Ухвала

від 05.12.2022 по справі 752/11195/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 05 грудня 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ТОВ «ВІДЖІ» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року,

за участі:

представника адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на приміщення № 1 - № 32, № 38 - № 49 (група приміщень АДРЕСА_1 , які згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , встановивши заборону на вчинення дій по відчуженню та розпорядженню майном.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «ВІДЖІ» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що слідчим суддею розглянуто клопотання 29 березня 2019 року без участі власника майна чи його представника, копію ухвали не направлено, 14 жовтня 2022 року представником ТОВ «ВІДЖІ» подано клопотання до суду першої інстанції про ознайомлення із матеріалами справи та видачу копії оскаржуваної ухвали. З матеріалами справи представник ознайомився 21 жовтня 2022 року, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 24 жовтня 2022 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через неповноту судового розгляду, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт зазначає, що грошові кошти в сумі 3 млн. гривень, які перераховано з розрахункового рахунку ТОВ «Торг-Альянс» на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІДЖІ», платежами від 21, 23 серпня 2007 року та 04 жовтня 2007 року легалізовано ОСОБА_8 шляхом придбання у власність підконтрольного ТОВ «ВІДЖІ» об`єкту нерухомого майна - будинку АДРЕСА_2 .

Звертає увагу на те, що нерухоме майно добросовісно набуто у власність підприємством, на підставі відповідних правочинів, законність яких ніким не оскаржено та які є дійсними і не скасовано на теперішній час, вчинені з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Слідчим суддею, не надано оцінки тій обставині, що за даними слідства майно придбано в 2007 році, а з моменту відкриття кримінального провадження минуло більше 7 років, відтак слідчим суддею безпідставно задоволено клопотання прокурора .

Зауважує, що неможливість підприємством розпоряджатись своїм майном негативно вплине у цілому на законну фінансово-господарську діяльність підприємства, спричинить йому значні матеріальні збитки, а також може призвести до припинення здійснення ним своєї діяльності, та як наслідок несплати податкових платежів до бюджету.

Слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва при вирішенні питання про арешт майна ТОВ «ВІДЖІ», всупереч положень законодавства України, не враховано наслідки такого арешту, та в порушення вимог ст. 173 КПК України заборонив відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ТОВ «ВІДЖІ» кримінально протиправним шляхом чи отримано підприємством внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вважає, що накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення, жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні, а навпаки суперечить засадам і завданням кримінального провадження.

Окрім того, клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 29 березня 2019 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику власника майна чи його представника, копію ухвали не направлено, з текстом оскаржуваного рішення представник ознайомився 21 жовтня 2022 року під час ознайомлення із матеріалами справи, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 24 жовтня 2022 року. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 26 листопада 2012 року під № 12012110000000130 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1,2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи одним із засновників та керівником ТОВ «Торг-Альянс», використовуючи вказане підконтрольне йому товариство з метою шахрайського заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, в період часу з 07.07.2005 по 10.06.2008, перебуваючи на території м. Києва, шляхом зловживання довірою, під приводом будівництва офісу по вул. Госпітальній, 12-Ж, в м. Києві згідно Інвестиційного Контракту № 40-іі/04 від 30.09.2005, підозрюється у заволодінні коштами ТОВ «Українські готелі» в загальній сумі 23 074 951,70 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум громадян на момент вчинення злочину, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, будучи одним із засновників та керівником ТОВ «Торг-Альянс», використовуючи вказане підконтрольне товариство у своїх корисливих цілях, діючи умисно з метою повторної легалізації (відмивання) доходів, здобутих в результаті вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що кошти, перераховані ТОВ «Українські готелі» на рахунок підконтрольного йому Товариства в якості інвестицій будівництва офісу по вул. Госпітальній, 12-Ж, в м. Києві згідно Інвестиційного Контракту № 40-іі/04 від 30.09.2005, здобуті внаслідок вчинення шахрайських дій, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов`язання за вказаним контрактом, вчинив ряд фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

Так, ОСОБА_8 , маючи в результаті шахрайського заволодіння у розпорядженні на розрахунковому рахунку ТОВ «Торг-Альянс» № НОМЕР_1 , відкритому у Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк», інвестиційні кошти ТОВ «Українські Готелі» призначені для будівництва офісу по вулиці Госпітальній, 12-Ж, у місті Києві згідно Інвестиційного Контракту №40-іі/04 від 30.09.2005, з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також приховання незаконного походження таких коштів та надання правомірного вигляду подальшого користування і розпорядження ними повторно здійснив з ними ряд фінансових операцій шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок підконтрольного ТОВ «ВІДЖІ» (код ЄДРПОУ 33303035), частка в розмірі 50% статутного капіталу якого належала йому, та зворотного перерахування коштів у значно менших розмірах.

Крім того, діючи умисно з метою легалізації коштів, одержаних від ТОВ «Українські Готелі» в результаті шахрайського заволодіння, перерахував з розрахункового рахунку ТОВ «Торг-Альянс» № НОМЕР_2 , відкритому у Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк», на розрахунковий рахунок підконтрольного ТОВ «ВІДЖІ» (код ЄДРПОУ 33303035) № НОМЕР_1 у Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк» наступні суми коштів: 17.08.2007 - 1 500 000 грн., 21.08.2007 - 1 000 000 грн., 04.10.2007 - 2 550 000 грн., 05.10.2007 - 100 000 грн., 05.02.2008 - 750 000 грн. та 14.02.2008 - 225 000 грн., а загалом на суму 6 125 000 грн.

Реалізовуючи злочинний умисел з легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, з метою приховання незаконного походження таких коштів шляхом проведення фінансових операцій між вищевказаними підконтрольними суб`єктами господарювання та створення видимості проведення звичайних господарських операцій, 28.09.2007 ОСОБА_8 , використовуючи підконтрольне ТОВ «ВІДЖІ» з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк», на розрахунковий рахунок ТОВ «Торг-Альянс» № НОМЕР_2 , відкритий у Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк», повернув частину раніше отриманих коштів, перерахувавши їх як зворотну фінансову допомогу в розмірі 2 500 000 грн. та 28.03.2008 ще 250 000 грн., а загалом на суму 2 750 000 грн., тобто що становило на 3 375 000 грн. менше ніж було перераховано з рахунку ТОВ «Торг-Альянс».

При цьому, вищевказані грошові кошти перераховані з розрахункового рахунку ТОВ «Торг-Альянс» на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІДЖІ», з метою приховання їх незаконного походження та надання правомірного вигляду подальшого користування і розпорядження ними, платежами від 21.08.2007, 23.08.2007 та 04.10.2007 були легалізовані ОСОБА_8 шляхом придбання у власність підконтрольного ТОВ «ВІДЖІ» об`єкту нерухомого майна - будинку АДРЕСА_2 .

У ході досудового розслідування 22 серпня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 23 березня 2022 року приміщення № 1-№32, №38-№49 (группа приміщень № 91) літера «А1» заг.пл. 658, 6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12012110000000130.

22 березня 2019 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна із забороною його відчуження та розпорядження

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12012110000000130 про накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «ВІДЖІ», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, наявні достатні підстави для накладення арешту вказаного в клопотанні нерухомого майна із забороною відчуження та розпорядження ним.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права та діяльність ТОВ «ВІДЖІ» з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна із забороною відчуження та розпорядження ним з можливістю користування арештованим майном, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладений арешт унеможливлює підприємством розпоряджатись своїм майном негативно вплине у цілому на законну фінансово-господарську діяльність підприємства, спричинить йому значні матеріальні збитки, а також може призвести до припинення здійснення ним своєї діяльності, та як наслідок несплати податкових платежів до бюджету, не може бети підставою для скасування ухвали слідчого судді. Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Окрім того, заборону користування вказаним майном, слідчим суддею не застосовано.

Доводи апелянта, з приводу розгляду клопотання без участі власника майна чи його представника є слушними, однак не є безумовною підставою яка потягне за собою скасування оскаржуваного рішення, крім того з прохальної частини клопотання прокурора вбачається, що прокурор просив проводити розгляд клопотання без участі власників майна.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимогст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, щоарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ТОВ «ВІДЖІ» - адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «ВІДЖІ» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ВІДЖІ» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Єдиний унікальний № 752/11195/18 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Справа № 11сс/82/4283/2022 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК