Постанова

від 09.12.2022 по справі 447/2225/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/2225/21 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/2387/22 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року, у справі за позовом Приватного підприємства «Промбудтрейдинг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення упущеної вигоди,

В С Т А Н О В И В:

в липні 2021 року приватне підприємство «Промбудтрейдинг» (далі ПП «Промбудтрейдинг») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення упущеної вигоди.

Позов обґрунтовував тим, що 16 грудня 2020 року на автомобільній дорозі Київ-Чоп 585 км + 900 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у правій смузі руху не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення із транспортним засобом марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить на праві приватної власності ПП «Промбудтрейдинг», чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2021 року у справі № 456/5387/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. На момент ДТП у відповідача був страховий сертифікат «Зелена карта». Представник позивача вказала, що до М(Т)СБ України ними було подано повідомлення про ДТП та заяву на виплату страхового відшкодування з детальним описом обставин пригоди. Згідно звіту №252/21 про оцінку автомобіля марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 13 січня 2021 року, що здійснений на замовлення М(Т)СБ України, вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 146 681, 32 грн. М(Т)СБ України здійснило виплату страхового відшкодування згідно платіжного доручення №1055584 від 16 квітня 2021 року у розмірі 71 747,72 грн. Таким чином, вважає що з відповідача підлягає до стягнення різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 74 933,60 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме суму сплаченого судового збору.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року позовні вимоги ПП «Промбудтрейдинг» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Промбудтрейдинг» різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 74 933 грн 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Промбудтрейдинг» упущену вигоду у розмірі 42 429 грн 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 4 540 грн 00 коп. на користь приватного підприємства «Промбудтрейдинг».

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення необґрунтованим з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до ухвалення помилкового рішення.

Так, на думку заявника, звіт № 252/21 про оцінку автомобіля не може бути належним доказом розміру майнової шкоди, через те, що у зазначеному звіті не зазначено, що фахівцем визначалась вартість відновлювального ремонту саме на усунення пошкоджень, отриманих автомобілем під час ДТП, а не на ремонт автомобіля, внаслідок його тривалої експлуатації. Це вбачається як і з запитань, які ставились перед фахівцем, так і з висновків звіту. Тобто, в ньому не розділено вартості ремонту на усунення недоліків автомобіля через отримання пошкоджень під час ДТП та на усунення недоліків автомобіля внаслідок його експлуатації до ДТП.

Окремо звертає увагу на те, що у звіті № 252/21 про оцінку автомобіля «PEUGEOT EXPERT» р.н. НОМЕР_2 від 13 січня 2021 року експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Відтак, цей висновок є неналежним доказом.

Крім того, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду не вказано чому суд не взяв до уваги посилання сторони відповідача про те, що згідно поданих стороною позивача доказів, а саме акту виконаних робіт № 1 від 29 січня 2021 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу автомобіля «PEUGEOT EXPERT» р.н. НОМЕР_2 даний транспортний засіб було відремонтовано і прийнято без жодних зауважень стороною позивача ще 29 січня 2021 року. Тобто, саме цей період з 16 грудня 2020 року по 29 січня 2021 року автомобіль не можна було експлуатувати і відповідно, саме за цей період може нараховуватись упущена вигода. Виходячи з того, що згідно поданих стороною позивача доказів вартість оренди автомобіля «PEUGEOT EXPERT» р.н. НОМЕР_2 в місяць приносила дохід в 6 300 гривень, за грудень 2020 року (згідно розрахунку позивача) недоотримання грошових коштів за оренду цього автомобіля склало 2 800 гривень, а за січень місяць 2021 року до закінчення ремонту цього автомобіля недоотримання грошових коштів за оренду цього автомобіля склало (6 300 : 31 х 29) 5 893, 55 гривні, а не у розмірі 42429 гривень 60 копійок, як зазначає сторона позивача.

У жовтні 2022 року від представника позивача - адвоката Торонні А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Такий мотивовано законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції та безпідставністю доводів апеляційної скарги. У зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року - без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає лише частково.

Обставини вчинення ДТП, за участю автомобілів марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка мала місце 16 грудня 2020 року о 08:45 год. на 585 км + 900 м автодороги Київ-Чоп, а також вина ОСОБА_1 у її спричиненні, які встановлені судом першої інстанції повно та всебічно, учасниками справи не оспорюються.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи, зокрема змісту апеляційної скарги, свідчить, що дослідженню підлягають обставини щодо стягнення з ОСОБА_1 різниці міжфактичним розміромзаподіяної шкодита страховимвідшкодуванням урозмірі 74933грн 60коп. та упущеної вигоди в розмірі 42429 грн, а також її доведеності.

З матеріалів справи убачається та встановлено місцевим судом, що у зв`язку із наявністю у відповідача сертифікату «Зелена карта» М(Т)СБУ здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 71747 грн 42 коп.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , засвідченої представником позивача станом на день звернення із позовом, власником автомобіля марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, 2008 року випуску, є приватне підприємство «Промбудтрейдинг» (вул. Зелена, 4, с. Тростянець, Миколаївський район, Львівська область) (а.с. 12-13).

Відповідно до звіту № 252/21 про оцінку автомобіля марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконаною суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , з додатками, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без ПДВ складає 146681 грн 32 коп. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля без ПДВ складає 71747 грн 72 коп. Ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 178356 грн 75 коп. (а.с. 14-40).

З копії акта виконаних робіт № 1 від 29 січня 2021 року про надання послуг із технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, та копії товарного чеку від 09 серпня 2021 року вбачається, що позивач оплатив здійснення ремонту вищезазначеного автомобіля у розмірі 49 595,00 грн. (а.с. 105, 106).

З копії відповіді начальника Територіального сервісного центру МВС №4645 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській області вих. № 31/134645-27ад від 25 серпня 2021 року з додатками, наданої на адвокатський запит представника відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 25 серпня 2021 року автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перереєстровано на нового власника 10 липня 2021 року. Вартість транспортного засобу у договорі-купівлі продажу зазначена у розмірі 80 000,00 грн. (а.с. 70-72).

10 грудня 2020 року ПП «Промбудтрейдинг» та ПП «Торговий дім «Будпромтрейдинг» уклали договір оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20, яким визначили порядок та умови передачі та приймання у строкове платне користування спецтехніку, зазначену у п. 1.2 цього договору (а.с. 91-93).

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору, характеристика предмету оренди буде зазначена у додатку до цього договору (а.с. 91).

Згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, ПП «Промбудтрейдинг» та ПП «Торговий дім «Будпромтрейдинг» узгодили, що у порядку та на умовах договору № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування спецтехніку та колісні транспортні засоби, зазначені у п. 1 Додатку №1 до додаткової угоди № 1 до договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року (а.с. 94).

Серед переліку об`єктів оренди, перелічених у додатку до додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2020 року до договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, під номером 11 вказано загальний вантажопасажирський В транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску (а.с. 95-96).

Відповідно до акта приймання - передачі по договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, ПП «Промбудтрейдинг» (орендодавець) належним чином передав, а ПП «Торговий дім «Будпромтрейдинг» (орендар) прийняв спецтехніку, вказану у такому акті, серед якої містився загальний вантажопасажирський В транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску (а.с. 97-98).

Згідно пункту 3 вищевказаного акту приймання - передачі спецтехніки, сторони підтвердили, що вказана спецтехніка на момент передачі знаходиться у технічно справному стані, без видимих пошкоджень і є придатною для експлуатації (а.с. 97-98).

З рахунку на оплату № 59 від 10 грудня 2020 року встановлено, що за договором № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, оренда спецтехніки та вантажних транспортних засобів за грудень 2020 року складає 200 800,00 грн. (а.с. 103).

Відповідно до акта приймання - передачі (повернення) по договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, загальний вантажопасажирський В транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, було передано орендарем ПП «Торговий дім «Будпромтрейдинг» та прийнято орендодавцем ПП «Промбудтрейдинг», оскільки вказаний автомобіль знаходиться у технічно несправному стані, з видимими пошкодженнями і є непридатним до експлуатації внаслідок ДТП, що відбулася 16 грудня 2020 року не з вини орендаря (а.с. 99).

17 грудня 2020 року директор ПП «Торговий дім «Будпромтрейдинг» звернувся до директора ПП «Промбудтрейдинг» із заявою про здійснення коригування вартості орендної плати по договору оренди спецтехніки та колісних транспортних засобів № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року у зв`язку з поверненням транспортного засобу марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , через неможливість його використання внаслідок отриманих 16 грудня 2020 року пошкоджень під час ДТП (а.с. 100).

18 грудня 2020 року директор ПП «Промбудтрейдинг» надав своєму контрагенту скоригований рахунок для оплати оренди транспортних засобів. Згідно рахунку на оплату № 60 від 18 грудня 2020 року, оренда спецтехніки та вантажних транспортних засобів за грудень 2020 року за договором № 43153204/20 від 10 грудня 2020 року, склала 198 000,00 грн. (а.с. 101-102).

