Справа № 283/760/21
Провадження №2/283/15/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
09 грудня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Кравець Л.Ю.,
прокурора Яричевської Н.М.,
представника відповідача ОСОБА_10.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Малинської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та знесення самовільно збудованих споруд,-
встановив:
Прокурор Коростишівської місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої у Коростенському районі Житомирської області, на підставі наказу Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур», перейшла до правонаступника - Коростенської окружної прокуратури, звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Малинської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 в якому просить:
- витребувати від ОСОБА_1 на користь держави в особі Малинської міської ради земельну ділянку із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га., яка розташована поблизу с. Пиріжки Коростенського району (до набрання чинності постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» - Малинського району) Житомирської області і має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;
- зобов?язати ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення права у користуванні земельної ділянки із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га. за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства шляхом знесення всіх розташованих на ній самовільно збудованих споруд.
На обґрунтування своїх позовних вимог прокурор в позовній заяві зазначив, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га., яка розташована поблизу с. Пиріжки Коростенського району Житомирської області і призначена для ведення особистого селянського господарства. Дану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2019 року він продав ОСОБА_1 .
Цього ж дня ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 . На підставі цього договору ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбав комплекс будівель і споруд № 1 загальною площею 867,3 м2, який знаходиться на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області та до якого входять: баня площею 93,8 м2, гостьовий будинок площею 119,1 м2, будинок пасічника площею 22,8 м2, гостьовий будинок площею 90,9 м2, вольєр площею 389,2 м2, погріб площею 26,5 м2, сарай площею 50,3 м2, сарай площею 74,7 м2. Дані об?єкти нерухомості знаходяться на земельних ділянках з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га., яка розташована поблизу с. Пиріжки Коростенського району Житомирської області і призначена для ведення особистого селянського господарства, та на земельній ділянці 1823486800:04:000:0108 площею 57,8676 га., яка розташована поблизу с. Пиріжки Коростенського району Житомирської області і призначена для ведення лісового господарства. Право власності на вищевказані об?єкти нерухомості були зареєстровані за ОСОБА_3 на підставі рішення Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області № 13 від 07.04.2016 року та державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128 серії ЖТ від 25.09.2001 року, виданого Пиріжківською сільською радою Малинського району Житомирської області.
Під час досудового розслідування кримінального провадження стало відомо, що у відділі Малинського району ГУ Держгеокадастру у Житомирській області інформація про надання довідки про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка належала ОСОБА_3 , відсутня, а земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128 розташована поблизу с. Баранівка Малинського району Житомирської області та належить ОСОБА_4 . Крім того в архіві Малинської районної адміністрації документи Пиріжківської сільської ради за № 13 від 07.04.2016 року про присвоєння поштової адреси комплексу будівель і споруд, які належали ОСОБА_3 , відсутні.
Крім того встановлено, що ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га., яка розташована поблизу с. Пиріжки Коростенського району Житомирської області і призначена для ведення особистого селянського господарства, належала на праві власності на підставі державного акту серії ЖТ від 26.12.1997 року, який виданий Пиріжківською сільською радою Малинського району Житомирської області на підставі рішення 17 сесії 22 скликання від 16.12.1997 року. Однак у 1997 році Пиріжківською радою проведено лише одну сесію - 8 сесію 22 скликання від 27.07.1997 року, на якій питання передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 не розглядалось. Також свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підписи яких містяться у вищевказаних державних актах, не підтвердили оформлення і видачу цих актів, а авторство їх підписів спростовується почеркознавчою експертизою.
Таким чином державні акти на право власності на земельній ділянки з кадастровими номерами 1823486800:04:000:0128 та 1823486800:04:000:0110 є підробленими і у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не перебували, а комплекс будівель і споруд № 1 загальною площею 867,3 м2, який знаходиться на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, є самочинним будівництвом. За таких обставин позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні прокурор підтримала позов з підстав, які вказані в позовній заяві.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі його представника (а.с. 83-84). В заяві вказало, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду та просить вирішити справу на підставі досліджених судом доказів.
Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції участі у розгляді справи не брав, оскільки вказана юридична особа ліквідована на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 218 від 13.03.2020 року «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Представник Малинської міської ради до суду не з?явився. Від Малинської міської ради надійшли пояснення щодо позову в яких вказано, що ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 земельні ділянки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області з кадастровими номерами 1823486800:04:000:0110 та 1823486800:04:000:0108 не виділялись. Дозволів на здійснення будівництва на цих земельних ділянках вони не отримували. Відповідно будівлі, які знаходяться на них, є самочинним будівництвом. У зв?язку з цим позов належить задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову та пояснив, що спірна земельна ділянка до її відчуження відповідачеві перебувала у власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Пиріжківською сільською радою 26.12.1997 року на підставі рішення 17 сесії 22 скликання Пиріжківської сільської ради від 16.12.1997 року. Прокурор, заперечуючи факт передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , посилається на висновок комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів, яка проведена у кримінальному провадженні №12018060080000593. Предметом дослідження експерта був акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ виданий ОСОБА_2 від 26.12.1997 року. З висновку експерта вбачається, що експерту під час проведення експертизи не були надані вільні зразки підпису ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , та вільні зразків відбитків печатки Пиріжківської сільської ради, які виконані у термін максимально наближений до 1997 року. Також не були надані вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису і почерку ОСОБА_7 . Внаслідок цього висновки експерта не є категоричними, а ймовірними висновками з огляду на ненадання експерту вільних зразків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, даний висновок не може вважатись беззаперечним доказом.
Станом на листопад 2022 року у кримінальному провадженні №12018060080000593 жодній особі не повідомлено про підозру, а висновок експертизи, на який посилається прокурор, проведено саме в рамках даного кримінального провадження. У зв`язку з чим висновком експерта достовірно не може бути підтверджено обставини не підписання та невидачі ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
Крім того ОСОБА_1 є добросовісним набувачем та не був стороною передання земельної ділянки і не здійснював будівельні роботи на ній, а набув спірну нерухомість на підставі відплатних договорів. Прокурором не надані належні і допустимі докази того, що нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, збудовані внаслідок істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил. Також не надані докази звернення позивачів до особи, яка здійснила будівництво, з вимогою провести відповідну перебудову, неможливості здійснення перебудови або відмови особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.
У зв`язку з цим в задоволенні позову необхідно відмовити повністю за безпідставністю.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , на підставі рішення Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області № 13 від 07.04.2016 року, на праві власності належав комплекс будівель і споруд № 1 загальною площею 867,3 м2, який знаходиться на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області та до якого входять: баня площею 93,8 м2, гостьовий будинок площею 119,1 м2, будинок пасічника площею 22,8 м2, гостьовий будинок площею 90,9 м2, вольєр площею 389,2 м2, погріб площею 26,5 м2, сарай площею 50,3 м2, сарай площею 74,7 м2 (а.с. 38-40). Даний комплекс будівель і споруд знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128, що призначена для ведення підсобного сільського господарства.
26.02.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с. 32-33). На підставі цього договору ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбав комплекс будівель і споруд № 1 загальною площею 867,3 м2, який знаходиться на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області та до якого входять: баня площею 93,8 м2, гостьовий будинок площею 119,1 м2, будинок пасічника площею 22,8 м2, гостьовий будинок площею 90,9 м2, вольєр площею 389,2 м2, погріб площею 26,5 м2, сарай площею 50,3 м2, сарай площею 74,7 м2. Даний комплекс будівель і споруд, згідно договору, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га. Цього ж дня за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на вищевказаний комплекс будівель і споруд (а.с. 32).
Також 26.02.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с. 35). На підставі цього договору ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,6000 га. з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, яка знаходиться на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області і призначена для ведення особистого селянського господарства. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю, виданого Пиріжківською сільською радою Малинського району Житомирської області 26.12.1997 року на підставі рішення 17сесії 22 скликання від 16.12.1997 року (а.с. 35-36). В день укладення договору право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с. 34, 66).
Відповідно до ст. 6 ЗК України, в редакції чинній на час видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на землю, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для:
- ведення селянського (фермерського) господарства;
- ведення особистого підсобного господарства;
- будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
- садівництва;
- дачного і гаражного будівництва.
Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі:
- одержання їх у спадщину;
- одержання частки землі у спільному майні подружжя;
- купівлі-продажу, дарування та обміну.
Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.
Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян
для:
- ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею;
- ведення особистого підсобного господарства;
- будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу;
- садівництва;
- дачного і гаражного будівництва.
В ст. 23 цього Кодексу зазначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно ст. 44 ЗК України порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню. Поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом, арбітражним судом або третейським судом.
У зв?язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження № 12018060080000593 від 21.09.2018 року проводився огляд земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, що підтверджується протоколом огляду місця події від 09.09.2020 року (а.с. 57-60). Під час огляду на земельній ділянці виявлені споруди, що відносяться до комплексу будівель і споруд, який придбав ОСОБА_1 .
Крім того у кримінальному провадженні проводилась комплексна почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів (а.с. 42-47, 142-153). У своєму висновку № 1/3-356 від 10.12.2019 року експерт вказав наступне:
- Підпис від імені ОСОБА_5 в графі «(підпис)» на другій сторінці акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЖТ виданого громадянину України ОСОБА_2 від 26.12.1997 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою;
- Рукописний запис « ОСОБА_8 » у графі «(прізвище)» на другій сторінці акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ виданого громадянину України ОСОБА_2 від 26.12.1997 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою;
- Підпис від імені ОСОБА_6 в графі «(підпис)» на другій сторінці акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ виданого громадянину України ОСОБА_2 від 26.12.1997 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою;
- Рукописний запис « ОСОБА_9 » у графі «(прізвище)» на третій сторінці акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ виданого громадянину України ОСОБА_2 від 26.12.1997 року, ймовірно виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою;
- Відбиток круглої печатки Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області на другій сторінці акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ виданого громадянину України ОСОБА_2 від 26.12.1997 року, нанесений не печаткою Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області і.к. 04346439, експериментальні зразки якої надані на дослідження.
- Вирішити питання «Якщо так, то чи є він саме відбитком гербової печатки Пиріжківської сільської ради, зразки відбитків якої наявні на сканованих копіях рішень Пиріжківської сільської ради від 10.04.1998 року, 07.08.1997 року, 24.11.2005 року та надані на дослідження?» не надається можливим із-за відсутності оригіналів документів зі зразками відбитків печатки Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області.
- Відповісти на питання «Ким виконано підпис, на сторінках з наявними підписами №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 31, 39, 58, 73, 74, 75, 76, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 103, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 141 реєстраційної справи № 1-308-000675-00 з наявним підписом Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинське бюро технічної інвентаризації» 38395094» від 28.05.2013 року, а саме, які виконано навпроти наявного прізвища ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_2 або іншою особою?» не надається можливим із-за відсутності зразків підпису ОСОБА_2 .
Вищевказаний висновок експерта зроблений під час здійснення кримінального провадження № 12018060080000593 від 21.09.2018 року. Суду не надано доказів того, що дане кримінальне провадження закінчене і по ньому зроблені остаточні висновки, які суд повинен врахувати при винесенні рішення відповідно до ст. 82 ЦПК України. До того ж комплексна почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів, по якій наданий вищевказаний висновок експерта, призначена з порушенням наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».
Відповідно до пунктів 1.3.-1.9., 3.8. «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
Для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п`яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.
Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками.
Всупереч вищевказаним вимогам у розпорядження експерта не було надано вільні зразки підписів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та вільних зразків відбитків печатки Пиріжківської сільської ради, які виконані у термін максимально наближений до 1997 року з урахуванням того, що печатка могла бути замінена на нову у зв?язку із зносом старої.
Не наданий суду і державний акт (чи його копія) на право власності на землю, який виданий ОСОБА_2 , для оцінки відповідності його форми та змісту вимогам закону. Суду надана лише копія державного акту на право власності на землю, що виданий на ім?я ОСОБА_3 , який не має відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га., про витребування якої ставить вимоги прокурор (а.с. 37).
Відповідно до ст. ст. 77, 78 та 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В ст. 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевказані порушення, а також те, що висновок експерта не є категоричним, а лише допускає існування певних обставин, суд вважає, що ним не можуть бути підтверджені обставини непідписання та невидачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на землю серії ЖТ від 26.12.1997 року.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 824/62/20.
Суд не досліджує як докази листи, що адресовані прокуратурі головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (а.с. 28-31, 61), а також листи прокуратури, що адресовані головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, Малинській міській раді та Державній архітектурно-будівельній інспекції України (а.с. 62-64), оскільки в них викладаються суб`єктивні думки певних осіб щодо конкретної ситуації, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того суд вважає, що позовні вимоги прокурора базуються на доведенні ним недійсності державного акту на право власності на землю серії ЖТ від 26.12.1997 року, який виданий ОСОБА_2 , хоча вимога про визнання його недійсним не ставиться. За таких обставин позов повинен бути пред?явлений і до ОСОБА_2 , оскільки рішення суду вплине і на його права та обов?язки по відношенню до ОСОБА_1 .
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 22.06.2022 року № 545/1575/21 в якій зазначено, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних державних актів внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, у задоволенні вказаних вимог судам слід було відмовити з цих підстав».
Вирішуючи вимоги про знесення самовільно збудованих споруд, суд вважає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 площею 0,6000 га. та комплексу будівель і споруд, які на ній розміщені, оскільки не брав участь в оформленні земельної ділянки та не здійснював будівельні роботи на ній. Він набув вищевказане нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу. У зв`язку з цим прокурор повинен надати належні та допустимі докази на підтвердження обставин зазначених в позовній заяві щодо незаконності вибуття спірної ділянки з власності держави та здійснення на ній самовільної забудови.
Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в якій вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, позбавлення права власності можливе лише в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише у випадку, якщо будівництво здійснено внаслідок істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил і перебудова такого об`єкта нерухомості є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення.
Прокурор не надав суду належних і допустимих доказів того, що нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, збудовані внаслідок істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; доказів звернення позивачів до особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову; доказів неможливості здійснення перебудови або відмови особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.
Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому повністю відмовляє в їх задоволенні.
Суд не відшкодовує позивачу судові витрати у зв?язку з повною відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 141, 207-270 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 6, 23, 44 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року,-
ухвалив:
В задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складене 19.12.2022 року.
Суддя: А. О. Тимошенко
Суд | Малинський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2022 |
Оприлюднено | 22.12.2022 |
Номер документу | 107951108 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні