Постанова

від 22.12.2022 по справі 554/7344/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7344/22 Номер провадження 22-ц/814/5005/22Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Пікуль В.П., Кузнєцової О.Ю., при секретарі судового засідання: Бродській В.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року (прийняту суддею Тімошенко Н.В., відомості щодо дати складення повного тексту ухвали суду відсутні) у справіза позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала на розгляді цивільна справа № 554/7344/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою від 25.01.2022 року у розмірі 90000 грн.

11.10.2022 року сторони звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди, згідно якої сторони домовилися, що в рахунок погашення заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 передає, а позивач приймає у власність нерухоме майно, зокрема земельні ділянки.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року у затвердженні мирової угоди, укладеної в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою відмовлено.

Закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

З вказаноюухвалою судуне погодилася ОСОБА_1 ,та подалана неїапеляційну скаргув якійпрохає скасуватиухвалуОктябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині закриття провадження у справі посилаючись на те, що сторони після відкриття провадження у справі дійшли згоди щодо спірної заборгованості за борговою розпискою та методи її погашення.

Крім того, закривши провадження у справі у з у зв`язку із відсутністю предмета спору, суд першої інстанції з власної ініціативи фактично позбавив позивача ОСОБА_1 можливості захистити своє порушене відповідачем право, шляхом стягнення з останнього боргу у судовому порядку, що є неприпустимим. Також зазначає, що суд першої інстанції відмовивши у затвердженні мирової угоди повинен був продовжити судовий розгляд справи, а не закривати провадження у справі. При цьому відмова у затвердженні мирової угоди є передчасною без з`ясування усіх обставин.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження, за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи сторони будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3.4. ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у затвердженні мирової угоди, суд першої інстанції надавши правову оцінку умовам мирової угоди, відсутності позивача в судовому засіданні та неможливості роз`яснити йому наслідки укладання мирової угоди та впевнитися, що умови мирової угоди не стосуються прав третіх осіб, дійшов висновку, що така угода не може бути затвердженою, оскільки умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, суперечать діючому законодавству.

Разом з цим, місцевий суд зазначив, що у даній справі відсутній предмет спору між сторонами, оскільки вони дійшли згоди щодо спірної заборгованості за борговою розпискою та методів її погашення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

У процесі розгляду цивільних справ учасники справи мають права та обов`язки визначені статтею 43 ЦПК України.

Крім того, сторони, якими є позивач і відповідач, мають процесуальні права та обов`язки відповідно до статті 49 ЦПК України.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 206 ЦПК України врегульовано право позивача відмовитися від позову, а відповідача - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Крім права позивача на відмову від позову та права відповідача визнати позов, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу, що відображено устатті 207 ЦПК України.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовив у затвердженні мирової угоди, зважаючи на те, що на його думку умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, суперечать діючому законодавству, а відсутність сторін в с засіданні не дає можливості перевірити всі умови угоди та роз`яснити останнім наслідки її укладання.,

Проте, колегія суддів вважає, що місцевий суд відмовляючи у затвердженні мирової угоди дійшов та закриваючи провадження у справі прийшов до передчасних висновків, які не ґрунтуються на принципах пропорційності та змагальності цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд не був позбавлений можливості відкласти слухання справи на іншу дату, та зобов`язати сторін в обов`язковому порядку з`явитися до суду для з`ясування всіх обставин та роз`яснення сторонам наслідків вчинених ними процесуальних дій, а відмовляти у затвердженні мирової угоди та закривати провадження у справі.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

З наданих матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові була заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу за борговою розпискою від 25.01.2022 року у розмірі 90000 грн. Як на день подання позовної заяви, так і на день постановлення оскаржуваної ухвали, борг відповідачем позивачу так і не повернуто, тобто спір про право на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі вказаній у борговій розписці існує.

Проте, суд першої інстанції закривши провадження у справі у з у зв`язку із відсутністю предмета спору, з власної ініціативи фактично позбавив позивача ОСОБА_1 можливості захистити своє порушене відповідачем право, шляхом стягнення з останнього боргу у судовому порядку, що є неприпустимим.

Беручи до уваги викладене вище, доводи апелянта є обґрунтованими. Допущення зазначених порушень процесуальних норм призвело до необґрунтованого припинення розгляду позову та створення перешкод для захисту порушених прав позивача у спосіб передбачений законом.

З урахуваннямвищевикладеного колегіясуддів приходитьдо висновкупро наявністьпідстав длязадоволення апеляційноїскарги ОСОБА_1 ,скасування ухвалиОктябрського районногосуду м.Полтави від18жовтня 2022рокута направлення справи до суду першої для продовження розгляду.

Керуючись ст. 374, ст. 379, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року скасувати, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 22 грудня 2022 року.

Головуючий:

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

В.П. Пікуль

---

О.Ю. Кузнєцова