Згідно довідки вих. № 23/21 від 23 вересня 2021 року, долученою представником позивача, місячна вартість орендної плати за транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 6 300,00 грн. 10 липня 2021 року вказаний автомобіль було відчужено на підставі договору купівлі-продажу. З 16 грудня 2020 року , тобто з моменту скоєння ДТП до 10 липня 2021 року моменту продажу автомобіля, ПП «Промбудтрейдинг» недоотримало дохід від оренди за вищезазначеним договором у розмірі 42 429,00 грн. (а.с. 107-108).

Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (статті 3 та 5 цього Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик, керуючись нормами статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом з цим відповідно до абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, у випадку відшкодування шкоди згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2019 року у справі №757/31418/15-ц дійшов висновку, що у справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховим відшкодуванням, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спричинення наслідків перебуває у причинному зв`язку із діяннями ОСОБА_1 , якого на підставі постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП, відтак, як з винної особи - відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, і при цьому вірно врахував позицію Великої палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц та правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України у справі № 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про недопустимість та неналежність звіту про оцінку автомобіля та обґрунтування таких із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, такі спростовуються обґрунтованими та достатніми мотивами оскаржуваного судового рішення, якими суд вірно встановив, що вказана постанова стосується визнання висновку будівельно-технічного експертного дослідження неналежним та недопустимим доказом з огляду на те, що у справі за позовом, предметом якого було визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, визнання права власності на квартири, витребування їх із чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні права власності, виселення та вселення, чинним на момент розгляду справи був ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року, який не передбачав можливість складання висновку за зверненням учасника справи на момент складання наявного у справі висновку будівельно-технічного експертного дослідження, не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

У справі, що переглядається відсутній висновок експерта, представник позивача разом із позовною заявою подала до суду звіт №2 52/21 про оцінку автомобіля, виконаний суб`єктом оціночної діяльності.

Абзацом дев`ятим частини другої статті 7 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц (провадження № 61-28918св18) дійшов висновку, що «визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимога Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Для усунення розбіжностей при визначенні матеріального збитку, суд повинен був у порядку, визначеному процесуальним законом, роз`яснити сторонам про необхідність призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, а також наслідки непризначення відповідної експертизи та положення щодо належності та допустимості доказів».

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (див. постанову Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 461/2217/19 (провадження № 61-9194св20)).

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №522/1597/15-ц (провадження № 61-12079ск18) дійшов висновку, що «Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що Проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках. Таким чином, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для стягнення з винуватця ДТП вартості збитків є наявність вини такої особи у скоєнні ДТП та оцінка розміру завданої шкоди у відповідності до Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Оцінювач ОСОБА_3 здійснював оцінку на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В02 №708114 від 24 вересня 2007 року. Такий є суб`єктом оціночної діяльності, згідно сертифікату № 1003/19, виданого Фондом державного майна України 27 грудня 2019 року. Оцінювач ОСОБА_3 має кваліфікацію аварійного комісара, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів (а.с. 14, 37-40).

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи заявника ОСОБА_1 щодо недопустимості звіту про оцінку автомобіля, наявного у матеріалах справи, та визнання такого неналежним доказом, оскільки оцінка проведена уповноваженою на те особою, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», до матеріалів справи долучені відповідні документи, що посвідчують повноваження оцінювача, відтак, звіт № 252/21 про оцінку автомобіля є належним та допустимим доказом, що підтверджує та встановлює розмір завданих збитків.

Щодо позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди, необхідно зазначити таке.

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 01.03.2013 №4 роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що позивач має довести реальність отримання ним доходів, у разі якщо б його суб`єктивне право не було порушено відповідачем.

Звертаючись до суду з цим позовом про стягнення упущеної вигоди, позивач обґрунтовував таку тим, що він не отримав доходи, на які розраховував, у зв`язку із вчиненням відповідачем 16 грудня 2020 року дорожньо - транспортної пригоди.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.

Аналіз змісту матеріалів цивільної справи свідчить про те, що позивачем доведено факт заподіяння йому діями відповідача матеріальної шкоди, натомість, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди в розмірі 42429 грн 60 коп., які б були достатніми у своїй сукупності для задоволення такої, у цьому зв`язку, колегія суддів доходить висновку, що місцевий суд прийшов до передчасного висновку про задоволення даної позовної вимоги та стягнення із ОСОБА_1 упущеної вигоди.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення слід скасувати в частині вирішення позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди , та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв`язку із частковим скасуванням рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року, підлягає і зміні розподіл судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням вищенаведеного, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. на користь ПП «Промбудтрейдинг» за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з приватного підприємства «Промбудтрейдинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн 34 коп.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись статтями 259, 268, 315, 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 серпня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 42 429 (сорок дві тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 60 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Промбудтрейдинг» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з приватного підприємства «Промбудтрейдинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн 34 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2022 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич