Постанова

від 01.12.2022 по справі 902/1256/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року Справа № 902/1256/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Цвіркун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Тишківський С.Л. - адвокат;

відповідача: представник Бак В.І. - адвокат

третіх осіб: представники не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 22.06.22р. суддею Маслієм І.В. у м.Вінниці, повний текст складено 04.07.22р. у справі №902/1256/21

за позовом Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви"

до відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська митрополія Української Православної Церкви

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання правочинів недійсними та повернення майна вартістю 3700000 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Вінницької області від 22 червня 2022 року у справі № 902/1256/21.

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22 червня 2022 року у справі № 902/1256/21 позов Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви" до Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська митрополія Української Православної Церкви; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та повернення майна вартістю 3700000 грн задоволено частково.

1.3. Визнано недійсним Договір пожертви від 17 грудня 2018 року, укладений між Релігійною організацією Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви та Релігійною організацією "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" про безоплатну передачу у власність Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" майна - будівель та споруд загальною площею 791,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Собканюком Петром Леонідовичем за реєстровим номером № 931.

1.4. Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність позивачеві (Релігійній організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" (вул. 1 Травня, буд. 162, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 20083653)), об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд загальною площею 791,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1308143705101.

1.5. У позові щодо визнання недійсним правочину по видачі Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" довіреності громадянину ОСОБА_1 від 14 грудня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентиною Василівною за реєстраційним номером 2528 - відмовлено.

1.6. Присуджено до стягнення з Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" на користь Релігійної організації Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви 57770,00 грн витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання правочину недійсним, мотивоване тим, що оскаржуваний позивачем правочин (Договір пожертви) вчинено від імені позивача керівником ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 на підставі довіреності виданої від імені позивача керівником ОСОБА_2 проте всупереч інтересам позивача.

2.1.2. Зміст такого правочину не відповідав справжньому волевиявленню Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви", а був спрямований на задоволення особистих інтересів вказаних представників, які фактично діяли в інтересах релігійної організації Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви правонаступником якої є відповідач Релігійна організація Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України, на користь якого здійснено пожертву нерухомого майна.

2.1.3. Наведені вище обставини вказують на наявність умислу, домовленості представників сторін під час укладення спірного договору щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересам позивача, що на переконання суду першої інстанції, є підставою для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання недійсними Договору пожертви.

2.2. Щодо позовної вимоги позивача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність позивачеві об`єкту нерухомого майна, місцевий господарський суд зазначив таке.

2.2.1. Оскільки суд прийшов до висновку, що оскаржуваний правочин Договір пожертви підлягає визнанню недійсним, то у даному випадку ефективним способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).

2.2.2. Відповідно до ч. 1. ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2.3. З приводу заявленої позивачем вимоги про визнання недійсним правочину щодо видачі Релігійною організацією Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви довіреності ОСОБА_1 від 14 грудня 2018 року, яка була посвідчена Терещенко Валентиною Василівною, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, за реєстровим номером № 2528 суд першої інстанції вказав на наступне.

2.3.1. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

2.3.2. Статтею 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

2.3.3. Частиною 3 ст. 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

2.3.4. Статтею 245 ЦК України визначено умови щодо форми довіреності. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

2.3.5. Зі змісту оспорюваної довіреності вбачається, що її видано від імені релігійної організації Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви, в особі керуючого Шостацького В.І. на виконання договору доручення укладеного в усній формі даною довіреністю уповноважено Овчаренка Б.О. розпоряджатися визначеним цією довіреністю майном юридичної особи, а саме: будівлями та спорудами, а також земельними ділянками, які розташовані в місті Вінниці по вул. Магістратській за № 162, та/чи подарувати вказане майно Релігійній організації Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви. Довіреність посвідчена нотаріально.

2.3.6. На момент видачі даної довіреності ОСОБА_2 був керівником Єпархіальним архієреєм релігійної організації Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви, а відповідно до Статуту Єпархіальний архієрей має право видавати доручення, релігійна організація є діючою та не перебувала в процесі припинення.

2.3.7. Крім того, дана довіреність була видана на вчинення відповідного правочину, а саме для укладення договору пожертви (подарувати вказане майно Релігійній організації Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви), строком на один рік і дійсна до 14.12.2019 року.

2.3.8. На переконання суду дана довіреність застосовується одноразово і після укладення договору пожертви 17.12.2018 вичерпала свою дію, а відтак обраний позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виключає можливість задоволення даної позовної вимоги.

2.3.9. З огляду на викладене вимога позивача про визнання недійсною довіреності від 14.12.2018 року задоволенню не підлягає.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

3.2. На думку відповідача, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням вимог частини 3 ст. 232, 251, 253, ч.1 ст. 254, 255, 256, 257, 260, ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ч. 1, 2, 3, 5 ст.13, ст.14, ч.3 ст.46, ч.1 ст.162 ГПК України (тобто із порушенням норм матеріального та процесуального права), які призвели до прийняття незаконного рішення.

3.3. Також, судом першої інстанції порушено ст. 6 Європейської Конвенції захисту прав людини і основоположень свобод. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарському суді здійснюється на засадах змагальності сторін.

3.4. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених законом.

3.5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, має керувати ходом судового процесу (не замінювати сторін), запобігати зловживанню учасниками судового процесу правами та вживати заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

3.6. Згідно статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.

3.7. Частиною 1 статті 162 ГПК України передбачено, що у позовній заяві саме позивач, а не суд викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

3.8. Згідно частин 1, 3 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову.

3.9. Так, 16 травня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмета позову (арк.5 рішення), яка в судовому засіданні 18 травня 2022 року за відсутності явки представників сторін, була прийнята судом до розгляду, тобто фактично задоволена без з`ясування точки зору відповідача на подану позивачем заяву (арк.6 рішення).

3.10. Ухвалою від 18 травня 2022 року суд першої інстанції закрив підготовче засідання (за відсутності представників сторін), призначив справу до судового розгляду на 22 червня 2022 року, встановив строк для надання пояснень щодо зміненого предмету позову до 22 червня 2022 року.

3.11. Відповідачем (апелянтом) 17 лютого 2022 року разом з відзивом на позов, відповідно до вимог статей 174 та 226 ГПК України, подано заяву про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.

3.11.1. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у підготовчому судовому засіданні заява про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі не була розглянута, що є грубим порушенням вимог процесуального закону. З викладеного вбачається упередженість суду першої інстанції, яка також проявляється і в тому, що не було забезпечено рівності сторін під час судового розгляду - так, в засідання 22 лютого 2022 року було частково задоволено клопотання відповідача про витребування документів у третьої особи - Київської митрополії Української православної церкви, раніше судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Собканюка П.Л.

3.11.2. За час судового розгляду суд п`ять разів звертався до приватного нотаріуса з вимогою про надання документів, при цьому вимоги щодо витребування документів на запит відповідача виконані не були, однак в ухвалі від 18 травня 2022 року про закриття провадження зазначено, що « 23.02.2022 року від третьої особи Київської митрополії Української православної церкви надійшли пояснення по суті спору та документи на виконання ухвали суду від 21 лютого 2022 року», що не відповідає дійсності.

3.12. Щодо заявлених позивачем вимог та їх розгляду по суті, апелянт зазначає наступне.

3.12.1. Поняття договору пожертви та вимоги до нього визначені в ЦК України. Зокрема, стаття 729 ЦК України визначає, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

3.12.2. З викладеного випливає, що договір пожертви є різновидом договору дарування, а тому до нього застосовуються вимоги статей 717- 728 ЦК України. Особливістю договору пожертви є те, що пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням, (стаття 730 ЦК України).

3.12.4. З огляду на дану норму відповідач стверджує, що ним в повній мірі виконуються вимоги договору, оскільки у позивача не виникало претензій щодо використання спірних приміщень не за призначенням.

3.12.5. Крім того, для вирішення питання дійсності або недійсності договору пожертви необхідно перевірити, чи відповідає спірний договір вимогам чинного законодавства.

3.12.6. Покликаючись на приписи статей 717, 719, 720 ЦК України, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач, як правову підставу, якою він обґрунтовує свою позовну заяву щодо вимог про визнання недійсним правочинів - довіреності і договору пожертви, вказав частину 3 статті 238 ЦК України, зазначивши, що Шостацьким В.І. правочини по видачі довіреності Овчаренку Б.О., так і договір пожертви нерухомого майна, вчинені у власних (Шостацького В. І.) або в інтересах особи, представником якої Він одночасно є ( арк. 12 рішення).

3.12.7. Фактично суд першої інстанції замість позивача у своєму рішенні визначив наступні правові підстави для визнання недійсними довіреності та договору пожертви, які не збігаються з вказаними в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову:

- стаття 13 ЦК України (вчинення правочинів на шкоду іншим особам - фраудаторний правочин, арк.22 рішення);

- стаття 232 ЦК України (правочини, які вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною - арк.24 рішення - фактично вказано про встановленням судом умислу, без посилання на статтю 202 ЦК України);

- частина 1 статті 241 ЦК України регламентує вчинення правочину представником з перевищенням повноважень - арк.22 рішення).

3.12.8. Суд (арк.24 рішення) прийшов до висновку про наявність умислу, домовленості представників сторін під час укладання спірного договору пожертви щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересам позивача, тобто практично стверджує про зловмисну домовленість.

3.12.9. Натомість, позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання договору пожерти недійсним, зазначав про укладання цього договору з посиланням на частини 1, 3 статті 238 ЦК України (арк.13 рішення) - вказував що цей правочин суперечить частині 3 статті 238 ЦК України і укладений ОСОБА_2 в своїх власних інтересах, в інтересах особи яку представляє, (тобто самим з собою).

3.12.10. На переконання апелянта недійсність правочинів на підставі статей 13, 232, 238, 241 ЦК України є самостійними підставами, які не охоплюють одна одну і виключають застосування їх одночасно, як підстави для визнання правочинів недійсними.

3.12.11. Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин статей. 13, 232 ЦК України (фактично вказано як підставу для задоволення судом позову для визнання недійсним договору - пожертви, без посилання на цю норму (абз. 1 арк. 24 рішення), статті 241 ЦК України (перевищення повноважень представником) без зазначення їх як обставин, підстави позовних вимог позивачем із одночасним прийняттям до розгляду судом заяви про зміну предмету позову свідчать про грубе порушення судом основоположних принципів господарського судочинства.

3.12.12. Судом було допущено порушення принципу змагальності сторін, диспозитивності, закріплених в статтях 13, 14 ГПК України, згідно яких кожна сторона, а не суд, має доводити ті обставини на які вона посилається, ці обставини сторона має викласти в звернені до суду - позовній заяві, заяві про зміну предмету або підстав. Розгляд судом позовної заяви, задоволення позовних вимог з підстав суперечності договору, нормам закону, які позивач не вказав як підставу позовних вимог не допускається.

3.12.13. Окрім того посилання судом, при задоволені позову про визнання не дійсним договору пожертви, на статті 13, 241 ЦК України - на які позивач не посилався як на обставини і підставу позовних вимог з одночасним прийняттям до розгляду заяви про зміну предмету позову призвело до одночасної зміни як предмету, так підстав позову, що суперечить частині 3 статті 46 ГПК України.

3.12.14. Європейський суд з прав людини в непоодиноких своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію, що правосуддя має мати не тільки видимість, здійснюватися про «людське око», має здійснюватися фактично - з наданням реальної можливості сторонам висловлювати свою позицію щодо предмета, підстав позову.

3.12.15. Відхиливши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, 18 травня 2022 року Суд виніс ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача від 16 травня 2022 року про зміну предмета позову. За відсутності представників сторін у судовому засіданні і з`ясування правової позиції відповідача з приводу вказаної заяви позивача, призначивши наступне судове засідання на 22 червня 2022 року, суд не надав можливості відповідачу висловити свою правову позицію щодо цієї заяви, суд допустив порушення статті 6 ЄСПЛ - права на справедливий суд - формально, про «людське око», здійснив правосуддя не забезпечив гарантованих законами відповідачу прав висловивши свою позицію щодо поданої позовної заяви про зміну предмету позову.

3.12.16. Відтак, статті 13, 232, 241 ЦК України та підстави, обставини, вказані в них, не могли бути покладені судом в обґрунтування свого рішення про задоволення позову про визнання недійсним договору пожертви.

3.12.17. Безпідставним є посилання судом першої інстанції на правову позицію Великої Плати Верховного Суду щодо застосування статті 232 ЦК України, висловлену у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №911/2129/17 в зв`язку нерелевантністю правовідносин у цій справі з правовідносинами у справі № 902/1256/21.

3.13. Також, безпідставним є застосуванням судом першої інстанції при прийняття оскаржуваного рішення, в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору пожертви нерухомого майна, і статті 238 ЦК України.

3.13.1. Правильно встановивши фактичні обставини, суд першої інстанції на підставі пункту 10 Статуту позивача (абз.3 арк.22 рішення) зазначає, що «Єпархіальний архієрей розпоряджується майном та фінансовими засобами, укладає договори, видає доручення... У своїй діяльності Єпархіальний архієрей підзвітний Митрополиту Київському і всієї України та Священному Синоду Української Православної церкви», разом з тим прийшов до помилкового та безпідставного висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що Єпархіальний архієрей Шостацький В.І. перед укладанням спірного договору звертався для погодження до Митрополита Київського і всієї України та Священного Синоду Української Православної церкви.

3.13.2. Слово «підзвітний» в пункті 10 Статуту позивача тлумачиться відповідачем як обов`язок Єпархіального архієрея звітувати про вже виконану ним роботу, дії (звітувати можна про виконану дію). Цей пункт Статуту позивача аж ніяк не містить обов`язку Єпархіального архієрея заздалегідь, до укладення договору пожертви чи після його укладення отримувати погодження - фактично отримувати згоду, дозвіл на вчинення правочину чи набрання чинності правочину після схвалення, вже укладеного правочину, Митрополитом Київським всієї України та Священним Синодом Української православної церкви. Але навіть, якщо б такі положення містилися в Статуті позивача, та ні Статутом, ні законом не передбачені негативні наслідки у вигляді недійсності, якщо б вони були не виконані.

3.13.3. Відповідно до пункту 10 Статуту позивача Єпархіальний архієрей Шостацький В.І. мав повноваження на укладання договорів, видачу доручень, і ці повноваження нічим не були обмежені.

3.13.4. Відтак договір пожертви був укладений без перевищення повноважень з боку позивача і відповідача і без порушення частини 1 статті 238, 241 ЦК України, оскільки позивач мав право укладати такі правочини.

3.14. Щодо вимоги позовної заяви про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність позивачу об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд загальною площею 791,4 кв. м. за адресою: м. Вінниця вул. Магістратська, 162.

3.14.1. Судом першої інстанції (абз.7 арк.14 рішення) вірно встановлено що 16 грудня 2018 року за день до укладання оспорюваного договору пожертви, рішенням 10 Парафіяльних зборів Релігійної громади відповідача, як Вищим органом Парафіяльним органом (розділ 3 Статуту Відповідача в редакції 2018р.) було прийнято рішення про прийняття пожертви, тобто на укладання договору пожертви.

3.14.2. 17 грудня 2018 року між Релігійною організацією «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та Релігійною організацією «Релігійна громада Спасо-Преображенського собору м. Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви було укладено договір про безоплатну передачу нерухомого майна.

3.14.3. Таким чином, ОСОБА_2 , укладаючи, підписуючи договір від імені особи, правонаступником якої є відповідач, жодним чином не діяв у своїх особистих інтересах, а виконував волю на це Вищого органу Парафіяльного управління - Парафіяльних зборів - юридичної особи, правонаступником якої є відповідач, оформленого рішенням Парафіяльних зборів від 16.12.2018р., за день до укладання оспорюваного договору.

3.14.4. Рішення Парафіяльних зборів від 16 грудня 2018 року є чинним і недійсним не визнавалося.

3.14.5. Відтак при укладанні договору пожертви (безоплатної передачі, отримання нерухомого майна) не було допущено порушення ст.238 ЦК України.

3.15. У апеляційній скарзі апелянт підтримує позицію суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним правочину по видачі Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" довіреності громадянину ОСОБА_1 від 14.12.2018 року, що посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На апеляційну скаргу 05.09.2022 подано відзив від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київської митрополії Української Православної Церкви.

4.1.1. Рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування усіх обставин у справі, підтверджених доказами, що були досліджені у судовому засіданні, а вимоги апеляційної скарги навпаки необґрунтованими.

4.1.2. Просить апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.2. Окрім того 08.09.2022 від позивача - Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви" за підписом представника Радіщева В.О. також надійшов відзив на апеляційну скаргу.

4.2.1. У відзиві на апеляційну скаргу, відхиляючи твердження апелянта про порушення вимог процесуального закону при розгляді його клопотання про залишення позову без розгляду, а також доводи щодо виходу суду першої інстанції за межі позову, позивач наголошує, що оспорюване рішення прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

4.2.2. Просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Вінницької області від 22.06.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.3. Під час розгляду апеляційної скарги, відповідачем подана заява про відвід судді Коломис В.В., яка колегією суддів Коломис В.В. (головуючий суддя), Миханюк М.В., Саврій В.А. була розглянута та задоволена ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2022 (а.с.121-122, т.3) із запереченнями судді Коломис В.В., які наведені у Окремій думці від 18.11.2022 (а.с.123-125, т.3). Відведено головуючу суддю Коломис В.В. від розгляду справи №902/1256/21. Матеріали справи №902/1256/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

4.4. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (Протокол від 22.12.2022) визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., судді Миханюк М.В., Саврій В.А.

