Ухвала

від 23.12.2022 по справі 906/104/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/104/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Олевської міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі

за позовом Олевської міської ради Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети "Зорі над Убортю"

про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети "Зорі над Убортю"

до Олевської міської ради

про визнання договору оренди приміщення укладеним,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Олевської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 (повний текст складено 28.11.2022) у справі № 906/104/22 в частині задоволення зустрічного позову.

Подана касаційна скарга Олевської міської ради не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/104/22 Олевської міської ради посилається, зокрема, на випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи перелік норм матеріального права, які, на його думку порушені судом, проте, не зазначає висновків Верховного Суду щодо застосування перелічених норм права у подібних правовідносинах, які не були враховані під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Проте подана касаційна скарга хоч і містить посилання на випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, однак не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування вказаної підстави відповідно до вищезазначених вимог процесуального закону, зокрема чітко не вказано норму права та висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави подання цієї скарги з належним її обґрунтуванням, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Олевської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/104/22 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання суду нової редакції касаційної скарги з чітким обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, з урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, саме у вигляді незазначення передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків та нову редакцію касаційної скарги іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 287-292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Олевської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/104/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Олевській міській раді. що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. О. Волковицька