Рішення

від 30.10.2006 по справі 5/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2006 р.                                                                                                  Справа № 5/408

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»(39600, м. Кременчук, Полтавської обл., вул. Шишкіна, 12, код 33672277)

до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22А, код ЄДРПОУ 32017261)

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю  «Інтер-Ойл»(39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, 7, код ЄДРОПУ 32389655)

провитребування майна

Суддя ГЕТЯ Наталія Григорівна

Представники:позивача –не з”явився

відповідача-1 –Петько А.В.

від третьої особи – не з'явився (дор. в мат. справи).

Рішення приймається після  перерви , оголошеної 26.10.06СУТЬ СПРАВИ: Розглядається справа за позовом ТОВ «Трейд-Оіл 5000»до ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»про витребування майна із чужого незаконного володіння –тепловозу ТГМ-4А, бортовий №2363, 1986р.в. Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що дочірнє підприємство «Полтаваоблавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України»в особі філії «АВТОДОРСЕРВІС»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОІЛ»з пропозицією укласти договір оренди майна –тепловозу ТГМ-4А №2363, 1986 року випуску за №2067/57 від 02.02.006р. Однак, після фактичної передачі тепловозу ТГМ-4А №2363 відповідач ухиляється як від підписання договору, так й акту прийому-передачі, а також в період з 02.02.2006р. по теперішній час безоплатно користується майном. Вказане майно є власністю позивача, що повністю підтверджується договором від 27.10.2005р. №17/ЖТ, укладеним з АТЗТ «ТМБ», а також накладною від 19.12.2005р. №13, рахунком від 27.10.2005р. №17, додатковою угодою №1 від 29.11.2005р., актом приймання передачі від 19.12.2005р., податковою накладною від 14.11.2005р. №12 та платіжними документами. Таким чином, на думку позивача, відповідач користується майном неправомірно.

В судове засідання від 31.08.2006р. з'явилась представник ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги», яка заявила, що 30.08.2006р. керівником філії «Автодорсервіс»передано ухвалу суду про порушення провадження у справі, копію позовної заяви та копії усіх доданих до неї документів. Разом з цим, філія не являється юридичною особою, її Положенням не передбачено права представляти інтереси юридичної особи, а також відповідна довіреність не видавалась. Крім того, представниця відповідачки визнала позов частково, просила: (а) замінити у справі сторону на належного відповідача; (б) залучити до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Інтер-Оіл», оскільки укладення договору оренди майна (тепловозу) безпосередньо пов'язано з перебуванням іншого тепловозу (його власності) на капітальному ремонті, вказаного товариства; (в) розгляд справи відкласти  для надання можливості позасудового врегулювання спору та підготувати відзив на позовну заяву. Керуючись п.п.1-4 ст. 77, ст. 24 ГПК України клопотання задоволено та розгляд справи відкладено на 14.09.2006р. до 9 год. 00 хв. про що оголошено сторонам.

В судове засідання від 07.09.2006р. відповідач та третя особа не з'явилися, відзив на позов не надали. Проте, через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Приймаючи до уваги, що розглянути справи без участі відповідача неможливо, ухвалено про відкладення розгляду справи на 21.09.2006р.

Представник відповідача в судовому засіданні від 14.09.2006р. позов про витребування майна не визнав, вмотивувавши його тим, що його керівник філії «Автодорсервіс»діяв з перевищенням наданих йому повноважень, а тому, спір виник з вини останнього та позивача.

Представник відповідача заявив письмове клопотання про об'єднання цієї справи та справи №5/433 за позовом ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»до ТОВ «Інтер-Ойл»(м. Кременчук) про витребування майна із чужого незаконного володіння тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987р.в. та вмотивував його тим, що він користується майном позивача, яке було передане йому ТОВ «Інтер-Ойл»на час здійснення капітального ремонту вищезгаданого тепловозу. Таким чином, відповідач вважає, що у обох справ одні й ті ж, предмети та підстави позовних вимог. Вказане клопотання підлягає відхиленню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

У обох справах, які просить об'єднати ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»є відповідачем, але позивачами є окремі юридичні особи. Треті особи хоча й являються учасниками господарського судочинства та користуються усіма процесуальними правами та виконують обов'язки, але з погляду на вимоги ст. 21ГПК України не являються сторонами.

Підставами позову ТОВ «Трейд-Оіл 5000»є витребування власником майна із чужого незаконного володіння –тепловозу ТГМ-4А, бортовий №2363, 1986р.в. (справа №5/408), а позову  ТОВ «Інтер-Ойл» є визнання договору про капітальний ремонт дійсним та зустрічного позову ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»про витребування майна із чужого незаконного володіння тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987р.в. (справа №5/433). Разом з цим, заявник клопотання не надав суду доказів існування будь-яких законних взаємовідносин між ним та позивачами у справах, а щодо ТОВ «Трейд-Оіл 5000»підтвердив про відсутність передачі йому спірного тепловозу. Таким чином, обидва позови не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а також єдністю сторін в них.

Позивач з метою позасудового врегулювання спору запропонував відповідачеві укласти договір оренди на увесь час необхідний для вирішення спору між останнім та третьою особою. У зв'язку з цим, за клопотанням сторін суд відклав розгляд справи та надав їм можливість мирного врегулювання спору. Позивач в певних діях сприяв вирішенню спору, зокрема, подав заяву до суду про збільшення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача укласти договір оренди майна (тепловозу ТГМ-4А, бортовий №2363, 1986р.в.). Проте, відповідач не скористався правом позасудового врегулювання спору.

Суд з погляду на вимоги ст. 22 ГПК України не може прийняти вищевказану заяву позивача до розгляду виходячи з наступного:

За змістом зазначеної норми процесуального права позивач до прийняття судом рішення може збільшити або зменшити позовні вимоги, пов'язані з предметом та підставами самого позову, а також змінити його предмет або підстави. Позивач фактично збільшив позовні вимоги, не пов'язані із первинною позовною заявою та не змінюючи таких вимог доповнив і предмет, і підстави позову, що є порушенням цієї норми процесуального права. Таким чином, розглядає вимогу позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння –тепловозу ТГМ-4А, бортовий №2363, 1986р.в. Крім того, позивач заявив клопотання про відмову (відкликання) заяви про зобов'язання відповідача укласти договір оренди майна (тепловозу ТГМ-4А, бортовий №2363, 1986р.в.).

Інших клопотань від сторін та їх представників, не надійшло.

Третя особа не мала договірних чи позадоговірних відносин із сторонами щодо спірного у цій справі майна, а тому вирішення спору –не порушує її законних та інтересів. Крім того, ця особа у третій раз вимог суду не виконала, а її представник у попередніх судових засіданнях просила виключити її зі складу учасників судового розгляду.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши та обговоривши пояснення представників сторін, їх посадових осіб, в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Трейд-Оіл 5000» –є суб'єктом підприємницької діяльності-юридичною особою на підставі виданого Свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчий комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області від 12.07.2005р., що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ від 12.07.2005р. №196 (маються в мат.справи).

Відповідач ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги» є –державним господарюючим суб'єктом із статусом юридичної особи, що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ (маються в мат.справи).

Згідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №20-93, Постанови Кабінету Міністрів України,  наказу Міністерства транспорту України від 28.03.2000р. №121 «Про структуру управління дорожнім комплексом України»створено Полтавське обласне об'єднання державних дорожніх підприємств, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України у складі української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг «Укравтодор»і, здійснювало діяльність згідно Статуту, затвердженого наказом державної корпорації «Укравтодор»від 17.07.2000р. №147 та зареєстрованого розпорядженням голови Полтавського міськвиконкому від 29.08.2000р. №686-Р. В подальшому,  наказами Державної служби автомобільних доріг України («Укравтодор») від 09.04.2002р. №156 «Про створення дочірніх підприємств ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,  від 22.04.2002р. №166 створено Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор», яке до теперішнього часу здійснює діяльність згідно затвердженого Статуту, зареєстрованого розпорядження голови Полтавського міськвиконкому від 20.05.2002р. №383-Р, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32017261), правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства  (ст. 3 Статуту) і, відповідно є належним відповідачем за пред'явленим позовом.

Відповідач наказом від 27.05.2002р. №2 «Про створення філій ДП «Полтавський облавтодор»та затвердження положень про них»створив 27 філій без статусу юридичної особи, (в тому числі філії «Автодорсервіс»), який визначений у спірному договорі як орендар. Таким чином, структурний підрозділ –філія «Автодорсервіс»не може бути визнаний належним відповідачем у справі.

Таким чином, усі сторони є належними суб'єктами господарського судочинства.

Третя особа «Інтер-Оіл», що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача також є суб'єктом підприємницької діяльності-юридичною особою на підставі виданого Свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчий комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.02.2003р., що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ від 18.02.2003р. №19/732 (маються в мат.справи).

Тепловоз ТГМ-4А №2363, 1986 року випуску є приватною власністю позивача, що повністю підтверджується договором від 27.10.2005р. №17/ЖТ, укладеним з АТЗТ «ТМБ», а також накладною від 19.12.2005р. №13, рахунком від 27.10.2005р. №17, додатковою угодою №1 від 29.11. 2005р., актом приймання передачі від 19.12.2005р., податковою накладною від 14.11.2005р. №12,  платіжними дорученнями від 14.11.2005р. №№172, 174, фінансовим звітом за 2005р., витягом з головної книги товариства.

Доводи представника відповідача щодо невідповідності предмету вищевказаного договору, поданим позивачем документів відхиляються виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір, укладений між позивачем та АТЗТ «ТБМ»залишається ніким не оспорюваним, доказів його розірвання, припинення чи визнання недійсним сторонами суду, не надано.

Крім того, сторони у вказаному договорі до складання акту прийому-передачі тепловозу від 19.12.2005р., уклали додаткову угоду №1 від 29.11.2005р. за якою змінили предмет договору, що являється новацією, яка не являється порушенням чинного законодавства України. Третя особа також не заперечує право власності позивача на спірний тепловоз.

У січні 2006р. філія «Автодорсервіс»ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»в особі начальника Копиці М.С. усно звернувся до ТОВ «Трейд-Оіл 5000»з пропозицією укласти договір оренди майна –тепловозу ТГМ-4А №2363, 1986 року випуску з щомісячною орендною платою в сумі 15 000,00грн.

02.02.2006р. позивач лише розраховуючи на те, що договір буде підписаний, без оформлення будь-яких документів передав структурному підрозділу відповідача у фактичне володіння та користування тепловоз ТГМ-4А №2363, 1986 року випуску строком до 02.05.2006р., але який до теперішнього часу перебуває у користуванні останнього, який добровільно не бажає його повертати до моменту виконання також обов'язку з боку третьої особи щодо іншого тепловозу. Разом з цим, позивач стверджував, що йому не було відомо про виникнення спору між відповідачем та третьою особою щодо іншого тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987р.в.

Підставою для пропозиції укладення спірного договору оренди є інший схвалений належними сторонами, шляхом вчинення взаємних дій правочин від 15.02.2006р., вчинений між відповідачем та третьою особою, з погляду на вимоги ч.1 ст. 207 ЦК України, про капітальний ремонт тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987 року випуску (власність відповідача), на час проведення такого ремонту. Ці обставини відповідачем та третьою особою, не заперечуються.

Разом з цим, третя особа після проведення капітального ремонту тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987р.в., починаючи з червня 2006р. відмовилась від повернення у зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за нього.

Таким чином, з урахуванням пояснень представників сторін, у відповідача залишається потреба у користуванні майном –тепловозом, який являється власністю позивача. Позивач з метою позасудового врегулювання спору запропонував відповідачеві відкласти розгляд справи та укласти відповідний договір на час, необхідний для вирішення спору із третьою особою.

Проте, в наступному судовому засіданні відповідач відмовився від пропозиції позивача позасудового врегулювання спору та заявив клопотання про об'єднання справ, маючи на меті в подальшому безкоштовно користуватися майном позивача, принаймні, до вирішення спору, що виник між ним та третьою особою і, може тривати досить значний час.

Суду не належить право сприяння одній стороні у порушенні законних прав та інтересів іншої сторони, в тому числі, до припинення таких порушень з боку третіх осіб.     

Суд, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, докази надані сторони на обґрунтування своїх вимог та заперечень, обговоривши усі з них, приходить до висновку, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав:

1Відповідно до ч.ч.2, 7 ст. 179 ГК України: «господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода» (аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 638 ЦК України);«господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів».

Договір оренди майна від 02.02.2006р. №2067/57 містить в собі усі істотні умови.

Проте, згідно із ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного його схвалення зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.Представник відповідача вказав, що питання оренди спірного тепловозу погоджувалось керівником філії «Автодорсевіс»із ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги», схвалювалось останнім про свідчить його фактичне прийняття, понесення витрат, пов'язаних з користуванням майном (зокрема, на пальне, на поточне утримання та оплату праці машиністів тепловозу). Однак, орендна плата не вносилась з вини позивача, оскільки останній в особі керівника або повноважного представника не з'явився до відповідача для підписання відповідного договору, не пред'являв рахунків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмові формі. Згідно ч.1 ст. 207 правочин  вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, яким обмінялися сторони.

Представники сторін хоча й фактично визнають в суді існування між ними договірних орендних відносин з 02.02.2006р., доказів вчинення правочину у письмовій формі, в якій би їх воля виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (абзац 2 ч.1 ст. 207 ЦК України) суду, не надано. Крім того, сторонами не дотримано вимог ст. 181 ГК України про загальний порядок укладення господарських договорів.  

Разом з цим, повноважні представники сторін стверджують про наявність пропозиції щодо укладення договору на умовах, визначених договором від 02.02.2006р. №2067/57 та його подальшого схвалення їх юридичними особами. Представник відповідача також послався на об'єктивні обставини за яких філія «Автодорсервіс»не може залишитись без жодного тепловозу, в наслідок чого не зможуть виконуватись функціональні (статутні) види діяльності. Таким чином, він фактично визнає наявність господарських відносин, що ґрунтуються на фактичному користуванні власністю позивача за згодою ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги», просить залишити таке майно у його користуванні, але на позадоговірних умовах, що є неприпустимим, оскільки порушує законні права та інтереси власника (позивача) у володінні, користуванні та розпорядженні власним майном, в тому числі, отримання прибутку від оренди такого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського віддання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Підставами виникнення майнових прав (ст. 144 ГК України), окрім з угод, актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом, внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, є придбання або збереження майна за рахунок іншої  особи без достатніх підстав, а також з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-4ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органів місцевого самоврядування відшкодовуються йому відповідно до закону. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст. 20 цього Кодексу.

Згідно до ст. 20ГК України держава гарантує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, кожний такий суб'єкт має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, відсутності у відповідача права володіти та користуватися майном позивача, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння. Порядок захисту прав суб'єкта господарювання визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 387, 391 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідач не надав суду доказів володіння та користування майном позивача на законних підставах, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно до ст. 390 ЦК України позивач, як власник майна має право вимагати від особи (відповідача –недобросовісного набувача), яка знала, з урахуванням обставин справи принаймні з червня 2006р. та могла знати з 15.02.2006р., що володіє майном незаконно передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Проте, суд керуючись принципом диспозитивності судових рішень та з погляду на права господарського суду, передбачені ст. 83 ГПК України позбавлений можливості виходити за межі заявлених позовних вимог, принаймні, без відповідного клопотання позивача, оформленого в порядку та строки визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Крім того, якщо спір виник внаслідок неправильних дій, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. З урахуванням обставин цієї справи, спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін, що полягає в наступному: позивач –без укладення договору оренди, акту прийому-передачі майна, але за згодою відповідача передав останньому тепловоз; відповідач -  без укладення договору оренди, акту прийому-передачі майна, але за згодою позивача користувався майном останнього та не вносив оплати.  

Таким чином, з відповідача та користь позивача підлягає стягненню Ѕ частина розміру сплачених судових витрат: державного мита в сумі 42,50грн., послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00грн.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 83-85 ГПК України,  ст. ст. 20, 134, 144, 147, 179-181, 283-286 ГК України,  ст. ст. 203, 207-208, 387, 390-391, 631ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»(36000, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22А, код ЄДРПОУ 32017261) в десятиденний строк з моменту прийняття рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»(39600, місто Кременчук, вул. Шишкіна, 12, р/р 26005010812980 в ППРУ банку «Фінанси та кредит»місто Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 33672277) тепловоз ТГМ-4А №2363, 1986 року побудови.

3. Стягнути ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»(36000, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22А, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»(39600, м. Кременчук, вул. Шишкіна, 12, р/р 26005010812980 в ППРУ банку «Фінанси та кредит»м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 33672277) судові витрати по сплаті: державного мита в сумі 42,50грн., послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області.

СУДДЯ                                                                                                                                 Н.Г. ГЕТЯ