4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" прийнято до провадження у складі суду головуючий суддя Юрчук М.І., судді Миханюк М.В., Саврій В.А.

4.6. Від позивача 23.11.2022 (датована 22.11.2022) засобами електронної пошти надійшла заява про відвід суддів Миханюк М.В., Саврія В.А. (аналогічного змісту 23.11.2022 надійшла заява про відвід суддів Миханюк М.В., Саврія В.А. через підсистему Електронний суд), яка була розглянута та ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 визнана необґрунтованою. Справу №902/1256/21 передано для вирішення питання про відвід судді Миханюк М.В. та судді Саврія В.А. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

4.7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 визначено суддю Павлюк І.Ю. для розгляду заяви про відвід суддів Миханюк М.В., Саврія В.А. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у задоволенні заяви Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви" від 22.11.2022р. (вх.№3782/22 від 23.11.2022р.) про відвід судді Миханюк М.В. та судді Саврія В.А. у справі №902/1256/21 - відмовлено.

4.9. До початку розгляду апеляційної скарги, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі інших заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.10. Після відкриття апеляційного провадження від відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" до суду апеляційної інстанції 15.09.2022 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

4.11. У судовому засіданні 01.12.2022 (до початку розгляду апеляційної скарги по суті) представник Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" адвокат Бак В.І. підтримала подане клопотання із підстав які наведені у ньому, додатково наголосивши, що аналогічного змісту заява про залишення позову без розгляду була подана до суду першої інстанції (а.с.181-182, т.1), у задоволенні якої ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.06.2022 заявнику було відмовлено.

5. Розгляд клопотання відповідача від 15.09.2022 про залишення позовної заяви без розгляду.

5.1. Обґрунтовуючи подане клопотання, апелянт зазначає наступне.

5.1.1. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

5.1.2. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

5.1.3. Позовна заява (а також заява про зміну предмету позову від 13.05.2022 - а.с.121, т.2) від імені Позивача підписана адвокатом Радіщевим В.О., який діє на підставі ордеру серія АВ №1004744 від 05.06.2020 та договору про надання правової допомоги від 18 березня 2019 року, укладеним з Релігійною організацією "Управління Вінницької Єпархії Української православної церкви" в особі єпархіального архієрея архієпископа Вінницького та Барського ОСОБА_3 , в той час як керівником Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту постанови також ЄДРЮОФОПГФ) є ОСОБА_2 .

5.1.4. З доданого до позову Договору про надання правової допомоги від 18.03.2019 вбачається, що ОСОБА_4 діє на підставі Статуту, рішення Священного Синоду Української православної Церкви від 17.12.2018 та Указу Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

5.1.5. Проте у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо того, що ОСОБА_4 є керівником позивача чи особою, яка наділена правом підпису документів від імені позивача.

5.1.6. Натомість відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджують, що керівником позивача був ОСОБА_2 ,

5.1.7. Таким чином, враховуючи, що станом на дату подання позову керівником позивача був ОСОБА_2 , а не Столяр Василь Петрович, то позовну заяву підписано особою (адвокатом, який діяв на підставі договору укладеного не з уповноваженою особою позивача), яка не мала на те права.

5.1.8. При цьому і позивач, і третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київська митрополія Української Православної Церкви у своїх відзивах на апеляційну скаргу у даній справі визнають, що на даний час інформація про зміну керівника Позивача не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

5.1.9. Як підставу невнесення таких змін позивач та Київська митрополія Української Православної Церкви зазначають незалежні від них «суто технічні» обставини - існування заборони суду проводити реєстраційні дії стосовно Позивача.

5.1.10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 640/4748/19 заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено та заборонено суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, Міністерству культури України, їх структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним\містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань] проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії та записи стосовно низки релігійних організацій, зокрема щодо Релігійної організації «Управління Вінницької Єпархії Української православної церкви».

5.1.11. Разом з цим із 17 грудня 2018 року (тобто з дати, з якої на думку Позивача новим керівником призначено Столяра В.П.) по 22 квітня 2019 року у Позивача не існувало перешкод для внесення відомостей щодо зміни керівника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте всупереч цьому відповідні зміни Позивачем внесені не були.

5.1.12. Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.1.13. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

5.1.14. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

5.1.15. З позовної заяви у справі № 902/1256/21 та долучених до неї документів вбачається, що вона підписана особою, яка не мала на це права, оскільки адвокат Радіщев В.О. діяв на підставі договору, укладеного не з уповноваженою особою Позивача, а тому позов має бути залишеним без розгляду.

5.2. У судовому засіданні представник заявника (відповідача, апелянта) підтримала подане клопотання, вважає, що позовна заява була подана адвокатом Радіщевим В.О., який не мав повноважень в силу того, що Столяр Василь Петрович, не будучи внесеним до ЄДРЮОФОПГФ, як керівник, не був уповноважений на укладення договору про надання правової допомоги.

5.3. Представник позивача адвокат Тишківський С.Л. заперечив проти поданого клопотання, вважає, що його колега адвокат Радіщев В.О., як представник позивача, був наділений усіма повноваженнями відповідно до укладеного 18.03.2018 Договору про надання правової допомоги, мав право на підготовку та підписання позовної заяви. Договір про надання правової допомоги від 18.03.2018 недійсним не визнаний.

5.4. Розглянувши подане Клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" від 15.09.2022 про залишення позову без розгляду, заслухавши з цього приводу пояснення представників позивача та відповідача (апелянта), Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

5.4.1. За змістом частин 1-2 статті 4 Господарського процесуального (ГПК) України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.4.2. Відповідно до приписів частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.4.3. Згідно із частиною 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

5.4.4. Нормами статті 45 ГПК України (частини 1, 3, 4) встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

5.4.5. Приписами статті 83 Цивільного кодексу (ЦК) України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом (частини 1, 3).

5.4.6. У даному спорі до суду господарської юрисдикції звернулася юридична особа - Релігійна організація "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви" (позивач) до іншої юридичної особи - Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" (відповідач).

5.4.7. За змістом статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

5.4.8. Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

5.4.9. Зазначеним Законом (стаття 7) також створюється Єдиний державний реєстр (ЄДР) з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

5.4.10. Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця частина 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

5.4.11. В Єдиному державному реєстрі містяться зокрема такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); вид релігійної організації; віросповідна приналежність релігійної організації; перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти); інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; види діяльності; відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, та інші відомості відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

5.4.12. В порядку Інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів (стаття 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей: дата запису про взяття на облік, назва та ідентифікаційний код органу державної статистики, в якому юридична особа, її відокремлений підрозділ, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації та фізична особа - підприємець перебуває на обліку, - у день отримання відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення; ідентифікаційні коди для їх присвоєння юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, відокремленим підрозділам іноземної неурядової організації, представництву, філії іноземної благодійної організації суб`єктом державної реєстрації - протягом п`яти днів з дня отримання відповідної заявки (частина 5).

5.4.13. Ідентифікаційний код співпадає із кодом Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

5.4.14. Видача коду ЄДРПОУ регулюється Порядком інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформаційними системами Державної служби статистики України затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28 вересня 2015 року № 1834/5/1212.

5.4.15. Релігійна організація "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" здійснює свою діяльність на підставі зареєстрованого наказом Міністерства культури України №279 від 08.04.2013 у новій редакції Статуту (а.с.59-61, т.1).

5.4.16. За змістом Статуту (пункт 1) Релігійна організація "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" також іменується як Єпархія або Єпархіальне управління (пункт 5 Статуту).

5.4.17. Єпархіальне управління, яке зареєструвало у встановленому порядку Статут, є юридичною особою.

5.4.18. Під час державної реєстрації Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" було присвоєно ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) - 20083653.

5.4.19. Також матеріали справи №902/1256/21 містять письмові докази про реєстрацію Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м.Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви" (а.с.62-70, т.1).

5.4.20. І у цьому випадку під час державної реєстрації Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м.Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви" було присвоєно ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 20098389.

5.4.21. Таким чином державна реєстрація Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" була проведена на підставі достовірних документів.

5.4.22. Частинами першою, третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

5.4.23. Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату.

5.4.24. Як убачається із матеріалів справи, позивач - Релігійна організація "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" - при поданні позовної заяви до Господарського суду Вінницької області додав у якості додатків Витяг з ЄДР станом на 14.12.2018 та станом на 17.12.2018 щодо юридичної особи Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" та станом на ці ж дати щодо юридичної особи Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м.Вінниці Вінницької єпархії Української Православної Церкви" (а.с.30-41, т.1).

