Постанова

від 08.08.2023 по справі 320/14434/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14434/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Карпушової О.В.

Мєзєнцева Є.І.

при секретарі: Шепель О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати рішення УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в його листі від 10.06.2021 № 974 про відмову у продовженні компенсаційної виплати;

- скасувати рішення Вишгородської райдержадміністрації Київської області, викладене в її листі від 16.08.2021 № Б-306 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- скасувати рішення Київської облдержадміністрації, викладене в її листі від 09.09.2021 № 7381/36.01/36.04.02-2021 про відмову у задоволенні вимог скарги на невиплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше;

- зобов`язати УСЗН Вишгородської райдержадміністрації Київської області продовжити вищезгадані компенсаційні виплати з дня їх припинення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року вказаний адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 статті 169 КАС України.

Підставою для повернення вказаного позову стало невиконання позивачем, на переконання суду першої інстанції, вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, якою адміністративний позов було залишено без руху.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року в відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що позивачем було виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року про залишення позовної заяви без руху шляхом подання 05 грудня 2023 року заяви про усунення недоліків позовної заяви. Зазначено про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, що згідно ст.320 КАС України є підставами для скасування ухвали суду про повернення позовної заяви.

Відповідно до ч.2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно п.3 ч.1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно п. 1 ч. 4, ч. 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За вимогами ч. 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для залишення позовної заяви без руху встановлений статтею 169 КАС України та є вичерпним. Ухвала про залишення без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої позовної заяви. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення.

Як було зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема: із зазначенням в якості відповідачів усіх суб`єктів, які мають відповідати за цим позовом; конкретизацією позовних вимог в частині пункту 4 прохальної частини позову, а саме які саме компенсаційні виплати слід зобов`язати продовжити виплачувати відповідача та конкретизацію дати, з якої такі виплати було припинено; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів того, що позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації; доказів того, що позивач є батьком чотирьох малолітніх дітей і однієї неповнолітньої дитини, а також те, що позивач здійснює догляд за своєю матір`ю 87-річного віку; доказів того, що позивач отримував спірну допомогу на його ім`я до січня 2021 року; усіх заяв, які подавались позивачем (з доказами направлення та отримання державними органами), за результатами яких отримані листи-відповіді від 10 червня 2021 року № 974, від 16 серпня 2021 року № Б-306 та від 09 вересня 2021 року № 7381/36.01/36.04.02-2021; доказів того, що спірна допомога не виплачується саме з лютого 2021 року; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2 274, 00 грн. або доказів того, що на позивача розповсюджуються відповідні пільги, що звільняють його від сплати збору відповідно до Закону.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху 26 листопада 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0113301524730).

З урахуванням викладеного, визначені в ухвалі суду від 15 листопада 2021 року недоліки позовної заяви мали бути усунуті позивачем не пізніше 06 грудня 2021 року.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Проте, на переконання суду першої інстанції, позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15 листопада 2021 року не виконав та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.

Таким чином, суд ухвалою від 28 грудня 2021 року відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув позивачу позовну заяву.

На переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про невиконання вимог ухвали суду від 15 листопада 2021 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на виконання вказаної ухвали з метою усунення недоліків адміністративного позову до суду своєчасно - 05 грудня 2021 року - направлено клопотання про поновлення строку для подання адміністративного позову. Так, в обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що 05 грудня 2021 року ним до Київського окружного адміністративного суду було направлено заяву про усунення недоліків, що підтверджується доданим до апеляційної скарги рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, при тому, що останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 06 грудня 2021 року. Згідно вказаного повідомлення позивачем 05 грудня 2021 року направлено на адресу суду поштове відправлення, яке судом отримано 07 грудня 2021 року. Крім того, позивачем додано відстеження поштового відправлення за №0100101254849 з офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що відправлення вручено за довіреністю.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Прийняття рішення про повернення позовної заяви з підстав неусунення її недоліків з огляду на подані позивачем докази направлення клопотання про усунення недоліків в строк, визначений судом, не узгоджується з наведеними положеннями КАС України та обмежує позивача у гарантованих процесуальним законом правах.

Разом з тим, матеріали справи не містять зареєстрованого судом першої інстанції клопотання позивача про усунення недоліків, направленого ним на адресу суду 05 грудня 2021 року листом з повідомленням про вручення, однак, вказана обставина не може впливати на законне право позивача щодо судового захисту. Водночас, колегія суддів не може надати оцінку клопотанню позивача про усунення недоліків та встановити наявність підстав для відкриття провадження судом першої інстанції чи повернення позовної заяви з огляду на його відсутність у справі, однак, вважає, що справа підлягає поверненню до Київського окружного адміністративного суду для встановлення цих обставин.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем вчасно виконано свій процесуальний обов`язок щодо усунення недоліків позовної заяви. Разом з тим, на переконання колегії суддів, порядок прийняття судом та реєстрації поштових відправлень не може ставитись у провину позивачу, який діяв відповідно до законодавства, направляючи заяву про усунення недоліків позовної заяви в межах строку, визначеного судом в ухвалі.

Натомість, повертаючи позовну заяву через не обізнаність суду про усунення позивачем її недоліків, зокрема, у зв`язку з наявністю технічних причин, суд першої інстанції позбавив позивача гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий і публічний розгляд його справи в суді.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Відтак, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції піддав позивача несприятливим наслідкам за умов відсутності його вини у вигляді надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права позивача на судовий захист, гарантованого Конвенцією.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі позивач просив відстрочити йому сплату судового збору.

Відповідно до п.1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року відкрито провадження в даній справі та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який на 01 січня 2021 року становив 2270,00 грн.

Тобто за подачу апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн., а отже ця сума підлягає стягненню.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 08 серпня 2023 року.

Суддя-доповідач: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев