Ухвала

від 13.12.2022 по справі 320/14434/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа №320/14434/21

адміністративне провадження №К/990/30871/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якому позивач просив:

- скасувати рішення УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в його листі від 10.06.2021 № 974 про відмову у продовженні компенсаційної виплати;

- скасувати рішення Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в її листі від 16.08.2021 № Б-306 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- скасувати рішення Київської облдержадміністрації, викладене в її листі від 09.09.2021 №7381/36.01/36.04.02-2021 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- зобов`язати УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області продовжити вищезгадані компенсаційні виплати з дня їх припинення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.

Не погодившись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з тим, що апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі.

Позивач, не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, 05.11.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд ухвалою від 17.11.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 залишив без руху. Надав скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У встановлений судом строк скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому, при постановленні зазначеної ухвали судом касаційної інстанції не вирішувалося питання про відповідність форми і змісту касаційної скарги іншим вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Поряд з цим, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги до ухвалення касаційним судом кінцевого рішення, яке обґрунтоване лише посиланням на пп. «г» та «ґ» пункту 2 частини першої статті 8 та на пункт 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Варто зазначити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору. Обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи зазначене скаржник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розміру.

Наведене обґрунтування не містить належних доказів для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки не відображають розмір річного доходу скаржника за попередній календарний рік.

Для відстрочення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе відстрочити особі сплату судового збору таку особу від сплати судового збору. Належним доказом може слугувати довідка органу доходів і зборів (податкового органу) про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (за попередній календарний рік), довідка з пенсійного органу (за попередній календарний рік), тощо.

Таким чином, зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику - ОСОБА_1 , можливо було відстрочити сплату судового збору відсутні, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2 481 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2481, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору (або зазначенням інших обґрунтованих підстав для звільнення, відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру з наданням підтверджуючих доказів).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,

Л.В. Тацій

Судді Верховного Суду