Ухвала

від 12.12.2022 по справі 500/2489/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2022 року

м. Київ

справа №500/2489/21

провадження №К/990/32590/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі за позовом Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Тернобудсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», про визнання протиправними та скасування вимоги і розпорядження,

у с т а н о в и в :

17 листопада 2022 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.

22 листопада 2022 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради направило 08 грудня 2022 року до Верховного Суду клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги з використанням підсистеми «Електронний суд».

Скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши доводи якої та матеріали касаційної скарги, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: автор зауважує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував приписи пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, в пункті 50 якої вказано, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939, з чим респондується абзац 4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур. Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17 та від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17.

Крім того, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та пункту 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 у взаємозв`язку із статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положення частини п`ятої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року № 268 у взаємозв`язку із статтею 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328 - 332, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Визнати поважними причини пропуску Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року в адміністративній справі № 500/2489/21 і поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі № 500/2489/21.

3. Витребувати з Тернопільського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 500/2489/21.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити строк у п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова