Рішення

від 30.11.2022 по справі 902/197/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2022 р. Cправа №902/197/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю:

прокурора: Кравчука О.Л. (посвідчення № 058431 від 03.12.2020);

представника позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Римського М.В. (витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ);

представника позивача (Вінницької районної державної адміністрації): не з`явився;

представник позивача (Національної академії аграрних наук України): не з`явився;

представника відповідача: Паничука Б.М. (виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ);

представника третьої особи (Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України): Добровольської А.О.;

представника третьої особи (Концерну "Поділля"): Жейди Г.І. (довіреність від 28.09.2022);

представника третьої особи (Вінницької міської ради): Лірника І.І. та Мусулевського А.А. (довіреність №94 від 01.11.2022);

представника третьої особи (Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" та Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр ІКСГП НААП ", а також інші): не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

до Агрономічної сільської ради, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,

- Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", с.Бохоники Вінницького району Вінницької області

- Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області

- Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, м.Вінниця,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача,

- Концерну "Поділля", м.Вінниця,

- Вінницької міської ради, м.Вінниця,

- фізичних осіб ОСОБА_1 та інших

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Вінницької обласної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 (далі - оскаржуване рішення).

За твердженням прокурора, Бохоницька сільська рада (правонаступником якої є Агрономічна сільська рада), прийнявши оскаржуване рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки цим рішенням фактично припинила право Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (надалі по тексту також - державне підприємство) на користування землею.

Ухвалою суду від 28.03.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/197/22, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження. У вказаному судовому рішенні, зокрема зобов`язано прокурора надати пояснення стосовно того, в чому саме полягає порушення державних інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду (п.7 резолютивної частини ухвали суду).

На виконання вимог ухвали суду від 28.03.2022 прокурором подані письмові пояснення №15/3-174вих-22 від 13.04.2022 (а.с.57-64,т.1). В обґрунтування порушення державних інтересів прокурором зазначено, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12020020000000254, розпочате 23.07.2020 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. За словами прокурора, з метою прикриття своєї протиправної діяльності, з ініціативи вищевказаних службових осіб державний акт на право постійного користування землею серії ВН №1853 від 12.06.2000 відповідно до рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 09.02.2018 було визнано таким, що втратив чинність. Відповідне рішення депутати сільської ради прийняли, будучи введеними в оману за результатами розгляду заяви виконувача обов`язків директора ДП "ДГ "Бохоницьке" Бортновського О.М. від 30.01.2018 про анулювання даного офіційного документу, підготовку та подачу якої також не погоджено з Президією Національної академії аграрних наук України. Таким чином, на думку прокурора, оскарження рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє.

22.04.2022 до суду надійшов відзив Агрономічної сільської ради №602 від 19.04.2022 (а.с.82-85,т.1), в якому відповідач заперечив щодо позовних вимог прокурора, в обґрунтування чого зазначив, що до Бохоницької сільської ради самостійно звернувся в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" Бортновський О.М. із заявою про припинення державного акту на право постійного користування землею у зв`язку з проведеною інвентаризацією земель та оформленням речових прав. За результатами цього звернення Бохоницькою сільською радою прийнято оскаржуване рішення. Разом з тим, за словами відповідача, земельні ділянки, які входили у межі зазначеного Акту оформлено за Державним підприємством "Науково інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

27.04.2022 прокурором подано відповідь на відзив відповідача №15/3-205вих-22 від 26.04.2022 (а.с.105-107,т.2), в якій він звертає увагу суду, що інформація про приналежність зазначених у відзиві земельних ділянок Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" не відповідає дійсності, оскільки 33 з них перебувають у користуванні Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

Ухвалами суду від 27.04.2022 та від 26.05.2022 залучено до участі у розгляді справи №902/197/22 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" та Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" відповідно.

16.06.2022 до суду надійшли пояснення Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" б/н від 15.06.2022 (а.с.2,т.3), в яких зазначена третя особа повідомила, що не була користувачем земельних ділянок згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000, так як таким користувачем було Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

17.06.2022 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви у справі №902/197/22 без руху після відкриття провадження у ній у зв`язку з невиконанням прокурором вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, зокрема, відсутністю первинних правовстановлюючих документів щодо власників, розпорядників та користувачів спірної земельної ділянки площею 1451,538 га (її частин), що необхідні, в тому числі, для визначення кола осіб, які мають права на земельну ділянку, яка є предметом спору. Також станом на 17.06.2022 з наявних в матеріалах справи документів не можливо було встановити, чи є визначена прокурором третя особа - Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" правонаступником Дослідного господарства "Бохоницьке", на ім`я якого, відповідно до рішення Бохоницької сільської Ради народних депутатів №10 від 20.04.2000, головою Бохоницької сільської Ради 12.06.2000 виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ВН №1853.

19.07.2022 до суду звернулось Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області із поясненнями №0-2-0.6-2455/2-22 від 19.07.2022 (а.с.234-239,т.3), в яких заперечило щодо позовних вимог з підстав того, що Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853, виданий 12.06.2000, втратив свою чинність у зв`язку з тим, що Державному підприємству "Дослідному господарству "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" видані нові державні акти на право постійного користування внаслідок затвердженням технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок на підставі розпорядження голови Вінницької районної адміністрації №886 від 02.08.2012.

У відповідь на лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прокурором подані пояснення №15/3-393вих-22 від 21.07.2022 (а.с.67-70,т.3), в яких наведено спростування доводів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, зокрема те, що 33 земельні ділянки, про які йдеться у поясненнях №0-2-0.6-2455/2-22 від 19.07.2022, передані у постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, про що було долучено відповідні докази. Інформацію щодо решти земельних ділянок загальною площею 732,9 га Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області не надано, а тому Державний акт на право постійного користування землею від серія ВН №1853, виданий 12.06.2000, є чинним в частині решти земельних ділянок.

10.08.2022 до суду звернулась Агрономічна сільська рада з заявою про залишення позову без розгляду №1449 від 10.08.2022 (а.с.122-125,т.4). Підставою для залишення позову без розгляду заявником визначено те, що позовні вимоги прокурора подано не в інтересах держави, а від імені та в інтересах Національної академії аграрних наук України і тому прокурор не має повноважень на здійснення представництва у справах за такими вимогами.

12.08.2022 до суду надійшли пояснення Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України від №01-06/233 від 11.08.2022 (а.с.127, т.4), в яких зазначено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" є юридичною особою, яка підпорядкована Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Актом приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 з балансу Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" передано на баланс Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельні ділянки, які на час передачі обліковувались на балансі підприємства. У зв`язку з наведеним Інститут підтримав позовні вимоги прокурора.

Ухвалою суду від 15.08.2022 відкладено підготовче судове засідання до 08.09.2022 з метою надання можливості учасникам справи реалізувати свої права, надані Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи. Також вказаним судовим рішенням відкладено вирішення заяви відповідача про залишення позову без розгляду задля надання можливості сторонам сформувати свої аргументи, пояснення та міркування стосовно неї; при цьому судом роз`яснено учасникам справи, що заява буде вирішена за наслідками розгляду справи по суті, після з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

У відповідь на заяву про залишення позову без розгляду №1449 від 10.08.2022 прокурором 15.08.2022 подані заперечення №15/3-426вих-22 від 15.08.2022, в яких зауважено, що Національна академія наук України наділена повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери її управління, а отже остання є суб`єктом владних повноважень і органи прокуратури мають повноваження на представництво інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України.

За наслідками здійснення підготовчого судового засідання, 08.09.2022, з метою забезпечення реалізації прав, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, особам, які вважають, що рішення у справі №902/197/22 вплине на їхні права та обов`язки щодо однієї із сторін, - на звернення з відповідними заявами до суду, судом оголошено перерву до 28.09.2022.

Ухвалою суду від 28.09.2022 відкладено підготовче судове засідання у справі №902/197/22 до 19.10.2022 у зв`язку із залученням до участі у розгляд цієї справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, зокрема Концерну "Поділля" та фізичних осіб.

За результатами судового засідання, 19.10.2022, суд постановив ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про залучення Вінницької міської ради до участі у розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в зв`язку з чим оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 02.11.2022.

27.10.2022 до суду надійшли пояснення Концерну "Поділля" №200/02 від 27.10.2022 (а.с.146-150,т.6), в яких Концерн заперечив щодо позовних вимог з підстав того, що фактичне припинення права постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" відбувалось протягом 2005-2009 років у встановленому законом порядку. На решту земельних ділянок 13.11.2012 Державним підприємством було отримано нові державні акти на право постійного користування ними, а тому оскаржуване рішення ніяким чином не могло припинити прав Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Надалі, 28.10.2022 до суду надійшли пояснення Вінницької міської ради №01/00/011/157909 від 28.10.2022 (а.с.165-170,т.6), в яких Рада заперечила щодо позовних вимог та зазначила, що рішення стосовно інвентаризації земель, наданих у постійне користування за Державним актом на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000, передачі їх у постійне користування, приймались виключно органами влади, які були наділені такими повноваженнями на момент прийняття рішень. Також Вінницька міська рада звернула увагу, що рішення Бохоницької сільської ради не може трактуватись як розпорядчий акт, направлений на розпорядження землями, оскільки рішення щодо розпорядження такими землями були прийняті уповноваженими органами і оскаржуване рішення фактично стало фіксацією юридичного факту, який відбувся.

Ухвалою суду від 02.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.11.2022 до суду надійшла заява відповідача "про застосування строків позовної давності" №1941 від 29.11.2022 (вх. канц суду №01-34/10221/22 від 29.11.2022). В обґрунтування необхідності застосування наслідків спливу строків позовної давності заявник зазначив, що позивачам про факт втрати чинності державного акту на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000 було відомо з 2012 року, а тому на момент звернення до суду з цим позовом загальний строк позовної давності сплив.

На визначену судом дату, 30.11.2022, з`явились прокурор, представники позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області), відповідача, третіх осіб (Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, Концерну "Поділля", Вінницької міської ради). Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засідання прокурор та представник третьої особи (Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України) підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити. Представники позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області), відповідача, третіх осіб (Концерну "Поділля", Вінницької міської ради) просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За час здійснення провадження у справі №902/197/22 Національна академія аграрних наук України та Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" участі в судових засіданнях не приймали, процесуальну позицію стосовно позову прокурора про визнання незаконним та скасувати рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 не висловили. Представник Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України Добровольська А.О. в судовому засіданні, 30.11.2022, зазначила, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" господарської діяльності не здійснює.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Бохоницької сільської ради №10 від 20.04.2000 передано у постійне користування Дослідному господарству "Бохоницьке" земельні ділянки площею 1451,538 га в межах згідно планом землекористування. Відповідно до вказаного рішення ради, 12.06.2000 Дослідному господарству "Бохоницьке" видано Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 (надалі по тексту також - Державний акт), додатком до якого є план зовнішніх меж землекористування (а.с.32-37, т.1).

Відповідно до довідки №2418 "про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" 10.06.1997 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включено юридичну особу під найменуванням "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук" із присвоєнням їй ідентифікаційного коду 00496550 (а.с.106-107,т.1).

21.04.2000 здійснено перереєстрацію Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук, за результатами якої змінено найменування останньої на "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук", ідентифікаційний код юридичної особи 00496550 (а.с.105,т.1).

Станом на сьогодні, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 00496550 значиться Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Отже, суб`єкт, визначений землекористувачем в державному акті на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 станом на сьогодні має найменування "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

З огляду на необхідність повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема, чи мало місце вилучення земельних ділянок з масиву, площею 1451,538 га, наданого в постійне користування Державному господарству "Бохоницьке", задля надання їх у власність чи користування іншим особам, встановлення кола осіб, які мають права на зазначену земельну ділянку станом на час розгляду справи, судом вживалась низка процесуальних заходів.

З наявних в матеріалах справи документів слідує, що на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування здійснювалось вилучення земельних ділянок з землекористування Дослідного господарства "Бохоницьке" з масиву в 1451,538 га, в тому числі:

1) розпорядженнями Вінницької районної державної адміністрації №49 від 21.01.2005 та №98 від 01.02.2005 вилучено з землекористування Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук земельну ділянку площею 11,7 га та передано у власність 116 членів Добровільного садово-огородницького об`єднання громадян "Ветеран" для ведення садівництва (а.с.108-109, т.5). З огляду на витяг із протоколу №11 засідання президії Української академії аграрних наук від 22.05.2003, останньою було надано згоду на вилучення 16,7 га землі із землекористування Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук для передачі її Добровільному садово-огородницькому об`єднанню громадян "Ветеран" (а.с.97, т.5);

2) розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №259 від 15.02.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель та залишено в користуванні Державного підприємства Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук земельну ділянку загальною площею 1149,3361 га (а.с.3-29, т.4);

3) розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №768 від 30.04.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та вилучено у Державного підприємства Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук з постійного користування земельну ділянку загальною площею 22,9017 га (а.с.30-56, т.4);

4) розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №769 від 30.04.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та вилучено у Державного підприємства Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук з постійного користування земельну ділянку загальною площею 10,8000 га (а.с.37-43, т.4);

5) розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №1486 від 25.07.2008 вилучено з землекористування Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук земельну ділянку площею 25,4669 га та передано у власність 228 громадян згідно додатку 1 до вказаного розпорядження (а.с.172-183,т.5). З огляду на зміст постанови президії Української академії аграрних наук від 27.12.2007, останньою було надано згоду на вилучення 25,0 га землі із землекористування Державного підприємства Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук для передачі її співробітникам Інституту кормів Української академії аграрних наук, Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук та жителям сільської громади для ведення індивідуального садівництва (а.с.138,т.5);

6) розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №1895 від 18.12.2009 затверджено технічну документацію із землеустрою та вилучено у Державного підприємства Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук з постійного користування земельну ділянку загальною площею 45,1842 га (а.с.60-66,т.4).

13.11.2012 на підставі рішення 12 сесії Бохоницької сільської ради 6 скликання від 20.07.2012, а також на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №886 від 02.08.2012 Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України видані державні акти на право постійного користування на наступні земельні ділянки: 1) 0520680500:01:004:0061 площею 28,7853 га (державний акт серія ЯЯ №020249); 2) 0520680500:01:005:0002 площею 1,3466 га (державний акт серія ЯЯ №020296); 3) 0520680500:01:006:0176 площею 76,1748 (державний акт серія ЯЯ №020287); 4) 0520680500:01:007:0218 площею 4,4800 га (державний акт серія ЯЯ №020288); 5) 0520680500:01:008:0381 площею 1,2683 га (державний акт серія ЯЯ №020290); 6) 0520680500:01:008:0382 площею 8,7262 га (державний акт серія ЯЯ №020281); 7) 0520680500:01:008:0383 площею 8,6105 га (державний акт серія ЯЯ №020282); 8) 0520680500:01:009:0005 площею 2,4044 (державний акт серія ЯЯ №020292); 9) 0520680500:01:009:0006 площею 2,7030 га (державний акт серія ЯЯ №020293); 10) 0520680500:01:009:0007 площею 0,7846 (державний акт серія ЯЯ №020294); 11) 0520680500:01:010:0009 площею 39,2411 га (державний акт серія ЯЯ №020302); 12) 0520680500:01:011:0002 площею 80,6995 га (державний акт серія ЯЯ №020285); 13) 0520680500:01:012:0004 площею 98,3743 (державний акт серія ЯЯ №020303); 14) 0520680500:02:001:0290 площею 0,8000 га (державний акт серія ЯЯ №020242); 15) 0520680500:02:001:0291 площею 0,6000 га (державний акт серія ЯЯ №020243); 16) 0520680500:02:001:0292 площею 0,8000 (державний акт серія ЯЯ №020244); 17) 0520680500:02:001:0293 площею 0,7000 га (державний акт серія ЯЯ №020245); 18) 0520680500:02:001:0294 площею 1,1000 га (державний акт серія ЯЯ №020246); 19) 0520680500:02:001:0295 площею 1,1058 (державний акт серія ЯЯ №020247); 20) 0520680500:06:001:0001 площею 17,4932 га (державний акт серія ЯЯ №020283); 21) 0520680500:06:001:0002 площею 2,9763 га (державний акт серія ЯЯ №020284); 22) 0520680500:06:002:0013 площею 6,1025 га (державний акт серія ЯЯ №020305); 23) 0520680500:01:006:0177 площею 18,2508 га (державний акт серія ЯЯ №020297); 24) 0520680500:01:006:0178 площею 0,2908 га (державний акт серія ЯЯ №020298); 25) 0520680500:01:009:0008 площею 4,3949 га (державний акт серія ЯЯ №020299); 26) 0520680500:01:009:0009 площею 177,6922 га (державний акт серія ЯЯ №020300); 27) 0520680500:01:009:0010 площею 1,7654 га (державний акт серія ЯЯ №020301); 28) 0520680500:01:013:0230 площею 2,3604 га (державний акт серія ЯЯ №020248); 29) 0520680500:06:001:0004 площею 19,8067 га (державний акт серія ЯЯ №020304); 30) 0520680500:06:002:0014 площею 66,6904 га (державний акт серія ЯЯ №020306); 31) 0520680500:06:003:0004 площею 1,5659 га (державний акт серія ЯЯ №020291); 32) 0520680500:06:003:0005 площею 13,4337 га (державний акт серія ЯЯ №020307); 33) 0520680500:06:003:0006 площею 8,2158 га (державний акт серія ЯЯ №020308); 34) державний акт серія ЯЯ №020286 на земельну ділянку площею 28,2357 га; 35) державний акт серія ЯЯ №020250 на земельну ділянку площею 73,3112 га (а.с.87-121, т.4).

09.02.2018 Бохоницькою сільською радою прийнято рішення "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 (а.с.30, т.1).

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 визнано таким, що втратив чинність у зв`язку із проведеною інвентаризацією.

Постановою президії Національної академії аграрних наук України №20 від 18.12.2019 затверджено Акт приймання-передачі частини майна та земельних ділянок Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Передано на баланс Інституту кормів, зокрема земельні ділянки загальною площею 885,8681 га, які перебували на балансі Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (а.с.140-147, т.4). Як слідує з акту приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України передано Державним підприємством "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України в тому числі 130,8134 га неоформлених земельних ділянок (а.с.135-137, т.4).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12599/15-20-СГ від 30.07.2020 надано в постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельні ділянки державної власності загальною площею 754,2548 га, які перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 1) 0520680500:01:004:0061; 2) 0520680500:01:005:0002; 3) 0520680500:01:006:0176; 4) 0520680500:01:007:0218; 5) 0520680500:01:008:0381; 6) 0520680500:01:008:0382; 7) 0520680500:01:008:0383; 8) 0520680500:01:009:0005; 9) 0520680500:01:009:0006; 10) 0520680500:01:009:0007; 11) 0520680500:01:010:0009; 12) 0520680500:01:011:0002; 13) 0520680500:01:012:0004; 14) 0520680500:02:001:0290; 15) 0520680500:02:001:0291; 16) 0510100000:02:111:0001; 17) 0520680500:02:001:0293; 18) 0520680500:02:001:0294; 19) 0520680500:02:001:0295; 20) 0520680500:06:001:0001; 21) 0520680500:06:001:0002; 22) 0520680500:06:002:0013; 23) 0520680500:01:006:0177; 24) 0520680500:01:006:0178; 25) 0520680500:01:009:0008; 26) 0520680500:01:009:0009; 27) 0520680500:01:009:0010; 28) 0520680500:01:013:0230; 29) 0520680500:06:001:0004; 30) 0520680500:06:002:0014; 31) 0520680500:06:003:0004; 32) 0520680500:06:003:0005; 33) 0520680500:06:003:0006; 34) 0520680500:01:004:0066.

В подальшому, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12599/15-20-СГ від 30.07.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Інститутом кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України зареєстровано право постійного користування на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" (а.с.142-273, т.2).

На підставі встановлених обставини суд дійшов до таких висновків.

Вирішуючи питання стосовно того, чи мав прокурор право на звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області враховує таке.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У ст.53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 с.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Звертаючись з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018, прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту таким:

"...відповідно до діючих на час прийняття оскаржуваного рішення Бохоницької сільської ради положень Земельного кодексу України припинення права постійного користування землею ДП «ДГ «Бохоницьке» НААН» у залежності від категорії, цінності та місця знаходження мало здійснюватися уповноваженими органами: Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницькою районною державною адміністрацією.

За таких обставин, Бохоницька сільська рада, приймаючи рішення від 09.02.2018 № 21 та визнання таким, що втратив чинність, виданого державному підприємству державного акта на право постійного користування землею, вийшла за межі наданих їй законом повноважень, оскільки цим незаконним рішенням фактично припинила право державного підприємства на користування землею.

У рішенні Бохоницької сільської ради від 09.02.2018 № 21 зазначено, що підставою його прийняття, а отже і припинення права постійного користування землею державного підприємства, стала заява (без дати) виконувача обов`язків Директора ДП «ДГ «Бохоницьке» НААН» Бортновського О.М. про анулювання Державного акту на право постійного користування землею у зв`язку з проведеною інвентаризацією земель та оформленням речових прав. До Бохоницької сільської ради Вінницького району вказана заява надійшла 30.01.2018.

Водночас, відповідно до ст.141 Земельного кодексу України така підстава припинення права постійного користування землею як проведення інвентаризації земель і оформлення речових прав не передбачена... .

За таких обставин, підстав для прийняття такого рішення у сільської ради узагалі не було... .

Національна академія аграрних наук України уповноважена здійснювати реалізацію прав держави як власника спірних земельних ділянок та управління об`єктами майнового комплексу - земельними ділянками, які належали Державному підприємству «Дослідне господарство «Бохоницьке» Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 1852 від 12.04.2000, зокрема шляхом звернення до суду з даним позовом з метою скасування незаконного рішення органу місцевого самоврядування.

... уповноваженими державою органами на здійснення захисту її інтересів у спірних правовідносинах на цей час також є Вінницька районна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області."

Отже, підставою позову прокурор самостійно визначив наявність факту порушення оскаржуваним рішенням сільської ради права держави як власника спірної земельної ділянки, повноваження щодо управління якою, на думку прокурора, наділені визначені ним позивачі.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачі не оскаржували до суду законність рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 (а.с.45-47,т.1).

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.4, ст.8 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Національна академія наук України, галузеві академії наук є суб`єктами управління об`єктами державної власності, зокрема, державним майном, переданим цим суб`єктам в безстрокове безоплатне користування.

З урахуванням змісту визначених прокурором підстав позову (обґрунтування в позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту), а також бездіяльністю позивачів стосовно звернення до суду, суд вважає, що прокурор мав право на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

З огляду на зроблені судом висновки, заява відповідача про залишення позову без розгляду №1449 від 10.08.2022 задоволенню не підлягає.

При цьому, суд критично оцінює аргумент відповідача, наведений ним у заяві про залишення позову без розгляду №1449 від 10.08.2022, про необхідність врахування при розгляді цієї справи висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №909/835/18 та постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №909/83/19, з огляду на неоднорідність правовідносин в цій справі та справах №909/835/18 та №909/83/19.

Разом з цим, під час розгляду справи №902/197/22 підлягають з`ясуванню обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме: чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання прав і законних інтересів Національної академії наук України, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Вінницької районної державної адміністрації рішенням Бохоницької сільської ради "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частинах першій та четвертій ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Як вказано в ч.1 ст.16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою ст.21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18.

Як встановлено судом: 12.06.2000 видано Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000, згідно якого землекористувачем є Дослідне господарство "Бохоницьке".

Відповідно до довідки №2418 "про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" 10.06.1997 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включено юридичну особу під найменуванням "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук" із присвоєнням їй ідентифікаційного коду 00496550 (а.с.106-107,т.1).

21.04.2000 здійснено перереєстрацію Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук, за результатами якої змінено найменування останньої на "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук", ідентифікаційний код юридичної особи 00496550 (а.с.105,т.1).

Суд зауважує, що приписами положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22 січня 1996 (в редакції чинній на момент ухвалення рішення) визначено, що ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п.6 положення).

Станом на сьогодні, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 00496550 значиться Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Отже, суб`єкт, визначений землекористувачем в Державному акті на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 станом на сьогодні має найменування "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

За умовами ч.1 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З огляду на положення ст.3, 4, 7 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (чинний на момент видачі державного акту) земельна ділянка, передана у постійне користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, на момент передачі в таке користування знаходилась у державній власності.

З моменту набуття чинності Земельним кодексом України №2768-III від 25.10.2001 за період з 01.01.2002 по 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснювали відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абз.1 п.12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2002).

З 01.01.2013 відповідно до ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2013) повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Так, у позовній заяві прокурором визначено позивачами Національну академію аграрних наук України, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницьку районну державну адміністрацію.

Правовий статус Вінницької районної державної адміністрації визначено Законом України "Про місцеві державні адміністрації", згідно якої остання є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади (ст.1 цього Закону).

З огляду на п.1 положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затверджене наказом Держгеокадастру №603 від 23.12.2021, останнє є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до п.1 розділу I статуту Національної академії аграрних наук, затвердженого загальними зборами НААН України 15-23 квітня 2021 року, Національна академія аграрних наук України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Особливості правового режиму діяльності Національної академії аграрних наук України та особливості управління державним майном, яке закріплено за установами, організаціями та підприємствами, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України визначено Законом України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".

Відповідно до ч.1,2 ст.2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (тут і надалі в редакції чинній на момент ухвалення рішення) майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (тут і надалі в редакції чинній на момент ухвалення рішення) визначено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За умовами абз.10 ч.1 ст.3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Абзацом 10 ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності, в тому числі є Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Як вказано в ст.8 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", об`єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

Відповідно до п.88 розділу IX статуту Національної академії аграрних наук, затвердженого загальними зборами НААН України 15-23 квітня 2021 року, майновий комплекс НААН складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів (далі - об`єкти майнового комплексу), які перебувають на балансі НААН і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за НААН в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт того, що Національна академія аграрних наук України була розпорядником земель, наданих у постійне користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, чи що вказані земельні ділянки були закріплені державою за Національною академією аграрних наук України у безстрокове користування. При цьому, в матеріалах справи містяться погодження Національної академії аграрних наук України на вилучення земельних ділянок з постійного користування Державного підприємства.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1,3 ст.23 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (в редакції чинній на час видачі Державного акту) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 видано за формою, затвердженою постановою Верховної Ради України №2201-XII від 13.03.1992.

З наведеної норми слідує, що державний акт лише посвідчує наявність в особи права власності на земельну ділянку або право користування земельною ділянкою, але не встановлює та не змінює його та не має самостійного юридичного значення. Схожі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Матеріалами справи встановлено, що з моменту видачі Державного акту неодноразово здійснювалось вилучення земельних ділянок з користування Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України задля подальшої передачі цих земельних ділянок у власність або користування іншим особам.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на момент видачі нових державних актів), інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Як вказано в п.2 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №513 від 23.05.2012 (в редакції чинній на момент видачі нових державних актів), інвентаризація земель проводиться з метою:

забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель;

визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь;

узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі;

прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень;

здійснення землеустрою.

За результатами проведеної інвентаризації на підставі рішення 12 сесії Бохоницької сільської ради 6 скликання від 20.07.2012, а також на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №886 від 02.08.2012 Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України 13.11.2012 були видані нові акти на право постійного користування земельними ділянками, які входили до складу земель, наданих у постійне користування за Державним актом на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000.

Таким чином, суд констатує, що за результатами проведеної інвентаризації земель в 2012 році було визначено розмір земельної ділянки, яка залишилась в постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України після неодноразових вилучень земельних ділянок за рішеннями розпорядників земель. На вказану земельну ділянку державному підприємству були видані нові державні акти, що посвідчують право постійного користування.

Відповідно до п.4.18. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №325 від 22.06.2009 (чинна на момент видачі нових актів) у випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акта або поділу чи об`єднання земельної ділянки землевласник (землекористувач) повертає свій примірник державного акта до територіального органу Держкомзему, де зберігається інший примірник державного акта, після чого на них робляться відмітки "скасовано". Такі акти залишаються на зберіганні у архіві територіального органу Держкомзему.

Отже, враховуючи той факт, що частина земельної ділянки, яка була передана у постійне користування Дослідному господарству "Бохоницьке" в подальшому передавалась у власність та користування інших осіб на підставі відповідних рішень органів влади, а на іншу частину - видані нові державні акти, Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 підлягав поверненню до територіального органу Держкомзему як такий, що фактично втратив свою чинність.

Разом з цим, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12599/15-20-СГ від 30.07.2020 право постійного користування земельними ділянками, що перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, припинено у зв`язку з добровільною відмовою державного підприємства на підставі ч.3 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент видачі наказу від 30.07.2020). При цьому, матеріалами справи підтверджується наявність згоди Національної академії аграрних наук України на вилучення земельних ділянок з постійного користування Державного підприємства, зокрема, задля їх подальшої передачі в користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (а.с.140-147,т.4).

Таким чином, станом на сьогодні частина земель, які були у постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, перебувають у державній власності та знаходяться у постійному користуванні Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

- припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних

підприємств, установ та організацій;

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- систематична несплата земельного податку або орендної плати;

- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

- використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, вилучення земельних ділянок з масиву, площею 1451,538 га, наданого в постійне користування Державному господарству "Бохоницьке", задля надання їх у власність чи користування іншим особам (у тому числі у постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України), суд дійшов висновку, що права постійного користування Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на земельну ділянку згідно Державного акту серії ВН №1853 від 12.06.2000 припинені. При цьому, позиція прокурора стосовно того, що зазначений Державний акт "... посвідчує право державного підприємства на решту земель, які не вилучені з його користування згідно вимог законодавства та яким ще не присвоєно кадастровий номер і дані про які не внесено до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно" (а.с.70, т.4), тобто діє частково, судом оцінюється критично, як така, що не відповідає положенням діючого законодавства.

Натомість, прокурором не доведено, що станом на час вирішення спору Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 є чинним, а внесена до нього інформація є актуальною та достовірною як станом на 2000 рік так станом і на момент подачі цього позову.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 зроблені такі висновки: "Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язані з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову."

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не порушує прав Національної академії аграрних наук України (зокрема, і цивільних) з огляду на те, що остання не була розпорядником земель, наданих у постійне користування державному підприємству, а вилучення земель з масиву в 1451,538 га, які були надані у постійне користування Державному підприємству, здійснювалось відповідно до рішень розпорядників земельної ділянки за погодженням Національної академії аграрних наук України. З-поміж іншого Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 втратив свою чинність, а отже обставини, визначені прокурором як підстава позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Також прокурором на наведено жодного аргументу та не надано жодного доказу, які свідчать про порушення прав Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницької районної державної адміністрації оскаржуваним рішенням.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов прокурора в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання незаконним та скасувати рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 задоволенню не підлягає. При цьому, відмова в задоволенні позову у справі №902/197/22 не позбавляє права Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на самостійне звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд констатує, що прокурор в позовній заяві також зазначає, що метою звернення з позовом є, зокрема, необхідність відновлення права Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, а не Національної академії аграрних наук України.

Так, обґрунтовуючи в позовній заяві №15/3-143вих22 від 14.03.2022 підстави позову прокурор стверджує, що "... Бохоницька сільська рада, приймаючи рішення від 09.02.2022 №21 та визнання таким, що втратив чинність, виданого державному підприємству державного акта на право постійного користування землею, вийшла за межі наданих їй законом повноважень, оскільки цим незаконним рішенням фактично припинила право державного підприємства на користування землею."

Отже, вжиті прокурором заходи по зверненню з позовною заявою №15/3-143вих22 від 14.03.2022 до господарського суду спрямовані, зокрема, на відновлення права постійного користування Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на земельну ділянку згідно Державного акту.

Разом з цим, на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі N923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі N910/2861/18 (пункт 71)).

Суд зазначає, що оскільки Державне підприємство не є позивачем у справі №902/197/22, позов прокурора не підлягає залишенню без розгляду, а спір розглянуто з огляду на суб`єктний склад цієї справи.

Надаючи оцінку аргументам прокурора, висвітлених у пояснені (а.с.57-64,т.1), де прокурор зокрема зазначив, що: "...У провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12020020000000254, розпочате 23.07.2020 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Держаного підприємства «Дослідне господарство «Бохоницьке» Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" суд зауважує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стосовно заяви відповідача "про застосування строків позовної давності" №1941 від 29.11.2022 суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначені висновки суду зроблено з огляду на висновки щодо застосування ст.261 ЦК України, висвітлених у постанові пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, вказана заява відповідача задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у відповідності до ст.129 ГПК України, залишаються за прокурором.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову заступника керівника Вінницької обласної прокуратури у справі №902/197/22 відмовити повністю.

2. Судовий збір у справі №902/197/22 в розмірі 2481,00 грн залишити за прокурором.

3. . Примірник рішення суду від 30.11.2022 у справі №902/197/22 надіслати згідно переліку - рекомендованими листами, а також на такі електронні адреси: Вінницької обласної прокуратури (05prokvin@gmail.com), Національної академії аграрних наук України (prezid@naas.gov.ua), Вінницької районної державної адміністрації (vin_rda@vin.gov.ua), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (vinnytsia@land.gov.ua), Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України (bohonuku@ukr.net), Агрономічної сільської ради (agronomichne826@gmail.com), Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (dp-nitc@i.ua), Концерну "Поділля" (ІНФОРМАЦІЯ_1), Вінницької міської ради (vinrada@vmr.gov.ua).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ч.1 ст.256, ст.257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю, а також загрозою ракетних ударів по всій території України та тривалою повітряною тривогою, що мала місце в зв`язку з цим, повне рішення складено 20 грудня 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Національної академії аграрних наук України (вул.М. Омеляновича-Павленка, 9, м.Київ, 01010);

3 - Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (с.Бохоники, Вінницький район, 23223);

4 - Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (вул.Мічуріна, 1, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області, 23227);

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

7 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

8 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

9 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

10 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );

11 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );

12 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_38);

13 - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 );

14 - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 );

15 - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 );

16 - ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 );

17 - ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 );

18 - ОСОБА_14 (АДРЕСА_39);

19 - ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 );

20 - ОСОБА_16 ( АДРЕСА_14 );

21 - ОСОБА_17 ( АДРЕСА_15 );

22 - ОСОБА_18 ( АДРЕСА_16 );

23 - ОСОБА_19 ( АДРЕСА_17 );

24 - ОСОБА_20 ( АДРЕСА_18 );

25 - ОСОБА_21 ( АДРЕСА_19 );

26 - ОСОБА_22 ( АДРЕСА_20 );

27 - ОСОБА_23 ( АДРЕСА_21 );

28 - ОСОБА_24 ( АДРЕСА_22 );

29 - ОСОБА_25 ( АДРЕСА_23 );

30 - ОСОБА_26 ( АДРЕСА_24 );

31 - ОСОБА_27 ( АДРЕСА_25 );

32 - ОСОБА_28 ( АДРЕСА_26 );

33 - ОСОБА_29 ( АДРЕСА_27 );

34 - ОСОБА_30 ( АДРЕСА_28 );

35 - ОСОБА_31 ( АДРЕСА_29 );

36 - ОСОБА_32 ( АДРЕСА_30 );

37 - ОСОБА_33 ( АДРЕСА_31 );

38 - ОСОБА_34 ( АДРЕСА_32 );

39 - ОСОБА_35 ( АДРЕСА_33 );

40 - ОСОБА_36 ( АДРЕСА_34 );

41 - ОСОБА_37 ( АДРЕСА_35 );

42 - ОСОБА_38 ( АДРЕСА_36 );

43 - ОСОБА_39 ( АДРЕСА_37 );

44 - Вінницькій обласній прокуратурі (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, 21050)