Рішення

від 30.11.2022 по справі 495/8236/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8236/21

№ провадження 2/495/311/2022

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

30 листопада 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Мельник Ю.В.

Справа № 495/8236/21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, скасування права власності та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , 01.10.2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 провитребування майна,скасування прававласності тавизнання прававласності,просить суд витребувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0437 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ; витребувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0438 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ; скасувати право власності, номер запису про право власності: 36344570, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0234 га, розташовану в АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0438 та визнати право власності за ОСОБА_1 ; скасувати право власності, номер запису про право власності: 37241772, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0315 га, розташовану в АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0437 та визнати право власності за ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та за надання правової правничої допомоги.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 161728 від 29.12.2004 року, виданого Затоківською селищною радою Білгород - Дністровського району Одеської області йому належить на праві власності земельна ділянка площею 0,055 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:003:0067.

Дана земельна ділянка знаходилась в постійному користуванні ОСОБА_1 , жодних правочинів щодо відчуження земельної ділянки або передання її в оренду ним не укладались ні з ОСОБА_3 ,ні з ОСОБА_4 , ні з ОСОБА_2 ні з іншими особами.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 , він переглядав новини у мережі Фейсбук (facebook) та потрапив на посилання зі сторінки «Затока inform» на телеграм-канал «Затокський бумеранг», в яких були цікаві публікації про розслідування шахрайських схем по захопленню земельних ділянок у смт. Затока.

Проте, коли позивач прочитав пост за 11 лютого 2020 року одразу зрозумів, що мова йде про нього і його земельну ділянку.

Він прочитав як в нього шахрайським шляхом, із використанням підроблених документів за участю різних людей просто вкрали земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, за адресою: АДРЕСА_1 .

Із документів, які він побачив в Телекрам-каналі «Затокський бумеранг», нібито він, ОСОБА_5 , 23 серпня 2019 року вніс до статутного капіталу Приватного підприємства «Лакшері-Лайт» земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена обставина також підтверджується матеріалами кримінального провадження 12020160240000324.

Проте, він взагалі ніколи не чув про ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», код ЄДРПОУ: 43131568, і тим паче не був його учасником.

Він не підписував Акт № 1 приймання-передачі частки до статутного капіталу приватного підприємства «Лакшері-лайт від 23 серпня 2019 року та рішення №2/2019 Засновника ПП «Лакшері-лайт» від 23 серпня 2019 року; не передавав та не мав намір передавати свою земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, за адресою: Дачний кооператив «Коммунстрой-1», ділянка НОМЕР_1 до ПП «Лакшері-лайт» від 23 серпня 2019 року до статутного капіталу ПП «Лакшері-лайт».

Всі вищезазначені документ (протокол, акт) підроблені.

Згідно акту №1 приймання-передачі частки до статутної капіталу ПП «Лакшері-лайт» від 23.08.2019 року, об`єкт нерухомого майна, земельна ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, адресою: Дачний кооператив «Коммунстрой-1», ділянка НОМЕР_1 прийняв директор ПП «Лакшері-лайт» ОСОБА_3 .

Проте, зазначену особу він ніколи і бачив, вона йому не відома та наголошує, що не передавав свою земельну ділянку.

В акті зазначено, що документи на нерухоме майно передані повністю, але це не відповідає дійсності, оскільки оригінал державного акту на право власності на земель ділянку знаходиться у нього.

19 січня 2021 року він надав пояснення слідчому СВ Білгород-Дністровського РВ ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_6 , що за все своє життя не реєструвався як власник/засновник юридичного підприємства, так як завжди працював на робітничих посадах тощо.

Оглянувши справу за №155200380239 від 25.07.2019 року щодо державної реєстрації ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», код ЄДРПОУ: 43131568, повідомив, що й ( взагалі нічого не відомо про дане підприємство, так як він не прибував до будь-якого органу державної реєстрації і не проводив державну реєстрацію підприємства.

При цьому ОСОБА_3 зазначив, що ним особисто не заповнювалися та не підписувалися документи, а саме: опис документів, що додаються особою державному реєстратору від 24.07.2019 року та не подавались Рішення, про заснування ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №1/2019 від 24.07.2019 та Статут.

Яким чином, було проведено державну реєстрацію ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», де нібито ОСОБА_3 є засновником із розміром статутного капіталу 10000 гривень, ОСОБА_3 не відомо, так як він не губив і не передавав свій паспорт громадянина України.

Стосовно подальших реєстрацій та включення і виключення засновників, ОСОБА_3 зазначив, що не був присутній на Загальних зборах учасників і йому нічого не відомо про те, що нібито рішенням приймання-передачі частки до статутного капіталу він прийняв майно, відповідно до якого ОСОБА_1 , якого він взагалі не знає і вперше про нього чув, в якості внеску до статутного капіталу передав нерухоме майно, що належало йому на праві приватної власності, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, оціночною вартістю 40 тис. гривень. Оглянувши дане рішення та акт прийому-передачі сказав, що ним не підписувались дані документи.

Крім цього, ОСОБА_7 пояснив, що йому нічого не відомо про те, що нібито він на підставі рішення засновників ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №2/2019 від 23.08.2019 року та акту приймання передачі частки до статутного капіталу від 23.08.2019 року, як директор ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ) звертався до Державного реєстратора комунального підприємства (далі КП) «Агенції реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни, яка 28.08.2019 року провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; кадастровий номер 5110300000:02:003:0067 зі ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» через довірену особу.

Оглянувши документи, які містять підпис ОСОБА_3 , останній зазначив, що підписи йому не належать, так як акт, протокол, заяви в підписував і вперше їх бачить у слідчого.

Також ОСОБА_3 зазначив, що не має жодного відношення до того, що нібито рішення загальних зборів засновників ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №1/2019 від 28.08.2019 року, яким прийнято рішення про вихід зі складу засновників ОСОБА_8 , якого ОСОБА_3 жодного разу не бачив і йому не знайомий, та виплату йому частки в Статутному капіталі у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:003:0067.

Рішення про вхід та вихід ОСОБА_8 із складу ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», ОСОБА_3 зазначив також, що не підписував і не складав, так як взагалі не знав, що він є засновником підприємства.

Після оглядуакту приймання-передачічастки нерухомогомайна ПП«ЛАКШЕР ЛАЙТ»№2від 28.08.2019року,підписи вякому засвідченіприватним нотаріусом ОСОБА_9 . ОСОБА_3 зазначив, що ним підпис не ставився і до будь-яких нотаріусів він не звертався.

Підсумовуючі пояснення ОСОБА_3 він сказав, що під час надання пояснень слідчому, вперше дізнався про те, що нібито він 24.07.2019 року звернувся до державної реєстратора, де зареєстрував ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», потім включив та виключив із складу засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яких взагалі не знає, а потім нібито: переоформив земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, при цьому проводив загальні збори, приймав рішення та підписував акти приймання передачі майна.

Наголосив, що жодних документів ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» не підписував, не звертався до будь-яких державних реєстраторів та нотаріусів і ніякого відношення до ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» не має.

Також ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_10 йому не відома і ніякі довіреності їй не надавав.

Щодо характеристики ОСОБА_3 , зазначаємо, що він має судимість та згідно інформації з сайту судової влади, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 321 КК України.

З викладеного виходить, що хтось підробив підписи ОСОБА_3 та позивача, ОСОБА_1 .

Таким чином, друга незаконна перереєстрація (зміна власника) земельної ділянки відбулась на підставі акту №2 приймання-передачі частки нерухомого майна ПП «ЛАШЕРІ-ЛАЙТ» від 28 серпня 2019 року, згідно якого ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» в особі засновника ОСОБА_3 передало ОСОБА_8 нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, яку оцінили в 40000,00 (сорок тисяч) грн.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Лутченко A.A. від 30.10.2020 р. № 193/01-16, повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Лутченко A.A. не звертались, щодо засвідчення справжності їх підписів у акті приймання-передачі нерухомого майна ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» 28.08.2019 року; та повідомила, що в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за реєстровим №1359 від 24.06.2019 року, зареєстрований договір купівлі продажу квартири, за реєстрованим № 1360 від 24.06.2019 - зареєстрована довіреність.

Таким чином, відповідь нотаріуса підтверджує, що акт №2 приймання - передачі частки нерухомого майна ПП «ЛАШЕРІ-ЛАЙТ» від 28 серпня 2019 року, згідно якого ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» в особі засновника ОСОБА_3 передало ОСОБА_8 - підроблений.

Також зазначає, що згідно реєстраційної справи ТОВ «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відсутні документи, інформація, щодо зміни кола засновників.

Ні позивач, ні ОСОБА_8 ніколи не були учасниками Товариства, тобто не мали права вносити, виносити земельну ділянку з Товариства.

Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджує, що єдині реєстраційні дії, що були проведені - це державна реєстрація створення юридичної особи - 25.07.2019 р., таким чином, це знову підтвердження того, що він ніколи не був учасником ТОВ «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» те не підписував ні акт прийому-передачі, ні протокол загальних зборів та не відчужував свою земельну ділянку.

Крім того, дані щодо паспорту громадянина України, які були зазначені в акті №1 приймання-передачі частки до статутного капіталу ПП «ЛАКШЕРІ ЛАЙТ» від 23.08.2019 р., а саме: паспорт НОМЕР_2 , виданий 20.04.1998 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області не відповідають дійсності.

По-перше, у 2018 році він замінив свій паспорт громадянина України на ГО картку та отримав новий паспорт громадянина України № НОМЕР_3 від 08.11.2018 року.

По друге, в зазначеному вище акті вказані невірні дані старого його паспорту.

Він має копію паспорту громадянина України, що був чинним до отримання ГО картки.

Даний паспорт мав серію та номер НОМЕР_4 , проте в даному паспорті зазначено, що він виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 18.03.1996 року, а не як вказано в акті № 1 від 23.08.2019 року «виданий 20.04.1998року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області».

Це ще раз підтверджує, що всі документи зроблені для відчуження земельної ділянки позивача, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067 - підроблені.

Тож, з викладеного вбачається, що при складанні акту № 1 приймання-передачі частки до статутного капіталу ПП «ЛАКШЕРІ ЛАЙТ» від 23.08.2019 року не міг бути використаний старий його паспорт, оскільки на цей час він вже недійсний, про що свідчить срін-шот з сайту Державної міграційної служби України, що додається до справи.

Таким чином невстановлені особи використали паспортні дані позивача при складанні підробленого документа з метою незаконного заволодіння його земельною ділянкою.

На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений з одній сторони ОСОБА_8 , який є продавцем, та з другої сторони ОСОБА_11 , який помилково зазначений «дарувальник», але фактично і далі по тексту договору є покупцем став власником земельної ділянки позивача, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067.

Зазначений договір укладався 26 жовтня 2019 року та посвідчувався приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в реєстрі з №1399.

Таким чином, ОСОБА_8 , привласнив незаконним шляхом земельну ділянку та вирішив позбавитись від неї, шляхом продажу за 52510, 00 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот десять гривень 00 копійок).

31 жовтня 2019 року ОСОБА_11 виявив намір поділити земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067 на дві земельні ділянки, площею 0,0315 га та 0,0315 га., що підтверджуються нотаріальною заявою та планом земельної ділянки (виділення в натурі земельної ділянки), розробником якого є ФОП ОСОБА_12 .

На підставі вказаної заяви була розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки гр. ОСОБА_11 ФОП ОСОБА_12 .

Вважає, що ОСОБА_11 здійсненій умисний поділ земельної ділянки, з метою приховання документів, які були; здійснені, шляхом підробки.

В результаті поділу земельної ділянки утворили нові земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,0234 га кадастровий номер: 5110300000:02:003:0438 та земельна ділянка, площею 0,0315 га кадастровий номер: 5110300000:02003:0437.

03 грудня 2019 року були укладені наступні злочинні договори купівлі-продажу земельних ділянок.

ОСОБА_13 , який діяв від імені ОСОБА_11 , який діяв як продавець та ОСОБА_4 , у якості покупця уклали договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0234 га кадастровий номер: 5110300000:02:003:0438 та земельної ділянки площею 0,0315 га кадастровий номер: 5110300000:02003:0437, що посвідчувалися приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В.

Продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 5110300000:02003:0437 здійснювався за 32000,00 (тридцять дві тисячі) гривень та продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 5110300000:02003:0438 здійснювався за 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Продовжуючи приховувати первинні документи, ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 27 квітня 2020 року.

За цим договором ОСОБА_4 продав та передав у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0234 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0438.

Продаж земельної ділянки здійснено за 23373 (двадцять три тисячі триста сімдесят три) грн. Вказаний договір посвідчено ОСОБА_14 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області.

Також ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки 09 липня 2020 року.

ОСОБА_4 продав та передав у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0315 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0437.

Продаж здійснено за 31463,00 (тридцять одну тисячу чотириста шістдесят три) грн. та вказаний договір посвідчено ОСОБА_15 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

ОСОБА_1 є законним власником спірних земельних ділянок, у якого шляхом шахрайських дій було викрадено його майно - земельна ділянка.

Земельна ділянка площею 0,055 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:003:0067, що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 161728 від 29.12.2004 року, виданого Затоківською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області на сьогоднішній день перенесена в архів відповідно до публічно кадастрової карти України.

Враховуючи викладене, вважає, що спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України на користь ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного він і вимушений звернутися з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

05 жовтня 2021 року Ухвалою суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

25 серпня 2022 року Ухвалою суду, підготовче провадження по справі було закрито з призначенням її розгляду по сутті справи.

В судове засідання представник позивача адвокат Карпова О.В. надала заяву про розгляд справи за її відсутність з проханням позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить заява представника, суд ухвалою від 30 листопада 2022 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 161728 від 29.12.2004 року, виданого Затоківською селищною радою Білгород - Дністровського району Одеської області належить на праві власності земельна ділянка площею 0,055 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:003:0067. (а.с. 10)

23 серпня 2019 року ОСОБА_5 , вніс до статутного капіталу Приватного підприємства «Лакшері-Лайт» земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, за адресою: Дачний кооператив «Коммунстрой-1», ділянка НОМЕР_1 .

За зазначеної обставиною порушено кримінальне провадження № 12020160240000324, що підтверджується витягом з ЄРДР від 18 лютого 2020 року. (а.с. 17)

Позивач зазначає, що він взагалі ніколи не чув про ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», код ЄДРПОУ: 43131568, і тим паче не був його учасником.

Він не підписував Акт № 1 приймання-передачі частки до статутного капіталу приватного підприємства «Лакшері-лайт від 23 серпня 2019 року та рішення №2/2019 Засновника ПП «Лакшері-лайт» від 23 серпня 2019 року; не передавав та не мав намір передавати свою земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, за адресою: Дачний кооператив «Коммунстрой-1», ділянка НОМЕР_1 до ПП «Лакшері-лайт» від 23 серпня 2019 року до статутного капіталу ПП «Лакшері-лайт».

Згідно акту №1 приймання-передачі частки до статутної капіталу ПП «Лакшері-лайт» від 23.08.2019 року, об`єкт нерухомого майна, земельна ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, що розташована, адресою: Дачний кооператив «Коммунстрой-1», ділянка НОМЕР_1 , прийняв директор ПП «Лакшері-лайт» ОСОБА_3 .

В акті також зазначено, що документи на нерухоме майно передані повністю.

Із пояснень долучених до матеріалів справи позивачем (а.с. 142) від 19 січня 2021 року ОСОБА_3 пояснив слідчому СВ Білгород-Дністровського РВ ГУНП в Одеській області майору поліції Шаповалу A.B., що за все своє життя не реєструвався як власник/засновник юридичного підприємства, так як завжди працював на робітничих посадах тощо.

Оглянувши справу за №155200380239 від 25.07.2019 року щодо державної реєстрації ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», код ЄДРПОУ: 43131568, повідомив, що й ( взагалі нічого не відомо про дане підприємство, так як він не прибував до будь-якого органу державної реєстрації і не проводив державну реєстрацію підприємства.

При цьому ОСОБА_3 зазначив, що ним особисто не заповнювалися та не підписувалися документи, а саме: опис документів, що додаються особою державному реєстратору від 24.07.2019 року та не подавались Рішення, про заснування ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №1/2019 від 24.07.2019 року та Статут.

Яким чином, було проведено державну реєстрацію ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», де нібито ОСОБА_3 є засновником із розміром статутного капіталу 10000 гривень, йому не відомо, так як він/ не губив і не передавав свій паспорт громадянина України.

Стосовно подальших реєстрацій та включення і виключення засновників, ОСОБА_3 зазначив, що не був присутній на Загальних зборах учасників і йому нічого не відомо про те, що нібито рішенням приймання-передачі частки до статутного капіталу він прийняв майно, відповідно до якого ОСОБА_1 , якого він взагалі не знає і вперше про нього чув, в якості внеску до статутного капіталу передав нерухоме майно, що належало йому на праві приватної власності, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, площею 0,055 га, оціночною вартістю 40 тис. гривень.

Оглянувши дане рішення та акт прийому-передачі сказав, що ним не підписувались дані документи.

Крім цього, ОСОБА_3 пояснив, що йому нічого не відомо про те, що нібито він на підставі рішення засновників ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №2/2019 від 23.08.2019 року та акту приймання передачі частки до статутного капіталу від 23.08.2019 року, як директор ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ) звертався до Державного реєстратора комунального підприємства (далі КП) «Агенції реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни, яка 28.08.2019 року провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; кадастровий номер 5110300000:02:003:0067 зі ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» через довірену особу.

Оглянувши документи, які містять підпис ОСОБА_3 , останній зазначив, що підписи йому не належать, так як акт, протокол, заяви в підписував і вперше їх бачить у слідчого.

Також ОСОБА_3 зазначив, що не має жодного відношення до того, що нібито рішення загальних зборів засновників ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» №1/2019 від 28.08.2019 року, яким прийнято рішення про вихід зі складу засновників ОСОБА_8 , якого ОСОБА_3 жодного разу не бачив і йому не знайомий, та виплату йому частки в Статутному капіталі у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:003:0067.

Рішення про вхід та вихід ОСОБА_8 із складу ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», ОСОБА_3 зазначив також, що не підписував і не складав, так як взагалі не знав, що він є засновником підприємства.

Після оглядуакту приймання-передачічастки нерухомогомайна ПП«ЛАКШЕР ЛАЙТ»№2від 28.08.2019року,підписи вякому засвідченіприватним нотаріусом ОСОБА_9 . ОСОБА_3 зазначив, що ним підпис не ставився і до будь-яких нотаріусів він не звертався.

Підсумовуючі пояснення ОСОБА_3 він сказав, що під час надання пояснень слідчому, вперше дізнався про те, що нібито він 24.07.2019 року звернувся до державної реєстратора, де зареєстрував ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ», потім включив та виключив із складу засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яких взагалі не знає, а потім нібито: переоформив земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, при цьому проводив загальні збори, приймав рішення та підписував акти приймання передачі майна.

Наголосив, що жодних документів ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» не підписував, не звертався до будь-яких державних реєстраторів та нотаріусів і ніякого відношення до ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» не має.

Також ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_10 йому не відома і ніякі довіреності їй не надавав.

В подальшому відбулася друга перереєстрація (зміна власника) земельної ділянки на підставі акту №2 приймання-передачі частки нерухомого майна ПП «ЛАШЕРІ-ЛАЙТ» від 28 серпня 2019 року, згідно якого ПП «ЛАКШЕРІ-ЛАЙТ» в особі засновника ОСОБА_3 передало ОСОБА_8 нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:003:0067, яку оцінили в 40000,00 (сорок тисяч) грн.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Лутченко A.A. від 30.10.2020 р. № 193/01-16, та листа на виконання Ухвали суду від 18 січня 2022 року про витребування доказів від 07 лютого 2022 року, зазначила, що вказані в ухвалі суду громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_8 щодо засвідчення справжності їх підписів у акті № 1 приймання передачі частки статутного капіталу ПП «Лакшері-Лайт» 23 серпня 2019 року до неї, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лутченко А.А. не звертались; в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за реєстровим № 1355 від 19 червня 2019 року посвідчена довіреність, за реєстровим № 1356 від 19 червня 2019 року теж посвідчена довіреність.

23 серпня 2019 року нею нотаріальні дії в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записані за іншими реєстровими номерами ніж ті що зазначені в ухвалі.

23 серпня 2019 року громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за вчиненням будь яких нотаріальних дій не звертались.

В подальшому, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений з одній сторони ОСОБА_8 , який є продавцем, та з другої сторони ОСОБА_11 , який зазначений як «дарувальник», останній став власником земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067.

Зазначений договір укладався 26 жовтня 2019 року та посвідчувався приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в реєстрі з №1399.

31 жовтня 2019 року ОСОБА_11 виявив намір поділити земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0067 на дві земельні ділянки, площею 0,0315 га та 0,0315 га., що підтверджуються нотаріальною заявою та планом земельної ділянки (виділення в натурі земельної ділянки), розробником якого є ФОП ОСОБА_12 .

На підставі вказаної заяви була розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки гр. ОСОБА_11 ФОП ОСОБА_12 .

В результаті поділу земельної ділянки утворили нові земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,0234 га кадастровий номер: 5110300000:02:003:0438 та земельна ділянка, площею 0,0315 га кадастровий номер: 5110300000:02003:0437.

03 грудня 2019 року були укладені наступні договори купівлі-продажу земельних ділянок.

ОСОБА_13 , який діяв від імені ОСОБА_11 , який діяв як продавець та ОСОБА_4 , у якості покупця уклали договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0234 га кадастровий номер: 5110300000:02:003:0438 та земельної ділянки площею 0,0315 га кадастровий номер: 5110300000:02003:0437, що посвідчувалися приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. (а.с. 66-69)

Продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 5110300000:02003:0437 здійснювався за 32000,00 (тридцять дві тисячі) гривень та продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 5110300000:02003:0438 здійснювався за 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень.

В подальшому ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 27 квітня 2020 року.

За цим договором ОСОБА_4 продав та передав у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0234 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0438. (а.с. 74-75)

Продаж земельної ділянки здійснено за 23373 (двадцять три тисячі триста сімдесят три) грн. Вказаний договір посвідчено ОСОБА_14 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області.

Також ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки 09 липня 2020 року.

ОСОБА_4 продав та передав у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0315 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0437. (а.с. 70-73)

Продаж здійснено за 31463,00 (тридцять одну тисячу чотириста шістдесят три) грн. та вказаний договір посвідчено ОСОБА_15 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу.

Нормативне обґрунтування.

Правилом частини першої статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 387 ЦК Українивизначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову.

Віндикаційний позов - це позов власника про повернення йому майна, що вибуло з його володіння, який пред`являється до особи, у незаконному володінні якої знаходиться це майно.

Предметом віндикаційного позову є не будь-яке майно. А лише те, яке визначене індивідуальними ознаками, і це випливає із сутності даного позову, спрямованого на повернення власнику того самого майна, що вибуло з його володіння.

Об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Таким чином, із чужого незаконного володіння може бути витребувано лише індивідуально визначена річ.

Відповідно до положень ч. 1ст. 184 ЦК України,річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незмінними.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна (фізична особа), або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором.

Відповідачем за таким позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено за рішенням суду.

Отже, за таким позовом позивач має підтвердити своє право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Пунктом 19 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положеннястатті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

У системному аналізі наведених вище норм чинного законодавства, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно дост.400ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна..

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Право власника згідно з частиною першою статті 388ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним.

Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).

За змістом статті 388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положення статті 388ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 вже звертала увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18).

Вказане свідчить про те, що навіть у разі відчуження спірного нерухомого майна його набувачем, власник має право витребування такого з чужого незаконного володіння від останього набувача.

Це право власника захищено безпосередньо законом, та має на меті повернення у попереднє становище, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця), з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палати Верховного Суду у пунктах 146, 147 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зробила висновок, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

В ході розгляду справи достовірно встановлено та підтверджено відповідними доказами законність набуття у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 161728 від 29.12.2004 року, виданого Затоківською селищною радою Білгород - Дністровського району Одеської області належить на праві власності земельна ділянка площею 0,055 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:003:0067.

Також судом враховується, що позивач має усі права власника на дане нерухоме майно.

Суд, керуючись тим, що позивач довів належним чином, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння поза волею власника та встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на відчуження спірного нерухомому майна, виявивши неправомірність набуття у власність ОСОБА_2 та проведення незаконної реєстрації за ним, суд дійшов до висновку про наявність підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, для задоволення позову в частині витребування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0437 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ; витребування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0438 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ; скасування право власності, номер запису про право власності: 36344570, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0234 га, розташовану в АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0438; скасування право власності, номер запису про право власності: 37241772, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0315 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0437.

Стосовно вимог про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, то варто зауважити, що вказане суперечить нормам чинного законодавства, адже на спірну земельну ділянку вже наявне право власності за позивачем згідно дійсного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 161728 від 29.12.2004 року, а скасування державної реєстрації, повертає в попередній стан його правове становище шляхом реституції, у зв`язку із чим визнання права власності, яке він не втрачав, у судовому порядку суперечить нормам чинного законодавства України, а отже в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, на основі повно та всебічно досліджених доказів, у сенсі розуміння вимог чинного законодавства та застосування його до фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про можливість частково задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із доведеності та часткової обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на його користь судовий збір за подання до суду відповідного позову у розмірі 908 грн./згідно квитанції № 9242-2535-7604-0950 від 19.08.2021 року/.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з приєднаних до матеріалів справи позивачем доказів, позивачем надане до матеріалів справи свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер серії ВН № 1060380, договір № 137 від 12 серпня 2021 року; додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги № 137 від 12 серпня 2021 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 22, 24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 15, 16, 317, 321, 328, 387,388, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, скасування права власності та визнання права власності задовольнити частково.

Витребувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0437 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Витребувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02003:0438 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Скасувати право власності, номер запису про право власності: 36344570, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0234 га, розташовану в АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0438.

Скасувати право власності, номер запису про право власності: 37241772, ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0315 га, розташовану в АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02003:0437.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн та витрати за надання правової правничої допомоги у розмірі 13000 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, скасування права власності та визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 , ІПН: НОМЕР_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 09 грудня 2022 року.

Суддя: