Рішення

від 15.11.2022 по справі 920/94/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2022м. СумиСправа № 920/94/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/94/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, м. Київ, 04080; код за ЄДРПОУ 42468262),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець" (вул. Благовіщенська, буд. 58, Охтирський р-н, м. Тростянець, 42600; код за ЄДРПОУ 42168309),

про стягнення 1794341,49 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

28.01.2022 ТОВ «Екотехноінвест» звернулось з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 1794341,49 заборгованості (в т.ч.: 1268666,69 грн за фактично поставлений газ, 54994,99 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 9458,95 грн 3% річних, 1814,28 грн відшкодування збитків за вартість недовикористаного природного газу, 459406,58 грн відшкодування збитків за вартість надмірно спожитого природного газу), а також 26915,12 грн судового збору.

Ухвалою від 28.01.2022 у справі №920/94/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 21.03.2022.; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Водночас, підготовче судове засідання, призначене на 21.03.2022, не відбулось у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та проведенням бойових дій на території Сумської області.

22.03.2022 розпорядженням голови Верховного Суду №12/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області. Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 05.05.2022 у справі №920/94/22 призначено підготовче судове засідання на 06.06.2022.

30.05.2022 через систему "Електронний суд" представник позивача надіслав клопотання від 30.05.2022 №б/н (вх №901 та вх №1959), в якому представник позивача просив: залучити Перетятько Віталія Євгенійовича у справу як особу, уповноважену діяти від імені ТОВ "Екотехноінвест" відповідно до статуту; надати доступ до справи №920/94/22, як в паперовому вигляді так і до електронної при її наявності в підсистемі "Електронний суд"; надати Перетятьку Віталію Євгенійовичу , можливість участі у судовому засіданні у справі №920/94/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

30.05.2022 залучено Перетятька Віталія Євгенійовича у справу №920/94/22 як представника ТОВ "Екотехноінвест".

Ухвалою від 31.05.2022 у справі №920/94/22 задоволено клопотання від 30.05.2022 №б/н представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №901 від 30.05.2022) у справі №920/94/22; постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/94/22, призначене на 06.06.2022, 10:30, за участю представника позивача - Перетятька Віталія Євгенійовича (ІНФОРМАЦІЯ_1, тел.: НОМЕР_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку як Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному вебпорталі "Судова влада України" https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою від 06.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2022. Копію ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №890 від 09.06.2022.

Водночас, актом Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 у справі №920/94/22 зазначено, що ухвалу від 06.06.2022 було прийнято відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) для надсилання, проте, документ не було надіслано в зв`язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень.

Ухвалою від 06.07.2022 у справі №920/94/22 відкладено розгляд справи №920/94/22 по суті в судове засідання на 17.08.2022; покладено на позивача обов`язок повідомити відповідача - ТОВ "Шляхбуд Тростянець", про місце, дату та час судового засідання шляхом вручення або надсилання копії даної ухвали рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Ухвалою від 17.08.2022 у справі №920/94/22 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи №920/94/22 по суті в режимі відеоконференції в судове засідання на 21.09.2022; постановлено провести судове засідання у справі №920/94/22, призначене на 21.09.2022, за участю представника позивача - Перетятька Віталія Євгенійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

30.08.2022 копія ухвали від 17.08.2022 у справі №920/94/22 надіслана на адресу відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець", вул. Благовіщенська, буд. 58, Охтирський р-н, м. Тростянець, 42600, повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

20.09.2022 ТОВ «Екоінвест» та ТОВ «Газ.УА» електронною поштою надіслати заяви про зміну сторони (позивача) (вх №2274 та вх №2272 від 20.09.2022), в яких позивач та заявник просили замінити Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоінвест» (код за ЄДРПОУ 34933742) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ.УА» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд 8А, код за ЄДРПОУ 42468262).

Ухвалою від 21.09.2022 у справі №920/94/22 задоволено заяву ТОВ «Екоінвест» та ТОВ «Газ.УА» про заміну сторони (позивача) (вх №2274 та вх №2272 від 20.09.2022) у справі; замінено позивача у справі №920/94/22 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (юридична адреса: вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, м. Київ, 04080; адреса для листування: вул. Антоновича, 26/26, м. Київ, 01040; код за ЄДРПОУ 34933742), на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ.УА» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд 8А, код за ЄДРПОУ 42468262); відкладено розгляд справи №920/94/22 по суті в судове засідання на 09.11.2022.

03.10.2022 представник позивача надіслав поштою заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №2447) у справі №920/94/22, відповідно до якої просив судове засідання призначене на 09.11.2022, 12:00 провести за участі Перетятько Віталія Євгенійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24.10.2022 представник відповідача - адвокат Єфіменко Л.І. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх №5047) та відповідно до відмітки на даному клопотанні ознайомився з матеріалами справи 31.10.2022.

Ухвалою від 31.10.2022 у справі №920/94/22 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №2447 від 03.10.2022) у справі №920/94/22; постановлено провести судове засідання у справі №920/94/22 призначене на 09.11.2022, 12:00 за участю представника позивача - Перетятько Віталія Євгенійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

08.11.2022 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні (вх №5330).

У судовому засіданні 08.11.2022 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача (вх №5330 від 08.11.2022) про відкладення розгляду справи та оголошено перерву з розгляду справи по суті в судове засідання на 15.11.2022, 14:30.

Ухвалою від 10.11.2022 у справі № 920/94/22 повідомлено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець" (вул. Благовіщенська, буд. 58, Охтирський р-н, м. Тростянець, 42600; код за ЄДРПОУ 42168309) про оголошену судом перерву з розгляду справи по суті до 15.11.2022, 14:30.

Копію ухвали від 10.11.2022 у справі №920/94/22 надіслано на електронну адресу представника відповідача, яку зазначено самим представником у поданих до суду документах.

14.11.2022 представник позивача надіслав електронною поштою заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №2835) у справі №920/94/22, відповідно до якої просив судове засідання призначене на 15.11.2022, 14:30 провести за участі Перетятько Віталія Євгенійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 15.11.2022 встановлено:

Представник позивача у судове засідання не прибув, 15.11.2022 через систему «Електронний суд» надіслав клопотання (вх №256 від 15.11.2022), в якому просить здійснити розгляд справи №920/94/22 без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, будь яких заяв по суті справи чи клопотань суду не подав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, враховуючи, що ухвала від 10.11.2022 у справі №920/94/22 надіслано на електронну адресу представника відповідача, що повідомлена самим представником. Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).

Розглянувши заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №2835 від 14.11.2022), враховуючи подане представником позивача клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх №256 від 15.11.2022) та неприбуття в судове засідання 15.11.2022 зазначеного представника суд залишає без розгляду заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України неприбуття в судове засідання сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.11.2022 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

28.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.УА» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд Тростянець» (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 2006 (далі - договір).

Розділом І договору визначено наступні терміни:

-Оператор ГРМ - AT «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», з яким Споживачем укладено договір розподілу природного газу;

-підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу Споживача, погоджений Оператором ГТС на відповідний розрахунковий період із ресурсу Постачальника, що включений до підтвердженої номінації Постачальника;

-розрахунковий період - газовий місяць, протягом якого здійснювалось постачання природного газу та за який здійснюються розрахунки за поставлений природний газ.

Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором постачальник зобов`язується на умовах, визначених договором, постачати споживачу необхідні (що визначені в Додатку №1 до договору) та підтверджені у відповідний період постачання обсяги природного газу, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу.

Згідно з п. 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу за договором є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ та/або ГТС договору розподілу та/або транспортування природного газу, на підставі якого споживач набуває право санкціоновано відбирати природний газ з газорозподільної та/або газотранспортної системи. Перехід права власності на природний газ від постачальника до споживача здійснюється на межі балансової належності об`єкта (ів) споживача.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що постачання підтвердженого обсягу природного газу споживачу здійснюється протягом періоду постачання, визначеного у Додатку №1 до Договору, у відповідності до положень Договору, включаючи всі його додатки та додаткові угоди.

Відповідно до п. 3.4. договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період. Споживач зобов`язаний компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором або відповідною додатковою угодою до договору.

Дані про договірні планові об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору, а також інші умови постачання природного газу, не врегульовані даним розділом, встановлюються сторонами у Додатку №1 до договору, а також додаткових угодах до договору (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковий період не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу. Допускається відхилення планового (місячного) об`єму споживання природного газу в розмірі ±5% (плюс/мінус п`ять відсотків) від підтвердженого обсягу природного газу.

