Рішення

від 02.03.2007 по справі 2-3348/07

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-3348/07 РІШЕННЯ

Справа

№2-3348/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 березня 2007

року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого

судді     -         ДжабуріяО.В.

при секретарі            -          Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2800 про стягнення

заборгованості по продовольчому забезпеченню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини

А2800 про стягнення заборгованості по продовольчому забезпеченню, посилаючись

на наступні обставини.

Він проходить військову службу на посаді юрисконсульта

військової частини А2800. Підчас проходження військової служби, на підставі

Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і

членів їхніх родин" гарантує, що "...військовослужбовці одержують за

рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки

або, за їхнім бажанням, грошову компенсацію", він до 11.03.2000 року

забезпечувався продовольчим пайком або грошовою компенсацією замість нього,

згідно встановлених норм. Після 11.03.2000 року по 31.12.2006 року продовольчим

пайком не забезпечувався та грошову компенсацію замість нього не отримував.

Позивач просить стягнути з військової частини А2800 заборгованість по виплаті

грошової компенсації у розмірі 31164,26 грн. (тридцять одна тисяча сто

шістдесят чотири грн. 26 коп.).

В судове засідання позивач не з'явився надав відомості

щодо можливості розгляду справи у його відсутність.

В судовому засіданні представник військової частини А2800

позов не визнав, пояснивши суду, що виплати компенсацій за продовольче

утримання проводяться в межах фінансування та згідно розпоряджень вищого

командування. З 11.03.2000 року на підставі Закону України „Про деякі заходи

щодо економії бюджетних коштів "від 17.02.2000 року, який призупинив дії

тільки ч.2 ст. 9 Закону України „ Про соціальний та правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей", видача продовольчого пайка або

грошова компенсація замість нього була призупинена.

Суд, вивчивши позов позивача, заслухавши пояснення

представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов про

стягнення заборгованості по продовольчому забезпеченню підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу в Збройних силах

України у військовій частині А2800, на посаді юрисконсульта військової частини

А2800.

Згідно довідки, виданої продовольчою службою військової

частини А2800 ОСОБА_1був забезпечений продовольчим пайком при військовій

частині А2800 по 10.03.2000 року.

Позивачем в судове засідання було надано розрахунок,

компенсації, згідно якого заборгованість компенсації за продовольче

забезпечення з 11.03.2000 року по 31.12.2006 року складає 31164,26 грн.

(тридцять одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 26 коп.).

Суд бере до уваги той факт, що відповідачем розрахунок не оспорюється, а з

позовом він не згоден тому, як вважає, що з 11.03.2000 року на підставі Закону

України „Про деякі заходи що до економії бюджетних коштів" від 17.02.2000

року, який, призупинив дію тільки ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", видача

продовольчого пайка або грошова компенсація замість нього була призупинена.

Закон України „Про деякі заходи що до економії бюджетних коштів" від

17.02.2000 року на який посилається відповідач, призупиняє дію тільки ч.2 ст. 9

Закону України „ Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та

членів їх сімей", тобто не призупиняє дію, прийнятого пізніше, Закону

України „Про Збройні Сили України".

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили

України", військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави

житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів

забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Закон України „Про деякі заходи що до економії бюджетних

коштів" від 17.02.2000 року суперечить ст. 22 Конституції України, за

змістом якої ніхто не вправі обмежувати права і свободи людини і громадянина.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При

прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ніякими іншими законами на цей час змін не внесено та дія ст. 16 Закону України

„Про Збройні Сили України" не призупинялась. Одже п.1 розділу 5

„Прикінцевих положень" Закону України „Про Збройні Сили України", ст.

16 вступає в дію з 01.01.2001 року. Відповідно, з урахуванням наведеного, а

також виходячи зі змісту ч. 5 ст. 17 Конституції України та ст. 2 Закону

України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей", суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Таким чином суд задовольняє позов ОСОБА_1про стягнення

грошової компенсації за продовольчим пайок у розмірі 31164,26 грн. (тридцять

одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 26 коп.).

Керуючись ст.ст. 10,11, 209,212, 214 - 215 ЦПК України, ст.ст. 17, 22, 24,

Конституції України, ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України",

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини А2800 про стягнення

заборгованості по продовольчому забезпеченню задовольнити.

Стягнути з військової частини А2800 на користь ОСОБА_1 заборгованість по

продовольчому забезпеченню в розмірі 31164,26 грн. (тридцять одна тисяча сто

шістдесят чотири грн.) 26 коп.

Стягнути з військової частини А2800 державне мито на

користь держави у розмірі 311 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.