5.4.25. Керівником цих двох юридичних осіб зазначено Шостацького Володимира Івановича.

5.4.26. Позовна заява підписана представником Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем.

5.4.27. Як з`ясовано у суді апеляційної інстанції, адвокат Радіщев В.О. діє на підставі ордеру Серії АВ №1024084 (а.с.23, т.1), який виданий на підставі договору про надання правової допомоги без номеру (б/н) від 18.03.2019.

5.4.28. Досліджуючи договір про надання правової допомоги без номеру (б/н) від 18.03.2019 (а.с.182 зворотна сторона 183 тильна та зворотна сторона, т.1; а.с.4-6, т.2), суд апеляційної інстанції зазначає, що він укладений між Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" в особі Єпархіального архієрея архієпископа Вінницького та Барського Варсонофія (Столяра Василя Петровича) та адвокатського бюро «Володимира Радіщева» в особі керуючого бюро Радіщева Володимира Олеговича.

5.4.29. Колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору про надання правової допомоги (18.03.2019) Столяр Василь Петрович, на підставі рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 17.12.2018 (журнал №72), Указом Митрополита Київського і всієї України Онуфрія №1660 від 12.12.2018 був призначений архієпископом Вінницьким та Барським, керуючим Вінницькою єпархією.

5.4.29. Як зазначалося судом апеляційної інстанції у даній постанові вище, частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

5.4.30. Із зазначеної норми слідує, що у разі зміни керівника юридичної особи до ЄДР мають бути внесені відповідні зміни. При цьому строків їх внесення не визначено. Встановлено лише строк розгляду документів, що надійшли до державного реєстратора: згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" документи, подані для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців розглядаються протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій (за винятком вихідних та святкових днів).

5.4.31. Для державної реєстрації в ЄДР відомостей щодо зміни керівника юридичної особи подаються документи, які наведені у частині 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

5.4.32. Поряд з тим Релігійна організація "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" зареєстрована органах податкової служби, як платник окремих податків, зборів, платежів відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 за № 1588 (далі по тексту постанови також - Порядок № 1588).

5.4.33. Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом IX Порядку №1588.

5.4.34. Пунктом 9.2. розділу IX Порядку № 1588 встановлено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком (інформація про бухгалтера належить до таких), крім змін, які вносяться до ЄДР (це стосується, зокрема, інформації про керівника), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку (йдеться про платників податків, які мають відокремлені підрозділи чи сплачують податки лише як уповноважені особи (податкові агенти)), то платник податків зобов`язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни».

5.4.35. Платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов`язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку". У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку" або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та фіксують зазначені зміни в журналах за формами № 2-ОПП, № 7-ОПП.

5.4.35. Після призначення ОСОБА_4 архієпископом Вінницьким та Барським, керуючим Вінницькою єпархією (пункт 5.4.29. цієї постанови) жодних змін до облікових даних платників податків у встановлений пунктом 9.2. Порядку № 1588 строк Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" не подавалося.

5.4.36. Зазначений висновок судом апеляційної інстанції зроблено, виходячи із дослідження інформації Головного управління ДФС у Вінницькій області від 22.01.2019 (а.с.241, т.1).

5.4.37. У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 640/4748/19 заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено та заборонено суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, Міністерству культури України, їх структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним\містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії та записи стосовно низки релігійних організацій, зокрема щодо Релігійної організації «Управління Вінницької Єпархії Української православної церкви» (а.с.38-48, т.3).

5.4.38. Саме цю обставину позивач (його представник) визначає як таку, що унеможливила будь-які подальші дії із здійсненням державної реєстрації змін в ЄДР, у тому числі і керівника юридичної особи.

5.4.39. Проте такі пояснення колегія суддів не приймає як обґрунтовані та беззаперечні, оскільки позивач із моменту призначення ОСОБА_4 архієпископом Вінницьким та Барським, керуючим Вінницькою єпархією (пункт 5.4.29. цієї постанови) до моменту забезпечення адміністративного позову (пункт 5.4.37. цієї постанови) не вчинив жодних дій, що пов`язуються із виконанням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині внесення відомостей до ЄДР про зміну керівника.

5.4.40. Станом на день подання позову відомості ЄДР містили інформацію, що керівником юридичної особи є ОСОБА_2 , чого не заперечували ні позивач, ні третя особа - Київська митрополія Української Православної Церкви.

