Постанова

від 19.12.2022 по справі 922/538/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/538/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Зубченко І.В. (доповідач),судді:Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон", м.Полтава (вх.№854 Х/3 від 18.08.2022р.)на рішення господарського суду Харківської областіухвалене 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р. у м.Харкові)у справі№922/538/22 (суддя Аюпова Р.М.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон", м.Полтавадо Фізичної особи-підприємця Білогурової Олесі Олександрівни, м.Харківпростягнення коштів у розмірі 206.772,76грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логон", м.Полтава, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Білогурової Олесі Олександрівни, м.Харків, про стягнення 206.772,76грн., які складаються з суми надлишково сплачених коштів за поставлений товар без заявки позивача згідно з договором поставки №14/06 від 14.06.2021р. у розмірі 4.782,72грн. та суми понесених збитків у розмірі 201.990,04грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р.) у справі №922/538/22, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логон" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. у справі №922/538/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Усі судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30.000,00грн. скаржник просить покласти на відповідача.

На переконання апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, у зв`язку із неповнотою та неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи, а також є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

- з урахуванням положень п.6.3 договору, відповідач фактично не мав правомочностей відмовитися від виконання зобов`язань за договором та виконання заявки №2 від 02.11.2021р. Направлення повідомлення про розірвання договору може свідчити про припинення його дії лише після 10.12.2021р. Тобто, на момент направлення заявки позивачем 02.11.2021р. договір діяв та відповідач зобов`язаний був поставити товар;

- через односторонню відмову відповідача від виконання договору та недобросовісне виконання останнім обов`язків позивач не виконав зобов`язання перед Комунальним підприємством «Київський метрополітен». Останнє у своєму повідомленні про неповернення забезпечення виконання договору №17/11-24 від 25.01.2022р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Логон», що, у зв`язку з не поставленням замовленого товару у строк, визначений договором, грошові кошти в сумі 201.990,04грн. не будуть повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю "Логон". У зв`язку із викладеним позивач поніс збитки на суму договору забезпечення №16-НХ-21 від 16.06.2021р., розмір яких становить 201.990,04грн.;

- усупереч висновкам господарського суду Харківської області, у діях Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. наявний повний склад правопорушення. Протиправність поведінки після надіслання відповідачем листа із відмовою від договору його дія продовжувалась до 10.12.2021р. і відповідач повинен був виконувати взяті на себе зобов`язання за договором, але самоусунувся від цього. Збитки - через не поставку товару відповідачем позивач не зміг поставити цей же товар Комунальному підприємству Київський метрополітен та виконати умови договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р., у зв`язку із чим забезпечувальний платіж у розмірі 201.990,04грн. не був повернутий позивачу. Причинний зв`язок за умов добросовісного виконання договору відповідачем та відсутності відмови від його виконання в односторонньому порядку, позивач вчасно поставив би товар до свого контрагента Комунального підприємства Київський метрополітен;

- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не надано належних доказів повернення на адресу відповідача надлишково поставленого товару на суму 22.368,12грн. та не доведено факту відмови відповідача від отримання даного товару. Так, до позовної заяви додавалися документи, що підтверджують факт направлення невідповідного товару та фактичну відмову відповідача від його отримання, а саме: лист про повернення товару від 17.12.2021р.; накладна про повернення постачальнику товару №1 від 17.12.2021р.; поштове відправлення від 21.12.2021р. Крім того відповідач не оскаржував той факт, що товар у нього.

За змістом апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Логон", разом з іншим, просить поновити строк на подання доказів та долучити докази, що додаються до апеляційної скарги, до матеріалів справи №922/538/22. У якості нових доказів скаржником до апеляційної скарги додані наступні документи: акт від 25.01.2022р. про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Логон зобов`язань за договором від 17.06.2021р. №299-НХ-21; повідомлення №17/11-1022 від 28.12.2021р. про розірвання договору від 17.06.2021р. №299-НХ-21; заявка №2 від 29.10.2021р. від Комунального підприємства Київський метрополітен з поштовою накладною. На переконання позивача, нові докази є важливими для справедливого та об`єктивного розгляду справи.

Для розгляду апеляційної скарги згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. вищевказану апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання на поштову адресу суду від апелянта заяви на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2022р., ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.10.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" на рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р.) у справі №922/538/22. Розгляд вищевказаної апеляційної скарги призначено у порядку письмового провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи те, що ціна позову у даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та спір не є таким, що не може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження, приймаючи до уваги також те, що відповідного клопотання від сторін не надходило, а судова колегія з власної ініціативи не встановила необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з викликом сторін. Сторони були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

Названою ухвалою, разом з іншим, встановлено строк Фізичній особі-підприємцю Білогуровій Олесі Олександрівні для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали та запропоновано сторонам у строк до 07.11.2022р. включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності).

21.10.2022р. на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" надійшла заява про прийняття додаткових доказів до матеріалів справи, за змістом якої заявник просить визнати поважними причини неподання відповідних доказів до суду першої інстанції, поновити строк для їх подання та долучити до матеріалів справи наступні документи: відповідь на запит адвоката від Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Гнівань №273 від 16.09.2022р.; відповідь на запит адвоката від Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Еластомер №29-09/22 від 29.09.2022р. Згідно з твердженнями апелянта, зазначені докази не могли бути подані раніше у зв`язку із тим, що апеляційна скарга була подана до Східного апеляційного господарського суду 18.08.2022р., а відповіді на адвокатські запити надійшли лише 29.09.2022р. На переконання позивача, зазначені документи доводять фактичну неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" замовити у інших контрагентів необхідний для постачання у строк до 22.11.2021р. товар відповідно до заявки №2 від 02.11.2021р. до договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р., що надана Комунальним підприємством Київський метрополітен. Після відповіді відповідача про неможливість виконання замовлення та намір розірвати договір у позивача було лише 12 днів, щоб знайти іншого виробника продукції та виконати належним чином замовлення перед Комунальним підприємством Київський метрополітен.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про прийняття додаткових доказів позивач зазначає, що відповідні докази не були подані до суду першої інстанції у зв`язку із тим, що приймав участь інший адвокат Третьякова Н.Ю., яка не включила у свою правову позицію необхідність доведення факту неможливості Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" виконати заявку Комунального підприємства Київський метрополітен вчасно, внаслідок неправомірних дій Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О., що спричинило відповідні збитки апелянту. На стадії апеляційного оскарження правову допомогу позивачу надає адвокат Шох К.А., яка набула повноважень 08.08.2022р., у зв`язку із чим частково змінена правова позиція та додано ряд нових доказів у обґрунтування позовних вимог. Вищевказані докази не могли бути отримані позивачем раніше 29.09.2022р., тож подати їх раніше до суду не було фактичної можливості.

03.11.2022р. через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з резолютивною частиною якого заявник просить залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. у справі №922/538/22, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логон» - без задоволення. За коротким змістом відзиву відповідач звертає увагу на наступне:

- суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Господарський суд Харківської області повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, та довів обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи;

- апеляційна скарга позивача не містить обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції та по суті є дублюванням позовної заяви, її доводи зводяться до переоцінки доказів;

- до апеляційної скарги позивача не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тому в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Розглянувши наявне в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а також подану окремо заяву про прийняття додаткових доказів до матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, за висновками судової колегії, саме лише посилання скаржника на те, що нові докази є важливими для справедливого та об`єктивного розгляду справи, а також на зміну представника (адвоката) та зміну правової позиції, не свідчить про наявність виняткових підстав та про неможливість подання доказів (акту від 25.01.2022р.; заявки №2 від 29.10.2021р. з поштовою накладною) до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача. Східний апеляційний господарський суд також зауважує, що повідомлення №17/11-1022 від 28.12.2021р. про розірвання договору від 17.06.2021р. №299-НХ-21 було долучене до позовної заяви та наявне у матеріалах справи, отже не є додатковим доказом у контексті приписів ст.269 ГПК України.

Крім того системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Така обставина, як відсутність доказів (у розглядуваному випадку відповідей на запит адвоката) на момент ухвалення рішення суду, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, колегія суддів не прийняла до розгляду надані скаржником додаткові докази.

У контексті приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом Харківської області та не заперечується сторонами, 14.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логон" (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Білогуровою Олесею Олександрівною (далі - постачальник) укладено договір поставки №14/06 (далі договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити матеріали (гумово-технічні вироби) (далі товар).

Право власності на товар, а також усі ризики знищення або ушкодження товару переходять до покупця з моменту поставки товару на склад перевізника. Датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної на партію товару (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору приймання товару по кількості, якості й комплектності здійснюється покупцем у місці поставки, відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (затверджена постановою Держарбітражу при Радміні СРСР від 15.06.1965р. №П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.1966р. №П-7).

При поставці товару постачальник зобов`язаний надати покупцеві: видаткову накладну; податкову накладну; рахунок; сертифікат або паспорт на товар (п.2.4 договору).

Згідно з п.2.5 договору якість товару повинна відповідати вимогам, застосовуваним до аналогічного товару, а також сертифікату якості.

У випадку виявлення покупцем дефектів товару при прийманні покупець має здійснити з представником перевізника складання акту про наявний дефект з подальшою передачею даного акту постачальнику, чи в гарантійний період, постачальник зобов`язується за свій рахунок виправити виявлені дефекти або здійснити заміну неякісного товару новим на протязі чотирнадцяти робочих днів з моменту отримання письмового (у тому числі по факсу) повідомлення покупця (п.2.6 договору).

У розділі 3 договору сторони погодили, що вартість товару за даним договором вказується в накладних, враховуючи ПДВ. Загальна сума даного договору складається з вартості поставленого товару покупцеві за весь період дії даного договору (п.3.1). Оплата за товар за даним договором проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% попередньої оплати (п.3.2). Підставою для здійснення оплати є рахунок, який надається постачальником (п.3.3).

За умовами п.6.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов`язків.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, то договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п.6.2 договору).

Відповідно до п.6.3 договору кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, за умови письмового попередження іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до дати запланованого розірвання договору.

15.06.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю Логон надано Білогуровій Олесі Олександрівні заявку №1 на поставку продукції - гумово - технічних виробів на суму 202.219,14грн. та здійснено попередню оплату на суму 71.191,65грн., про що свідчить платіжне доручення №393 від 15.06.2021р.

Фізичною особою-підприємцем Білогуровою О.О. здійснено поставку товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" на підставі наступних підписаних представниками сторін видаткових накладних: №135 від 16.07.2021р. на суму 25.221,84грн.; №137 від 16.07.2021р. на суму 3.070,80грн.; №141 від 26.07.2021р. на суму 3.204,48грн.; №148 від 30.07.2021р. на суму 21.656,28грн.; №155 від 06.08.2021р. на суму 13.057,32грн.; №159 від 13.08.2021р. на суму 25.117,32грн.

Позивачем 20.08.2021р. здійснено переказ грошових коштів на користь відповідача, про що свідчить платіжне доручення №429 від 20.08.2021р. у сумі 40.000,00грн.

Крім того, відповідачем поставлено позивачу товар за наступними видатковими накладними, підписаними представниками сторін: №168 від 25.08.2021р. на суму 20.969,16грн.; №169 від 27.08.2021р. на суму 4.758,24грн.; №180 від 03.09.2021р. на суму 13.562,64грн.; №184 від 10.09.2021р. на суму 10.294,56грн.

Згідно з платіжним дорученням №443 від 15.09.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Логон" перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 29.720,99грн.

20.09.2021р. Фізична особа-підприємець Білогурова О.О. поставила Товариству з обмеженою відповідальністю «Логон» товар за підписаною сторонами видатковою накладною №188 від 20.09.2021р. на суму 39.176,04грн. та за видатковою накладною №189 від 20.09.2021р. на суму 11.400,00грн.

На підставі платіжного доручення №446 від 20.09.2021р. позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 36.104,64грн. та на підставі платіжного доручення №447 від 20.09.2021р. в сумі 11.400,00грн.

Останню партію товару відповідачем поставлено 27.09.2021р. за видатковою накладною №196 від 27.09.2021р. на суму 14.514,00грн.

Листом №1/2 від 02.11.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Логон» направило на адресу Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. заявку №2 (отримана відповідачем 10.11.2021р.).

У відповідь на вищевказану заявку відповідач листом №10/11 від 10.11.2021р. повідомив, що партія товару, вказана в заявці, не може бути виготовлена та відвантажена у строк до 31.12.2021р., оскільки не дозволяють потужності; для вироблення такої партії товару потрібно від семи до дванадцяти місяців. За таких обставин відповідач відмовився від заявки вцілому та повідомив про намір розірвати договір №14/06 від 14.06.2021р. відразу після остаточного розрахунку, а саме отримання коштів за відвантажений товар.

Листом №1/15 від 15.11.2021р. покупець повторно надіслав на адресу постачальника заявку на поставку товару (отримано останнім 17.11.2021р).

У відповідь постачальник надіслав лист за вих.№17/11 від 17.11.2021р., у якому повідомив про неможливість виконання заявки та з посиланням на п.6.2 договору - про наміри достроково розірвати договір.

Листом №1/22 від 22.11.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Логон» надіслало Фізичній особі-підприємцю Білогуровій О.О. акт звірки поставленого товару та наголосило, що залишок товару має бути поставлений до 31.12.2021р. (лист не було отримано адресатом).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих.№1/25 від 25.11.2021р., у якій повідомлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логон" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" укладено договір №299-НХ-21 від 17.06.2021р. За даним договором позивач повинен поставити зазначені в надісланих відповідачу заявках гумово-технічні вироби до 31.12.2021р. У межах названого договору передбачалося внесення грошового забезпечення виконання договору (договір забезпечення №16-НХ-21 від 16.06.2021р.) у сумі 201.990,04грн. (платіжне доручення №394). Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логон" взяло на себе грошове зобов`язання та зобов`язання по поставці товару. Невиконання договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р. тягне за собою неповернення грошового забезпечення виконання договору Товариству з обмеженою відповідальністю "Логон" у розмірі 201.990,04грн. На виконання договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р. позивач заключив з відповідачем договір №14/06 від 14.06.2021р. Відповідно до п.6.1 договору №14/06 від 14.06.2021р. поставка товарів повинна бути здійснена до 31.12.2021р. Станом на 26.11.2021р. договір виконано не в повному обсязі. Запропоновано відповідачу врегулювати питання в досудовому порядку шляхом відшкодування позивачу витрат у розмірі грошового забезпечення договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р. у розмірі 201.990,04грн. У разі не врегулювання спору шляхом переговорів, позивач зазначив про намір звернутися до суду з позовом про недоотримання доходів підприємства (відповідно до п.7.2 договору).

Позивачем направлено відповідачу листом №1/17 від 17.12.2021р. наступні документи: заявку на виготовлення товару №1 від 15.06.2021р.; акт про повернення товару; накладну на повернення товару №1 від 17.12.2021р. на суму 22.368,12грн.

За змістом названого листа зазначено, що відповідач поставив товар згідно з першою заявкою у надлишковій кількості (на суму 22.368,12грн.), у зв`язку із чим надлишковий товар та супровідні документи направляються на адресу постачальника (відповідача).

Згідно з твердженнями позивача, Фізична особа-підприємець Білогурова О.О. поставила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Логон товар на загальну суму 206.002,68грн. на підставі відповідних видаткових накладних. У свою чергу, позивач сплатив за поставлений товар на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 188.417,28грн. Враховуючи поставку відповідачем надлишкового товар на суму 22.368,12грн., сума надмірно сплачених позивачем коштів на рахунок відповідача складає 4.782,72грн., які заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Логон» до стягнення з Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. у межах розглядуваного позову.

За змістом позовної заяви, разом з іншим, зазначено, що через недобросовісне виконання обов`язків відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю Логон не виконало зобов`язання перед Комунальним підприємством Київський метрополітен. Останнє у повідомленні №17/11-24 від 25.01.2022р. про неповернення забезпечення виконання договору повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Логон, що, у зв`язку з не поставленням замовленого товару у строк, визначений договором, грошові кошти в сумі 201.990,04грн., як забезпечення виконання договору про закупівлю, не будуть повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю "Логон".

На переконання позивача, ним понесено збитки на суму договору забезпечення №16-НХ-21 від 16.06.2021р., розмір яких становить 201.990,04грн., які заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Логон» до стягнення з Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. у межах розглядуваного позову.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає наступне.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ч.1 ст.526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст.629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договір поставки №14/06 від 14.06.2021р. підписаний обома сторонами без розбіжностей, у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним повністю чи частково зазначений договір визнано не було (доказів протилежного матеріали справи не містять).

Отже, вказаний договір є підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених таким договором.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено господарським судом Харківської області та не оспорюється сторонами, на виконання умов договору поставки №14/06 від 14.06.2021р. Фізична особа-підприємець Білогурова О.О. поставила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Логон товар на загальну суму 206.002,68грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

З аналізу долучених до матеріалів справи платіжних доручень убачається сплата позивачем за поставлений товар на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 188.417,28грн.

Згідно з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Логон», оскільки Фізична особа-підприємець Білогурова О.О. поставила незамовлений з боку позивача товар, покупцем було направлено (повернуто) на адресу постачальника товар у надлишковій кількості на суму 22.368,12грн. Зазначені обставини покладені в обґрунтування позовної вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених позивачем коштів у розмірі 4.782,72грн.

Згідно з приписами ст.ст.662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За змістом апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Логон" наголошує на тому, що факт направлення невідповідного товару відповідачу та факт відмови позивача від його отримання підтверджують додані до позовної заяви документи, а саме: лист про повернення товару №1/17 від 17.12.2021р.; накладна повернення постачальнику №1 від 17.12.2021р.; поштове відправлення від 21.12.2021р.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що товар, який позивачем було направлено (повернуто) на адресу відповідача, знаходиться у позивача. Доказів протилежного ні під час розгляду справи в господарському суді Харківської області, ні під час розгляду справи у Східному апеляційному господарському суду, позивачем не надано.

Твердження апелянта про те, що відповідач відмовився від отримання даного товару (на суму 22.368,12грн.), судовою колегією відхиляються, оскільки матеріали справи належних та допустимих доказів у контексті норм ГПК України на підтвердження таких тверджень не містять.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів за поставлений товар у розмірі 4.782,72грн.

Переглядаючи рішення господарського суду Харківської області в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Логон» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. збитків у розмірі 201.990,04грн., розмір яких обґрунтовано непоставленням відповідачем замовленого позивачем товару у строк, визначений договором поставки №14/06 від 14.06.2021р., що зумовило неповернення забезпечення виконання договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р., укладеного між Комунальним підприємством Київський метрополітен та Товариством з обмеженою відповідальністю Логон, судова колегія враховує наступне.

У контексті приписів ч.ч.1-2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, належать відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вищевказаною статтею визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (ч.4).

Загальні підстави відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1).

Згідно з ч.2 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується зі статтею 623 ЦК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з ч.2 ст.224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як убачається з матеріалів справи, 17.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Логон (постачальник) та Комунальним підприємством Київський метрополітен (покупець) укладено договір №299-НХ-21, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у встановлений строк гумово-технічні вироби, код 44420000-0 за ДК 021:2015 "Будівельні товари", визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, зазначеними у технічній специфікації до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.11.1 вищевказаного договору забезпечення виконання зобов`язань за договором здійснюється відповідно до вимог законодавства України та договору забезпечення від 16.06.2021р. №16-НХ-21.

Розмір грошового забезпечення становить 201.990,04грн. (п.2.1 договору забезпечення №16-НХ-21 від 16.06.2021р.).

Факт внесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Логон» на користь Комунального підприємства Київський метрополітен грошового забезпечення підтверджений платіжним дорученням №394 від 16.06.2021р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.1.1 договору забезпечення №16-НХ-21 від 16.06.2021р. забезпечення не повертається замовником учаснику-переможцю процедури закупівлі в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань учасником-переможцем процедури закупівлі за договором про закупівлю повністю або частково, зокрема, але не виключно: за прострочення поставки товару; за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товару тощо.

Тобто, не виконання договору №299-НХ-21 від 17.06.2021р. тягне за собою неповернення грошового забезпечення виконання договору Товариству з обмеженою відповідальністю Логон у розмірі 201.990,04грн.

Згідно з твердженнями позивача, не добросовісне виконання обов`язків Фізичною особою-підприємцем Білогуровою О.О. за договором поставки №14/06 від 14.06.2021р. стало причиною невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Логон" зобов`язань перед Комунальним підприємством "Київський метрополітен" за договором №299-НХ-21 від 17.06.2021р. та потягнуло неповернення останнім забезпечення виконання договору у сумі 201.990,04грн. Названа сума пред`явлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Логон» до стягнення з Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. у вигляді збитків.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства України (та цивільного судочинства) є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

З огляду на названі правові норми, а також з урахуванням балансу інтересів сторін, судова колегія вважає доречними зауваження місцевого господарського суду про те, що на винну сторону покладається лише та відповідальність, яка передбачена законом або договором.

У той же час, відповідно до ст.ст.3, 1212 ЦК України набуття або збереження майна особою без достатньої правової підстави заборонено законом.

Крім того, відповідно до ст.42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідач не брав та не міг взяти на себе зобов`язання, пов`язані з ризиками господарської діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду Харківської області про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логон» у частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. збитків є неправомірними та безпідставними, оскільки названі збитки виникли у позивача внаслідок невиконання останнім своїх зобов`язань за договором №299-НХ-21 від 17.06.2021р., укладеним з Комунальним підприємством Київський метрополітен.

При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю «Логон» не доведено наявності в діях Фізичної особи-підприємця Білогурової О.О. складу господарського правопорушення, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині відшкодування відповідачем на користь позивача збитків.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р.) у справі №922/538/22 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та заявлені за змістом апеляційної скарги витрати на професійну правничу допомогу покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логон", м.Полтава, на рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р.) у справі №922/538/22 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2022р. (повний текст складено та підписано 18.07.2022р.) у справі №922/538/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2022р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота