Ухвала

від 23.02.2022 по справі 488/466/20

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/466/20

Провадження № 2-р/488/2/22

УХВАЛА

Іменем України

23.02.2022 року м.Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді Чернявської Я.А.

за участю секретаря судового засідання Кривопішиної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання роз`яснень щодо можливості виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 р. на адресу суду надійшла заява начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олени Гордашко про надання роз`яснень щодо можливості виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021 року по справі № 488/466/20.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що на виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 65791270 з примусового виконання ухвали № 2-з/488/11/20, виданої 19.02.2020 Корабельним районним судом м. Миколаєва, про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірно ї земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на них будь-яких будівельних робіт.

Повідомив, що 14.06.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.

В той же день державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

01.07.2021 року, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу.

09.07.2021 року на підставі п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постанову про стягнення витрат виконавчого провадження виведено в окреме виконавче провадження.

25.10.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням.

Зазначив, що відповідно до ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021 року по справі №488/466/20 скасуванню підлягають постанова про відкриття виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 року та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.06.2021 року.

Повідомив, що відповідно до вищевказаного Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не може виконати зазначену ухвалу суду через те, що Автоматизована система виконавчого провадження передбачає, що у випадку необхідності скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, потрібно спочатку видалити всі проекти рішень, створених після рішення про відкриття виконавчого провадження та скасувати рішення, прийняті після нього, а тому державний виконавець позбавлений технічної змоги виконати зазначену ухвалу суду.

Посилаючись на вказані обставини, заявник звернувся в суд з проханням надати роз`яснення щодо можливості виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021 року по справі №488/466/20.

В судове засідання представник заявника не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини його неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши матеріали клопотання в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом було встановлене наступне.

07.12.2021 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва під головуванням судді Чернявської Я.А. була розглянута скарга ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за результатами якої було постановлено рішення про часткове задоволення скарги.

Згідно звказаним рішеннямсуду буловизнано неправомірнимидії головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лялюк Світлани Вікторівни, які полягають у винесенні: 1) постанови про відкриття виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт; 2) постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт. Зобов`язано державного виконавця Лялюк С.В. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт. Також зобов`язано державного виконавця Лялюк С.В. скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт.

Вимоги скаржника щодо визнання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020р. по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20) такою, що не підлягала виконанню ОСОБА_1 з 11.06.2021 р. - залишено без розгляду. В іншій частині вимог відмовлено.

Копія вказаної ухвали суду була направлена сторонам по справі для відома та виконання.

У своїй заяві про надання певних роз`яснень щодо можливості виконання ухвали суду від 07.12.2021 р. заявник посилається на принципи роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме те, що остання передбачає, що у випадку необхідності скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, державному виконавцю потрібно спочатку видалити всі проекти рішень, створені після рішення про відкриття виконавчого провадження та скасувати рішення, прийняті після нього.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - це комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу;

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як диспозитивність.

Вказані правові норми, з одного боку, покладають на державного виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а з іншого боку - наділяють державного виконавця певними дискреційними повноваженнями щодо самостійного визначення видів і обсягу виконавчих та інших процесуальних дій, а також строків їх вчинення.

У частинах 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.

Суд, виконуючи завдання цивільного судочинства, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Проаналізувавши викладені обставини, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють дані правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного суду України Про судове рішення в цивільній справі № 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001 р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Враховуючи наведене і те, що ухвала суду від 07.12.2021 року викладена в чіткій формі, останнє є повністю зрозумілим, а доводи заявника щодо відсутності у останнього технічної змоги виконати ухвалу суд від 07.12.2021 р. не можуть вирішуватись в порядку ст. 271 ЦПК України, оскільки потребують зміни змісту судового рішення, так як торкаються питань, які не були предметом судового розгляду, що є неприпустимим, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 271, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання роз`яснень щодо можливості виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Суддя: Я. А. Чернявська