Ухвала

від 19.12.2022 по справі 359/6737/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/6737/22

Провадження №2/359/2445/2022

УХВАЛА

19 грудня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,

за участю представника позивача Зворської О.П.,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий житловий кооператив «Лісовий затишок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій, що полягають у відключенні будинку від мереж водо- та електропостачання,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати незакон-ними дії ОК «ОЖК «Лісовий затишок», що полягають у відключенні будинку по АДРЕСА_1 від мереж водо- та електро-постачання.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно зп.3ч.1ст.20ГПК Українигосподарські судирозглядають справиу спорах,що виникаютьу зв`язкуіз здійсненнямгосподарської діяльності(крімсправ,передбачених частиноюдругою цієїстатті),та іншісправи увизначених закономвипадках,зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивіль-ного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №390/1229/18 (провадження №61-16409св19), судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежуван-ня судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №201/9139/18 (провадження №14-321цс19). При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань. Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією юридичною особою, яка здійснює некомер-ційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув, а тому такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18 (провадження №14-170цс19).

Зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-7) вбачається, що ОСОБА_1 є членом ОК «ОЖК «Лісовий затишок», діяльність якого полягає у забезпеченні членів кооперативу житлово-комунальними послугами (зокрема, послугами з водо- та електропостачання). Між сторонами не укладено жодного цивільно-правового договору, а житлово-комунальні послуги надаються позивачу виключно на підставі статуту ОК «ОЖК «Лісовий затишок» у зв`язку з тим, що він є членом кооперативу. Ці обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та відповідачем виник спір щодо основної діяльності ОК «ОЖК «Лісовий затишок», яка полягає у забезпеченні позивача як члена кооперативу, а не як споживача, необхідними житлово-комунальними послугами. Як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18 (провадження №14-170цс19) та в постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі №390/1229/18 (провадження №61-16409св19), такий спір є корпоративним, а не цивільно-правовим у розумінні ст.19 ЦПК України. Тому він підвідомчий судам господарської, а не загальної юрисдикції.

З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності провадження у цивільній справі належить закрити.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 вересня 2022 року (а.с.90-93) з метою забезпечення пред`явленого позову було заборонено ОК «ОЖК «Лісовий затишок» вчиняти дії, спрямовані на проведення державної реєстрації виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу. У зв`язку з тим, що провадження у цивільній справі закрито, потреба у вжитті означеного заходу забезпечення позову припинилась.

З огляду на це суд вважає, що захід забезпечення позову, вжитий на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 30 вересня 2022 року, слід скасувати.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий житловий кооператив «Лісовий затишок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій, що полягають у відключенні будинку від мереж водо- та електропостачання, закрити.

Захід забезпечення позову у виді заборони обслуговуючому кооперативу «Обслуго-вуючий житловий кооператив «Лісовий затишок» вчиняти дії, спрямовані на проведення державної реєстрації виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу, що був вжитий на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 30 вересня 2022 року, скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець