Постанова

від 14.11.2022 по справі 910/14109/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р. Справа№ 910/14109/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Суліма В.В.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового зсідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ає Фекторі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022

у справі № 910/14109/21 (суддя: Полякова К.В.)

за позовом Приватного підприємства "Ає Фекторі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті"

про стягнення 143490,40 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті"

до Приватного підприємства "Ає Фекторі"

про стягнення 2145599,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ає Фекторі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" про стягнення 143490,40 грн. за поставлені за період з квітня 2019 року по квітень 2021 року зарядні пристрої для електромобілів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Приватного підприємства "Ає Фекторі" про стягнення 2145599,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Ає Фекторі" відмовлено повністю. Позовні вимоги зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Ає Фекторі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" 2145599 грн. 68 коп. попередньої оплати, а також 32184 грн. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Вказав на те, що ТОВ "Іоніті" повністю оплачено виставлені ПП «Ає Факторі» рахунки, що підтверджується копіями платіжних доручень від 18.03.2020 № 336, від 12.08.2020 № 602 щодо оплати рахунку від 16.03.2020 № 142 та платіжного доручення від 22.01.2021 № 1707 щодо оплати рахунку від 21.01.2021 № 12. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, наголосив, що із долучених сторонами до матеріалів справи видаткових накладних за спірний період з жовтня 2019 року по березень 2021 року та платіжних доручень щодо передоплати та оплати за товар за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року слідує, що ТОВ "Іоніті" перерахувало ПП "Ає Фекторі" 2145599,68 грн., на які відсутні докази поставки товару.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Ає Фекторі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП "Ає Фекторі" у повному обсязі; стягнути з ТОВ "Іоніті" на користь ПП "Ає Фекторі" грошові кошти у сумі 143 490,40 грн; у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "Іоніті" відмовити в повному обсязі; стягнути з ТОВ "Іоніті" на користь ПП "Ає Фекторі" судові витрати, які складаються з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн, судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 51 681,00 грн., та витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, якими регулюється порядок направлення судових повідомлень, а саме положень ч. 2, ч. 4, ч. 9 ст. 120, ст. 242 ГПК України, що унеможливило участь представника ПП «Ає Фекторі» в судових засіданнях, надання пояснень з приводу обставин справи та подання доказів, якими ПП «Ає Фекторі» обґрунтовує свої заперечення, що з урахуванням положень ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача за зустрічним позовом, не зважаючи на відсутність письмових заперечень на зустрічний позов. Зауважує, що експрес-накладні перевізникаа «Нова Пошта» є доказом укладення прозивачем договору перевезення вантажу, а відповідач не відмовився від отримання вантажу. Наголошує, що факт відображення податкового кредиту за наслідком отримання товару, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «Ає Фекторі», відсутність скарг або корегувань щодо податкових накладних з боку ТОВ «Іоніті» - свідчить про наявність належно оформлених видаткових накладних по спірним операціям та про прийняття товару відповідачем за первісним позовом.

Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2022, апеляційна скарга у справі № 910/14109/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко С.Ю.

16.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження та встановлення додаткового строку для подання доказів.

У запереченнях відповідач просить суд визнати неповажними наведені в апеляційній скарзі Приватного підприємства "Ає Фекторі" причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21, відмовити у задоволенні клопотань Приватного підприємства "Ає Фекторі" про поновлення процесуального строку та встановлення додаткового строку для подання письмових доказів.

Оскільки додаткових письмових доказів апелянтом до суду апеляційної інстанції подано не було, дане клопотання про поновлення строку та встановлення додатковго строку для подання письмових доказів колегією суддів не розглядалось.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. у відпустці та на лікарняному, та у зв`язку з неможливістю розгляду справи № 910/14109/21 в межах строків передбачених господарським процесуальним законодавством, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14109/21.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022, апеляційна скарга у справі № 910/14109/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Сулім В.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 справу № 910/14109/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Сулім В.В., Зубець Л.П., вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/14109/21 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14109/21.

До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали від 05.09.2022 надійшли матеріали справи № 910/14109/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/14109/21 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання (заяви), в якому зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21.

В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022, представником Приватного підприємства "Ає Фекторі" подано клопотання/заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у справі № 910/14109/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 поновлено Приватному підприємству "Ає Фекторі" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21; розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 призначено на 14.11.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

02.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Іоніті» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позивач був обізнаний про призначення підготовчого засідання на 01.02.2022, але не скористався своїм процесуальним правом на подання доказів та відзиву щодо зустрічного позову. Зауважує, що податкова накладна може оцінюватись судом лише в сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару. Підкреслює, що надані позивачем видаткові накладні стосуються оплаченого відповідачем за первісним позовом товару.

Також, 14.11.2022 позивач за зустрічним позовом подав письмові пояснення, в яких наголошує, що уповноважена особа позивача за первісним позовом жодного разу не скористалась правом на участь в судовому засіданні особисто або через представника, тричі пропустивши розгляд справи по суті, що говорить про систематичність зловживання та нехтування процесуальними правами сторони з метою затягуання розгляду справи.

14.11.2022 представник ПП «Ає Фекторі» подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вказав на те, що судом першої інстанції не досліджено письмових доказів, судове рішення не містить жодних розрахунків, а судом безпідставно відмовлено у задоволенні первісної позовної заяви та безпідставно задоволено зустрічну позовну заяву.

Крім того, 14.11.2022 апелянтом подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому ПП «Ає Фекторі» просить поставити на вирішення експертів питання - який дійсний розмір заборгованості ТОВ «Іоніті» перед ПП «Ає Фекторі» за відвантажений товар за спірними рахунками та чи підтверджується документально наявність заборгованості ПП «Ає Фекторі» перед ТОВ «Іоніті» за непоставлений товар у розмірі 2145599,68 грн?

Дослідивши матеріали справи та подане представником позивача клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вищезазначене клопотання про призначення судової економічної експертизи підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

Так, в резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі від 12.10.2022 запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, а також вказано, що заяви, клопотання та інші документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених ухвалою, залишаються без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 12.10.2022 про відкриття апеляційного провадження представник позивача за первісним позовом отримав в особистий кабінет системи «Електронний суд» 14.10.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.

При цьому, позивачем у поданому до суду клопотанні про призначення судової економічної експертизи не обгрунтовано причини пропуску строку на його подання, який встановлений в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, та не заявлено клопотання про поновлення такого строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів протокольною ухвалою від 14.11.2022 вирішила залишити без розгляду клопотання представника ПП «Ає Фекторі» про призначення судової економічної експертизи.

Аналогічна правова позиція щодо залишення клопотання без розгляду за відсутності заяви, яка б стосувалася недотримання встановленого для його подання строку, викладена у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 916/770/19.

Після вирішення питання щодо поданих сторонами клопотань, колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 14.11.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову та про задоволення первісного позову.

Представник відповідача за первісним позовом проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2019 року по березень 2021 року ПП "Ає Фекторі" здійснювало поставку ТОВ "Іоніті" на умовах повної або часткової передоплати зарядних пристроїв для електромобілів.

ПП "Ає Фекторі" стверджує, що за ТОВ "Іоніті" утворилась заборгованість у сумі 143490,40 грн. за відвантажений товар за наступними рахунками: від 23.10.2019 № 221 на суму 14932,82 грн., № 227 на суму 14932,82 грн., № 229 на суму 14932,82 грн., від 27.11.2019 № 331 на суму 14428,13 грн., № 337 на суму 14428,13 грн., № 333 на суму 14428,13 грн., № 332 на суму 14428,13 грн., № 336 на суму 14428,13 грн., № 342 на суму 14428,13 грн., № 330 на суму 14428,13 грн., від 21.11.2019 № 312 на суму 14546,88 грн., № 311 на суму 14546,88 грн., № 308 на суму 14546,88 грн., № 306 на суму 14546,88 грн., № 307 на суму 14546,88 грн., № 313 на суму 14546,88 грн., № 314 на суму 14546,88 грн., № 315 на суму 14546,88 грн., від 10.12.2019 № 392 на суму 18000 грн.

На підтвердження здійснення поставки товару за вказаними рахунками ПП "Ає Фекторі" долучило до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, ПП "Ає Фекторі" послалося на залишок заборгованості в розмірі 123689 грн. за рахунком від 16.03.2020 № 142 на суму 423689 грн. (видаткова накладна від 21.01.2021 № 4) та в розмірі 299971,81 грн. за рахунком від 21.01.2021 № 12 на суму 423689 грн. (видаткова накладна від 21.01.2021 № 3).

У свою чергу, вимоги зустрічного позову ТОВ "Іоніті" ґрунтуються на тому, що ПП "Ає Фекторі" не поставило оплачений товар на суму 2145599,68 грн.

Відтак, ТОВ "Іоніті" направляло ПП "Ає Фекторі" вимогу про поставку оплачених товарів від 01.09.2021 №01-09/2021-01.

З огляду на те, що вказана вимога залишилася без задоволення, ТОВ "Іоніті" звернулось до ПП "Ає Фекторі" з вимогою від 22.09.2021 №22-09/2021-01 про повернення грошових коштів.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в судове засідання 19.05.2022 представник позивача за первісним позовом не з`явився, однак про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином поштовим зв`язком та на електронну адресу 40709169@mail.gov.ua, на яку згідно з довідкою про доставку електронного листа повідомлення доставлено 04.04.2022 року. При цьому, явка представників сторін до судового засідання обов`язковою не визнавалася.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи в суді першої інстанції відкладався, зокрема, у зв`язку з неодноразовими клопотаннями позивача за первісним позовом.

За наслідками судового засідання 15.02.2022 Господарським судом міста Києва відкладено розгляд справи на 01.03.2022 о 15:30 год.

Водночас, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин призначене на 01.03.2022 о 15:30 год. судове засідання з розгляду справи № 910/14109/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 судове засідання у справі № 910/14109/21 було призначено на 19.05.2022.

Копію вказаної ухвали направлено судом першої інстанції на адресу ПП «Ає Фекторі», що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на електронну адресу « 40709169@mail.gov.ua», про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

При цьому, в матеріалах справи наявна заява директора ПП «Ає Фекторі» про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на електронну адресу « 40709169@mail.gov.ua» (т. 3 а.с. 142).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 120 ГПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.04.2022 (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

У рішенні в справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" (NESHEV v. BULGARIA, заява №40897/98) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2022 у справі № 920/566/21 та в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №925/518/18.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вчинив усі необхідні передбачені положеннями ГПК України дії для повідомлення позивача за первісним позовом про дату, час та місце розгляду даної справи.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду та строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду від 08.11.2021 отримано ПП «АЄ Фекторі» 30.11.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 3 а.с. 100).

Однак, у встановлений місцевим господарським судом строк відповідач за зустрічним позовом не скористався правом на подання відзиву на позов.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта про допущення судом першої інстанції вимог чинного процесуального законодавства, що за твердженням скаржника унеможливило подання ним своїх міркувань та заперечень щодо позовної заяви ТОВ «Іоніті».

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви ПП «Ає Факторі» колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України (у редакції, чинній на дати здійснення спірних поставок товару) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У свою чергу, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За приписами ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договори поставки у спрощений спосіб, за якими ПП "Ає Фекторі" поставляло ТОВ "Іоніті" зарядні пристрої для електромобілів на умовах повної або часткової передоплати.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що рахунки від 23.10.2019 № 221 на суму 14932,82 грн., № 227 на суму 14932,82 грн., № 229 на суму 14932,82 грн., від 27.11.2019 № 331 на суму 14428,13 грн., № 337 на суму 14428,13 грн., № 333 на суму 14428,13 грн., № 332 на суму 14428,13 грн., № 336 на суму 14428,13 грн., № 342 на суму 14428,13 грн., № 330 на суму 14428,13 грн., від 21.11.2019 № 312 на суму 14546,88 грн., № 311 на суму 14546,88 грн., № 308 на суму 14546,88 грн., № 306 на суму 14546,88 грн., № 307 на суму 14546,88 грн., № 313 на суму 14546,88 грн., № 314 на суму 14546,88 грн., № 315 на суму 14546,88 грн., від 10.12.2019 № 392 на суму 18000 грн. сплачені ТОВ "Іоніті" у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 07.11.2019 №№ 151, 157, від 24.12.2019 № 200, 199, 205, 202, 201, 204, від 27.12.2019 № 229, від 10.01.2020 № 242, від 29.01.2020 №№ 278, 277, 274, 272, 273, від 31.10.2020 № 280, від 03.02.2020 №№ 290, 289, від 08.04.2020 № 354.

Поряд з викладеним судова колегія звертає увагу на те, що як вбчається з матеріалів справи та визнано позивачем за первісним позовом в тексті апеляційної скарги, ПП "Ає Фекторі" помилково стверджувало під час розгляду справи судом першої інстанції про виставлення рахунків від 16.03.2020 № 142 на суму 423689 грн. та від 21.01.2021 № 12 на суму 423689 грн., оскільки сума рахунку від 16.03.2020 № 142 складає 300000 грн., а від 21.01.2021 № 12 - 123717,19 грн.

При цьому, вищезазначені рахунки ТОВ "Іоніті" повністю оплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень від 18.03.2020 № 336, від 12.08.2020 № 602 щодо оплати рахунку від 16.03.2020 № 142 та платіжного доручення від 22.01.2021 № 1707 щодо оплати рахунку від 21.01.2021 № 12.

З урахуванням навведеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність ПП "Ає Фекторі" належними та допустимими доказами наявності за ТОВ "Іоніті" заборгованості за поставлений товар у розмірі 143490,40 грн.

Крім того, із долучених сторонами до матеріалів справи видаткових накладних за спірний період з жовтня 2019 року по березень 2021 року та платіжних доручень щодо передоплати та оплати за товар за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року слідує, що ТОВ "Іоніті" перерахувало ПП "Ає Фекторі" 2145599,68 грн., на які відсутні докази поставки товару.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.5 зазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За абз. 3 п. 2.4 вказаного Положення неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. п. 2.15, 2.16 Положення).

Судова колегія зауважує, що у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 927/924/19.

Надаючи оцінку посиланням ПП «Ає Фекторі» на наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції вірно вказав на те, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними у податковому та бухгалтерському обліках постачання спірного товару.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 922/19/21.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

При цьому, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено письмові докази та не наведено розрахунків є необґрунтованими та не відповідають встановленим у даній справі обставинам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявлена ТОВ «Іоніті» до стягнення з ПП «Ає Фекторі» сума заборгованості крім згаданих вище платіжних доручень, підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2019 - вересень 2021 (т. 3 а.с. 157).

Водночас ПП "Ає Фекторі" не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості та поставки товару на суму 2145599,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Іоніті" направляло ПП "Ає Фекторі" вимогу про поставку оплачених товарів від 01.09.2021 №01-09/2021-01 та 22.09.2021 вимогу №22-09/2021-01 про повернення грошових коштів.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про настання строку повернення ПП "Ає Фекторі" грошових коштів у розмірі 2145599,68 грн. та про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Іоніті».

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, якими регулюється порядок направлення судових повідомлень, а саме положень ч. 2, ч. 4, ч. 9 ст. 120, ст. 242 ГПК України, що унеможливило участь представника ПП «Ає Фекторі» в судових засіданнях, надання пояснень з приводу обставин справи та подання доказів, якими ПП «Ає Фекторі» обґрунтовує свої заперечення, що з урахуванням положень ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача за первісним позовом у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ає Фекторі" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 у справі № 910/14109/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне підприємство "Ає Фекторі".

4. Справу № 910/14109/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.12.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Сулім

Л.П. Зубець