Пунктом 4.4. договору визначено, що постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГРМ або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Порядок обміну інформацією між споживачем та постачальником, визначається розділом XI Договору.

Згідно з п. 5.1. договору постачання природного газу здійснюється за вільною ціною, що встановлюється між постачальником та споживачем.

Відповідно до п. 5.4. договору, загальна сума договору складається із сум вартості фактично поставлених місячних обсягів природного газу згідно з актами приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання.

Розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний газовий місяць (п. 5.8. договору).

Згідно з п. 5.9. договору розрахунки споживача за природний газ здійснюються виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати вартості підтверджених обсягів природного газу не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця поставки. Інший порядок розрахунків може визначатись Сторонами у додатковій угоді до Договору.

Відповідно до п. 5.10. договору остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється споживачем у термін до 10 (десятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акта приймання-передачі газу, наданого постачальником згідно з п. 5.15 договору.

Пунктом 5.15. договору на підставі даних, отриманих від Споживача та/або Оператора ГРМ/Г1 Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів готує та надає Споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписань уповноваженим представником Постачальника.

Cпоживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 5.16. договору).

Відповідно до п. 6.2.5. договору споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату природного газу згідно з умовами договору.

Згідно з п. 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 10.2. договору встановлено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості природного газу у порядку, визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.3. відшкодування збитків споживачем постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

-якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу за умови, що підтверджений обсяг природного газу відповідав замовленому споживачем, постачальник має право вимагати від споживача компенсацію збитків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористанного обсягу природного газу за розрахунковий період (п. 10.3.1.);

-якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем постачальник має право вимагати від споживача додаткову компенсацію за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, яка розраховується за формулою:

В = (Vф - Vn) х Ц х К, де:

Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Позивачем Відповідачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;

Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 цього договору;

Ц - ціна природного газу за цим договором;

К - коефіцієнт компенсації, який визначається постачальником, та становить 0,5 (п. 10.3.2).

Відповідно до п. 15.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині постачання природного газу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, а в частині здійснення розрахунків між сторонами - до повного їх здійснення.

Пунктом 15.2. договору встановлено, що якщо не менше, ніж за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати та/або припинити дію цього договору, в такому разі договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Додатком №1 до договору визначено, що постачальник на умовах, визначених договором, здійснює постачання споживачу у 2021 році природний газу у обсязі до 166,8 тис.куб.м (сто шістдесят шість тисяч вісімсот куб.м), у тому числі по місяцях та кварталах: січень - 0,3 тис.м3, лютий - 0,3 тис.м3, березень - 0,2 тис.м3, І кв. - 0,8 тис.м3; квітень - 11,0 тис.м3, травень - 15,0 тис.м3, червень - 17,0 тис.м3, ІІ кв. - 43,0 тис.м3; липень - 19,0 тис.м3, серпень - 25,0 тис.м3, вересень - 26,0 тис.м3, ІІІ кв. - 70,0 тис.м3; жовтень - 27,0 тис.м3, листопад - 23,0 тис.м3, грудень - 3,0 тис.м3, IV кв. - 53,0 тис.м3.

На виконання умов договору у період з жовтня по грудень 2021 року позивач поставив відповідачу наступні обсяги природного газу:

-у жовтні 2021 року - 34,977 тис.м.куб., підтвердженням чого є акт №8350 за жовтень 2021 року до договору та інформація щодо спожитих обсягів природного газу споживачем у жовтні 2021 року (Скріншот з IP платформи SAP Оператора газотранспортної системи з відомостями остаточної алокації відборів споживача);

-у листопаді 2021 року - 20,441 тис.м.куб., підтвердженням чого є акт №9068 за листопад 2021 року до договору та інформація щодо спожитих обсягів природного газу споживачем у листопаді 2021 року (Скріншот з IP платформи SAP Оператора газотранспортної системи з відомостями остаточної алокації відборів споживача);

-у грудні 2021 року - 2,34 тис.м куб., підтвердженням чого є акт №9318 за грудень 2021 року до договору та інформація щодо спожитих обсягів природного газу споживачем у грудні 2021 року (Скріншот з IP платформи SAP Оператора газотранспортної системи з відомостями остаточної алокації відборів споживача).