5.4.41. Як зазначав апеляційний господарський суд у даній постанові вище (пункт 5.4.2.), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

5.4.42. Господарським процесуальним кодексом України (частини перша та друга статті 162) встановлено вимоги до форми та змісту позовної заяви відповідно до яких у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

5.4.43. При цьому реалізуючи своє право на подання позовної заяви, юридична особа повинна володіти процесуальною дієздатністю, яка нерозривно пов`язана із процесуальною правоздатністю (стаття 44 ГПК України).

5.4.44. Частиною 1 статті 174 ГПК України встановлено загальне правило: якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

5.4.45. У даному випадку на момент подання позову та відкриття провадження у справі суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність відомостей у ЄДР про керівника позивача Столяра В.П.

5.4.46. Однак у подальшому, після надходження до суду 21.02.2022 заяви відповідача (а.с.181-182, т.1) про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі із додатками, на стадії підготовчого провадження також не було вчинено процесуальних дій щодо розгляду такої заяви.

5.4.47. Заява відповідача про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі була розглянута у судовому засіданні 22.06.2022 та у її задоволенні заявнику було відмовлено ухвалою від цієї ж дати.

5.4.48. Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача, суд першої інстанції мотивував таку відмову тим, що Столяр В.П. був уповноваженим представляти інтереси Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" на підставі довіреності від 23.01.2019, виданої Київською Митрополією Української Православної Церкви.

5.4.49. Однак Господарський суд Вінницької області, покликаючись на рішення Печерського районного суду від 29.11.2019 у справі №757/47170/19-ц, не звернув увагу, що у цьому рішенні за довіреністю від 23.01.2019 ОСОБА_4 наділявся повноваженнями на представлення інтересів Київської Митрополії Української Православної Церкви, що стосуються Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви щодо державної реєстрації та реєстрації будь-яких змін до відомостей про Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви, що містяться в ЄДР.

5.4.50. Також в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 22.06.2022 в основу обґрунтування для відмови у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі покладено лист Міністерства юстиції України від 27.03.2020 (а.с.94-95, т.2), як роз`яснення для територіальних органів, за яким керівник набуває повноваження не з моменту внесення відповідних відомостей до ЄДР а з моменту початку виконання ним своїх обов`язків, що у свою чергу суперечить приписам статей 1, 9, 10, 14, 17, 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", про які зазначалося вище у даній постанові.

5.4.51. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

5.4.52. Узагальнюючи наведені вище обставини Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що на день укладення Договору про надання правової допомоги від 18.03.2019, ОСОБА_4 не був керівником Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" у розумінні приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а відтак не мав повноважень на укладення такого договору.

5.4.53. Як наслідок, позовну заяву підписано особою (адвокатом Радіщевим В.О., який діяв на підставі договору укладеного не з уповноваженою особою позивача), яка не мала на те права.

5.4.54. До аналогічного висновку під час розгляду справи №910/8324/20 прийшов Господарський суд м.Києва в ухвалі від 09.11.2021 (а.с.184-186, т.1).

6. Висновок суду апеляційної інстанції за результатами розгляду клопотання апелянта про залишення позову без розгляду.

6.1. Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

6.2. Колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" від 15.09.2022 про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.

6.3. За змістом пункту 4 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

6.4. Враховуючи зазначені вище обставини Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 22.06.2022 у справі №902/1256/21 слід скасувати, позовну заяву (із урахуванням заяви про зміну предмету спору від 13.05.2022 - а.с.121, т.2) залишити без розгляду повністю.

Керуючись ст. ст. 226, 270, 271, 273, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" від 15.09.2022 про залишення позову без розгляду задоволити.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 22 червня 2022 року у справі №902/1256/21 скасувати.

Позов Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної церкви" до Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська митрополія Української Православної Церкви; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про

- визнання недійсним Договору пожертви від 17 грудня 2018 року, укладеного між Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" та Релігійною організацією "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" про безоплатну передачу у власність Релігійній організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" майна - будівель та споруд загальною площею 791,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Собканюком Петром Леонідовичем за реєстровим номером № 931;

- відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення у власність позивачеві (Релігійній організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" (вул. 1 Травня, буд. 162, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 20083653)), об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд загальною площею 791,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1308143705101;

- визнання недійсним правочину по видачі Релігійною організацією "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви" довіреності громадянину ОСОБА_1 від 14 грудня 2018 року, що посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентиною Василівною за реєстраційним номером 2528 - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1256/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "09" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.