалежну оцінку ринкової вартості будинку та земельної ділянки 2321582700:08:001:0010, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_2 , складені суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Атлант Плюс 2018» у виконавчому провадженні

ВП № 4026471 та поновити строк на їх оскарження;

скасувати висновки про оцінку житлового будинку, загальною площею

219,6 кв. м, та земельної ділянки, площею 1303 кв. м, кадастровий номер 2321582700:08:001:0010, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , в розмірі

1 440 666,00 грн (без урахування ПДВ), визначені в звіті суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Атлант Плюс 2018», що на виконання постанови Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

від 29 листопада 2021 ВП №4026471;

на час оскарження в судовому порядку результатів визначення оцінки майна зупинити передачу арештованого майна на реалізацію.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня

2022 року залишено без змін.

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на Вільнянського районного суду Запорізької області

від 09 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 05 жовтня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судами встановлено, що у провадженні Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зведене виконавче провадження з виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму

265 372,94 грн з метою забезпечення виконавчого провадження було накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1 .

З Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2016 року у справі № 314/3453/16-ц було зобов`язано орган державної виконавчої служби вирішити питання про звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2321582700:001:0010), що належать на праві приватної власності боржнику ОСОБА_2 .

Суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ «Атлант Плюс 2018» склав висновок про оцінку житлового будинку, загальною площею 219,6 кв. м, та земельної ділянки, площею 1303 кв. м, кадастровий номер 2321582700:08:001:0010, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності вартість указаного майна складає 1 440 666,00 грн (без урахування ПДВ), який було складено на виконання постанови Вільнянського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Дніпро) від 29 листопада 2021 ВП №4026471.

З указаним висновком ОСОБА_1 не погоджується.

Згідно з інформацією, яка міститься у листі від 21 грудня 2021 року № 47044 Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надісланому стягувачу ОСОБА_1 щодо результатів оцінки арештованого нерухомого майна боржника, встановлено,

що 21 грудня 2021 року до відділу надійшов звіт про оцінку майна, згідно якого початкова вартість арештованого нерухомого майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 219,6 кв. м, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 (без урахування ПДВ), становить

1 324 530 грн, земельної ділянки загальною площею 1303 кв. м кадастровий номер 2321582700:08:001:0010, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (без урахування ПДВ) становить 116 136,00 грн. Оцінка проводилась суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Атлант Плюс 2018» (сертифікат Фонду Державного Майна

від 14 грудня 2018 року №970/18).

Згідно із статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена можливість рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Положеннями пункту 52 Національного стандарту № 1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків.

При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Судами встановлено, що у матеріалах справи містяться висновки про вартість об`єкта оцінки житлового будинку та земельної ділянки, про визначення ринкової вартості об`єкту оцінки з метою подальшої реалізації з прилюдних торгів (аукціон). При оцінці використано для житлового будинку порівняльний й витратний підхід, для земельної ділянки - порівняльний, при цьому скаржником не зазначено, які саме вимоги Національного стандарту № 1 порушено оцінювачем при визначенні ринкової вартості вказаних об`єктів. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки та підходи до оцінки застосовані оцінювачем відповідно до вимог Національного стандарту № 1, оцінка об`єкта без його огляду на місці є правомірною.

У скарзі заявник просила визнати поважними причини пропуску строку на оскарження звітів про незалежну оцінку ринкової вартості будинку та земельної ділянки. Судами встановлено, що указана скарга подана стягувачем з дотриманням строку, тому питання про поновлення строку на її подачу у цій справі окремо не вирішувалося. Останнє також не спростовується матеріалами цієї справи та не спростовувалось учасниками цієї справи.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що стягувач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду її скарги на судове засідання 09 червня 2022 року, про що у тому числі свідчить клопотання останньої на адресу суду першої інстанції на цю дату на цей час про її участь у цій справі у режимі відеоконференції. Зазначене заперечує те, що вона не була повідомлена про дату та час судового засідання, як вона стверджує у касаційній скарзі.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що доводи заявника щодо завищення вартості майна є лише її припущеннями, які матеріалами справи не підтверджуються.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня

2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня

2022 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Дніпро), заінтересована особа - суб`єкт оціночної діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант плюс 2018», боржник - ОСОБА_2 , на результати визначення вартості чи оцінки майна відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович