Рішення

від 14.12.2022 по справі 947/19349/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/19349/21

Провадження № 2/947/1020/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«РІШОН СІТІ ІНВЕСТ»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС»,

Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство

«Брокерська фірма «БАСТМА»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА»,

про скасування рішень про державну реєстрацію прав

та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачка просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступне майно:

- 1/8 (одну восьму) частину дачних будівель загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

- 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;

- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 132,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 100,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ;

- 10,68 % (сорок два цілих сімдесят п`ять сотих) відсотка частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ». код ЄДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045. місто Одеса, провулок Нечипуренка. будинок 4, розмір статутного капіталу 9 000 000, 00 грн.;

- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49 695, 00 грн.;

- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3 000 000, 00 грн.;

- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100 000, 00 грн.;

- 1/4 (одну четверту) частку транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрованого 27.09.2007 року, вартість якого не можливо встановити без доступу до транспортного засобу;

- 1/8 (одну восьму) частку транспортного засобу марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого 29.12.2009 року.

В обґрунтування позову позивачка стверджує, що вона є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наслідком чого відкрилась спадщина на належне останньому за час життя майно.

Позивачка зазначає, що до дня смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 в період якого подружжя набуло майно, яке було зареєстровано на дружину, а саме:

- дачні будівлі, загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення, загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

- нежитлове приміщення, загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення, загальною площею 132,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

- нежитлове приміщення, загальною площею 100,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ;

- транспортний засіб марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого 29.12.2009 року.

Приймаючи придбання вказаного майна у зареєстрованому шлюбі, в силу положень ст. 60 СК України, позивачка вважає, що померлому ОСОБА_3 належить Ѕ частка вищевказаного майна на праві спільної сумісної власності подружжя, яке входить до складу спадщини.

Крім вищевказаного майна, позивачка також зазначає, що померлому ОСОБА_3 належало на праві особистої власності наступне майно:

- 42,75% відсотків часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ». код ЄДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045. місто Одеса, провулок Нечипуренка. будинок 4, розмір статутного капіталу 9 000 000, 00 грн.;

- 50% відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49 695, 00 грн.;

- 50% відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3 000 000, 00 грн.;

- 50% відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100 000, 00 грн.;

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрованого 27.09.2007 року.

Отже, вищевикладене майно є спадковою масою, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .

Після смерті батька, як стверджує позивачка, вона дізналась що 14.12.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О. було відкрито спадкову справу №8/2020 до майна ОСОБА_3 , на підставі заяви ОСОБА_2 на користь якої померлий залишив заповіт, яким успадкував усе належне майно на її ім`я.

Позивачка вказує, що вона, як непрацездатна особа, має право на обов`язкову частку у спадщині, яка залишилась після смерті батька у розмірі половини від того, що б мало право, як спадкоємець за законом, що стало підставою для звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Машкіної Н.О. про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на обов`язкову частину у спадщині.

Приймаючи вищевикладене право на спадщину, позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить суд визнати за нею у заявленому до розмірі частки право власності на майно, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Разом з позовом, ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 , подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане спірне нерухоме майно.

01.07.2021 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою вказану заяву представника позивача про забезпечення позову, залишено без задоволення.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09.08.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

06.09.2021 року до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 про ознайомлення з матеріалами справи.

17.09.2021 року представник відповідачки ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його підписом на зворотній сторінці вказаної заяви.

18.10.2021 року на електронну скриньку суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_4 , про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане спірне нерухоме майно, крім транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GL 450», яка була передана головуючому по справі 19.10.2021 року.

20.10.2021 року за наслідком розгляду вказаної заяви, судом було постановлено ухвалу, якою вищевказану заяву, залишено без задоволення.

В подальшому, зазначену ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20.10.2021 року залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08.08.2022 року.

19.10.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 , в якій представник просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав того, що у позивачці відсутні перешкоди у оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, а зазначений позов вважає спрямованим на ухилення від сплати податків під час оформлення спадщини, приймаючи, що ОСОБА_1 є нерезидентом України.

08.11.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог, в яких позивач до вищевказаних вимог, додатково заявив три вимоги немайнового характеру до ТОВ «ЄС КОНСАЛТИНГ» про скасування рішень про державну реєстрацію прав, а саме:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ» та їх обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , індексний номер: 60769063 від 05.10.2021 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ» та їх обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , індексний номер: 60768882 від 05.10.2021 р., прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ» та їх обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , індексний номер: 60768622 від 05.10.2021 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною.

Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду справи позивачеві стало відомо, що 01.10.2021 року на підставі акту прийому-передачі від 22.09.2021 року та протоколу №1 ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» від 14.09.2021 року ОСОБА_2 було передано до статутного капіталу ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» вищевказане майно, за наслідком чого оспорюваними рішеннями право власності на це майно було зареєстровано за ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ». Приймаючи, що вказане нерухоме майно входить до складу спадщини, на яке має право позивачка, остання вважає вищевказані рішення державного реєстратора такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву - задоволено. Поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на подання відзиву по цивільній справі №947/19349/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про визнання права власності в порядку спадкування та прийняти до розгляду. Прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про скасування рішень про державну реєстрацію прав та визнання права власності в порядку спадкування, до розгляду в рамках цивільної справи №947/19349/21.

07.09.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про забезпечення доказів шляхом їх витребування, а саме витребування від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Ніни Олександрівни належним чином завірених копій матеріалів спадкової справи №8/2020, заведеної до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначене клопотання задоволено судом ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2021 року та витребувані заявлені представником позивача докази.

10.08.2022 року до суду на виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2021 року надійшли витребувані судом докази від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Ніни Олександрівни.

22.02.2022 року на електронну скриньку суду надійшли від представника позивача додаткові пояснення по справі, до яких додано додаткові докази, а саме: копія розписки від 09.02.2022 року; копія договору інвестування №22/02/08нп від 10.11.2008 року; копія рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29020029 від 30.03.2016 року; копія договору інвестування №29/02/08нп від 10.11.2008 року; копія рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29021067 від 30.03.2016 року; копія договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, р.№4444; копія договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, р.№4443; копія договору купівлі-продажу від 20.08.2018 року, р.№72; копія договору купівлі-продажу від 20.08.2018 року, р.№71.

У підготовчому судовому засіданні 30.05.2022 року представник позивача просив суд задовольнити вказане клопотання та долучити додаткові пояснення та докази доданого до нього до матеріалів справи, а також просив суд поновити йому строк на вчинення вказаної процесуальної дії, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.

Так,як стверджувавпредставник,з метоюотримання зазначенихдоказів,представник просивсуд витребуватиматеріали спадковоїсправи №8/2020,заведеної досмерті ОСОБА_3 ,клопотання прощо булозадоволено ухвалоюсуду від07.12.2021року.Однак ознайомившисьз витребуванимисудом матеріаламиспадкової справи,представником буловстановлено відсутністьправовстановлюючих документівстосовно спадковогомайна.За наслідкомчого,представник самостійноза допомогоюдоступу доінформаційної системиЄдиних таДержавних реєстрів/автоматизованихсистем,до якогоотримав доступлише 09.02.2022року,здійснив отриманняцих правовстановлюючихдокументів,які проситьсуд долучитидо матеріалівсправи,які маютьважливе значеннядля розглядуцієї справи.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30.05.2022 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про поновлення строку на вчинення процесуальної дії - задоволено. Поновлено представнику позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 процесуальний строк на подання доказів по цивільній справі №947/19349/21. Приєднано до матеріалів справи №947/19349/21 письмові пояснення подані представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 22.02.2022 року за вх.№ЕП-2562, з додатками до них: копією розписки від 09.02.2022 року; копією договору інвестування №22/02/08нп від 10.11.2008 року; копією рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29020029 від 30.03.2016 року; копією договору інвестування №29/02/08нп від 10.11.2008 року; копією рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29021067 від 30.03.2016 року; копією договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, р.№4444; копією договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, р.№4443; копією договору купівлі-продажу від 20.08.2018 року, р.№72; копією договору купівлі-продажу від 20.08.2018 року, р.№71., та приймати під час розгляду справи №947/19349/21.

Тієї ж дати, 30.05.2022 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому у судові засідання призначені на 29.06.2022 року та 26.07.2022 року відповідачі по справі не з`являлись, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце їх проведення.

Однак, на кожне з вище перелічених судових засідань до суду надходили клопотання від представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 про відкладення судових засідань з підстав наявності в будівлі загрози, через зухвалі ракетні удари по місту Одеси, з боку російської федерації через повномасштабне вторгнення до України.

Приймаючи, що постійні неявки сторони відповідача призводять до відкладень судового засідання та затягування розгляду справи, судом 27.07.2022 року було скеровано лист на ім`я представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 в якому роз`яснено останньому його процесуальне право і можливість прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції на підставі ч.2 ст. 212 ЦПК України.

Однак у подальші судові засідання призначені на 30.08.2022 року, 21.09.2022 року, 27.10.2022 року, 22.11.2022 року сторона відповідачів знов не з`являлась, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судових засідань та обізнаними про ініційоване відносно них судове провадження.

Разом з тим, до кожного з судових засідань до суду надходили клопотання від представника ОСОБА_2 -С. про відкладення судових засідань з підстав небезпеки в приміщенні суду, в умовах введеного в Україні воєнного стану.

У судове засідання призначене на 14.12.2022 року учасники по справі знов не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Однак, від представника позивача до суду надійшло клопотання про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» 22.11.2022 року надійшло клопотання про відкладення судового засідання з підстав небезпеки в приміщенні суду, в умовах введеного в Україні воєнного стану.

Інші учасники по справі суд про причини неявки не повідомили.

Стосовно клопотань відповідачів про відкладення судового засідання, у тому числі клопотання 22.11.2022 року, суд зазначає наступне.

Як вже судом встановлено, що після призначення судом 30.05.2022 року справи до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, відповідачі не з`являються до судових засідань, подаючи клопотання про відкладення судових засідань.

Суд звертає увагу, що усі клопотання відповідачів про відкладення судового засідання носять системний характер та аналогічні за змістом.

Однак, належних доказів на підтвердження неможливості прибуття у судове засідання, відповідачем ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ», як і представником Голикової С.Р.-С. до минулих клопотань, не надано.

Запроваджений в Україні воєнний стан при зазначенні інших причин може бути поважною причиною неявки в судове засідання.

Проте відповідачі, не вказуючи поважних причин у поданих клопотаннях, у черговий раз не з`являються у судові засідання.

Також, як вбачається, приймаючи ведений в Україні воєнний стан, відповідачами не використано альтернативну можливість прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України, що свідчить про порушення стороною відповідача обов`язків передбачених ч.3 ст.43 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи зобов`язані зокрема:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою .

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника.

В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Наведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07.07.1989).

Виходячи із дії принципу процесуальної економії (пункти 71, 82 постанови ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц; п. 94 від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19), суд враховує, що під час війни він має бути задіяний у повному обсязі та реалізуватися в нормах про своєчасний, швидкий і правильний розгляд справи через раціональне використання учасниками процесу наданих законом процесуальних прав, без зловживання ними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що справа тривалий час знаходиться в провадженні Київського району суду міста Одеси, а саме з 09.08.2021 року, та місто Одеса не перебуває в окупації, а запровадження військового стану не впливає на роботу суду, з урахуванням того, що у відповідності до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, а у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Територіальна підсудність справ Київського районного суду міста Одеси не змінена, а відтак здійснюється правосуддя у відповідності до положень Конституції України та чинного законодавства.

Між іншим, за час перебування справи в провадженні суду, який складає більше року, судом було надано можливість усім учасникам процесу в повній мірі скористатись усіма права передбаченими ЦПК України.

Приймаючи вищевикладене, суд визнає причину неявки сторони відповідачів у судове засідання неповажною, та виходячи з норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, вимог пункту 11 частини 3статті 2 ЦПК Українищодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 подано відзив на позов, а відповідач ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» не було позбавлено такого права, зважаючи на те, що відповідачі не скористалася правом на участь в судовому засіданні дистанційно (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду), а у відповідності до частини 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбаченихст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін по справі, у тому числі відповідачів, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (дівоче прізвище), серії НОМЕР_1 від 09.07.1959 року (місце народження місто Феодосія, Кримська УСРС), та свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серія НОМЕР_2 від 24.02.1983 року, з якого вбачається, що позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Батько позивачки ОСОБА_3 з 16.07.2008 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №241, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за №00028899389 від 14.12.2020 року.

Судом встановлено, що за ОСОБА_2 , під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , було зареєствроано право власності на наступне нерухоме майно:

- дачні будівлі, загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованого в реєстрі за №4409;

- житловий будинок, загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., зареєстрований в реєстрі за №72;

- нежитлове приміщення, загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , на підставі договору інвестування за №29/02/08нп, виданого 10.11.2008 року ТОВ «БАСТМА», акту прийому-передачі від 16.03.2016 року, виданого ТОВ «БАСТМА»;

- нежитлове приміщення, загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , на підставі договору інвестування за №22/02/08нп, виданого 10.11.2008 року ТОВ «БАСТМА», акту прийому-передачі від 16.03.2016 року, виданого ТОВ «БАСТМА»;

- нежитлове приміщення, загальною площею 132,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4444;

- нежитлове приміщення, загальною площею 100,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрованого в реєстрі за №4443.

Зазначені обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №263068779 від 24.06.2021 року.

Згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Верховним Судом викладено висновок у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, провадження № 61-13422св19, згідно якого факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відчуження частки цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном

Доказів на підтвердження того, що вищевказане нерухоме майно зареєстроване за відповідачкою, є її особистою власністю в порядку ст. 57 СК України, до суду не надано.

Отже, приймаючи вищевикладене, презумпцію спільного сумісного майна подружжя, суд доходить до висновку, що подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у період перебування в зареєстрованому шлюбі було набуто у спільну сумісну власність наступне майно:

дачні будівлі загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані на ОСОБА_2 23.06.2009 року;

житловий будинок загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , зареєстроване на ОСОБА_2 20.08.2018 року;

нежитлове приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , зареєстроване на ОСОБА_2 25.03.2016 року;

нежитлове приміщення загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , зареєстроване на ОСОБА_2 25.03.2016 року;

нежитлове приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , зареєстроване на ОСОБА_2 15.07.2013 року;

нежитлове приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , зареєстроване на ОСОБА_2 15.07.2013 року;

транспортний засіб марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрований на ОСОБА_3 29.12.2009 року.

У відповідностідо ч.1ст.70СК України,у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, 1/2 частка вказаного майна є власністю ОСОБА_2 в силу ст. 60 СК України, а інша 1/2 частка майна є власністю ОСОБА_3 .

Також судом встановлено, що у відповідності до відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Одеській області від 06.05.2021 року за №31/15-166аз вбачається, що станом на 05.05.2021 року за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби:

- марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрований за особою 29.12.2009 року;

- марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрований за особою 27.09.2007 року.

Приймаючи вищевказані висновки, оскільки автомобіль марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрований 29.12.2009 року, був придбаний та зареєстрований ОСОБА_3 в період шлюбу з відповідачкою, це майно належить до спільної сумісної власності подружжя та належить останнім в рівних частках по 1/2 .

Разом з тим вбачається, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрований за ОСОБА_3 27.09.2007 року, тобто до реєстрації шлюбу з відповідачкою, а відтак є особистою власністю ОСОБА_3 .

З поданих до суду доказів, а саме витягів з Єдиного державного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань вбачається, що ОСОБА_3 є засновником та співвласником наступних юридичних осіб:

- частки розміром 42,75 % (сорок два цілих сімдесят п`ять сотих відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 9000000, 00 грн., дата запису про державну реєстрацію: 24.03.2006, Номер запису: 15561020000018373;

- частки розміром 50 % (п`ятдесят відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49695, 00 грн., Дата державної реєстрації: 29.02.1996 Дата запису: 29.04.2005 Номер запису: 15561200000007553;

- частки розміром 50 % (п`ятдесят відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3000000, 00 грн., Дата державної реєстрації: 25.12.1993 Дата запису про державну реєстрацію: 25.08.2005 Номер запису: 15561200000010827;

- частки розміром 50 % (п`ятдесят відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100000, 00 грн., Дата запису про державну реєстрацію: 13.03.2007 Номер запису: 15561020000026543;

Зазначене майно є приватною власністю ОСОБА_3 , так як набуто до шлюбу з відповідачкою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина (ч.1 ст.1220 ЦК України).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приймаючи вищевикладене, вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 належало наступне майно, з чого складається спадкова маса, а саме:

- 1/2 частики дачних будівель загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частки житлового будинку загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частки нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частки нежитлового приміщення загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частки нежитлового приміщення загальною площею 132,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частки нежитлового приміщення загальною площею 100,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ;

- 42,75 % відсотка частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ». код ЄДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045. місто Одеса, провулок Нечипуренка. будинок 4, розмір статутного капіталу 9 000 000, 00 грн.;

- 50 % відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49 695, 00 грн.;

- 50 % відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3 000 000, 00 грн.;

- 50 % відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100 000, 00 грн.;

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрованого 27.09.2007 року, вартість якого не можливо встановити без доступу до транспортного засобу;

- 1/2 частка транспортного засобу марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого 29.12.2009 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

У відповідності з ч. 1ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що 14.12.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О. було заведено спадкову справу № 8/2020 за заявою спадкоємця ОСОБА_2 , яка є дружиною спадкодавця.

У відповідності до матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємицею за заповітом складеним 12.07.2016 року ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., зареєстрованого в реєстрі за №1384.

У відповідності до вказаного заповіту, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті здійснив розпорядження та заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалось, і, взагалі, все те, що день його смерті буде йому належати і на що він матиме право, заповів своїй дружині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також зазначено, що його дружина набуває всі права на будівлі за адресою: АДРЕСА_8 , що перебувають у спільній сумісній власності і отримує право розпорядження ними.

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за №62879944 від 14.12.2020 року вбачається, що заповіт ОСОБА_3 від 12.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.М., зареєстрований в реєстрі за №1384, є чинним.

Разом з тим, з вказаної довідки та матеріалів спадкової справи вбачається, що до вказаного заповіту, ОСОБА_3 03.08.2012 року було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.М., зареєстрований в реєстрі за №1230, за умовами якого ОСОБА_3 заповів належне йому майно між ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_10 , яким в свою чергу 27.01.2021 року було подано до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.О. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 1254 ЦК України передбачено право заповідача на скасування та зміну заповіту.

Так, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Отже, приймаючи, що складений ОСОБА_3 заповіт від 12.07.2016 року стосується усього майна та змінює умови складеного раніше заповіту від 03.08.2012 року, суд доходить до висновку, що у відповідності до положень ст. 1254 ЦК України, заповіт складений ОСОБА_3 від 03.08.2012 року втратив чинність та вважається скасованим з моменту посвідчення заповіту від 12.07.2016 року.

У відповідності до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

З аналізу вказаної статті вбачається, що спадкування за законом особами, визначеними устаттях 1261-1265 ЦК України здійснюється лише у разі відсутності заповіту.

Приймаючи наявність чинного заповіту від 12.07.2016 року складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , спадкоємці за законом втратили право на спадкування щодо майна, яке охоплюється вказаним заповітом.

Разом з тим, суд зазначає, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. (ч.3 ст.1235 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 Цивільного Кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 09.07.1959 року, дата народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , в зв`язку з чим вік останньої станом на 07.12.2020 року день відкриття спадщини становив 61 рік.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 по справі № 520/7949/17 дійшов висновку, що на час смерті ОСОБА_3 позивачеві, яка є дочкою померлого, виповнилось 64 роки, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була непрацездатною особою за віком, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач входила до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України.

Таким чином, станом на день смерті батька позивачка вже досягла віку непрацездатності, встановленого ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджує її право на обов`язкову частку спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 .

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_10 , який втратив право на спадкування за заповітом від 03.08.2012 року, у зв`язку зі складеним заповітом від 12.07.2016 року, мє право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.

Враховуючи, що у разі спадкування за законом ОСОБА_1 успадкувала б частку в розмірі 1/2 частини від спадкового майна, так як коло спадкоємців першої черги складає два члена родини: позивачка ОСОБА_1 , як дочка спадкодавця, та відповідачка ОСОБА_2 , як дружина спадкодавця, то обов`язкова частка в спадщині для ОСОБА_1 складає 1/2 * 1/2 =1/4 частки від того майна, яке є спадковою масою.

Таким чином, обов`язкова частка в спадщині на яку має право ОСОБА_1 , складає 1/8 частки від майна, що належало ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності (інші 4/8 є власністю ОСОБА_2 в силу ст. 60 СК України, а 3/8 в силу заповіту), а саме наступного майна:

дачних будівель, загальною площею 215,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих на ОСОБА_2 23.06.2009 року;

житлового будинку, загальною площею 38,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрованого на ОСОБА_2 20.08.2018 року;

нежитлового приміщення, загальною площею 39 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , зареєстрованого на ОСОБА_2 25.03.2016 року;

нежитлового приміщення, загальною площею 6,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 , зареєстрованого на ОСОБА_2 25.03.2016 року;

нежитлового приміщення, загальною площею 132, 5 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 , зареєстрованого на ОСОБА_2 15.07.2013 року;

нежитлового приміщення, загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , зареєстрованого на ОСОБА_2 15.07.2013 року;

транспортного засобу, марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого на ОСОБА_3 29.12.2009 року.

Також ОСОБА_1 має право у вищевказаному розмірі (1/4) право на успадкування, як обов`язкову частку, після смерті ОСОБА_3 на майно, яке належало останньому на парві особистої приватної власності, а саме: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрований 27.09.2007 року.

Отже, приймаючи встановлені обставини та докази в сукупності, суд вважає позов ОСОБА_1 у вищевказаній частині обґрунтованим, та підлягаючим до задоволення.

Стосовно доводів відповідачки ОСОБА_2 про невірно обраний спосіб захисту, та наявність можливості у позивача оформлення спадкових прав у нотаріуса, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 8/2020 заведеної до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було надіслано оригінал заяви від 25.02.2021 року до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.О. про видачу свідоцтва на обов`язкову частку спадщини після смерті її батька з доданими належними доказами родинних відносин, яка була отримана нотаріусом 25.03.2021 року.

Також представником позивачки - адвокатом Якових Є.В., на підставі довіреності від 19.04.2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., на підставі передоручення на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом провінції Манітоба Марта Ірен Чучман (Канада) від 25.02.2021 року, з засвідченням справжності підпису Генеральним консульством України в Едмонті, Канада, було продубльовано вказану заяву на надані оригінали документів, які підтверджують наявність родинних відносин та право на обов`язкову часту спадщини.

Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.О. від 10.06.2021 року за №279/02-14 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нотаріуса відсутня можливість видати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правоустановчих документів на вказане майно.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, за ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса. Нотаріус відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» під час видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

У зв`язку з чим, суд вважає підставними доводи позиваки, що остання позбавлена можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину зазаконом, а вирішення виниклого спору можливе лише в судовому порядку.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

З підстави не можливості оформлення спадщини через нотаріальну контору, справа підвідомча судові.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже на підставі вищевикладеного, оскільки позивач ОСОБА_1 має право на обов`язкову частку спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, суд вважає, що позивачкою обраний вірний спосіб захисту, та її права підлягають захисту судом.

Також, під час розгляду справи, судом було встановлено, що на підставі актів прийому-передачі від 22.09.2021 року, укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ», 05.10.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., як державним реєстратором, були винесені наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- за №60768882 від 05.10.2021 року, на підставі якого за ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , номер запису про право власності 44316512;

- за №60768622 від 05.10.2021 року, на підставі якого за ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , номер запису про право власності 44316444;

- за №60769063 від 05.10.2021 року, на підставі якого за ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , номер запису про право власності 44317096.

Отже, приймаюче, що вищевказане нерухоме майно було внесено відповідачкою до статутного капіталу підприємства, яке в свою чергу входить до спадкової маси, право на обов`язкову частку якого визнається за позивачем ОСОБА_1 у даній справі, суд вважає підставними доводи про те, що вищевказані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушують право та інтереси позивача в цій справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Крім того, судом також приймається, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

До того ж за змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Враховуючи викладене, оскільки діюче законодавство в галузі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачає скасування державної реєстрації на підставі рішення суду, а також враховуючи, що наявність запису про право власності ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» на спадкове майно порушує права та законні інтереси позивача, дієвим та ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення про державну реєстрацію прав ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ».

Щодо вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування на частку у статутному капіталі, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в особистій приватній власності спадкодавця ОСОБА_3 на день відкриття спадщини, знаходилось наступне майно:

42,75 % частки в статутному капіталі ТОВ «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 34319690;

50 % частки в статутному капіталі ТОВ «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174;

50 % частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413;

50 % частки в статутному капіталі ТОВ «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про господарські товариства», при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. При цьому, відповідна норма не передбачає переходу до спадкоємця корпоративних прав на участь в товаристві.

Наведені обставини свідчать про можливість набуття позивачами прав на частку, однак лише як на відповідне майнове право. При цьому, відповідне право стосується саме частки як певного майнового активу і не пов`язано з правом участі в товаристві.

Отже, смерть учасника товариства з обмеженою відповідальністю дає спадкоємцям право у визначений статутом та законодавством строк одержати вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства, що належала померлому.

Як встановлено судом, позивач не зверталась до вказаних товариств із заявами щодо виплати частки спадкодавця, та відповідно жодних рішень про відмову у виплаті частки не приймалось.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 8 ст. 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України, майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки учасника в статутному капіталі товариства повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки такого учасника в статутному капіталі товариства.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.

Більше того, для розрахунку вартості частки учасника товариства мають враховуватися всі активи товариства, а не лише окрема річ, окремий об`єкт без врахування іншого майна товариства (основних фондів та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображено в балансі товариства).

Суд зазначає, що позивач звертаючись до суду із позовом не був позбавлений можливості заявити клопотання про проведення експертизи з оцінки корпоративних прав, з метою встановлення ринкової вартості частки спадкодавця ОСОБА_3 , проте, з таким клопотанням до суду не звертався.

При цьому, у суду відсутні правові підстави самостійновизначити частку, яка належить позивачу виражену в грошову еквіваленті, що також передбачено ч.2 ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ізстаттею 15 Цивільного кодексу України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, звертаючись до суду за захистом свого права або інтересу, позивач повинен довести належними та допустимими доказами наявність у нього такого права, його відповідність загальним засадам цивільного законодавства та факт порушення цього права, невизнання або оспорювання.

Оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання права власності в порядку спадкування на частки у статутному капіталі.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом приймається, що згідно з ч. 1 ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.

Задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку усім зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, проаналізувавши усі обставини по справі, суд вважає, що порушені права позивача по справі підлягають обов`язковому захисту, позовні вимоги є частково обґрунтованими та відповідно підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (Заява №33949/02), відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Отже, судові витрати, пов`язані з розглядом справи і понесені позивачем, в сумі 14074 грн. 00 коп.(судовий збір за подання позовної заяви в максимальному розмірі 11350,00 грн., доплата судового збору за збільшення позовних вимог в розмірі 2724,00 грн.), підлягають до стягнення з відповідачів пропорційно до задоволених вимог, з відповідача ТОВ «ЄС КОНСАЛТІНГ» в сумі 2724,00 грн. (враховуючи задоволення трьох вимог немайнового характеру), з відповідача ОСОБА_2 в сумі 7566,66 грн. (що дорівнює 8 задоволеним вимогам з 12 заявлених, при сплаті загального судового збору в сумі 11350,00 грн., з 12 позовних вимог майнового характеру, задоволено 8 вимог).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_9 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_7 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ» (місце знаходження: 65045, м. Одеса, пров Нечипуренка, 4, прим.17), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ» (місце знаходження: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, 4), Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС» (місце знаходження: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, 4), Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА» (місцезнаходження: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, 4), Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА» (місце знаходження: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, 4), про визнання права власності в порядку спадкування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити частково.

Скасуватирішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №60768882 від 05.10.2021 року, винесене 05.10.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною, що є підставою для припинення права власності зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, на нежитлове приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , номер запису про право власності 44316512.

Скасуватирішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №60768622 від 05.10.2021 року, винесене 05.10.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною, що є підставою для припинення права власності зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, на нежитлове приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , номер запису про право власності 44316444.

Скасуватирішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №60769063 від 05.10.2021 року, винесене 05.10.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяною Михайлівною, що є підставою для припинення права власності зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, на нежитлове приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , номер запису про право власності 44317096.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом, як на обов`язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:

- 1/8 (одну восьму) частку дачних будівель, загальною площею 215,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/8 (одну восьму) частку житлового будинку, загальною площею 38,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/8 (одну восьму) частку нежитлового приміщення, загальною площею 39 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 1/8 (одну восьму) частку нежитлового приміщення, загальною площею 6,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/8 (одну восьму) частку нежитлового приміщення, загальною площею 132,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_5 ;

- 1/8 (одну восьму) частку нежитлового приміщення, загальною площею 100,9 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_6 ;

- 1/4 (одну четверту) частку транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрованого 27.09.2007 року за ОСОБА_3 ;

- 1/8 (одну восьму) частку транспортного засобу, марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого 29.12.2009 року за ОСОБА_3 .

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 44558263, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відшкодування витрат зі сплати судового збору 7566 (сім тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14.12.2022 року.

Головуючий Калініченко Л. В.