Рішення

від 07.12.2022 по справі 363/641/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.12.2022 Справа № 363/641/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Корабельникова Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП «Пролісок 2000», ОСОБА_3 , ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати за нею майнові права на квартиру загальною площею 118,7 кв.м., житловою площею 78.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2349877732218; витребувати з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Пролісок 2000» на її користь вказану квартиру; визнати за нею право власності на неї та скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за Приватним підприємством «Пролісок 2000».

Свої вимоги мотивувала тим, що 05 квітня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1» та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП, на виконання умов якого останнім сплачено 615 684,07 грн. ціни майнових прав на квартиру, про що ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» видано довідку від 26 грудня 2018 року №261218-248. В подальшому, 04 лютого 2019 року між ТОВ «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків, за умовами якого позивачка набула всі майнові права за Договором купівлі-продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Проте, всупереч умов договору №1 від 04 лютого 2019 року, майнові права на квартиру за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1» передані ОСОБА_4 . З інформаційної довідки №296082024 від 24 січня 2022 року вбачається, що на даний час право власності на спірну квартиру зареєстровано за Приватним підприємством «Пролісок 2000», одним із учасників якого є ОСОБА_5 син ОСОБА_4 . Таким чином, внаслідок ряду незаконних дій ТОВ «ВИШГОРОДМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ-1», ОСОБА_4 та ПП «Пролісок 2000» майнові права ОСОБА_2 на спірну квартиру не визнаються, що зумовлює необхідність визнання відповідних прав за позивачкою у судовому порядку.

05 травня 2022 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування від позивачки оригіналів документів на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України.

Ухвалою судового засідання від 21 липня 2022 року (занесеної до протоколу судового засідання згідно ч. 5 ст. 259 ЦПК України) на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України Вишгородський районний суд Київської області повторно витребував від ОСОБА_2 оригінали договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №2 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №3 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; довідки від 26.12.2018 №26.12.18-248; договору №1 від 04.02.2019 р. про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 р., які необхідно надати суду в строк до 31 серпня 2022 року.

Крім того ухвалою судового засідання від 21 липня 2022 року відповідачу ОСОБА_3 продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 12 вересня 2022 року, оскільки його правова позиція по справі залежить від наявності чи відсутності у позивачки оригіналів вказаних документів.

26 серпня 2022 року ОСОБА_6 подала до суду клопотання про продовження їй до 27.09.2022 року включно процесуального строку для надання до суду для ознайомлення оригіналів вказаних документів.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2022 року ОСОБА_2 продовжено до 27 вересня 2022 року, але не пізніше часу проведення підготовчого судового засідання об 11 год. 27 вересня 2022 року, процесуальний строк для надання оригіналів раніше витребуваних судом документів. Представнику відповідача ОСОБА_3 подовжено до 13 жовтня 2022 року включно строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 27 вересня 2022 року представником позивачка стороні відповідача надано для огляду оригінали договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №2 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; додатку №3 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.; довідки від 26.12.2018 №26.12.18-248; договору №1 від 04.02.2019 р. про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.

19 жовтня 2022 року представник відповідача ОСОБА_3 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 05.04.2017 року ОСОБА_3 уклав Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 з забудовником ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» щодо придбання майнових прав на спірну квартиру. Після укладення вказаного договору ОСОБА_3 за рахунок особистих коштів в повному обсязі здійснив його оплату. Таким чином, права на квартиру належали до особистої приватної власності ОСОБА_3 , коли позивач жодної участі у придбанні та оплаті вартості квартири не приймала. До укладення вказаного договору позивачка на підставі договорів купівлі-продажу в жовтні-листопаді 2015 року набула чотири земельні ділянки, що розташовані за адресою Київська обл., Бориспільський район, Дударківська сільська рада, які оплачені за рахунок особистих коштів ОСОБА_3 . Укладенню договорів купівлі-продажу земельних ділянок передували домовленості між позивачкою та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 після набуття земельних ділянок створить юридичну особу та передасть земельні ділянки як вклад до її статутного капіталу та переоформить на ім`я ОСОБА_3 право власності на частку в статутному капіталі цієї юридичної особи. На виконання цієї домовленості позивачкою створена юридична особа - ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41» (код ЄДРПОУ: 42724409, дата реєстрації: 27.12.2018 року). У свою чергу, ОСОБА_3 , довіряючи запевненням позивачки і будучи націленим на використання земельних ділянок у бізнес-проекті, через інвестиції в компанію ТОВ «БК «Прогрес», забезпечив фінансування початку реалізації бізнес-проекту, пов`язаного з використанням земельних ділянок. Наприкінці 2018 року відносини позивачки та ОСОБА_3 зіпсувалися, у зв`язку з чим останні обговорили окремі майнові питання та погодили намір завершити реалізацію домовленості щодо земельних ділянок - позивачка мала внести їх до статутного капіталу ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41» та передати ОСОБА_3 право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41», а ОСОБА_3 мав намір одночасно з цим передати свої майнові права на спірну квартиру позивачці. З метою підготовки до майбутньої реалізації обговорених намірів, ОСОБА_3 звернувся до забудовника з проханням підготувати проекти документів про передачу прав на квартиру позивачці. Оскільки в подальшому позивачка відмовилася від домовленості щодо земельних ділянок, ОСОБА_3 не передавав ні позивачці, ні забудовнику документи про передачу майнових прав на спірну квартиру ОСОБА_2 .

Крім того зазначив, що договір №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 року не є укладеним у зв`язку з тим, що в цьому договорі між сторонами не погоджені всі істотні умови, а саме: чітко не визначений предмет договору, оскільки у договорі купівлі-продажу квартири та у технічній характеристиці та кресленні об`єкту відчуження (додатку 2 до договору купівлі-продажу квартири), що знаходяться у матеріалах реєстраційної справи, проектна загальна площа квартири складає 118,80 м2, а у договорі купівлі-продажу квартири з технічною характеристикою та кресленні об`єкту відчуження, який надає позивачка у якості додатків до позовної заяви, проектна загальна площа квартири складає 106,47 м2; не визначена ціна та порядок оплати відступлення майнових прав на квартиру; не дотримана домовленість щодо передачі частки в статутному капіталі ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41»; не передані документи на квартиру та не визначено документ, що засвідчує їх передачу, коли акт приймання-передачі документів, що визначені в пп. 2.3.1 договору не укладався, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не передавав ці документи позивачці.

Також посилався на те, що Договір про відступлення прав вимоги датовано 04.02.2019 року, а позовна заява датована 04.03.2022 року. Тобто протягом 2019-2021 років позивачка не проявляла жодного інтересу до цього договору та квартири, не вчиняла жодних звернень до ОСОБА_3 та забудовника щодо отримання у власність майнових прав на квартиру, не зверталась до забудовника щодо повернення примірника договору про відступлення прав забудовнику та повідомлення його про заміну сторони покупця, не вчиняла дій щодо отримання повного пакету документів на квартиру.

09 листопада 2022 року позивачка подала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що зазначені у відзиві земельні ділянки належать ОСОБА_2 , які придбані за її власні кошти ще до фактичних шлюбних відносин ОСОБА_3 та жодного відношення до спірних правовідносин та спірної квартири не мають, не є предметом договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 року або Договору №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року. Передання ОСОБА_3 , або підконтрольним йому юридичним особам, права власності на зазначені у відзиві земельні ділянки не є умовою укладення Договору №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року.

Крім того зазначила, що Договір №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-ЗРР-ИП від 05.04.2017 року має чітко визначений предмет - певний обсяг прав первісного кредитора, які передаються новому кредитору. Посилання ОСОБА_3 на те, що проектна загальна площа квартири відрізняється від загальної площі згідно даних технічної інвентаризації є безпідставними, оскільки предметом Договору №1 є не окрема квартира, а право вимоги за Договором купівлі продажу майнових на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року.

Вважала, що ціна не є істотною умовою Договору №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року. Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 врегульовано всі грошові та/або майнові питання за даними правовідносинами, коли відповідно до п. 4.3. Договору №1, попередній покупець свідчить, що після підписання цього договору, будь-яких претензій (грошових та/або майнових тощо) до нового покупця за договором купівлі-продажу не має. Відтак вважала, що всі істотні та інші умови вказаного договору викладені письмово та підписані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ТОВ «Вишгородміськреконструкція- 1».

Ствердила, що ОСОБА_3 передав їй оригінали документів, що посвідчують право вимоги в момент підписання Договору №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року.

Крім того, зазначила, що Договір №1 від 04.02.2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписаний та скріплений печаткою ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», відтак саме з цієї дати ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» є достовірно повідомленим про перехід від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 прав вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року. Будинок за адресою АДРЕСА_4 введений в експлуатацію у 2021 році, після чого позивачка у 2021 році зверталась до забудовника із проханням надати документи, що необхідні для реєстрації свого права власності на квартиру.

29 листопада 2022 року представник ОСОБА_3 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що за загальним правилом істотними умовами договору є предмет, строк, ціна та інші істотні умови, які є характерними в залежності від виду договору. ОСОБА_3 під час перемовин з позивачкою наполягав на узгодженні ціни відступлення майнових прав на квартиру, шляхом передачі йому позивачкою прав на земельні ділянки через корпоративні права ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41».

Акт приймання-передачі документів до Договору про відступлення майнових прав на квартиру не укладався, договір купівлі-продажу квартири, додатки до нього, довідки, банківські платіжні квитанції про оплату договору, тощо позивачці не передавалися, скільки ціна продажу (яка є істотною умовою для відповідача) так і не була погоджена, а відтак договір про відступлення майнових прав на квартиру є неукладеним.

Також зазначив, що в розділі 14 копії щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Народного депутата України ОСОБА_2 за 2019 рік відсутні дані про укладення Договору відступлення права вимоги та виконання зобов`язання перед ОСОБА_3 у зв`язку з нібито відступленням майнових прав. Тобто, при заповненні декларації за 2019 рік позивачка усвідомлювала, що Договір про відступлення майнових прав не укладений, у зв`язку з цим не відображала дані про цей правочин у відповідних розділах декларації.

Представник позивачки в суді просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 в суді проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того зазначив, що підпис відповідача ОСОБА_3 на Договорі №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року є сумнівним.

Представник ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ПП «Пролісок 2000», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не прибув, відзив на позовну заяву не подавав.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в загальному порядку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 05 квітня 2017 року між ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП, згідно п. 1.1 якого за цим договором та у відповідності до пункту 1 статті 6 та статті 656 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру, попередні технічні характеристики якої прописані в п. 2.1 цього договору, в складі проекту «Будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_5 ; 3 черга будівництва, код 1122.1» та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 вказаного договору предметом цього договору є майнові права на квартиру, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов`язків за цим договором покупець одержить від продавця документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності покупця на квартиру. Оформлення права власності на квартиру та оплату послуг відповідних державних органів покупець здійснює самостійно.

Відповідно до п. 1.3 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру майнові права на квартиру за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на квартиру, який є невід`ємною частиною цього договору та зразок якого сторони погодили в Додатку №1 до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, у строк, визначений продавцем, та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Факт повної оплата покупцем ціни майнових прав на квартиру буде підтверджуватися наданням довідки згідно з п. 1.4 договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від продавця до покупця після підписання Акту прийому-передачі.

Пунктом 1.4 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру передбачено, що умови, розмір і порядок перерахування грошових коштів на користь продавця визначаються цим договором, додатками до нього, а також додатковими угодами, укладеними до цього договору. На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань, передбачених цим договором щодо оплати ціни майнових прав на квартиру, продавець надає покупцю довідку про виконання ним зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, але не раніше здійснення оплати за даними технічної інвентаризації. Довідка надається продавцем покупцю одночасно із укладенням Акту прийому-передачі.

Як передбачено п. 2.1 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру майнові права на квартиру являють собою права на будівництво та отримання у власність квартири із наступними попередніми технічними характеристиками: Найменування: житлове приміщення (квартира), Будівельний номер: АДРЕСА_6 : 3. Креслення, технічна характеристика і перелік оснащення об`єкта інвестування обов`язково додаються до цього договору (Додаток №2 та Додаток №3).

Пунктами 2.5 та 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру передбачено, що номер квартири буде остаточно визначений після введення об`єкта будівництва в експлуатацію та проведення технічної інвентаризації у порядку, встановленому законодавством України. Будівельний номер квартири може бути змінений в процесі будівництва.

Проектна загальна площа квартири та проектна житлова площа квартири, відповідно, можуть бути змінені в процесі будівництва. Підписанням цього договору покупець надає свою згоду на таку зміну проектної загальної та/або житлової площі квартири.

Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру ціна майнових прав на квартиру за цим договором становить: 615 684,07 грн., в тому числі ПДВ: 102 614,01 грн. Ціна майнових прав на один квадратний метр квартири становить: 5 782,70 грн., в тому числі ПДВ 963,78 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру сторони дійшли згоди, що покупець сплачує продавцеві ціну майнових прав на квартиру за цим договором шляхом перерахування на банківський рахунок продавця № НОМЕР_1 у АБ «Укргазбанк» МФО 320478 не пізніше 05 травня 2017 року в розмірі та на умовах, що вказані в п. 3.1 цього договору та складає разом 100% ціни майнових прав на квартиру, визначеної в п. 3.1 цього договору.

Відступлення прав за цим договором, а так само відчуження будь яким способом набутих за цим договором майнових прав, передача зазначених майнових прав в забезпечення, а також інші дії, що можуть призвести до відчуження майнових прав, здійснюється покупцем виключно за попередньою письмовою згодою продавця. Відступлення прав безкоштовне (п. 11.3 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру).

05 квітня 2017 року ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та ОСОБА_7 підписали Додаток №2 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року, яким погодили технічні характеристики та креслення об`єкту відчуження, серед яких: Найменування: житлове приміщення (квартира), ОСОБА_8 адреса: АДРЕСА_5 черга будівництва; Будівельний номер: 290, Поверх: 11, Проектна загальна площа: 106,47 м2.

Крім того, ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та ОСОБА_7 підписали Додаток №3 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року, яким погодили план та схему розташування квартири.

Як вбачається з копій квитанцій №0.01219029206.1 від 21.12.2018 року, №0.0.1220465162.1 від 22.12.2018 року, №0.0.1220915230.1 від 26.12.2018 року та №0.0.1224104378.1 від 27.12.2018 року ОСОБА_7 вніс на рахунок ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» грошові кошти в загальному розмірі 615 684 грн. 07 коп. як оплату за купівлю майнових прав на квартиру згідно договору №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року.

26 грудня 2018 року ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» склало довідку Вих.№261219-248 про оплату майнових прав на квартиру, з якої вбачається, що ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05 квітня 2017 року сплатив 615 684,07 (шістсот п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 07 копійок), в т.ч. ПДВ 102 614,01 грн. ціни майнових прав на квартиру.

04 лютого 2019 року між ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (продавець), ОСОБА_7 (покупець) та ОСОБА_2 (новий покупець) укладено Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року, згідно п. 1.1 якого відповідно до умов цього договору попередній покупець, за згодою продавця, передає, а новий покупець приймає на себе усі права та обов`язки, що належать попередньому покупцю за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року, що укладений між продавцем та попереднім покупцем.

Підписанням цього договору продавець надає новому покупцю свою згоду на передачу попереднім покупцем своїх прав та обов`язків по договору купівлі-продажу новому покупцю (п. 1.2 договору про відступлення прав та переведення обов`язків).

Згідно п. 2.1 вказаного договору продавець зобов`язаний належним чином та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання, які передбаченні договором купівлі-продажу по відношенню до нового покупця.

Відповідно до п. 2.2 договору про відступлення прав та переведення обов`язків продавець має право після укладання цього договору вимагати від нового покупця належного, повного та своєчасного виконання зобов`язань покупця, які передбаченні договором купівлі-продажу.

Як передбачено п. 2.3 договору про відступлення прав та переведення обов`язків попередній покупець зобов`язаний в момент підписання цього договору передати новому покупцю оригінали всіх документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для здійснення дій за договором купівлі-продажу, а саме: Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05 квітня 2017 року, а також всі додатки, додаткові угоди, свідоцтва, довідки, банківські платіжні квитанцій, що засвідчують оплату за вище наведеними договорами та інші документи за наявності.

Згідно п. 2.4 договору про відступлення прав та переведення обов`язків новий покупець зобов`язаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі виконувати перед продавцем зобов`язання покупця, які передбачені договором купівлі-продажу; надати продавцю наступні документи: оригінали паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів фізичним особам для ознайомлення та копії зазначених документів.

Новий покупець має право набути у власність все, що мав набути попередній покупець у відповідності до договору купівлі-продажу за умови повного, належного та своєчасного виконання зобов`язань за ним (п. 2.5 договору про відступлення прав та переведення обов`язків).

Як передбачено п.п. 3.1-3.4 договору про відступлення прав та переведення обов`язків з моменту підписання цього договору та після виконання попереднім покупцем пункту 2.3 цього договору новий покупець стає покупцем за договором купівлі-продажу.

З моменту укладання цього договору попередній покупець втрачає всі свої права та обов`язки за договором купівлі-продажу.

З моменту укладання цього договору попередній покупець втрачає всі свої права на грошові кошти, що сплачені ним продавцю згідно договору купівлі-продажу. Сплачені попереднім покупцем кошти визнаються такими, що сплачені новим покупцем.

З моменту укладання нього договору всі дії, що вчинені попереднім покупцем до укладання цього договору вважаються такими, що вчинені новим покупцем.

Відповідно до п. 4.3 договору про відступлення прав та переведення обов`язків попередній покупець свідчить, що після підписання цього договору, будь-яких претензій (грошових та/або майнових тощо) до нового покупця за договором купівлі-продажу не має.

Згідно п. 6.1 договору про відступлення прав та переведення обов`язків цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Укладення договору не є наслідком помилки, обману, насильства, погрози тощо (п. 6.7 договору про відступлення прав та переведення обов`язків).

Рішенням Виконавчого комітету Вишгородської міської ради №189 від 20 червня 2019 року об`єкту будівництва «Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, провулок Прожекторний. III черга будівництва», сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) від 11.06.2019 року серія ІУ №1631919620140), який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, суборендар земельної ділянки ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», присвоєно наступну поштову адресу: АДРЕСА_4 .

06 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_9 складено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 , згідно якого загальна площа квартири склала 118,7 кв.м, житлова площа 78,3 кв.м.

Як вбачається з копій матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна: квартири загальною площею 118.7 кв.м., житловою площею 78.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 2349877732218, 24 квітня 2021 року ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та ОСОБА_7 підписано Додаток №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року Акт Приймання-передачі оплачених покупцем майнових прав на квартиру, згідно якого продавець на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05 квітня 2017 року передав, а покупець отримав майнові права на наступний об`єкт згідно даних технічної документації: Адреса об`єкту будівництва: АДРЕСА_4 , загальна площа: 118,7 кв.м., житлова площа: 78,3 кв.м.

Згідно п.п. 4-6 вказаного Акту покупцем сплачено ціну майнових прав на квартиру в повному обсязі, про що продавцем видано покупцю відповідну довідку. Технічні характеристики квартири, в тому числі її планування, площа, якість, комплектація, оздоблення тощо, відповідають умовам договору. Покупець отримав від продавця ключі, технічний паспорт на квартиру та інші документи, необхідні для реєстрації права власності на квартиру.

15 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо заволодіння її майном шахрайським способом, яка зареєстрована в ЖЄО за №7926.

Відомості за даним фактом 16 червня 2021 року внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021111150000606 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Як вбачається з рішення власника ПП «Пролісок 2000» ОСОБА_10 від 17 червня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пентюк С.В., вирішено збільшити статутний капітал вказаного підприємства за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ОСОБА_7 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за рахунок, серед іншого, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2349877732218, вартістю 1 790 962 грн.

Згідно акту від 17 червня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пентюк С.В., ОСОБА_7 передає, а ПП «Пролісок 2000» в особі директора Смяткіна Д.С. приймає до статутного капіталу ПП «Пролісок 2000» квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2349877732218, вартістю 1 790 962 грн.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №296082024 від 24 січня 2022 року, за ПП «Пролісок 2000» 17 червня 2021 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 807, 808, виданого 17.06.2021 року, видавник: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Київського нотаріального округу; рішення власника, серія та номер: 795, 796, виданого 17.06.2021 року, видавник: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Київського нотаріального округу зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 118,7 кв.м., житловою площею 78.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» №10/01/22-3 від 10 січня 2022 року, вбачається, що ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» 04 лютого 2019 року підготовлено трьохсторонній договір про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав №3.290-3РР-ИП між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , однак жодного підписаного ними примірника трьохстороннього договору ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» не отримано, тобто підписанти договору належного примірника договору не повернули. Таким чином ОСОБА_7 набув за договором купівлі-продажу майнових прав від 05 квітня 2017 року №3.290-3РР-ИП право власності на вказану вище квартиру.

Відповідно до частин 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ч.ч. 1 та 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочинмає вчинятисяу формі,встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами узобов`язанніє боржникі кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб (ч. 1 та ч. 2 ст. 510 ЦК України).

Згідно п.1ч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Вимогами ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до статті 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як передбачено ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як передбачено ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною третьою статті 4Закону України«Про інвестиційнудіяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4Закону України«Про інвестиційнудіяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2Закону України«Про фінансово-кредитнімеханізми іуправління майномпри будівництвіжитла таопераціях знерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі №760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частиною першої статті 328ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 331ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Частина перша статті 388ЦК України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребовувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребовувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: звернення до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу; визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 331ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною четвертою статті 334ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13).

Судом встановлено, що 04 лютого 2019 року між ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (продавець), ОСОБА_7 (покупець) та ОСОБА_2 (новий покупець) укладено Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року укладеним між ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та ОСОБА_7 .

Оригінал вказаного договору разом з оригіналами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р., додатками №1, №2 та №3 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р., довідки від 26.12.2018 №26.12.18-248 наявні у позивачки, які досліджені судом в ході судового засідання та відповідають наявним у справі їх належним чином завіреним копіям.

Вказаний договір підписаний усіма учасниками цього правочину та скріплений печаткою забудовника ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1».

Зі змісту договору про відступлення прав та переведення обов`язків вбачається, що сторони згідно вимог ст. 638 ЦК України досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема про предмет договору та інші його умови з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, коли відповідно до статті 6 ЦК Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року в справі №554/5323/14.

Відтак доводи сторони відповідача ОСОБА_3 про те, що Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року є неукладеним, коли сторони не дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема щодо предмету та ціни договору, порядку оплати відступлення майнових прав на квартиру, суд до уваги не приймає, що на допустимих і достатніх доказах не ґрунтуються та є безпідставними, які слід відкинути на підставі ч. 1 ст. 218 ЦК України, згідно вимог якої заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У той же час, зі змісту договору про відступлення прав та переведення обов`язків випливає, що вимоги про оплатність цього договору позивачкою сторонами не обумовлювалися, коли ціна, як обов`язкова істотна умова договору про відступлення майнових прав, не передбачена вимогами ст.ст. 512-514 ЦК України.

Що стосується доводів сторони відповідача ОСОБА_3 про не зазначення в Договорі №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року умов про зустрічне зобов`язання позивачки щодо передачі нею відповідачу частки в статутному капіталі ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41», який сформований за рахунок земельних ділянок, розташованих на території Дударківської сільської рада Бориспільського району Київської області, які придбані ОСОБА_2 за рахунок особистих коштів ОСОБА_3 , то такі доводи на увагу суду не заслуговують, коли належні, допустимі та достатні докази на підтвердження існування такої домовленості між сторонами суду не подано й в умовах договору про відступлення прав та переведення обов`язків складеного самими сторонами відсутні та не врегульовані.

Посилання на існування усної домовленості щодо відступлення прав вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру з умовами виконання ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 іншого зобов`язання, суд до уваги не приймає, що умовами підписаного сторонами договору не передбачено і виходить за межі спірних правовідносин сторін у цій справі.

Не заслуговують на увагу суду й доводи представника ОСОБА_3 про те, що у договорі про відступлення прав та переведення обов`язків чітко не визначений предмет договору, з огляду на розбіжності в проектній загальній площі спірної квартири в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року, додатку №2 до нього наданих позивачкою та у додатку №2 до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 року, що знаходяться у матеріалах реєстраційної справи Вишгородської районної військової цивільної адміністрації Київської області, коли згідно умов самого Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 року передбачено, що проектна загальна площа квартири та проектна житлова площа квартири, відповідно, можуть бути змінені в процесі будівництва будинку (п. 2.6 договору).

При цьому не можна ототожнювати проектну площу квартири на стадії будівництва і фактично побудовану площу квартири на стадії прийняття відповідного об`єкту в експлуатацію.

Не зазначення ОСОБА_2 в щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Народного депутата України за 2019 рік даних про виникнення майнових прав не може свідчити про те, що договір Договору №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року є неукладеним, оскільки внесення відомостей про правочини до декларації, не створює у особи цивільних прав та обов`язків щодо майна та не є підставою виникнення таких цивільних прав та обов`язків, які виникають з підстав передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів, тощо.

Також суд звертає увагу на те, що стороні відповідача ОСОБА_3 двічі продовжувався строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки за його твердженням його правова позиція по справі залежала від наявності чи відсутності у позивачки оригіналів договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05.04.2017 р., додатків до нього, довідки від 26.12.2018 №26.12.18-248 та договору №1 від 04.02.2019 р. про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 р.

Разом з тим, у відзиві так і не викладено правової позиції сторони відповідача щодо наявності оригіналів вказаних документів у позивачки, а лише зазначено, що такі оригінали позивачці не передавалися.

Відтак, з огляду на те, що Договір №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05 квітня 2017 року підписаний сторонами, які дійшли згоди щодо його істотних умов та фактично ними виконаний, коли у позивачки наявні передані їй оригінали документів, передання яких від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в момент підписання договору передбачено п.п. 2.3.1 цього договору, суд доходить висновку про те, що вказаний договір між сторонами укладено та виконано, а доводи сторони відповідача про протилежне відкидає як недоведені та необґрунтовані.

З огляду на наведене та з підстав презумпції правомірності правочину, яка представником відповідача ОСОБА_3 в суді не спростована, вчинений правочин вважається правомірним, який породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов`язки обумовлені договором, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до умов договору про відступлення прав та переведення обов`язків за згодою забудовника ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», прийняла на себе усі права та обов`язки, що належать попередньому покупцю ОСОБА_7 за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року, має право набути у власність все, що мав набути попередній покупець у відповідності до договору купівлі-продажу за умови повного, належного та своєчасного виконання зобов`язань за ним, коли з моменту укладання цього договору попередній покупець втрачає всі свої права та обов`язки за договором купівлі-продажу, в тому числі на грошові кошти, що сплачені ним продавцю згідно договору купівлі-продажу. Сплачені попереднім покупцем кошти визнаються такими, що сплачені новим покупцем ОСОБА_2 , а всі дії, що вчинені попереднім покупцем до укладання цього договору вважаються такими, що вчинені новим покупцем.

Відтак слід вважати, що ОСОБА_2 з моменту підписання сторонами Договору №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 -ИП від 05 квітня 2017 року стала інвестором будівництва спірної квартири, у якої виникло право на цей об`єкт інвестування з моменту його завершення, та вона має право на його витребування.

Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від (стягнення з) відповідача ПП «Пролісок 2000» нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

За загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80).

З огляду на викладене, ОСОБА_2 , як інвестор після підписання Договору №1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року мала отримати документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для неї її особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна.

Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).

Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року в справі №359/5719/17.

Відтак, судом встановлено порушені права позивачки, які підлягають захистові шляхом визнання за нею майнових прав та прав власності на спірну квартиру, витребування її з незаконного володіння Приватного підприємства «Пролісок 2000» та скасування державної реєстрації права власності на квартиру за цим підприємством, коли обраний позивачкою спосіб захисту є адекватним змісту її порушеного права.

Таким чином позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 майнові права на квартиру загальною площею 118,7 кв. м., житловою площею 78.3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та витребувати цю квартиру з незаконного володіння Приватного підприємства «Пролісок 2000» на користь ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 118,7 кв. м., житловою площею 78.3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2349877732218 за Приватним підприємством «Пролісок 2000».

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру загальною площею 118,7 кв. м., житловою площею 78.3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14 грудня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідачі: Приватне підприємство «Пролісок 2000», РНОКПП НОМЕР_4 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_8 .

ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», РНОКПП НОМЕР_5 , знаходиться за адресою: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, оф. 7.

Суддя