Як зазначає позивач у позові, позивачем за зазначений період були виставлені рахунки на оплату, які надіслані разом із актами відповідачу простими лисами, на підтвердження чого надано витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача за період листопад 2021 року - січень 2022 року, а саме відповідачу надіслано:

-09.11.2021 рахунок на оплату №9176 на суму 693181,33 грн. за жовтень 2021 року та акт №8350;

-09.12.2021 рахунок на оплату №10023 на суму 717765,36 грн за листопад 2021 року та акт 9068;

-10.01.2021 рахунок на оплату №18 на суму 135719,99 грн за грудень 2021 року та акт №9318.

Позивач у позові зауважує, що відповідач отримавши акти приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад та грудень 2021 року, не підписав їх, обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів позивачу не направив, у зв`язку з чим акти приймання газу оформленими належним чином, відповідно до п. 5.16 договору.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ здійснюється Споживачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.10 договору).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зобов`язання за добором щодо своєчасної оплати вартості поставленого газу за період жовтень - грудень 2021 року виконав частково, а саме:

1)термін сплати акту №8350 за жовтень 2021 року на суму 1245181,34 грн - до 10.11.2021.

Водночас, відповідачем здійснено часткову оплату за період жовтень 2021 року: 40000,00 грн 03.11.2021, 50000,00 грн - 10.11.2021, 50000,00 грн - 17.11.2021, 40000,00 грн - 22.11.2021, 50000,00 грн 24.11.2021, 50000,00 грн - 25.11.2021, 100000,00 грн - 30.11.2021, 150000,00 - 01.12.2021, 50000,00 грн - 02.12.2021, 50000,00 грн - 03.12.2021, 50000,00 грн - 10.12.2021, 50 000,00 грн -24.12.2021, 100000,00 грн - 30.12.2021. Таким чином заборгованість за актом №8350 за жовтень 2021 року склала 415 181,34 грн;

2)термін сплати акту №9068 за листопад 2021 року на суму 717765,36 грн - до 10.12.2021.

3)термін сплати акту №9318 за грудень 2021 року на суму 135719,99 грн - до 10.01.2022.

Відповідач за період листопад-грудень 2021 року не сплатив за спожити природний газ, тому заборгованість по акту №9068 за листопад 2021 р. склала 717 765,36 грн, а по акту№9318 за грудень 2021 року склала 135719,99 грн.

Загальна заборгованості відповідача за вище вказаними актами за період жовтень-грудень 2021 року склала 1268666,69 грн.

19.01.2022 відповідно до фіскального чеку №0093691 00083237 та опису вкладення в цінний лист 0103331226037 позивач направив відповідачу лист-вимогу №1701-22 від 19.01.2022 щодо погашення заборгованості в сумі 1268666,69 грн, до якої додав акти №8350, №9068, №9318 та рахунки №9176, №10023, №18.

Відповідач борг за спожитий природний газ за період жовтень - грудень 2021 року не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1268666,69 грн за фактично поставлений газ, 54994,99 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 9458,95 грн 3% річних, 1814,28 грн відшкодування збитків за вартість недовикористаного природного газу, 459406,58 грн відшкодування збитків за вартість надмірно спожитого природного газу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та §3 Глави 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу природного газу за період з жовтня по грудень 2021 року та заборгованість відповідача за цей період в сумі 1268666,69 грн, у зв`язку із відсутністю від відповідача аргументованих заперечень чи доказів сплати заборгованості, що є предметом спору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1268666,69 грн визнаються судом законними та обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення 54994,99 грн пені за порушення строків виконання зобов`язання.

Згідно з поданим до позову розрахунком, позивачем нараховано відповідачу 54994,99 грн пені за несвоєчасну сплату вартості поставленого газу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині неповної та несвоєчасної сплати вартості поставленого газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2. договору встановлено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості природного газу у порядку, визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54994,99 грн пені.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 9458,95 грн 3% річних суд зазначає.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами,

Відповідно до поданого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу 9458,95 грн 3% річних.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9458,95 грн 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1814,28 грн збитків за вартість недовикористаного природного газу та 459406,58 грн збитків за вартість надмірно спожитого природного газу суд зазначає наступне.

Як вбачається з актів, сформованих за відповідний період, та з інформації з IP платформи SAP Оператора газотранспортної системи з відомостями остаточної алокації відборів, відповідач фактично спожив :

-у лютому 2021 року - 0,234 тис.м.куб., що на 22% менше підтвердженого обсягу,

-у березні 2021 року - 0,221 тис.м.куб., що на 10,5 % більше підтвердженого обсягу,

-у квітні 2021 року - 15,079 тис.м.куб., що на 37 % більше підтвердженого обсягу,

-у травні 2021 року - 19,682 тис м.куб., що на 31% більше підтвердженого обсягу,

-у червні 2021 року - 29,004 тис.м.куб., що на 70 % більше підтвердженого обсягу,

-у липні 2021 року - 28,214 тис.м.куб., що на 48,5 % більше підтвердженого обсягу,

-у серпні 2021 року - 35,38 тис.м.куб., що на 41,52 % більше підтвердженого обсягу,

-у вересні 2021 року - 31,658 тис.м.куб., що на 21,76 % більше підтвердженого обсягу;

-у жовтні 2021 року - 34,977 тис.м.куб., що на 29,54% більше підтвердженого обсягу,

-у листопаді 2021 року - 20,441 тис.м.куб., що на 11,13 % менше підтвердженого обсягу,

-у грудні 2021 року - 2,34 тис.м.куб., що на 22 % менше підтвердженого обсягу.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідно до п. 10.3.1 та 10.3.2 договору у нього виникло право на нарахування відповідачу збитків.

Відповідно до розрахунку доданого позивачем до позову, останній нарахував відповідачу 1814,28 грн збитків за вартість недовикористаного природного газу та 459406,58 грн збитків за вартість надмірно спожитого природного газу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов`язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Визначення поняття збитків наводиться також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

Водночас необхідно зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.

Під збитками варто розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов`язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Відповідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Суд зауважує, що право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення ним наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, право постачальника вимагати від споживача на підставі Правил постачання природного газу та договору відшкодування збитків за надмірне використання об`єму природного ніж замовлено та за недовикористання замовленого об`єму природного газу відповідачем не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків, а передбачений у договорі порядок розрахунку збитків за відсутності факту реально понесених збитків не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.

Виходячи зі змісту пункту 6 частини п`ятої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання повинен містити істотні умови, зокрема, щодо порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Умовами договору сторони передбачили обсяги газу, які є плановими та можуть змінюватись. Водночас сторони домовились про те, що допускається зменшення або перевищення місячних обсягів споживання природного газу, встановлених у даному договорі в розмірі до 5,0 (п`яти) відсотків.

Підпунктом 1 та 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу №2496 передбачено, що:

-відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

-якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за відповідною формулою.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Правил № 2496 у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.

За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Враховуючи положення підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VI Правил №2496, а також те, що договором передбачено обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків, у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем) чи перевищуватиме підтверджений обсяг природного газу.

Водночас визначальним є те, що пункти 1 та 2 пункту 1 розділу VI Правил №2496 передбачають можливість щодо відшкодування збитків споживачем.

Проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення.

Суд вважає, що право на стягнення збитків із споживача, яке передбачене підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу VI Правил № 2496, не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом.

Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від у 21.09.2021 справі № 904/6992/20, в якій викладено висновок щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил.

Зокрема, Верховний Суд акцентував увагу, що право на стягнення збитків зі споживача (передбачене розділом VI Правил) не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України, а пункти 10.3.1 та 10.3.2 договору та підпункти 1 та 2 пункту 1 розділу VI Правил хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків.

Водночас, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту понесення збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов`язань за договором, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення, як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.

З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1814,28 грн збитків за вартість недовикористаного природного газу та 459406,58 грн збитків за вартість надмірно спожитого природного газу є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення 1268666,69 грн за фактично поставлений газ, 54994,99 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 9458,95 грн 3% річних. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 26915,12 грн, сплаченого при зверненні з позовом за платіжним дорученням №3281 від 26.01.2022.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 19996,81 грн судового збору, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд Тростянець" (вул. Благовіщенська, буд. 58, Охтирський р-н, м. Тростянець, 42600; код за ЄДРПОУ 42168309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, м. Київ, 04080; код за ЄДРПОУ 42468262) 1268666,69 грн (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість грн 69 коп.) за фактично поставлений газ, 54994,99 грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн 99 коп.) пені, 9458,95 грн (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім грн 95 коп.) 3 % річних, а також 19996,81 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість грн 81 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку із лікарняним та подальшою відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано 20.12.2022.

Суддя В.Л. Котельницька