Рішення

від 07.12.2022 по справі 169/777/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/777/21

Провадження № 2/169/144/22

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю:

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Турійська селищна рада, до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування наказу, скасування рішення державного реєстратора,

в с т а н о в и в:

10 листопада 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про скасування наказу, права власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що рішенням Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області від 30 червня 2020 року № 28/22 йому, як учаснику бойових дій, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0.12 га, для ведення індивідуального садівництва в селі Поляна Турійського району Волинської області. При зверненні до геодезичної організації щодо розроблення технічної документації на вказану земельну ділянку йому стало відомо, що цій земельній ділянці уже присвоєний кадастровий номер 0725583400:05:001:0010, технічна документація виготовлена і наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі ГУ Держгеокадастр) № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року затверджено проект землеустрою та надано зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_4 .

Вказуючи, що відповідач без погодження із Новодвірською сільською радою розпорядився земельною ділянкою, що розташована в межах населеного пункту села Поляна Новодвірської сільської ради, оскаржуваний наказ виніс з порушенням вимог законодавства, чим порушив його право на отримання спірної земельної ділянки у власність, позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року, яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0.12 га (кадастровий номер 075583400:05:001:0010), скасувати право власності на вказану земельну ділянку, що зареєстроване за ОСОБА_4 , та державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про її реєстрацію.

Відповідач ГУ Держгеокадастру подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що оспорюваний позивачем наказ виданий відповідно до чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту села Поляна Новодвірської сільської ради, належить до державної форми власності і її розпорядником є ГУ Держгеокадастру (а. с. 71-79 т. 1).

Відповідач ОСОБА_4 відзив на позов не подавала.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що на запит ГУ Держгеокадастру щодо можливості надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку Новодвірська сільська рада повідомила, що таке питання буде розглянуте на засіданні чергової сесії. 30 червня 2022 року Новодвірська сільська рада прийняла рішення про непогодження надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка перебуває у резерві для учасників АТО, жителів Новодвірської сільської ради. Проте, не отримавши погодження сільської ради, ще 18 травня 2020 року ГУ Держгеокадастру видало наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» № 3-4654/15-20-СГ, яким дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, надано ОСОБА_4 . У подальшому 06 жовтня 2020 року, вийшовши за межі своїх повноважень, ГУ Держгеокадастру видало оспорюваний у цій справі наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» № 3-6710/15-20-СГ. Також вказував, що у ГУ Держгеокадастру відсутні будь-які докази, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності (а. с. 117-124 т. 1).

Відповідач ОСОБА_4 відзив на позов не подавала.

Ухвалою суду від 17 грудня 2022 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0725583400:05:001:0010, площею 0.12 га, що знаходиться в межах населеного пункту села Поляна Турійського району Волинської області та належить на праві власності ОСОБА_4 (а. с. 64-65 т. 1)

Ухвалою суду від 23 травня 2022 року призначено судову земельно-технічну експертизу і провадження у справі зупинено на час її проведення (а. с. 130 т. 2).

Відповідно до ухвали суду від 21 червня 2022 року провадження у справі було поновлено для витребування за клопотанням судового експерта додаткових матеріалів для проведення призначеної судом експертизи та після надходження витребуваних документів зупинено на підставі ухвали суду від 11 липня 2022 року (а. с. 205, 224, 230 т. 2).

Після надходження до суду 01 вересня 2022 року висновку експерта ухвалою суду від 12 вересня 2022 року провадження у цій справі поновлено та призначено її до розгляду (а. с. 138-143 т. 2, а. с. 20 т. 3).

У підготовчому засіданні 29 вересня 2022 року представник позивача подав суду заяву про уточнення прохальної частини позову, в якій просив визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року, скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Кучми І.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54533294 від 12 жовтня 2020 року щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2191342107255, кадастровий номер 075583400:05:001:0010) та припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2191342107255, кадастровий номер 075583400:05:001:0010) (а. с. 37-39 т. 3).

Ухвалою суду від 07 грудня 2022 року позов ОСОБА_3 на підставі заяви його представника ОСОБА_1 в частині позовних вимог про припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 075583400:05:001:0010 залишено без рогляду (а. с. 75 т. 3).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Сафулько С.Ф., позов підтримав із викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник третьої особи на стороні позивача у судове засідання не з`явився, 21 листопада 2022 року подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності (а. с. 70 т. 3).

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у cудовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні із викладених у відзиві підстав.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена (а. с. 64, 67 т. 3), про причини неявки суд не повідомляла, клопотань не подавала.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Лавренчук О.В., у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 65, 66 т. 3). 06 грудня 2022 року о 18 годині 32 хвилини надіслав на електронну пошту суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а. с. 72 т. 3), яке було зареєстроване в канцелярії суду 07 грудня 2022 року та у задоволенні якого ухвалою суду від 07 грудня 2022 року було відмовлено (а. с. 73 т. 3) у зв`язку тим, що воно подане до суду з порушенням встановленого статтею 212 Цивільного процесуальногокодексу України строку. Жодних належних і достатніх доказів на підтвердження причин, які унеможливлюють його з`явлення до суду, до клопотання не додав. Причини неявки в судове засідання представника відповідача визнані судом неповажними.

З огляду на вказане і відповідно до положень частини третьої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_4 та її представника адвоката Лавренчука О.В.

Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно ізстаттею 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «б» частини першоїстатті 81 Земельного кодексу Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частинами першою-третьоюстатті 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «в» частини першоїстатті 121 Земельного кодексу Українипередбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва не більше 0,12 гектара.

Відповідно до частини першоїстатті 122 Земельного кодексу Українисільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як передбачено частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118Земельного кодексуУкраїни громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118ЗКУкраїни передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 118 ЗК Українивідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Встановлено, що 16 березня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Новодвірської сільської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва, орієнтовною площею 0.12 га, в селі Поляна (а. с. 18 т. 1).

Рішенням Новодвірської сільської ради Турійського району № 28/22 від 30 червня 2020 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва в селі Поляна (а. с. 16 т. 1).

При зверненні до геодезичної організації з метою розроблення проекту землеустрою позивачу стало відомо, що зазначеній вище земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер, тобто, проект землеустрою на земельну ділянку вже виготовлений, а земельна ділянка є сформованою в Державному земельному кадастрі.

Такий проект виготовлено на підставі наказу ГУ Держгеокадастру № 3-4654/15-20-СГ від 18 травня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Новодвірської сільської ради Турійського району, орієнтовною площею 0,12 га, з цільовим призначеннямдля індивідуального садівництва надано ОСОБА_4 (а. с. 29 т. 1), яка 28 квітня 2020 року звернулася до ГУ Держгеокадастру із відповідною заявою, додавши викопіювання з кадастрової карти, копії паспорта, РНОКПП та посвідчення УБД (а. с. 13 т. 1).

До винесення зазначеного наказу 06 травня 2020 року ГУ Держгеокадастру звернулося із запитом № 18-3-0.32-3507/2-20 до Новодвірської сільської ради Турійського району про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (а. с. 20 т. 1).

Листом від 13 травня 2020 року Новодвірська сільська рада Турійського району повідомила, що вказане питання буде розглянуто на засіданні чергової сесії та про результат рішення сесії буде повідомлено додатково (а. с. 21 т. 1).

Рішенням Новодвірської сільської ради Турійського району «Про можливість надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за межами населених пунктів» № 28/2 від 30 червня 2020 року на запит ГУ Держгеокадастру вирішено не погодити надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та залишити її в резерві для учасників АТО Новодвірської сільської ради та жителів Новодвірської сільської ради. (а. с. 17 т. 1).

Разом із тим, наказом ГУ Держгеокадастру № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» було затверджено виготовлений на ім`я ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 0725583400:05:001:0010, розташованої за межами населених пунктів Новодвірської сільської ради Турійського району, орієнтовною площею 0,12 га, з цільовим призначеннямдля індивідуального садівництва та надано зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 у власність (а. с. 12 т. 1).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 227759679 від 12 жовтня 2020 року видно, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 06 жовтня 2020 року № 3-6710/15-20-СГ за ОСОБА_4 07 жовтня 2020 року (а. с. 55 т. 1).

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач вказував на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту села Поляна і ГУ Держгеокадастру незаконно видало наказ про затвердження документації із землеустрою та надання цієї земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_4 , що, в свою чергу, порушує його право на отримання земельної ділянки у власність.

У сферіземельних правовідносинважливу рольвідіграє конституційнийпринцип законностінабуття тареалізації прававласності наземлю впоєднанні здодержанням засадправового порядкув Україні,відповідно дояких органидержавної владита органимісцевого самоврядування,їх посадовіособи зобов`язанідіяти лишена підставі,в межахповноважень тау спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частинами четвертою та шостою статті 9 Закону України «Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастрові номери земельним ділянкам присвоює державний кадастровий реєстратор. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього.

Проте, державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту, у зв`язку з чим присвоєння державним кадастровим реєстратором земельній ділянці кадастрового номеру, в якому перші десять цифр свідчать про розташування ділянки поза межами населеного пункту (у цій справі села Поляна Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області), не є безспірним доказом розташування такої земельної ділянки саме поза межами населеного пункту.

Статтями 173, 174 Земельного кодексу України регламентований порядок встановлення меж населених пунктів і судам необхідно встановити, чи були встановлені межі населеного пункту у визначеному законом порядку, після чого з`ясувати, у межах чи поза межами населеного пункту знаходиться спірна земельна ділянка.

Водночас, у разі якщо межі населеного пункту не встановлені у визначеному Земельним кодексом України порядку, то судам слід виходити із фактичних меж населеного пункту. Відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж населеного пункту не свідчить про фактичну відсутність таких меж.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а і спростовують відповідні твердження представника про те, що ГУ Держгеокадастру діяло в межах своїх повноважень у зв`язку з тим, що межі населеного пункту села Поляна не встановлені у визначеному законом порядку.

Крім того, зазначені доводи представника суперечать пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким передбачено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються саме відповідною сільською, селищною, міською радою, а не ГУ Держгеокадастру.

Посилання представника відповідача на те, що спірна земельна ділянка належить до державної форми власності є безпідставними та суд до уваги їх не бере, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами.

З метою встановлення місця розташування спірної земельної ділянки у цій справі за клопотанням сторони позивача було призначено судову земельно-технічну експертизу (а. с. 130 т. 2).

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № СЕ-3 від 26 серпня 2022 року частина земельної ділянки з кадастровим номером 075583400:05:001:0010 площею 617 кв.м розташована в межах населеного пункту села Поляна Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області (а. с. 139-143 т. 2).

Відповідно до повідомлення Турійської районної ради № 113/02-26/2-20 від 28 липня 2020 року межі сільських рад Турійського району, в тому числі Новодвірської сільської ради, за перод з 01 січня 2000 року по цей час не змінювалися (а. с. 28 т. 1).

Враховуючи, що спірна земельна ділянка частково знаходиться в межах населеного пункту села Поляна, то відповідач ГУ Держгеокадастру не мало права розпоряджатися такою земельною ділянкою та надавати її у власність відповідачу ОСОБА_4 .

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до повідомлень ГУ Держгеокадастру (а. с. 9, 43 т. 2) проект землеустрою щодо відведення у власність відповідачу ОСОБА_4 спірної земельної ділянки до місцевого фонду документації управління не надходив, а в наданому представником відповідача ОСОБА_5 проекті землеустрою (а. с. 110, 115 т. 2) в акті узгодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами відсутня дата його складення та підпис суміжного власника ОСОБА_6 , а в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання дата складення та підписи власника, виконавця й суміжних власників.

Будь-яких доказів на спростування тверджень представника позивача ОСОБА_1 про те, що проект землеустрою спірної ділянки не надавався для затвердження уповноваженим особам ГУ Держгеокадастру, представник відповідача суду не надала і стверджувала, що таких немає.

З огляду на вказане вище, оспорюваний позивачем наказ № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року ГУ Держгеокадастру «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» винесений відповідачем ГУ Держгеокадастру з перевищенням повноважень, є незаконним та підлягає скасуванню.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, оскільки відновлює становище, яке існувало до порушення, та відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача ГУ Держгеокадастру з посиланням на відповідні рішення Верховного Суду та Верховного Суду України про те, що оспорюваний у цій справі наказ після його реалізації вичерпав свою дію його виконанням (реєстрацією права власності), суд до уваги не бере, оскільки від таких висновків Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.

Частиною третьою статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до зазначених норм закону та враховуючи, що судом задоволено вимогу позивача про скасування наказу ГУ Держгеокадастру, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_4 , то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування відповідного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у цій справі.

Згідно зістаттею 133 Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно дочастин першоїта другоїстатті 141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За змістом частин шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що судом задоволено дві вимоги немайнового характеру, позивач за подання цього позову був звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідачів слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1984 гривні 80 копійок (992.40 грн * 2 = 1984.80 грн): по 992 гривні 40 копійок з кожного.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 1/09-12/2021 від 09 грудня 2021 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 1/09-12/2021 від 09 грудня 2021 року, квитанцію № 1 від 20 грудня 2021 року про оплату гонорару за надання правової (правничої) допомоги адвокату Сафульку С.Ф., квитанцію № 1 від 20 грудня 2021 року про оплату гонорару за надання правової (правничої) допомоги адвокату Симчуку Н.В., ордер серії АС № 1032753 від 10 січня 2022 року на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Сафульком С.Ф. та ордер серії АС № 1030392 від 09 грудня 2021 року на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Симчуком Н.В. (а. с. 40, 91, 179-184 т. 1).

За змістом пункту 1.1. договору Адвокати надають Клієнту правову допомогу у супроводі в Турійському районному суді Волиської області справи № 169/777/21 на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надання Адвокатами правової допомоги і фактичні витрати Адвокатів, понесені ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до пункту 7.1 договору № 1/09-12/2021 від 09 грудня 2021 року та пункту 1 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 1/09-12/2021 від 09 грудня 2021 року сторони погодили, що вартість правничої допомоги становить 20 000 гривень.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, тривалістю її розгляду судом, кількістю судових засідань, наданим адвокатами обсягом послуг, підготовкою і поданням різного роду процесуальних документів (клопотань, заяв), відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Також позивачем у цій справі оплачено проведення судової земельно-технічної експертизи, вартість якої становить 15150 гривень, що підтверджується дублікатом квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 04 жовтня 2022 року (а. с. 50 т. 3).

Відповідач ОСОБА_4 та її представник адвокат Лавренчук О.В. відповідно до положень частини п`ятої статті 137, частини восьмої статті 139 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та оплату послуг експерта не заявляли, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатами послугам не спростовували.

У запереченні на клопотання про стягнення витрат на правову допомогу відповідач ГУ Держгеокадастру просив відмовити позивачу у стягненні таких витрат у зв`язку з тим, що відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, що не дає можливості встановити фактичний обсяг наданих адвокатських послуг, а відтак і розмір витрат, який підлягає стягненню (а. с. 217-218 т. 1).

Такі твердження є безпідставними і суд до уваги їх не бере, оскільки норма частини третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України про необхідність подання детального опису робіт (наданих послуг) запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представниками позивача, а, отже, є визначеним. Сторона може доводити неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позву, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі№ 628/2292/18, постанова Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в користь позивача витрати, пов`язані з роглядом справи, у розмірі 35150 гривень (витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень, витрати на оплату послуг експерта у розмірі 15150 гривень): по 17575 гривень з кожного.

Відповідно до пункту 8 частини першоїстатті 264 ЦПК Україниодним із питань, яке суд вирішує під час ухвалення рішення, є скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду 17 грудня 2021 року у цій справі (а. с. 64-65 т. 1) за заявою ОСОБА_3 вжито заходи забезпечення позову і, виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, суд вважає, що підстави для скасування таких заходів на час ухвалення цього рішення відсутні.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до положень частин сьомої, восьмоїстатті 158 ЦПК Українизаходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, статей15, 16 Цивільного кодексу України, статей 81, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України,та керуючись статтями133, 141,263,264,265,268,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 3-6710/15-20-СГ від 06 жовтня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Кучми Ігоря Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54533294 від 12 жовтня 2020 року щодо реєстрації за ОСОБА_4 права приватної власності на земельну ділянку, площею 0.12 га, з кадастровим номером 075583400:05:001:0010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2191342107255).

Стягнути з Головного управлінняДержгеокадастру уВолинській області в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з Головного управлінняДержгеокадастру уВолинській області в користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 7575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 7575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа на стороні позивача: Турійська селищна рада, адреса місцезнаходження: майдан Центральний, 1, селище міського типу Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333052.

Представник третьої особи на стороні позивача: Безсмертний Олексій Миколайович, адреса місцезнаходження: майдан Центральний, 1, селище міського типу Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04332986.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса місцезнаходження: вулиця Винниченка, 67, місто Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 39767861.

Представник відповідача: Савчук Альона Миколаївна, адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_5 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_5 .

Головуючий

Повне рішення складено 16 грудня 2022 року.