Рішення

від 13.12.2022 по справі 127/9260/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9260/22

Провадження 2/127/1139/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Кравчук А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про судові витрати після ухвалення рішення по сутіпозовних вимог за заявою адвоката позивачів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдо 7» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

29.11.2022 у вищевказаній справі було ухвалено рішення.

Адвокат позивачів та адвокат відповідача подали до суду заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В зв`язку із вищевказаним, судом було встановлено позивачам та відповідачу п`ятиденний термін після ухвалення рішення (до 05.12.2022) для надання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат і призначено судове засідання для вирішення даного питання.

У строк встановлений судом адвокатом позивачів було надано суду докази щодо розміру понесених позивачками витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.12.2022 заяву адвоката відповідача про вирішенняпитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог залишено без розгляду.

Згідно із ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, передбаченому ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі і в тому самому порядку, що й судове рішення.

В судове засідання позивачі, їх адвокат, адвокат відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 не з`явилися, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України були належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Однак, адвокатом позивачів та адвокатами відповідача подані клопотання про розгляд питання про судові витрати у їх відсутність. Про причини неявки адвокатом позивачів та адвокатами відповідача суду не повідомлено. Також в матеріалах справи міститься клопотання третьої особи про розгляд справи у його відсутність. Таким чином, позивачі та їх адвокат, адвокати відповідача не з`явилися в засідання без поважних причин. Водночас, повідомлені третьою особою причини неявки, суд визнає поважними.

Враховуючи вищевказане, клопотання учасників справи та положення ст. 223 і ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив провести судове засідання у відсутність учасників справи (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

Дослідивши докази понесення позивачками судових витрат, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Рішенням суду у даній цивільній справі від 29.11.2022 позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Райдо 7» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 50000, 00 гривень кожній. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ТОВ «Райдо 7» моральної шкоди в розмірі по 424962, 00 гривень відмовлено.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат пов`язаних із оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі.

У позові адвокатом позивачів було наведено орієнтовну суму судових витрат на професійну правничу допомогу: ОСОБА_1 166 512, 90 гривень і ОСОБА_2 150000, 00 гривень. В ході розгляду справи адвокат позивачів просив суд стягнути з відповідача на користь кожної з позивачок по 142 488, 60 гривень. Надаючи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у встановлений судом строк, адвокат позивачів просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 15000, 00 гривень кожній.

Судом встановлено, що 19.08.2019 між АО «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_1 , було укладено договори про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж 567 і № Ж 568 із додатками № 1 до них, на підставі яких 05.05.2022 було видано ордери адвокату Лабику Р.Р. (т. 1 а.с. 86-101, 107, 108)

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України, Лабик Р.Р. є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7311/10, виданого 01.03.2019.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження виконання адвокатом АО умов вищевказаних договорів, суду надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 02.12.2022. (т. 2 а.с. 153)

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Як вбачається із умов договорів про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж 567 і № Ж 568 від 19.08.2019, сторони даних правочинів досягли домовленості про те, що клієнти зобов`язуються сплатити гонорар за надані їм послуги у фіксованому розмірі 30 % від фактично стягнутої грошової компенсації протягом 5 банківських днів після такої виплати (п. 4.1. договорів, п. 2.3. і п. 9 додатків № 1 до цих договорів).

Водночас, з детального опису робіт вбачається, зокрема, визначення вартості 1 години роботи адвоката, тобто застосовано погодинну оплату.

Слід звернути увагу на те, що вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінніЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката (АО), що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката (АО) іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, враховуючи вищевикладене, визначення погодинної вартості виконаних робіт адвокатом позивачів у їх детальному описі суд не приймає до уваги, оскільки така вартість сторонами договору погоджена не була, натомість ними було узгоджено фіксований розмір гонорару.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом прийнято до уваги, що у разі встановлення сторонами договору про надання правової допомоги гонорару у фіксованому розмірі, надання детального опису робіт на виконання положень ч. 3 ст. 137 ЦПК України, не є необхідним, оскільки розмір гонорару, в такому випадку, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.

Крім цього, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки,за якихсуд можевідступити відзагального правиларозподілу судовихвитрат,унормованого ч.2ст.141ЦПК України,визначені такожположеннями частин4,5,9статті 141цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Адвокатом відповідача у відзиві та клопотанні від 29.11.2022 висловлені заперечення щодо стягнення з відповідача на користь позивачок заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю.

Крім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000, 00 гривень, тобто кожної із позивачок в розмірі по 15 000, 00 гривень, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на те, що справа є незначної складності.

Оцінка дій адвоката, що полягали, зокрема, у «підготовці та поданні до суду уточненої позовної заяви», «підготовка та подання в суд письмових дебатів» і «підготовки та подання до суду клопотання про стягнення судових витрат», на що адвокатом АО було витрачено 6 години, як то вказано у детальному описі робіт, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та розумності. Судом прийнято до уваги, що «уточнення позовної заяви» мало місце у зв`язку із тим, що один із відповідачів - ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», провадження в частині вимог до якого в подальшому було закрито на підставі заяви адвоката позивачів через відсутність предмета спору, задовго до звернення позивачів із позовом до суду задовольнив вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , виплативши в повному обсязі страхове відшкодування. Остання виплата була здійснена 24.09.2020, а з позовом адвокат позивачів звернувся до суду 05.05.2022. При цьому, зміст «уточненої позовної заяви» і зміст позовної заяви становлять різницю лише в частині обґрунтування вимог до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», які були виключені зі змісту «уточненої позовної заяви», і розмірі витрат на правничу допомогу. Також судом прийнято до уваги, що для вчинення даних процесуальних дій адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір та інші обставини.

Крім того,оцінка дійадвоката,що полягали,зокрема,у консультаціях(п.1опису робіт),підготовчих діяхспрямованих наподання позовноїзаяви досуду (п.2опису робіт),і вказаногов описівитраченого натакі діїчасу,вказує наїх невідповідністькритеріям обґрунтованостіта пропорційностідо предметаспору урозумінні приписівч.3ст.141ЦПК Україниз оглядуна те,що такідії невимагали значногообсягу юридичноїроботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. При цьому судом враховано, що матеріали, подані адвокатом позивачів в ході розгляду даної справи, були зібрані АО в процесі здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у правовідносинах із страховою компанією, гонорар за що, як вбачається з умов цих же договорів, було виплачено позивачками АО, а тому такі дії не потребували додаткових, значних зусиль і часу.

Водночас, судом прийнято до уваги, що визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

При цьому суд звертає увагу учасників справи на те, що суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов`язок щодо розподілу судових витрат.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами адвоката відповідача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивачів з реальним обсягом такої допомоги, складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), критерію реальності таких витрат. Суд прийшов до висновку, що позивачами не дотримано вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Зважаючи на викладене вище, приймаючи до уваги заперечення адвоката відповідача щодо розміру судових витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 10000, 00 гривень, по 5000, 00 гривень кожній із позивачок.

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдо 7» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдо 7» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Додаткове рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдо 7»: ЄДРПОУ 39179169; місцезнаходження: 81146, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, вул. Галицька, буд. 24.

ОСОБА_3 : РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Додаткове рішення складено 13.12.2022.

Суддя: