Ухвала

від 23.01.2023 по справі 320/14434/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2023 року

м. Київ

справа №320/14434/21

адміністративне провадження №К/990/30871/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якому позивач просив:

- скасувати рішення УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в його листі від 10.06.2021 № 974 про відмову у продовженні компенсаційної виплати;

- скасувати рішення Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в її листі від 16.08.2021 № Б-306 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- скасувати рішення Київської облдержадміністрації, викладене в її листі від 09.09.2021 №7381/36.01/36.04.02-2021 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- зобов`язати УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області продовжити вищезгадані компенсаційні виплати з дня їх припинення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.

Не погодившись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з тим, що апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі.

Позивач, не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд ухвалою від 17.11.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 залишив без руху. Надав скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У встановлений судом строк скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовлено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору (або зазначенням інших обґрунтованих підстав для звільнення, відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру з наданням підтверджуючих доказів).

На виконання вимог ухвали від скаржника надійшла заява про відстрочення від сплати судового збору, оскільки він є членом багатодітної сім`ї, на підтвердження чого надані відповідні докази.

Вирішуючи зазначене клопотання, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Окрім того, колегія суддів враховує запровадження на всій території України воєнного стану (вказане підтверджується, зокрема Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022), у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України.

При цьому Верховний Суд наголошує, що Конституційний Суд України у пункті 2.3 рішення від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 вказав, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб які звертаються до суду. Вказане, за твердженням Конституційного Суду України, відповідає підпункту 12 пункту D Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7 (далі - Рекомендації), в якому зазначено, що в тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати. Отже, Суд вказав, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

У цьому контексті варто наголосити на тому, що під час застосування загальних засад адміністративного судочинства суттєве значення має практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у рішеннях якого систематично розкривається суть та призначення універсальних засад судочинства, зокрема, права на доступ до суду.

У пункті 32 рішення "De Geouffre de la Pradelle v. France" (№ 12964/87) ЄСПЛ наголосив на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Подібних висновків щодо забезпечення гарантій справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, дійшов ЄСПЛ у рішенні "Bellet v. France" (№ 23805/94, п. 36) та у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (N 20347/03, п. 35). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (вказаний висновок висловлено з урахуванням п. 57 рішення "Ashingdane v. the United Kingdom", № 8225/78).

Суд касаційної інстанції також звертає увагу на висновки, викладені у рішенні "Case of Balkыnas v. Lithuania" (№75435/17), де ЄСПЛ категорично не погодився з тим, що обмеження доступу заявника до Верховного суду було необхідним та пропорційним. У пункті 39 ЄСПЛ вказав, що розмір судового збору, оцінений у світлі конкретних обставин конкретної справи, включаючи здатність заявника сплатити його, є факторами, які є суттєвими для визначення того, чи особа скористалась своїм правом на доступ до суду. Крім того, у пункті 43 цієї справи ЄСПЛ дійшов висновку про необхідність врахування того, чи є у заявника можливість сплатити судовий збір, враховуючи його фінансовий стан на основі комплексної оцінки його фінансової ситуації.

Крім того, як зазначено у пункті 24 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» поняття «верховенство права», що було включене до преамбули Загальної декларації прав людини (1948), застосовується для впровадження низки принципів, що мають властивість змінюватися залежно від того чи іншого контексту. У пункті 37 Доповіді також вказано, що верховенство права включає в себе вісім складових, один з яких полягає в тому, що мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат.

Таким чином, проаналізувавши зміст наведених скаржником доводів у сукупності з наданими доказами, враховуючи введення воєнного стану в Україні, а також те, що скаржником надано докази фінансової неможливості сплатити судовий збір на момент подання касаційної скарги, але заявлено клопотання про відстрочення (відтермінування в часі) сплати судового збору, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтересами заявника щодо можливості доступу до суду в частині права на оскарження, гарантованого статтею 129 Конституції України, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 та відстрочити до ухвалення рішення судом касаційної інстанції сплату суми судового збору, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» складає 2 481, 00 гривень.

У касаційній скарзі скаржником також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції отримано 07 жовтня 2022 року. На підтвердження цього факту позивач надав до суду супровідний лист Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 за вих.№02.3-08/320/14434/21/72934/2022 про направлення копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 19.07.2022. З касаційною скаргою позивач звернувся 05.11.2022.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та враховуючи доводи вказаного клопотання, колегія суддів доходить висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються, зокрема з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, можуть реалізувати право на її оскарження у касаційному порядку.

За змістом абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац четвертий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв`язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи дає можливість колегії суддів вважати, що у цій ситуації можуть бути наявні обставини, наведені у абзаці другому пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що наявність підстав для відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою на підставі абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також Суд звертає увагу на те, що учасниками справи є ОСОБА_1 та Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, які не зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).

Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені.

Враховуючи наведене, Суд рекомендує ОСОБА_1 та зобов`язує Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області зареєструватися у системі «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 121, 133, 248, 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та відстрочити до ухвалення рішення судом касаційної інстанції сплату суми судового збору у справі № 320/14434/21.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №320/14434/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/14434/21.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,

Л.В. Тацій

Судді Верховного Суду